23:50:49   |   25 июня 2017   |   EN | RU | UA

webcam
Городские программы
Регуляторная политика
Публичные закупки
Международное сотрудничество
Карта Одессы
Виртуальная Одесса
Кино об Одессе
Фотоальбом города
Городская символика
Театры Одессы
Музеи Одессы
Памятники Одессы
Парки Одессы
Одесский зоопарк
Гостиницы Одессы
Одесса туристическая
О городе
В помощь предпринимателям
Правовая консультация
Одесса в цифрах
Предприятия Одессы
Городской транспорт, схема
движения
Аварийные и справочные службы
Искать
Подписаться на новости
Конкурс по назначению управляющих домами
Далее С 1 января - новая нормативная денежная оценка земель
Далее Одесгорэлектротранс
приглашение к кредитованию

Далее Правила пропускного
режима в здание
Одесского горсовета

Далее ОБЪЯВЛЕНИЯ
о намерении
изменения тарифов

Далее ВАКАНСИИ
Далее "УКРПОЧТА"
оплата платежей

Далее Предприятие инвалидов
Услуги по пошиву

Далее "Одесская городская типография"
полиграфические услуги

Далее Предприятие УТОС
предлагает продукцию

Далее



/ Главная / Нормативные акты / Решения горсовета / № 323-V от 29.09.06

№ 323-V от 29.09.06

Об утверждении Концепции охраны атмосферного воздуха в городе Одессе на период до 2010 года

Внесено доповнення рішенням Одеської міської ради №2904-V від 10.07.2008  

 

 

Рішення
Одеської міської ради
№ 323-V від 29.09.06

Про затвердження Концепції охорони атмосферного повітря у місті Одесі на період до 2010 року

Відповідно до п.22 ч. 1 ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, Законів України “Про охорону навколишнього середовища”, “Про охорону атмосферного повітря”, пп. 18, 23, 77, 78 Переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.96р. за № 1147, та з метою поліпшення стану атмосферного повітря, Одеська міська рада

ВИРІШИЛА:

1. Затвердити Концепцію охорони атмосферного повітря у місті Одесі на період до 2010 року (додається).

2. Управлінню екологічної безпеки Одеської міської ради довести до відома підприємств міста, які здійснюють підприємницьку діяльність, що має наслідком забруднення атмосферного повітря, положення даної Концепції.

3. Рекомендувати зазначеним у п. 2 рішення підприємствам додержуватись положень Концепції та впроваджувати заходи, передбачені Концепцією.

4. Контроль за виконанням Концепції покласти на постійну комісію з екології.



Міський голова                             Е. Гурвіц

Додаток
до рішення
Одеської міської ради
№323-V від 29.09.06


КОНЦЕПЦІЯ
ОХОРОНИ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ
У МІСТІ ОДЕСІ НА ПЕРІОД ДО 2010 РОКУ


Розробники Концепції

Координатор концепції:
 Управління екологічної безпеки Одеської міської ради
 
Виконавці:
 
 
Український науковий центр екології моря
 
Одеський державний екологічний університет
 
Гідрометцентр Чорного та Азовського морів


Зміст
Вступ
1. Паспорт концепції охорони атмосферного повітря у місті Одесі на період до 2010 року.
2. Правові засади розробки концепції.
3. Фізико-географічні та кліматичні передумови м. Одеси.
4. Вплив забруднення атмосферного повітря на життєдіяльність людини.
5. Стан забруднення повітряного басейну м. Одеси шкідливими домішками.
    5.1 Часова динаміка забруднення атмосфери міста.
    5.2 Оцінка сучасного стану забруднення атмосферного повітря міста.
6. Потенційні джерела забруднення повітря м. Одеси.
    6.1 Промислові підприємства.
    6.2 Пересувні джерела.
7. Основні напрямки поліпшення стану атмосферного повітря.
8. Заходи щодо поліпшення екологічного стану повітряного басейну м. Одеси.
9. Список скорочень.


ВСТУП


Атмосферне повітря – найважливіший для усього живого природний ресурс, від якісного стану якого в значній мірі залежить здоров’я людини. Саме тому наукові дослідження відносно оцінки антропогенного навантаження на повітряний басейн великих промислових міст, розробка методів його регулювання з урахуванням правових та нормативних аспектів відносяться до актуальних проблем. Наявність промислових та автотранспортних джерел обумовлює значне навантаження на повітряний басейн великого міста, одним з яких і є Одеса.
Необхідно відзначити той факт, що, з одного боку, Одеса є великим портовим, промисловим містом України, а з іншого — одним із курортно– туристичних центрів України. Перше формує високе техногенне навантаження на повітряний басейн, а друге - високі вимоги до якості стану атмосферного повітря.
Згідно з концепцією „Програми комплексного соціально-економічного розвитку м. Одеси на 2005-2015 роки” передбачається збільшення випуску продукції у нафтохімічній, машинобудівній та харчовій галузях. Наслідком цього буде збільшення викидів забруднюючих речовин.
Зростанню викидів і, як наслідок, погіршенню стану атмосферного повітря буде сприяти також подальше збільшення кількості автотранспортних засобів у місті.
Тобто передбачається погіршення стану атмосферного повітря, якщо не розпочати здійснення відповідних заходів. Концепція охорони атмосферного повітря у місті Одесі розроблюється з метою визначення головних природоохоронних заходів, вирішення яких буде сприяти покращенню стану атмосферного повітря.
Концепцію охорони атмосферного повітря у місті Одесі на період до 2010 року розроблено відповідно до розпорядження міського голови від 01.09.2004р. №1176-01р з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 28 січня 2004 року № 37-р. „Про затвердження плану заходів щодо зменшення негативного впливу автомобільних транспортних засобів на довкілля на 2004-2010 роки”, основними напрямами якої є зменшення викидів і, як наслідок, поліпшення стану довкілля.
Основним напрямом охорони повітряного басейну міста від забруднення є зменшення викидів у атмосферу стаціонарними джерелами промисловості, комунального господарства та пересувними джерелами.
У зв'язку з цим, основним завданням під час формування міської природоохоронної політики повинно бути визначення пріоритетних робіт, спрямованих на покращення стану довкілля, у тому числі якості атмосферного повітря міста.


1. ПАСПОРТ КОНЦЕПЦІЇ ОХОРОНИ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ

У МІСТІ ОДЕСІ НА ПЕРІОД ДО 2010 РОКУ

Назва
 Концепція охорони атмосферного повітря у місті Одесі на період до 2010 року
Підстава для розробки Концепції
Закони України “Про охорону навколишнього середовища”, “Про охорону атмосферного повітря”, п. 18, 23, 77, 78 Переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.1996р. за №1147
Координатор
Управління екологічної безпеки Одеської міської ради
Головний розробник  
Український науковий центр екології моря
Мета
Поліпшення стану атмосферного повітря м. Одеси
Завдання
Здійснення першочергових заходів щодо поліпшення стану атмосферного повітря
Термін реалізації
2006-2010 рр.
Напрямки
повітря-охоронних 
заходів
Зниження антропогенного навантаження
Оптимізація системи моніторингу стану атмосферного повітря
Удосконалення нормування викидів
Виконавці заходів
Підприємства та організації усіх форм власності,
виконавчі органи міської ради, наукові заклади, гідрометеоцентр Чорного та Азовського морів
Очікувані результати
Поліпшення екологічного стану атмосферного повітря міста, що сприятиме захисту життя і здоров’я населення
Контроль за виконанням
Одеська міська рада


2. ПРАВОВІ ЗАСАДИ РОЗРОБКИ КОНЦЕПЦІЇ


Правові засади концепції викладено у таких законодавчих та нормативних актах України:
1. Закон України „Про охорону навколишнього природного середовища” від 25.06.1991р.
2. Закон України „Про охорону атмосферного повітря” від 21.06.2001р.
3. Закон України „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” від 24.02.1994р.
4. Закон України „Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.1997р.
5. Постанова ВР України „Про основні напрями державної політики України в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки” від 05.03.1998р. №188/98-ВР.
6. Постанова КМ України „Про затвердження положення про державну систему моніторингу довкілля” від 30.03.1998р. №391.
7. Постанова КМ України „Про затвердження переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів” від 17.09.1996р. №1147-96п.
8. Постанова КМ України „Про порядок фінансування природоохоронних заходів з державного та місцевих бюджетів” від 09.07.1997р. №732-97-п.
9. Постанова КМ України “Про затвердження Порядку розроблення та затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел” від 28.12.2001р. № 1780.
10. Постанова КМ України “Про затвердження Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності, які отримали такі дозволи” від 13 березня 2002 року № 302.
11. Постанова КМ України від 13.03.2002 р. № 303 “Про затвердження Порядку розроблення та затвердження нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах та впливу фізичних факторів пересувних джерел забруднення атмосферного повітря”.
12. Розпорядженням Кабінету міністрів від 28.01.2004 р. № 37-р “Про затвердження плану заходів щодо зменшення негативного впливу автомобільних транспортних засобів на оточуюче природне середовище в 2004-2010 рр.”.
13. Постанова КМ України від 30.11.2004 р. № 1604 «Про затвердження Програми комплексного соціально-економічного розвитку м. Одеси на 2005-2015 роки».
14. Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів (ДСП – 173-96).
15. Закон України „Про екологічний аудит” від 24.06.2004р.

 

3. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНІ ТА КЛІМАТИЧНІ УМОВИ м. ОДЕСИ


Одеса розташована на південно-західній окраїні Причорноморської низини. Середня висота степового плато складає 45-50 м. Рівнинний характер плато порушується балками у напрямках моря, долин Хаджибейського і Куяльницького лиманів.
Клімат Одеси відноситься до клімату степів, який характеризується перевагою літніх опадів, достатньо теплою зимою та спекотним літом. Це обумовлюється впливом Чорного моря та специфічними циркуляційними умовами.
Режим вітру визначається особливостями циркуляційних процесів. Саме вони визначають кліматичні характеристики вітру. В табл. 3.1 й табл. 3.2 наведені кліматичні характеристики вітру в Одесі.

Таблиця 3.1. Повторюваність (%) напрямків вітру й штилів

Сезон
Пн
ПнС
С
Пдс
Пд
ПдЗ
З
Пнз
Штиль
Одеса, обсерваторія
Зима
18
15
12
6
9
11
13
16
1
Весна
17
12
9
9
19
12
9
13
1
Літо
20
9
5
7
15
12
12
20
2
Осінь
16
13
13
9
12
11
11
15
1
Рік
18
12
10
8
14
11
11
16
1
Одеса, порт
Зима
15
15
11
11
10
8
11
19
4
Весна
11
12
8
21
16
6
8
18
6
Літо
13
6
4
16
14
8
11
28
6
Осінь
13
14
10
14
13
8
9
19
4
Рік
13
12
10
15
13
8
10
21
5

 

Таблиця 3.2. Кліматичні характеристики швидкості вітру (м/с)

Станція
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
Рік
Одеса, обсерв.
6,2
6,1
6,2
5,2
4,7
4,4
4,2
4,2
4,6
5,6
6,3
5,5
5,4
Одеса, порт
6,4
6,2
6,4
5,4
5,2
4,9
4,7
4,7
5,1
6,0
6,7
6,7
5,6

 

Штилі в Одесі протягом року спостерігаються відносно рідко, що пояснюється впливом моря, яке підтримує постійний контраст температури та градієнт тиску.
В Одесі широко розвинутою є бризова циркуляція. Дослідження властивостей бризів свідчить про те, що вони є фактором, який формує місцевий клімат прибережної зони. Бризова циркуляція в значній мірі обумовлює стан забруднення атмосферного повітря міста.
Дані, що наведені в табл. 3.3. дозволяють виділити бризові (квітень-вересень) та безбризові (жовтень-березень) періоди.

Таблиця 3.3 - Річний хід повторюваності (%) й число днів із бризами

Місяць
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
Рік
Повторюваність, %
6
8
14
28
36
35
40
41
39
17
8
4
 
Число днів із бризами
 
 
2
5
7
10,5
14
10,5
7
2
 
 
58
Число днів із бризами (макс)
 
 
4
8
13
16
19
15
9
6
 
 
78
Число днів із бризами (мін)
 
 
 
1
2
3
7
7
5
 
 
 
50


Повторюваність морських вітрів у бризовий та безбризовий періоди майже однакова. У жовтні–березні повторюваність східних, південно-східних й південних вітрів складає 34 %, а в квітні–вересні – 42 %.
Інтенсивність бризу суттєво залежить від відстані до берега.
Бризи суттєво впливають на погоду. Періодичні зміни напрямку вітру при бризах супроводжується добовим ходом температури і вологості повітря. Це пояснюється тим, що бризи супроводжуються адвекцією тепла та вологи, обумовленої переносом з моря чи з берега.
Середньомісячна температура 0 ºС і нижче в Одесі може спостерігатися з листопада по березень. Найбільш холодними місяцями є січень і лютий. Середньомісячна температура 20 ºС і вище можлива з червня по вересень (її забезпеченість у червні складає 45 %, а у вересні – 6%). Температура 25 ºС і вище може спостерігатися протягом всіх літніх місяців, але найбільш часто вона буває у червні.
Велику роль у формуванні рівня забруднення атмосфери протягом року грають приземні та піднесені інверсії температури. Повторюваність приземних інверсій максимальна влітку в нічні часи (87%). Взимку підвищена повторюваність піднесених інверсій (до 68%). Під ними накопичується забруднене повітря, і місто опиняється як під “шапкою”, зачинене для надходження чистого повітря.
Парціальний тиск водяної пари (табл. 3.4) у середньому відповідає температурі повітря. Чим більшою є температура повітря, тим більше водяної пари може в ньому знаходитися. Річна амплітуда середнього місячного парціального тиску водяної пари складає 12,2 гПа, змінюючись від 4,9 гПа взимку до 17,1 гПа влітку.


Таблиця 3.4. Середній місячний парціальний тиск (гПа) водяної пари на різних відстанях від моря

Метеорологічна станція
Відстань  
    І      
    VII     
    Рік     
Одеса, порт
 
5,1
18,0
10,9
Одеса, обсерваторія
50 м.
4,9
17,1
10,3
Одеса, агро
7 км.
4,8
16,2
9,9
Роздільна
80 км.
4,6
15,4
9,4


У середньому за рік у районі Одеси спостерігається 50-60 днів з туманами, а максимум їх не перебільшує 90 днів.
Загальна закономірність просторового розподілення річних і місячних сум опадів (за теплий період) полягає у поступовому збільшенні їх від прибережних районів міста до більш континентальних. У табл. 3.5 наведено кліматичні характеристики кількості опадів.


Таблиця 3.5. Суми опадів (мм.) на метеорологічних станціях Одеси

Станції
I
II
III
IV
V
VI
VII
VIII
IX
X
XI
XII
XI-III
IV-X
Рік
Хол. балка
30
27
22
27
36
50
37
33
29
37
35
33
147
249
396
Куяльник
27
24
20
25
33
46
34
30
27
34
32
30
133
229
362
Усатове
27
24
22
30
38
60
48
44
30
40
37
35
145
290
435
Одеса-порт
28
26
20
26
33
43
31
34
26
33
33
34
141
226
367
Од. обсерв.
28
25
21
26
3
47
35
31
28
35
33
31
138
236
374
Сух. лиман
28
25
21
25
33
46
35
31
27
35
32
31
137
232
369
Люстдорф
28
25
21
26
34
48
35
31
28
35
33
31
138
237
375

 

Опади бувають тверді, рідинні та змішані. Суми цих видів опадів (в % від їхньої загальної кількості) наводяться у табл. 3.6.


Таблиця 3.6.

Види опадів
I
II
III
IV
V
VI
VII
VIII
IX
X
XI
XII
Рік
Тверді
38
23
14
1
 
 
 
 
 
 
1
21
8
Рідинні
44
37
56
90
100
100
100
100
100
100
94
60
84
Змішанні
18
40
30
9
 
 
 
 
 
 
5
19
8


На території Одеси рідинні опади випадають протягом року й складають 84%. Їхня частина найбільша в зимові місяці за винятком лютого. З листопада по квітень можливе випадіння змішаних та твердих опадів. Максимальна частина твердих опадів приходиться на січень (38%).


4. ВПЛИВ ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ НА ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ


Забруднення повітряного басейну є ключовим фактором негативного впливу на стан природного середовища міста. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) від 40 до 50% захворювань людини у даний час пов’язані зі зростанням антропогенної напруженості.
У наш час особливо зросло забруднення довкілля у великих містах, зокрема у великих індустріальних центрах.
Деградоване міське середовище виявляє комплексну шкідливу дію на здоров’я населення внаслідок забруднення атмосферного повітря, дефіциту сонячного проміння, води, а також стресових факторів, зумовлених напруженим ритмом життя, скупченістю населення, нестачею зелених насаджень тощо.
Ступінь поширення багатьох хвороб у великих містах набагато більший, ніж у малих містах чи селах. Така хвороба, як рак легень, у великих містах нині реєструється у два–три рази частіше, ніж у сільських місцевостях. Тут набагато більше хворіють на бронхіт, астму, алергійні хвороби. Рівень інфекційних захворювань у містах також удвічі вищий.
До основних антропогенних забруднювачів довкілля, крім шкідливих речовин, що викидаються промисловими підприємствами, забруднень від усіх видів транспорту, належать також транспортні та виробничі шуми, іонізуюче та електромагнітне випромінювання, вібрації, світлові та теплові впливи. Вплив радіоактивного випромінювання на організм людини особливо небезпечний. В Одесі відсутні об’єкти атомної енергетики, уранодобувної та переробної промисловості. Проте на даний час в місті є багато підприємств та організацій, які використовують джерела іонізуючого випромінювання.
Крім того, джерелом радіоактивного забруднення повітря є випадання з атмосфери за рахунок раніше проведених ядерних випробувань та аварії на ЧАЕС.

Забруднення повітряного басейну є ключовим фактором негативного впливу на стан природного середовища міста. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) від 40 до 50% захворювань людини у даний час пов’язані зі зростанням антропогенної напруженості. У наш час особливо зросло забруднення довкілля у великих містах, зокрема у великих індустріальних центрах. Деградоване міське середовище виявляє комплексну шкідливу дію на здоров’я населення внаслідок забруднення атмосферного повітря, дефіциту сонячного проміння, води, а також стресових факторів, зумовлених напруженим ритмом життя, скупченістю населення, нестачею зелених насаджень тощо. Ступінь поширення багатьох хвороб у великих містах набагато більший, ніж у малих містах чи селах. Така хвороба, як рак легень, у великих містах нині реєструється у два–три рази частіше, ніж у сільських місцевостях. Тут набагато більше хворіють на бронхіт, астму, алергійні хвороби. Рівень інфекційних захворювань у містах також удвічі вищий. До основних антропогенних забруднювачів довкілля, крім шкідливих речовин, що викидаються промисловими підприємствами, забруднень від усіх видів транспорту, належать також транспортні та виробничі шуми, іонізуюче та електромагнітне випромінювання, вібрації, світлові та теплові впливи. Вплив радіоактивного випромінювання на організм людини особливо небезпечний. В Одесі відсутні об’єкти атомної енергетики, уранодобувної та переробної промисловості. Проте на даний час в місті є багато підприємств та організацій, які використовують джерела іонізуючого випромінювання. Крім того, джерелом радіоактивного забруднення повітря є випадання з атмосфери за рахунок раніше проведених ядерних випробувань та аварії на ЧАЕС.


Шумове забруднення. Шум – одна з форм фізичного (хвильового) забруднення атмосферного повітря. Під шумом розуміють усі неприємні та небажані звуки, які заважають нормально працювати, сприймати інформаційні звукові сигнали, відпочивати. Він виникає внаслідок стиснення й розрядження повітряних мас, тобто коливальних змін тиску повітря. Нині добре відомо, що шуми шкідливо впливають на здоров’я людей, знижують їхню працездатність, викликають захворювання органів слуху, ендокринної, нервової, серцево-судинної систем.
Рівень шуму в природному середовищі складає 30-60 дБ. До цього природного фону за сучасних умов додаються виробничі та транспортні шуми, рівень яких нерідко перевищує 100 дБ. Джерелами шуму є всі види транспорту, промислові об’єкти, ліфти, телевізори, радіоприймачі, музичні інструменти.
Суттєво впливають на рівень шуму будівельні майданчики. Шум спричиняє також велика кількість приладів побутової техніки.
Автотранспорт генерує 60-80% міського шуму. В останні десятиріччя спостерігається зріст кількості автомобілів в Одесі. Зростання транспорту на дорогах міста диктується сучасними економічними причинами. Така тенденція буде зберігатися й далі. На жаль, Одеса у зв’язку з геологічною структурою ґрунту не має альтернативи наземному транспорту. Тому перше місце займає задача оптимального планування організації руху транспорту в місті таким чином, щоб при зростанні автопарку мінімізувати збиток, який може бути нанесений повітряному басейну міста.
На великих дорогах рівень шуму складає 85-92 дБ. Інтенсивний шум створює залізничний транспорт (на відстані 200м. від залізниці його рівень складає приблизно 60 дБ).
Великим джерелом шуму та вібрації є аеропорт, який розташований в Одесі в міській зоні, включаючи також розташований неподалеку військовий аеродром ”Шкільний”. Наприклад, рівень шуму на відстані 1 км. від ВПС при зльоті літака АН-24 складає 110 дБ.
Фізіолого-біологічна адаптація людини до шуму практично неможлива, тому регулювання й обмеження шумового забруднення – важливий і обов’язковий захід.

Забруднення повітряного басейну є ключовим фактором негативного впливу на стан природного середовища міста. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) від 40 до 50% захворювань людини у даний час пов’язані зі зростанням антропогенної напруженості. У наш час особливо зросло забруднення довкілля у великих містах, зокрема у великих індустріальних центрах. Деградоване міське середовище виявляє комплексну шкідливу дію на здоров’я населення внаслідок забруднення атмосферного повітря, дефіциту сонячного проміння, води, а також стресових факторів, зумовлених напруженим ритмом життя, скупченістю населення, нестачею зелених насаджень тощо. Ступінь поширення багатьох хвороб у великих містах набагато більший, ніж у малих містах чи селах. Така хвороба, як рак легень, у великих містах нині реєструється у два–три рази частіше, ніж у сільських місцевостях. Тут набагато більше хворіють на бронхіт, астму, алергійні хвороби. Рівень інфекційних захворювань у містах також удвічі вищий. До основних антропогенних забруднювачів довкілля, крім шкідливих речовин, що викидаються промисловими підприємствами, забруднень від усіх видів транспорту, належать також транспортні та виробничі шуми, іонізуюче та електромагнітне випромінювання, вібрації, світлові та теплові впливи. Вплив радіоактивного випромінювання на організм людини особливо небезпечний. В Одесі відсутні об’єкти атомної енергетики, уранодобувної та переробної промисловості. Проте на даний час в місті є багато підприємств та організацій, які використовують джерела іонізуючого випромінювання. Крім того, джерелом радіоактивного забруднення повітря є випадання з атмосфери за рахунок раніше проведених ядерних випробувань та аварії на ЧАЕС. Шум – одна з форм фізичного (хвильового) забруднення атмосферного повітря. Під шумом розуміють усі неприємні та небажані звуки, які заважають нормально працювати, сприймати інформаційні звукові сигнали, відпочивати. Він виникає внаслідок стиснення й розрядження повітряних мас, тобто коливальних змін тиску повітря. Нині добре відомо, що шуми шкідливо впливають на здоров’я людей, знижують їхню працездатність, викликають захворювання органів слуху, ендокринної, нервової, серцево-судинної систем. Рівень шуму в природному середовищі складає 30-60 дБ. До цього природного фону за сучасних умов додаються виробничі та транспортні шуми, рівень яких нерідко перевищує 100 дБ. Джерелами шуму є всі види транспорту, промислові об’єкти, ліфти, телевізори, радіоприймачі, музичні інструменти. Суттєво впливають на рівень шуму будівельні майданчики. Шум спричиняє також велика кількість приладів побутової техніки. Автотранспорт генерує 60-80% міського шуму. В останні десятиріччя спостерігається зріст кількості автомобілів в Одесі. Зростання транспорту на дорогах міста диктується сучасними економічними причинами. Така тенденція буде зберігатися й далі. На жаль, Одеса у зв’язку з геологічною структурою ґрунту не має альтернативи наземному транспорту. Тому перше місце займає задача оптимального планування організації руху транспорту в місті таким чином, щоб при зростанні автопарку мінімізувати збиток, який може бути нанесений повітряному басейну міста. На великих дорогах рівень шуму складає 85-92 дБ. Інтенсивний шум створює залізничний транспорт (на відстані 200м. від залізниці його рівень складає приблизно 60 дБ). Великим джерелом шуму та вібрації є аеропорт, який розташований в Одесі в міській зоні, включаючи також розташований неподалеку військовий аеродром ”Шкільний”. Наприклад, рівень шуму на відстані 1 км. від ВПС при зльоті літака АН-24 складає 110 дБ. Фізіолого-біологічна адаптація людини до шуму практично неможлива, тому регулювання й обмеження шумового забруднення – важливий і обов’язковий захід.


Заходи стосовно захисту від шуму та вібрації:
- Виведення за міську межу вантажного та транзитного автотранспорту;
- Впровадження міськелектротранспорту;
- Впровадження на рівні прийняття архітектурно-планувальних рішень нових побудов зі спеціальних шумопоглинаючих матеріалів;
- Найбільш ефективним засобом від шуму та вібрації є озеленення міста;
- Великі автошляхи і такі об’єкти, як аеропорт, залізничний вокзал, великі промислові підприємства мають бути обнесені зеленою захисною смугою;
- Проведення міжквартального озеленення та приведення в належний вигляд міських парків та скверів;
- Підвищення рівня екологічної свідомості населення, бережливого відношення до ”зелених легень” міста шляхом пропаганди в засобах масової інформації;
- Обладнання шумопоглинаючими засобами розважальних об’єктів та комплексів;
- Складання генерального плану міста, проектів детального планування житлових районів і забудови мікрорайонів із застосуванням спеціальних шумозахисних пристроїв, що ізолюють, поглинають і відображають шум. Розробка шумової карти міста. Проектування систем зовнішнього транспорту (об’їзні залізничні лінії й автомагістралі);
- При розробці проектної документації будівництва або реконструкції об’єктів, що використовують звуковідтворюючі і звукопосилюючі пристрої необхідна обов’язкова розробка кожному об’єктові, розташованому в житловій забудівлі й курортній зоні міста, розрахунку звукового впливу на навколишню забудову й дотримання нормативного рівня шуму на самому об’єкті й на прилеглій території;
- По мірі зростання населення міста та збільшення розмірів міської забудови, необхідно розбивати нові парки та сквери.
Під час озеленення міста перевагу надавати деревам та кущам, які мають найбільшу здатність поглинання забруднюючих речовин, і є стійкими до захворювань.


Забруднення повітря викидами відпрацьованих газів двигунів. По хімічному складу і властивостях, а також характеру дії на організм людини компоненти відпрацьованих газів об'єднують у такі групи.


Перша група. До неї належать нетоксичні речовини: азот, кисень, водень, водяна пара, вуглекислий газ і інші природні компоненти атмосферного повітря. У цій групі заслуговує на увагу вуглекислий газ, у зв'язку з особливою роллю вуглекислого газу в «парниковому ефекті».


Друга група. До цієї групи відноситься тільки одна речовина - оксид вуглецю, або чадний газ. Продукт неповного згоряння нафтових видів палива легший за повітря й не має кольору та запаху. У кисні й на повітрі оксид вуглецю горить голубуватим полум'ям, виділяючи багато тепла й перетворюючись на вуглекислий газ.
Оксид вуглецю має виражену отруйну дію, що обумовлюється його здатністю вступати в реакцію з гемоглобіном крові, приводячи до утворення карбоксігемоглобіну, який позв'язує кисень. Внаслідок цього порушується газообмін в організмі, з'являється кисневе голодування й виникає порушення функціонування всіх систем організму. Характер отруєння оксидом вуглецю залежить від його концентрації в повітрі, тривалості дії та індивідуальної сприйнятливості людини. Легкий ступінь отруєння викликає пульсацію в голові, потемніння в очах, підвищене серцебиття. При важкому отруєнні свідомість затуманюється, зростає сонливість. При дуже великих дозах чадного газу (понад 1%) наступають втрата свідомості й смерть.


Третя група. У її складі оксиди азоту, головним чином окис азоту і двоокис азоту. Це гази, що утворюються в камері згоряння. Окис азоту - безбарвний газ, не взаємодіє з водою і мало розчинний в ній, не вступає в реакції з розчинами кислот і лугів. Легко окислюється киснем повітря й утворює двоокис азоту.
При звичних атмосферних умовах окис азоту повністю перетворюється на двоокис азоту - газ бурого кольору з характерним запахом. Він важчий за повітря, тому збирається в поглибленнях, канавах і представляє велику небезпеку при технічному обслуговуванні транспортних засобів.
Для людського організму окиси азоту ще більш шкідливі, ніж чадний газ. Загальний характер дії міняється залежно від змісту різних окисів азоту. При контакті двоокису азоту з вологою поверхнею (слизисті оболонки очей, носа, бронхів) утворюються азотна й азотиста кислоти, які дратують слизисті оболонки і вражають альвеолярну тканину легенів. При високих концентраціях оксидів азоту (0,004 - 0,008%) виникають астматичні прояви й набряк легенів. Вдихаючи повітря, що містить окисли азоту у високих концентраціях, людина не має неприємних відчуттів і не припускає негативних наслідків. При тривалій дії окислів азоту в концентраціях, що перевищують норму, люди захворюють хронічним бронхітом, запаленням слизистої оболонки, шлунково-кишкового тракту, страждають серцевою слабкістю, а також нервовими розладами.
Вторинна реакція на дію окислів азоту виявляється в утворенні у людському організмі нітритів і всмоктуванні їх у кров. Це викликає перетворення гемоглобіну в метагемоглобін, що приводить до порушення серцевої діяльності. Окисли азоту виявляють негативну дію і на рослинність, утворюючи на листових пластинах розчини азотної та азотистої кислот. Цією ж властивістю обумовлений вплив окислів азоту на будівельні матеріали й металеві конструкції. Крім того, вони беруть участь у фотохімічній реакції утворення смогу.


Четверта група. До цієї багаточисельної за складом групи належать різні вуглеводні, тобто сполуки типу СхHy. У відпрацьованих газах містяться вуглеводні різних гомологічних рядів: парафінові (алкадани), нафтенові (циклани) і ароматичні (бензолові), всього близько 160 компонентів. Вони утворюються в результаті неповного згоряння палива у двигуні.
Незгорілі вуглеводні є однією з причин появи білого або блакитного диму. Це відбувається при запізненні запалювання робочої суміші у двигуні або при знижених температурах у камері згоряння.
Вуглеводні токсичні й чинять несприятливу дію на серцево-судинну систему людини. Вуглеводневі з'єднання відпрацьованих газів, разом з токсичними властивостями, мають канцерогенну дію.
Канцерогени - це речовини, які сприяють виникненню й розвитку злоякісних новоутворень. Особливою канцерогенною активністю відрізняється ароматичний вуглеводень бенз-а-пірен C20H12, що міститься у відпрацьованих газах бензинових двигунів і дизелів. Він добре розчиняється в маслах, жирах, сироватці людської крові. Накопичуючись в організмі людини до небезпечних концентрацій, бенз-а-пірен стимулює утворення злоякісних пухлин.
Вуглеводні під дією ультрафіолетового випромінювання сонця вступають в реакцію з окислами азоту, в результаті утворюються нові токсичні продукти - фотооксиданти, що є основою «смогу». Головним токсичним компонентом смогу є озон. До фотооксидантів також відносяться чадний газ, з'єднання азоту. Фотооксиданти біологічно активні, чинять шкідливу дію на живі організми, ведуть до зростання легеневих і бронхіальних захворювань людей, руйнують гумові вироби, прискорюють корозію металів, погіршують умови видимості.


П'ята група. Групу складають альдегіди - органічні сполуки, що містять альдегідну групу - СОН, пов'язану з вуглеводневим радикалом (СН3, С6Н5 або ін.).
У відпрацьованих газах присутні, в основному, формальдегід, акролеїн і оцтовий альдегід. Найбільша кількість альдегідів утворюється на режимах холостого ходу і малих навантажень, коли температури згоряння у двигуні невисокі.
Формальдегід НСНО - безбарвний газ з неприємним запахом, важчий за повітря, легко розчинний у воді. Він дратує слизові оболонки людини, дихальні шляхи, вражає центральну нервову систему. Обумовлює запах відпрацьованих газів, особливо у дизелів.
Акролеїн СН2=СН-СН=О або альдегід акрилової кислоти - безбарвний отруйний газ із запахом жирів, що підгоріли. Чинить дію на слизові оболонки.
Оцтовий альдегід СН3СНО - газ з різким запахом і токсичною дією на людський організм.


Шоста група. Тут виділяють сажу й інші дисперсні частинки (продукти зносу двигунів, аерозолі, масла, нагар і ін.). Сажа - частинки твердого вуглецю чорного кольору, що утворюються при неповному згоранні й термічному розкладанні вуглеводнів палива. Вона не являє безпосередньої небезпеки для здоров'я людини, але може дратувати дихальні шляхи. Створюючи димовий шлейф за транспортним засобом, сажа погіршує видимість на дорогах.
Найбільша шкода сажі полягає в адсорбції на її поверхні бенз-а-пірена, який у цьому випадку надає сильнішу негативну дію на організм людини, ніж у чистому вигляді.


Сьома група. Це сірчані сполуки, тобто такі неорганічні гази, як сірчистий ангідрид, сірководень, що з'являються у складі відпрацьованих газів двигунів, якщо використовується паливо з підвищеним вмістом сірки. Значно більше сірки присутнє у дизельному паливі в порівнянні з іншими видами палив, що використовують на транспорті.
Для вітчизняних родовищ нафти характерний високий відсоток присутності сірки і сірчаних сполук. Тому і одержане з неї дизельне паливо за застарілими технологіями відрізняється важчим фракційним складом і разом з тим гірше очищене від сірчаних і парафінових сполук. Згідно з європейськими стандартами, введеними у дію у 1996 році, вміст сірки в дизельному паливі не може перевищувати 0,005 г/л. Наявність сірки посилює токсичність відпрацьованих газів дизелів і є причиною появи в них шкідливих сірчаних з'єднань.
Сірчані сполуки мають різкий запах, важчі за повітря, розчиняються у воді. Дратують слизові оболонки горла, носа, очей людини, можуть привести до порушення вуглеводневого і білкового обміну та пригноблення окислювальних процесів. При високій концентрації (понад 0,01%) приводять до отруєння організму. Сірчаний ангідрид згубно впливає і на рослинний світ.


Восьма група. Компоненти цієї групи - свинець і його сполуки зустрічаються - у відпрацьованих газах карбюраторних автомобілів тільки при використанні етилованого бензину, що має у своєму складі присадку, яка підвищує октанове число. Воно визначає здатність двигуна працювати без детонації. Детонаційне згорання робочої суміші протікає з надзвуковою швидкістю, що в 100 разів швидше нормального. Робота двигуна з детонацією небезпечна тим, що двигун перегрівається, потужність його падає, а термін служби різко скорочується. Збільшення октанового числа бензину сприяє зниженню можливості виникнення детонації.
Як присадку, що підвищує октанове число, використовують антидетонатор - етилову рідину Р-9. Бензин з добавкою етилової рідини стає етилованим. До складу етилової рідини входять власне антидетонатор – тетраетилсвинець РЬ(С2Н5)4. З камери згорання, перетворившись у пароподібний стан, свинець і його оксиди разом з відпрацьованими газами викидаються у навколишнє середовище і осідають поблизу доріг.
У придорожньому просторі приблизно 50% викидів свинцю у вигляді мікрочастинок відразу розповсюджуються на прилеглій поверхні. Решта протягом декількох годин знаходиться в повітрі у вигляді аерозолів, а потім також осідає на землю поблизу доріг. Накопичення свинцю у придорожній смузі приводить для забруднення екосистем і робить ґрунти непридатними для сільськогосподарського використання. Додавання до бензину присадки Р-9 робить його високотоксичним. Основна маса (80 %) шкідливих речовин викидається автотранспортом на територіях населених пунктів. Він як і раніше зберігає лідерство у забрудненні атмосфери міст.
Наведені особливості рухомих джерел призводять до того, що автотранспорт створює в містах великі зони зі стійким перевищенням санітарно-гігієнічних нормативів забруднення повітря.
Висока питома вага автомобілів з карбюраторними двигунами разом з широким застосуванням етилованого бензину на більшій частині території України обумовлює забруднення атмосфери сполуками свинцю.
Забруднення атмосфери рухомими джерелами автотранспорту відбувається значною мірою відпрацьованими газами через випускну систему автомобільного двигуна, а також, у меншій мірі, картерними газами через систему вентиляції картера двигуна і вуглеводневими випаровуваннями бензину з системи живлення двигуна (бака, карбюратора, фільтрів, трубопроводів) при заправці і в процесі експлуатації.
Наведені особливості рухомих джерел призводять до того, що автотранспорт створює в містах обширі зони зі стійким перевищенням санітарно-гігієнічних нормативів забруднення повітря у приземному шарі.

5. СТАН ЗАБРУДНЕННЯ ПОВІТРЯНОГО БАСЕЙНУ М. ОДЕСИ ШКІДЛИВИМИ ДОМІШКАМИ

Атмосфера завжди містить певну кількість домішок, які надходять від природних та антропогенних джерел. Антропогенне забруднення визначається різноманіттям видів та кількістю джерел. Викиди шкідливих речовин здійснюють насамперед автотранспорт та підприємства теплоенергетики, промисловості.
Найбільш розповсюдженими шкідливими речовинами, які забруднюють атмосферне повітря, є: двоокис сірки, окис вуглецю, сажа, окис та двоокис азоту, фенол, формальдегід, фтористий водень та неорганічний пил.
За класом небезпеки найбільше розповсюджені забруднюючі речовини, що надходять до повітряного басейну м. Одеси, розподіляються наступним чином:
- перший клас: двоокис азоту, формальдегід, фтористий водень, фенол;
- другий клас: двоокис сірки, окис азоту, сажа, пил неорганічний;
- третій клас: окис вуглецю.
Індекс забруднення атмосфери заснований на положеннях, відповідно до яких небезпека дії на здоров'я людини шкідливої речовини в атмосфері може бути оцінена із співвідношень між гранично-допустимими концентраціями (ГДК) для повітря населених місць і ГДК виробничих приміщень.
На рівні ГДК усі шкідливі речовини характеризуються однаковим впливом на людину, а в міру збільшення перевищення ГДК їхня шкідливість зростає з різною швидкістю, яка залежить від класу небезпеки речовини.
Виміри стану забруднення атмосферного повітря в м. Одесі здійснюють на 8-ми контрольно-вимірювальних постах (КВП), які розташовані у різних районах міста (рис. 5.1).


 

 

 

Пост №8 розташований у прибережній зоні моря на Французькому бульварі на території Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів у значній відстані від промислових підприємств та автошляхів. Тому значення концентрацій забруднюючих речовин, які вимірюються на цьому пості, можна вважати фоновими. Пости №№ 10, 15, 17 розташовані у північній та північно-західній частинах міста (вул. Чорноморського козацтва - №10, Херсонський сквер - №15, автовокзал - №17), де знаходяться основні джерела викидів небезпечних речовин: нафтопереробний, цементний, лакофарбувальний заводи та інші. Пости №№ 16, 18, 19 розташовані у тих районах міста, де найбільший рух автотранспорту: ріг Олександрівського проспекту та вул. В. Арнаутської - №16, 1-а ст. Люстдорфської дороги - №19, вул. Балківська - №18. Окремо необхідно відзначити місце розташування КВП № 20, який знаходиться на розі Італійського бульвару та вул. Канатної. Це район, де немає промислових підприємств, але на цих вулицях спостерігається великий рух автотранспорту, особливо у час пік. Пост розташований на деякій відстані (приблизно 30 м.) від автошляхів.

 

5.1 Часова динаміка забруднення атмосфери міста
Для оцінки рівня й динаміки забруднення атмосфери міста сформовані часові ряди середньомісячних значень концентрацій основних забруднюючих речовин (двоокису сірки, двоокису азоту, окислу вуглецю і пилу) за даними восьми контрольно-вимірних пунктів м. Одеси, починаючи з 1976р., коли були розпочаті виміри забруднення атмосфери.
На мал. 5.2 представлені детерміновані складові часових рядів середньомісячних концентрацій зазначених вище інгредієнтів.
На мал. 5.2.а добре просліджується загальна тенденція зміни вмісту концентрації диоксиду сірки в атмосфері міста з часом. До 1982р. забруднення повітря басейну SO2 зростало. Після 1982р. до 1989р. концентрація діоксиду сірки зменшувалася, але знаходилася вище ГДКсд. Крім того, слід зазначити, що рівень забруднення в окремих районах міста значно відрізнявся. Починаючи з 1989–90рр. по теперішній час середньомісячні концентрації SO2 майже на всій території міста однакові і коливаються в межах ГДКсд.
На мал. 5.2.б представлені детерміновані складові часових рядів концентрації двоокису азоту. На графіках чітко просліджується тенденція збільшення рівня забруднення повітряного басейну NO2 у всіх районах міста аж до середини 1990 року. В наступні роки спостерігався деякий спад, а потім знову збільшення вмісту забруднюючої речовини в атмосфері міста. У цілому слід зазначити, що рівень забруднення повітряного басейну міста залишається досить високим. Навіть у прибережній курортній зоні, що відрізняється більш низьким вмістом забруднюючої речовини у порівнянні з основною частиною міста, з 1983 року і дотепер спостерігаються концентрації NO2, що перевищують ГДКсд. Із середини 1988 по 1996 рік у повітряному басейні міста спостерігалися концентрації, що перевищували ГДКмр у 1,1 - 1,5 рази як у промисловій, так і в центральній частинах міста.
Рис. 5.2. Детермініровані складові часових рядів діоксиду сірки (а), діоксиду азоту (б), оксиду вуглецю (в), пилу (г)
На трендові компоненти накладаються річні коливання з максимумами, що припадають, в основному, на теплі місяці року, і зимовими мінімумами, що обумовлено, перш за все, зміною інтенсивності руху автотранспорту від сезону до сезону.
Детерміновані складові часових рядів середньомісячних концентрацій оксиду вуглецю представлені на мал. 5.2.в. Аналіз показує, що рівень забруднення повітря в цілому по місту значно відрізняється від прибережної курортної зони (КВП №8), де вміст СО залишається практично постійним і лише за останні два роки трохи зріс, однак не перевищує ГДКсд.
Загалом, вміст оксиду вуглецю в повітряному басейні міста Одеси за останні шість років має тенденцію до значного росту, що пов’язане, насамперед, із збільшенням викидів від автотранспорту. Якщо раніше концентрація забруднюючої речовини в атмосфері коливалася в межах 0,3 − 1,3 ГДКсд, то з 1996 року спостерігаються перевищення ГДКмр майже на всій території міста, крім прибережної зони.
На мал. 5.2.г зображені детерміновані складові часових рядів концентрацій пилу. Період інструментальних вимірів домішок можна розділити на два часові інтервали. Протягом першого з них, що охопив 1978 – 1981 роки, спостерігався стійкий ріст концентрації пилу в атмосфері міста, який досягнув максимумів влітку 1980р. і склав 2,2 ГДКмр і 2,6 ГДКмр в районі 1-ї ст. Люстдорфської дороги (КВП №19) та на вул. Балківській (КВП №18).
Максимум запиленості припадає на літо, коли повітря забруднюється як промисловим пилом, так і пилом природного походження. Другий період бере початок у 1981 році і продовжується по теперішній час. Він характеризується тим, що майже у всіх районах міста відзначається тренд у бік зменшення концентрації пилу, але рівень забруднення повітря пилом продовжує залишатися вище ГДКсд.
Таким чином, аналіз часових рядів показав, що забруднення атмосфери міста двоокисом азоту та окисом вуглецю у останні роки має тенденцію до збільшення, а забруднення атмосфери пилом і двоокисом сірки має зворотну тенденцію. Однак слід зазначити, що за всіма зазначеними інгредієнтами рівень забруднення повітряного басейну міста перевищує встановлені для населених пунктів санітарно-гігієнічні нормативи, а саме — середньодобові ГДК.


5.2. Оцінка сучасного стану забруднення атмосферного повітря міста
Вихідними даними для аналізу сучасного стану забруднення атмосферного повітря м. Одеси послужили дані восьми КВП ГМЦ ЧАМ, що функціонують на території міста.
Оскільки за результатами попередніх досліджень рівень забруднення повітряного басейну м. Одеси може мати значні просторові та часові градієнти, що пов'язано, насамперед, з такими антропогенними факторами, як зміна технології виробництв, введення нових промислових потужностей, збільшення парку автомобілів і т. ін., була зроблена оцінка статистичної однорідності часових рядів середньомісячних концентрацій інгредієнтів у повітряному басейні м. Одеси за допомогою непараметричного критерію Вілкоксона.
Виявилося, що останні роки, починаючи з 2000р., є статистично однорідним періодом часу, коли рівень забруднення повітряного басейну істотно не мінявся, для двоокису азоту (NO2), двоокису сірки (SO2), окису вуглецю (СО) і пилу.
На території міста було виділено два райони з однаковим рівнем забруднення атмосфери NO2 і SO2 , чотири - CO і три райони - пилу. Середні концентрації шкідливих домішок на КВП по місяцях року наведені у табл. 5.3.
Першим районом є район, розташований у прибережній курортній частині міста (КВП №8). Для нього характерний менший зміст забруднюючих речовин у повітряному басейні міста в порівнянні з іншими виділеними районами, що пояснюється з відсутністю великих промислових об'єктів незначною інтенсивністю автотранспортних засобів, а також поглинаючими здібностями морської поверхні.

Таблиця 5.3. Середні концентрації (мг/м3) шкідливих домішок на КВП по місяцям року. Одеса.

КВП
Місяці року
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
Рік
Пил неорганічна
8
0,128
0,125
0,120
0,124
0,142
0,141
0,124
0,228
0,150
0,117
0,116
0,113
0,135
10
0,230
0,242
0,260
0,264
0,279
0,307
0,307
0,364
0,288
0,293
0,292
0,285
0,284
15
0,238
0,242
0,248
0,258
0,281
0,311
0,304
0,378
0,294
0,291
0,280
0,292
0,286
16
0,236
0,240
0,250
0,262
0,287
0,307
0,306
0,334
0,279
0,283
0,283
0,283
0,279
17
0,200
0,225
0,240
0,268
0,273
0,287
0,298
0,446
0,283
0,287
0,274
0,280
0,280
18
0,230
0,248
0,260
0,274
0,287
0,304
0,311
0,432
0,308
0,294
0,292
0,281
0,294
19
0,186
0,219
0,238
0,244
0,256
0,274
0,285
0,350
0,281
0,263
0,256
0,259
0,260
20
0,204
0,227
0,238
0,250
0,265
0,274
0,283
0,356
0,265
0,270
0,262
0,261
0,263
Ср. місяць
0,206
0,221
0,231
0,243
0,259
0,276
0,277
0,361
0,268
0,262
0,256
0,253
0,259
Диоксид сірки
8
0,049
0,048
0,044
0,042
0,048
0,452
0,045
0,050
0,433
0,045
0,044
0,047
0,046
10
0,056
0,058
0,045
0,049
0,051
0,055
0,054
0,055
0,051
0,053
0,057
0,057
0,053
15
0,056
0,059
0,051
0,053
0,054
0,053
0,056
0,056
0,052
0,055
0,054
0,059
0,055
16
0,057
0,059
0,049
0,053
0,053
0,053
0,053
0,054
0,054
0,055
0,055
0,059
0,054
17
0,058
0,060
0,049
0,054
0,054
0,057
0,056
0,054
0,053
0,057
0,057
0,060
0,056
18
0,058
0,061
0,048
0,050
0,054
0,052
0,055
0,060
0,051
0,052
0,054
0,058
0,054
19
0,060
0,057
0,046
0,053
0,053
0,053
0,054
0,055
0,051
0,055
0,054
0,060
0,054
20
0,057
0,058
0,050
0,052
0,053
0,053
0,054
0,052
0,051
0,050
0,050
0,052
0,053
Ср. місяць
0,056
0,057
0,048
0,051
0,053
0,053
0,053
0,054
0,051
0,053
0,053
0,056
0,053
Оксид вуглецю
8
1,300
1,125
1,420
1,560
1,312
1,500
0,907
1,300
1,192
1,401
1,640
1,889
1,380
10
4,540
3,917
3,500
3,720
3,958
3,196
3,759
4,180
4,519
4,204
4,160
3,944
3,974
15
4,560
4,021
3,364
3,680
3,958
3,130
3,685
4,300
4,615
3,963
4,340
4,000
3,991
16
3,880
3,750
4,020
3,900
3,687
3,739
3,722
4,180
4,192
3,926
3,926
3,593
3,883
17
4,180
3,896
4,440
2,940
3,062
2,978
3,574
4,140
4,038
3,815
3,880
3,907
3,746
18
3,680
3,750
4,340
3,100
2,833
2,848
3,574
4,020
4,096
3,852
4,100
3,981
3,693
19
3,540
3,333
3,620
3,780
3,375
2,630
2,981
3,660
3,596
3,481
3,360
3,148
3,378
20
3,860
3,542
3,700
3,240
2,312
1,522
3,333
3,920
2,962
3,204
3,260
3,222
3,186
Ср. місяць
3,960
3,417
3,559
3,240
3,062
2,693
3,192
3,712
3,651
3,481
3,592
3,461
3,396
Диоксид азоту
8
0,0673
0,0858
0,0669
0,0506
0,0577
0,0504
0,0483
0,0483
0,0528
0,0512
0,0525
0,052
0,0568
10
0,0827
0,1085
0,0687
0,0602
0,0643
0,0671
0,0679
0,0597
0,0615
0,0633
0,0623
0,0614
0,0688
15
0,0758
0,1039
0,0784
0,0654
0,0666
0,0656
0,064
0,0581
0,0649
0,0684
0,0658
0,0669
0,0702
16
0,0817
0,1141
0,0735
0,0642
0,0704
0,0692
0,0637
0,0629
0,0633
0,0641
0,0641
0,0616
0,0705
17
0,0777
0,1083
0,072
0,065
0,0677
0,0658
0,0644
0,0577
0,0657
0,0694
0,0654
0,062
0,0699
18
0,0833
0,1114
0,0727
0,0631
0,0668
0,0643
0,0631
0,0603
0,0669
0,0631
0,0673
0,0612
0,07
19
0,0809
0,1116
0,0749
0,0663
0,0679
0,0644
0,0617
0,059
0,0606
0,0681
0,0631
0,063
0,0699
20
0,0756
0,0989
0,0714
0,0601
0,0687
0,0636
0,0617
0,0545
0,0625
0,0632
0,0618
0,0589
0,0665
Ср. місяць
0,0775
0,1047
0,0723
0,062
0,0664
0,0637
0,0617
0,0572
0,0623
0,0642
0,062
0,0604
0,067867
Озон
8
0,0048
0,0044
0,004
0,0034
0,0039
0,0035
0,0027
0,002
0,0018
0,0018
0,0014
0,0018
0,0029
Ср. місяць
0,0047
0,0043
0,0039
0,0033
0,0038
0,0034
0,0026
0,0019
0,0017
0,0018
0,0014
0,0018
0,0029
Сірководень
10
0,0032
0,0028
0,0024
0,0026
0,0026
0,0026
0,0029
0,0027
0,0023
0,0023
0,0029
0,003
0,0027
18
0,003
0,0028
0,0023
0,0028
0,0027
0,0026
0,0028
0,0027
0,0025
0,0025
0,0029
0,003
0,0027
Ср. місяць
0,003
0,0027
0,0023
0,0026
0,0026
0,0025
0,0028
0,0026
0,0023
0,0023
0,0028
0,0029
0,0027
Фенол
10
0,006
0,0045
0,0053
0,0058
0,0044
0,0042
0,0049
0,0063
0,0052
0,0047
0,004
0,0039
0,0049
15
0,006
0,0045
0,0049
0,0059
0,0046
0,004
0,0048
0,0065
0,0052
0,0048
0,0042
0,004
0,005
16
0,0053
0,004
0,0049
0,0054
0,0041
0,0036
0,0042
0,0058
0,0048
0,0042
0,0037
0,0037
0,0045
18
0,0055
0,0043
0,005
0,0057
0,0048
0,0038
0,0046
0,0062
0,005
0,0045
0,0041
0,0039
0,0048
19
0,0053
0,0043
0,0049
0,0054
0,0043
0,0037
0,0049
0,0062
0,0048
0,0044
0,0041
0,0042
0,0047
20
0,0051
0,0039
0,0046
0,0051
0,0038
0,0031
0,0039
0,0057
0,0046
0,0042
0,0037
0,0042
0,0043
Ср. місяць
0,0055
0,0042
0,0049
0,0055
0,0043
0,0037
0,0045
0,0061
0,0049
0,0044
0,0039
0,0038
0,0047
Сажа
8
0,0777
0,106
0,1151
0,0937
0,052
0,0397
0,0316
0,0509
0,0511
0,0372
0,0735
0,0837
0,0674
10
0,1183
0,1499
0,1445
0,1245
0,0708
0,0539
0,0459
0,0605
0,0598
0,0487
0,0939
0,1122
0,0898
15
0,1203
0,1472
0,149
0,1229
0,0808
0,0543
0,044
0,0589
0,0598
0,0511
0,0883
0,1251
0,0879
17
0,0969
0,1358
0,1409
0,1189
0,0668
0,048
0,044
0,0551
0,0574
0,0487
0,0875
0,102
0,0832
18
0,1109
0,1458
0,1429
0,1251
0,0722
0,0512
0,0425
0,0581
0,0532
0,0503
0,0929
0,104
0,087
19
0,0887
0,1341
0,1351
0,1156
0,0635
0,0478
0,0425
0,0459
0,0517
0,0487
0,0855
0,0962
0,0792
Ср. місяць
0,1021
0,1364
0,1372
0,1167
0,0676
0,0492
0,0417
0,0548
0,0554
0,0474
0,0868
0,1017
0,083
Фтористий водень
10
0,0091
0,0069
0,0085
0,0091
0,0088
0,0092
0,0104
0,0105
0,01
0,0098
0,0084
0,0083
0,0091
17
0,0089
0,0067
0,0087
0,0094
0,0093
0,0095
0,0102
0,0113
0,0101
0,0088
0,0087
0,0089
0,0092
18
0,0092
0,0072
0,0083
0,0095
0,0087
0,009
0,0104
0,011
0,0101
0,0091
0,0082
0,0085
0,0091
Ср. місяць
0,0156
0,0142
0,0133
 
0,0137
0,0118
0,0137
0,0155
0,0173
0,0139
0,0148
0,014
0,014233
Формальдегід
10
0,0163
0,0133
0,0133
0,0134
0,0127
0,0113
0,0136
0,0154
0,0159
0,0132
0,0138
0,013
0,0138
17
0,0164
0,0154
0,014
0,0113
0,0147
0,0129
0,0146
0,0161
0,0186
0,0157
0,0171
0,0158
0,0152
18
0,0164
0,0155
0,0134
0,0129
0,0138
0,012
0,0136
0,0165
0,0199
0,0141
0,0164
0,0157
0,0151
19
0,0138
0,0139
0,013
0,0137
0,0145
0,0118
0,0135
0,0146
0,0168
0,0138
0,0136
0,0131
0,0139
Ср. місяць
0,0156
0,0142
0,0133
 
0,0137
0,0118
0,0137
0,0155
0,0173
0,0139
0,0148
0,014
0,014233
Сульфаті
15
0,0183
0,0193
0,0203
0,0195
0,0185
0,0165
0,0164
0,0211
0,0174
0,0175
0,0183
0,0167
0,0183
Ср. місяць
0,0182
0,0192
0,0202
0,0194
0,0184
0,0164
0,0163
0,021
0,0173
0,0174
0,0182
0,0166
0,0183
Оксид азоту
16
0,0608
0,0644
0,0482
0,0316
0,0359
0,034
0,0305
0,0305
0,0311
0,029
0,0312
0,03
0,0379
Ср. місяць
0,0607
0,0643
0,0481
0,0315
0,0358
0,0339
0,0304
0,0304
0,031
0,0289
0,0311
0,0299
0,0379

 

При віддаленні від берега концентрація забруднюючих речовин над містом збільшується. Така тенденція характерна для всіх розглянутих домішок.
Однак слід зазначити, що в даному районі для двоокису азоту відзначається перевищення ГДКсд у 1,5 рази, а для пилу - в 1,27 рази. Це свідчить про перевищення санітарно-гігієнічних критеріїв якості повітря.
Другий виділений район характеризується більш високим рівнем забруднення і складає для діоксиду сірки й діоксиду азоту 1,02 ГДКсд та 1,75 ГДКсд відповідно. Варто також зазначити, що для обох районів міста за даними домішкам перевищення ГДКмр не спостерігається.
Що стосується окису вуглецю й пилу в другому виділеному районі, то рівень забруднення ними також є підвищеним, про що свідчить перевищення ГДКсд у 1,11 рази для СО і 1,6 рази для пилу. Перевищення ГДКмр не спостерігалося.
Як відзначалося вище, для пилу було виділено три однорідні за рівнем і динамікою забруднення райони. У третій район, що характеризується як найбільш забруднений відносно інших районів, увійшов контрольно-вимірний пункт №15, розташований поблизу великих промислових підприємств міста і великих автотранспортних та залізничних розв'язок (Херсонський сквер). У даному районі відзначаються середні значення концентрацій забруднюючих речовин, що перевищують санітарно-гігієнічні нормативи якості повітря в 1,8 разів.
Стосовно характеру просторового розподілу окису вуглецю в місті слід зазначити неоднорідну структуру забруднення повітряного басейну даним інгредієнтом. Як було зазначено вище, для СО виділено чотири райони. До третього району були віднесені КВП, що характеризують рівень забруднення атмосфери в центральній і північно-західній частині міста, зі значною кількістю антропогенних джерел забруднення. Середнє значення концентрації окису вуглецю досягає 1,34 ГДКсд.
У четвертий район увійшов КВП №17, розташований поблизу автовокзалу. В районі відзначається найбільше середнє значення концентрації інгредієнта у повітряному басейні міста, що перевищує санітарно-гігієнічні критерії якості повітря. Так, перевищення ГДКсд склало 1,8 рази, ГДКмр – 1,08 рази.
З погляду екологічного стану повітряного басейну великого міста становлять інтерес перевищення визначених меж концентрацій інгредієнтів. У зв'язку з цим розраховані емпіричні частоти розподілу середньомісячних концентрацій інгредієнтів по районах та їх імовірності.
Аналіз гістограм розподілу двоокису сірки показав, що найбільша імовірність влучення концентрацій інгредієнта приходиться на діапазон 0,040 – 0,043 мг/м3 і складає 30,5 % для 1-го району, і 0,047 – 0,056 мг/м3 і складає 74 % для 2-го району. Отримані дані свідчать про досить високу імовірність перевищення ГДКсд у другому виділеному районі, що охоплює велику частину міста. Також слід зазначити, що перевищення середньомісячними концентраціями SO2 значень ГДКсд складає 51,5 % для 2-го району, а для 1-го району – 8,3 %.
Для двоокису азоту характерний нерівномірний розподіл концентрації у розглянутому діапазоні значень для першого виділеного району. Так, максимальна імовірність влучення в діапазон 0,045 – 0,050 мг/м3 складає 33,7 %. Також відзначається діапазон 0,065 – 0,070 мг/м3 з імовірністю 27,7 %. В другому виділеному районі максимум імовірності приходиться на діапазон 0,068 – 0,077 мг/м3 і складає 31,5 %.
Щодо перевищення середньомісячними концентраціями NO2 значення ГДКсд слід зазначити 100 %-у імовірність для обох районів міста. У другому виділеному районі, який охоплює велику частину міста, також відзначаються перевищення ГДКмр, що складають 7,5 % від усієї імовірності.
Що стосується оксиду вуглецю, для якого, як зазначено вище, були виділені чотири райони, імовірність перевищення середньомісячними концентраціями значення ГДКсд склала 5,6 % – для першого, для другого – 90 %, для третього – 89,8 % і 80,6 % – для четвертого районів міста. У другому, третьому і четвертому районах також відзначаються перевищення ГДКмр, що складають 2; 9,3 і 52,7% відповідно.
Для пилу в третьому виділеному районі, що характеризується найбільш високим рівнем забруднення атмосфери, даним інгредієнтом у порівнянні з іншими районами міста відзначається 100 %-ва імовірність перевищення ГДКсд. Однак перевищень середньомісячними концентраціями пилу значень ГДКмр не виявлено. Це характерно також для першого і другого районів. Найбільша імовірність концентрацій інгредієнта приходиться на діапазон 0,15 – 0,20 мг/м3 і складає 55,6% – для першого району; 0,18 – 0,20 мг/м3 і складає 23,2% – для другого району; 0,28 – 0,30 мг/м3 і складає 33,6% – для третього району. Перевищення середньомісячними концентраціями інгредієнта значень ГДКсд склали 80,2 % і 99,4 % для першого і другого районів відповідно.
Таким чином, у результаті проведеного статистичного аналізу даних забруднення атмосферного повітря виявлено, що середній рівень забруднення повітряного басейну в місті Одесі за останні роки є досить високим, про що свідчать перевищення санітарно-гігієнічних норм якості атмосферного повітря в окремих районах міста для кожної досліджуваної домішки.
Одержані дані свідчать про те, що швидкість нагромадження шкідливих речовин в атмосфері міста в ряді випадків набагато перевищує можливості самоочищення повітря, що вимагає прийняття управлінських, обґрунтованих науково рішень, спрямованих на зниження антропогенного навантаження на повітряний басейн міста, проведення природоохоронних заходів.
У табл. 5.4 наведені максимальні концентрації забруднюючих речовин за даними спостережень на КВП у 2003 р. Дані свідчать, що майже на всій території міста можливо забруднення атмосфери повітря вище ГДКм.р., коли необхідно терміново прийняти заходи щодо захисту населення.

Таблиця 5.4. Значення максимальних концентрацій забруднюючих речовин (мг/м3), м. Одеса 

Домішки
КВП
8
10
15
16
17
18
19
20
Пил
0,70
1,10
0,80
1,00
1,10
1,10
1,00
0,70
Діоксид сірки
0,11
0,10
0,09
0,09
0,11
0,10
0,08
0,08
Оксид вуглецю
6,00
10,00
10,00
8,00
8,00
9,00
7,00
9,00
Діоксид азоту
0,13
0,15
0,16
0,17
0,16
0,16
0,17
0,14
Сульфати
 
 
0,04
 
 
 
 
 
Оксид азоту
 
 
 
0,11
 
 
 
 
Сірководень
 
0,01
 
 
 
0,01
 
 
Фенол
 
0,01
0,01
0,01
 
0,01
0,01
0,01
Озон
0,01
 
 
 
 
 
 
 
Сажа
0,18
0,21
0,22
 
0,21
0,21
0,22
 
Формальдегід
 
0,02
 
 
0,02
0,02
 
 

 

Речовини, що забруднюють атмосферне повітря міста Одеси, належать до різних класів безпеки, тому має сенс при аналізі загального рівня забруднення, а також характеристики загальної небезпечності атмосферного повітря для людини, оперувати уніфікованим показником. Таким показником є індекс забруднення атмосфери (ІЗА).
Передбачається, що на рівні ГДК усі шкідливі речовини характеризуються однаковим впливом на людину, а із збільшенням перевищення ГДК їхня шкідливість зростає із різною швидкістю, яка залежить від класу небезпеки речовини.
ІЗА показує шкідливість існуючих домішок у повітрі на рівні шкідливості сірчаного ангідриду, тобто ступінь забруднення атмосферного повітря кожною речовиною у залежності від її ГДКсд та класу її безпеки.
При порівнянні комплексних ІЗА на різних постах міста, за різні часові інтервали на одному посту, необхідно враховувати, що комплексний ІЗА є показником забруднення атмосфери сумою речовин. Тому при порівнянні необхідно використовувати І(m) з однаковою кількістю m домішок.
З метою сумарної оцінки ступеня забруднення атмосфери розраховані комплексні ІЗА для усіх постів міста при різних комбінаціях спостережених домішок (табл. 5.5). По-перше, було розглянуто комплексні ІЗА для 4-х основних домішок, які спостерігаються на усіх КВП: пил, двоокис сірки, окис вуглецю, двоокис азоту.

Таблиця 5.5. Середньорічні значення ІЗА для забруднюючих речовин на контрольно-вимірювальних постах, м. Одеса 

Домішки
КВП
8
10
15
16
17
18
19
20
Місто
Основні забруднювачі
Пил
0,9
1,89
1,89
1,86
1,86
1,95
1,7
1,75
1,75
Діоксид сірки
0,92
1,06
1,09
1,08
1,1
1,08
1,08
1,06
1,05
Оксид вуглецю
0,52
1,27
1,27
1,25
1,21
1,19
1,11
1,05
1,11
Діоксид азоту
1,58
2,02
2,08
2,09
2,07
2,07
2,07
1,94
1,98
Сажа
1,35
1,8
1,76
 
1,66
1,74
1,58
 
1,65
Специфічні забруднювачі
Оксид азоту
 
 
 
0,63
 
 
 
 
0,63
Фенол
 
1,91
1,96
1,68
 
1,83
1,8
1,59
1,81
Озон
0,03
 
 
 
 
 
 
 
0,03
Фтористий водень
 
2,18
 
 
2,22
2,18
 
 
2,19
Формальдегід
 
7,26
 
 
8,28
8,14
7,31
 
7,61

 

Аналіз ІЗА показав, що внесок у забруднення атмосфери кожної з 4-х домішок виявляється різним. Райони, які прилеглі до моря (Французький та Італійський бульвари – пости 8, 20) взагалі є найбільш чистими. А у інших районах - найбільший внесок виявився від пилу та двоокису азоту незалежно від того, де розташовані ці КВП – у промисловій зоні (пости 10, 15, 18), чи у місцях розв’язки автомобільних потоків (пости 16, 17, 19). При цьому ІЗА пилу коливається від 1,89 до 1,95, а ІЗА двоокису азоту коливається від 2,02-2,09. Однак більші значення ІЗА по цих речовинах визначаються на постах розташованих поблизу транспортних магістралей. Це дає можливість зробити висновок, що основний внесок дає автотранспорт.
Високий індекс забруднення м. Одеси вищий за фактичний. Діюча система моніторингу не в повній мірі відображає істинну картину. Пости нагляду дислоковані в основному в промислових районах і місцях розв'язок транспортних магістралей. У процесі інтенсивної забудівлі міста його нові райони і, особливо, селитебні і рекреаційні зони виявилися практично за межами існуючої сітки екологічного контролю. Виходячи з цього необхідно розробити комплекс заходів спрямованих на зниження ІЗА.
Протягом року найбільші значення ІЗА пилу спостерігаються влітку (червень - серпень) і досягають значень 1,90-2,97, взимку (грудень-лютий) вони коливаються від 1,23-1,90.
Аналіз річної мінливості ІЗА, що враховує фтористий водень, для трьох КВП №№ 10, 17, 18, розташованих в районах поблизу промислових підприємств, показує майже однакові значення 1,99-2,27, бо головним джерелом його надходження є промисловість. У річному перебігу найбільші концентрації фтористого водню спостерігаються влітку (червень-серпень), а найменші – у лютому. 

 

 

Рис. 5.3 - Просторовий розподіл інтегрального індексу забруднення в атмосферному повітрі по даним КВП. Значення індексу відповідає діаметру діаграми, внесок кожного елементу відповідає розміру відповідного сектора: 1 - пил, 2 - серн. анг., 3 - CO, 4 - NO2
ІЗА фенолу мав найбільше значення на КВП №№ 10, 15 протягом всього року. Ці пости також знаходяться в промисловій зоні поблизу нафтопереробного заводу. У річному перебігу максимум концентрації фенолу був у серпні, мінімум – у грудні.
Стосовно сажі можна сказати, що її визначають на шести КВП. Найбільше значення ІЗА спостерігається з листопаду по квітень. Це обумовлено тим, що джерелом надходження цього інгредієнту є ТЕЦ та котельні. Вклад транспорту протягом року майже не змінюється.
Забруднення повітря формальдегідом спостерігається найбільше у районах, де знаходяться розв’язки автомобільних потоків (1-а ст. Люстдорфської дороги, вул. Балківська - Млинова, автовокзал). Найбільші значення ІЗА припадають на серпень-вересень, а мінімальні - на квітень.
Аналіз комплексного ІЗА, розрахованого по 5-ти домішках (пил, двоокис сірки, окис вуглецю, двоокис азоту та формальдегід) на КВП №№ 10, 17, 18, 19 показав ті ж самі закономірності. Найбільші значення одержані на 17, 18 постах і дорівнюють 14,16 – 14,52. Тобто суттєвий внесок у забруднення атмосфери цієї домішкою вносить автотранспорт. При цьому найбільші значення ІЗА спостерігаються у холодний період року (січень-лютий, листопад-грудень) і коливалися від 14,72 до 16,29.
Аналіз комплексного ІЗА, до складу якого увійшов фтористий водень, показав, що значення цього показника несуттєво відрізняється в залежності від розташування пункту вимірювання. Так, на 10 КВП (район вул. Чорноморського козацтва) значення ІЗА – 8,43. А на постах 17, 18 дорівнює 8,21-8,46 відповідно.

6. ПОТЕНЦІЙНІ ДЖЕРЕЛА ЗАБРУДНЕННЯ ПОВІТРЯ М. ОДЕСИ

Рівень забруднення повітряного басейну міста залежить, перш за все, від об’єму антропогенного навантаження та його особливостей, а саме: кількості та особливостей розміщення джерел забруднення на території міста, режиму їхньої роботи, наявності і стану пересувних джерел тощо. Найбільшими забруднювачами атмосферного повітря у місті є промисловість та автотранспорт. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел забруднення міста наведена у табл. 6.1.


Таблиця 6.1. Сумарні викиди забруднюючих речовин у місті Одесі (тис. т.) 

Рік
1997
1998
1999
2000
2001
2002
2003
2004
2005
Сумарні викиди
39,9
55,8
56,1
53,0
53,2
56,5
54,3
66,13
69,21
Викиди від стаціонарних джерел
13,6
12,9
12,0
9,4
8,6
9,3
7,7
9,88
21,12
Викиди від пересувних джерел
26,3
42,9*
42,1
43,6
44,6
47,2
46,6
56,25
48,09
Відсотки викидів від пересувних джерел
66
77
75
82
84
84
86
86
69,47

 

* розрахунки зроблено відповідно до Методики розрахунків викидів від автотранспорту. Затв.1997 р.
Наведені у таблиці дані свідчать про зростання викидів забруднюючих речовин у повітрі міста, при чому в останній час спостерігається нарощування об'ємів виробництва промислової продукції деяких галузей приводить до збільшення об'ємів викидів забруднюючих речовин в атмосферу.
Основними шкідливими речовинами, що надходять до атмосфери міста, є окис вуглецю (CO), сірчаний ангідрид (SO2), оксиди азоту (NOX), пил, фенол, формальдегід, фтористий водень тощо.
Станом на 2006 рік викиди від автотранспорту зайняли пріоритетне положення і становлять 69,47% від загального об’єму викидів. Саме тому природоохоронні заходи в першу чергу повинні бути направлені на зменшення викидів від пересувних джерел забруднення.


6.1. Промислові підприємства


Поступове нарощування об'ємів виробництва промислової продукції деяких галузей приводить до збільшення об'ємів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря міста, отже дослідження забруднення промисловими підприємствами повітряного басейну мають велике значення для нормування антропогенного навантаження та розробки природоохоронних заходів з метою його зменшення.
За даними статуправління, в м. Одесі складають звітність 196 промислових підприємств, у тому числі: підприємства машинобудування, теплоенергетики, хімії, нафтохімії, будівельних матеріалів, переробки продукції сільського господарства.
Певний інтерес стосовно промислових джерел забруднення становлять дослідження впливу кожної галузі виробництва на стан забруднення повітряного басейну міста Одеси. Дослідження грунтується на інформації по валових потенційних викидах більшості підприємств міста, яка оброблена за напрямками виробництв, і визначених показниках антропогенного навантаження для кожного з них (табл. 6.2).
Найбільший вплив на забруднення атмосферного повітря міста робить теплоенергетичний комплекс. Середній внесок підприємств цієї галузі в забруднення атмосфери основними забруднюючими речовинами складає 25,7%. Найменшим середнім внеском характеризуються каналізаційні та очисні споруди – 0,03%. Таким чином, внесок теплоенергетичних підприємств Одеси складає більш ніж четверту частину від викидів стаціонарних джерел.
Аналізуючи внесок підприємств у забруднення атмосфери по кожному з інгредієнтів, треба зазначити, що найбільше антропогенне навантаження на стан повітряного басейну викидами CO (37,1 %) роблять підприємства машинобудівної промисловості.
Найбільше викидів SO2 (26,0 %) мають підприємства теплоенергетичної галузі, насамперед Одеська ТЕЦ–1, Одеський морський торговельний порт, залізнична станція „Одеса – Головна”.
Підприємства теплоенергетичної галузі також мають найбільший показник антропогенного навантаження викидами NO2 (42,1%) – Одестеплокомуненерго, Одеські теплові мережі, Одеська ТЕЦ–1. Високий відсоток за цим показником мають також підприємства хімічної промисловості (38,6 %), насамперед - АТ „Лукойл - Одеський нафтопереробний завод”, також значно впливає на стан забруднення атмосфери Одеський припортовий завод.
Слід зазначити, що за даними інших досліджень, відмічається зростання викидів двоокису азоту стаціонарними джерелами міста за останні декілька років.
Найбільший внесок у забруднення атмосфери пилом (40,1%) роблять підприємства будівельної промисловості – Одеський цементний завод, Одеське дорожньо–будівне управління „Дорбуд”, Одеський завод керамічних виробів.
Значний внесок забруднюючих речовин в атмосферне повітря становлять викиди таких підприємств Держхімпрому, як: Одеський нафтопереробний завод (АТ “Лукойл”), Одеський морський торговельний порт, Одеський цементний завод (ЗАТ “Одесацемент”), підприємств теплоенергетики (Міненерго), викиди від яких у 2002 році становили близько 49,0% валових викидів всіх підприємств.


Таблиця 6.2. Показники антропогенного навантаження за напрямками виробництв 

Кількість підприємств
Загальна кількість джерел, од.
Внесок підприємств у забруднення атмосфери, %
Середній внесок,
%
CO
SO2
NO2
Пил
Теплові електростанції та котельні*
94
1177
22,6
25,99
42,1
12,08
25,7
Підприємства машинобудівної промисловості**
118
3644
37,08
17,4
12,6
30,2
24,3
Підприємства хімічної промисловості
22
1050
13,9
8,07
38,6
1,1
15,45
Підприємства будівельної промисловості
48
918
4,4
2,8
1,79
40,1
12,3
Підприємства харчової промисловості
49
1235
9,959
18,4
3,16
7,075
10,9
Санітарно–технічні споруди та установи комунального призначення***
162
1905
9,6
15,01
0,88
2,4
6,9
Підприємства деревообробного виробництва
14
120
0,5
0,3
0,15
5,5
1,6
Підприємства та об’єкти сільськогосподарського призначення
1
16
0,004
5,2
0,46
0,24
1,5
Підприємства легкої промисловості
19
241
0,48
1,8
0,09
0,67
0,77
Каналізаційні та очисні споруди
2
16
0,02
0,07
0,03
0,009
0,03


* включаючи санаторно–курортні заклади;
** включаючи підприємства металообробної та металургійної промисловості;
*** включаючи автотранспортні підприємства, станції технічного обслуговування та автозаправні станції.
Дотримання нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих та технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин є обов’язковим для всіх стаціонарних джерел.
На новостворені стаціонарні джерела дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря видається за наявності затверджених нормативів граничнодопустимих викидів.
В останні декілька років спостерігається процес деякого збільшення викидів від стаціонарних джерел. Наприклад, у 2004 році у повітряний басейн міста надійшло близько 9,877 тисяч тон шкідливих речовин, у порівнянні з 2003 роком (7,685 тисяч тон) обсяги викидів зросли, а в 2005 р. обсяг викидів збільшився на 11,251 тисяч тон забруднюючих речовин, та дорівнюють 21,129 тисяч тон.
Таким чином, чітка тенденція щодо зменшення забруднення атмосферного повітря від стаціонарних джерел, яка характерна для останнього десятиліття і пов’язана із загальним спадом промислової діяльності, вже не простежується. Навпаки, поступове нарощування обсягів виробництва промислової продукції деяких галузей призводить до збільшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря міста. Серед основних причин такої ситуації слід відзначити відновлення робіт підприємств, які раніше не працювали і мають дуже спрацьовані основні фонди виробництв, недосконалість технологічних процесів більшості з основних промислових підприємств, недостатнє забезпечення їх очисними спорудами та устаткуванням.
На розвиток промислового потенціалу міста, а також на якість його довкілля найбільший вплив мають біля 30 підприємств.
У табл. 6.3 наведено перелік основних забруднювачів атмосферного повітря м. Одеси, викиди яких складають близько 80% викидів усіх підприємств міста. Основними шкідливими речовинами, які викидають підприємства, є сірчаний ангідрид, оксид вуглецю, оксиди азоту, пил, викиди яких складають 73-77 відсотків від загальних викидів по місту (табл. 6.4).

Таблиця 6.3. Валові викиди забруднюючих речовин (т) в атмосферне повітря від основних підприємств у м. Одесі 

Підприємства
Рік
1997
1998
1999
2000
2001
2002
2003
АТ “Лукойл-Одеський нафтопереробний завод”
2197,4
3989,9
3792,7
2674,9
1512,4
2053,3
2094,3
ВАТ "Ексімнафтопродукт"
156,3
133,7
132,0
192,0
235,1
201,0
237,4
ВАТ "Одеський олійножировий комбінат"
221,7
402,5
323,7
426,7
571,1
419,2
539,2
ЗАТ “Одесацемент”
1068,3
811,8
579,2
133,4
466,0
421,3
508,9
ВАТ “Одеська ТЕЦ”
1102,1
1042,3
1131,2
536,7
412,9
481,4
364,7
КП “Одестеплоенерго”
1686,7
1433,2
886,3
137,7
115,4
147,0
329,4
Одеський морський торговельний порт
958,1
1533,0
1556,1
1126,7
1486,6
1402,2
314,3
Ливарний завод
1235,7
779,0
586,0
195,9
146,3
18,3
28,3

 

Таблиця 6.4. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин від стаціонарних джерел (тис. тонн)

Забруднююча речовина
Рік
2001
2002
2003
2004
2005
Пил
0,901
0,901
0,945
1,458
2,04
Діоксид сірки
1,649
1,649
1,429
1,521
1,05
Діоксид азоту
1,703
2,113
1,413
1,247
1,18
Оксид вуглецю
2,332
2,335
1,806
1,866
2,15
Всього найпоширеніших
6,585
6,998
5,593
6,090
6,42
Загальні викиди по місту
8,578
9,311
7,685
9,877
21,29
Відсоток найпоширеніших речовин до загальних викидів
77
75
73
62
30,16


З табл. 6.4 видно, що у 2005 р. спостерігалося збільшення викидів найпоширеніших забруднюючих речовин за рахунок пилу та окису вуглецю.
Аналіз викидів свідчить, що збільшення викидів забруднюючих речовин здійснився за рахунок відновлення роботи підприємств. У той же час зросли викиди пилу – основний внесок здійснений за рахунок цементного заводу.
Бензин випаровується в результаті природних і техноло¬гічних втрат в процесі його зберігання та відпуску споживачам. Основні джерела викидів – автозаправні станції: ПІІ “Лукойл-Україна”; ПІІ “Контроллінг”; ТОВ “Мавекс Плюс”; ТОВ “ОНП – Барвінок”; ВАТ “Одеснафтопродукт”; ТОВ “Ікс Ойл”;
ТОВ “АЗС–Сервіс”; ТОВ “Катрал”; ЧП “Укр-Петроль”; ТОВ “Веста-сервіс”; ТОВ “Век”.
На 2005 рік Одеса має 121 діючу автозаправну станцію. Середній викид від однієї АЗС становить біля 600 кг. за рік.
Для поліпшення екологічного стану необхідно впровадження на АЗС систем відсосу газів від місць заправки паливних баків автомобілів і резервуарів зберігання палива, вимірювання і ведення постійного документального обліку викидів, зобов'язання платити збори за забруднення навколишнього природного середовища.
Для всіх об'єктів, що впливають на стан атмосферного повітря міста, встановлені санітарно-захисні зони, на межі яких рі¬вень забруднень є безпечним для здоров'я людини. Порушниками розмірів санітарно-захисних зон та з не затвердженими СЗЗ є 66 підприємств, які були введені в експлуатацію до прийняття Закону про охорону атмосферного повітря (1980 р.). Ці об'єкти перебувають на особливому контролі. Для кож¬ного з них розроблений, за погодженням з міською радою, комплекс природоохоронних заходів та обмежень, спрямованих на досяг¬нення нормативів гранично допустимих концентрацій забруд¬нюючих речовин на межі житлової забудови.
Територія СЗЗ повинна бути упорядкована та озеленена. На межах СЗЗ розміром більше 100 м., з боку житлової зони необхідно створювати смуги дерево-чагарникових насаджень шириною не менше 30 м., при розмірах від 50 до 100 м. - не менше 10 м.
Для посилення контролю за викидами забруднюючих речовин в атмосферу потрібно зобов'язати підприємства, які здійснюють викиди, обладнати джерела забруднюючих викидів пристроями автоматичного безперервного контролю за об’ємами і складом викидів; забезпечити ведення постійного документального обліку кількісного й якісного складу цих викидів.
Позитивна тенденція до зростання обсягів промислового виробництва вимагає вносити корективи в екологічну стратегію міської ради.
У першу чергу - це врахування екологічної ємності локальних територій при розміщенні нових виробництв чи розширенні існуючих та екологічних наслідків при проведенні реструктуризації підприємств.
Реальним резервом зменшення викидів є поступовий перехід на будинкові системи опалення, дотримання технологічної дисципліни на шкідливих виробництвах та належна експлуатація існуючо¬го газопилоочисного обладнання.
Ріст виробничої програми на кожному підприємстві повинен пов'язуватись із адекватними компенсаційними заходами природоохоронного спрямування.
Лише за такого підходу можливе гармонійне поєднання різ¬них аспектів існування людини в урбанізованому середовищі.

6.2. Пересувні джерела

Як було зазначено вище, основним забруднювачем атмосферного повітря є автотранспорт. Крім того, необхідно зазначити швидке зростання автомобільного парку в місті.
Частка автотранспорту в загальному об'ємі викидів забруднюючих речовин в атмосферу від стаціонарних і пересувних джерел складала у 2005 році 69,47%.
По видах транспорту викиди забруднюючих речовин розподіляються таким чином: 87% загального викиду приходиться на автомобільний транспорт, близько 8% - на залізничний, 2% - на дорожній комплекс, трохи більше 1% - на повітряний транспорт і 2% - на річковий та морський.
У табл. 6.5 наведені дані чисельності транспортних засобів у м. Одесі за підсумками державного технічного огляду ДАІ.

Таблиця 6.5. Чисельність транспортних засобів у м. Одесі (2004 р.) 

Чисельність транспортних засобів
Рік
Всього
транспортних засобів
Автомобілі, у тому числі:
Інші
Всього
Авто-буси
Вантажні
Легко-ві
2004
140956
132826
4261
12135
116430
8130


Специфіка забруднення атмосферного повітря від пересувних джерел забруднення (автомобілів) виявляється:
• у високих темпах зростання чисельності автомобілів у порівнянні із зростанням кількості стаціонарних джерел;
• у їхній просторовій розосередженості (автомобілі розподіляються по території і створюють загальний підвищений фон забруднення);
• у безпосередній близькості до житлових районів (автомобілі заповнюють всі місцеві проїзди і двори житлової забудови);
• у вищій токсичності викидів автотранспорту в порівнянні з викидами стаціонарних джерел;
• у складності технічної реалізації засобів захисту від забруднень на рухомих джерелах;
• у низькому розташуванні джерела забруднення від земної поверхні, внаслідок чого відпрацьовані гази автомобілів нагромаджуються у зоні дихання людей і слабкіше розсіюються вітром у порівнянні з промисловими викидами.

Таблиця 6.6. Обсяги викидів автотранспорту суб'єктів господарювання у 2001-2005 рр. по типах палива (тонн) 

Тип палива
2001
2002
2003
2004
2005
Бензин
10603
12687
15261
14 784
13822
Дизельне пальне
1951
2246
3461
4425
5120
Газ зріджений
325
90
438
320
467
Газ стиснений
596
609
455
502
405
Всього
13475
15632
19615
20031
19814


Аналіз даних, наведених у табл. 6.6, 6.7, показує, що викиди індивідуального транспорту майже вдвічі перевищують викиди автотранспорту суб'єктів господарювання. У той же час у 2005р. викиди від автотранспорту суб'єктів господарювання та викиди від транспорту індивідуальних власників зменшилися, у зв’язку з тим, що в розрахунки викидів не був включений автотранспорт, який не проходив державний технічний огляд протягом п’яти років.

Таблиця 6.7. Обсяги загальних викидів автотранспорту індивідуальних власників у 2002-2005 рр. (тонн) 

Тип палива
2002
2003
2004
2005
Бензин
31580
26990
29 316
21870

 

Середній склад відпрацьованих газів з розрахунку на 1 тону використаного пального приведений в таблиці 6.8.

Таблиця 6.8. Питомий викид основних токсичних компонентів від використання 1 т. пального 

Назва компонента викиду
Питомий викид, кг/т
дизельне пальне 
бензин
 
Оксид вуглецю (чадний газ)
210
395 
Діоксид азоту
34 
20
Діоксид сірки (сірчаний ангідрид)
20 
2
Вуглеводні
20
34 
Альдегіди
7
1
Сажа
2
0,6 
Сполуки свинцю
-
0,3 
Бенз/а/пірен
0,31 ХІО-3 
0,23 х 10-3 

 

Слід відмітити, що автотранспорт індивідуальних власників працює переважно на бензині.
Викиди від пересувних джерел відрізняються і по типах автотранспорту. У табл. 6.9. надана динаміка обсягів викидів по типах автомобілів.
 

Таблиця 6.9. Динаміка обсягів викидів у 2001-2005 рр. по типах автомобілів (суб’єктів господарювання)

Типи автотранспорту
Викиди у тоннах за рік
2001
2002
2003
2004
2005
Вантажні автомобілі
4313
4658
6056
7019
7621
Пасажирські автобуси
3677
5037
7196
6319
5697
Пасажирські легкові автомобілі
1858
1981
2721
3213
3414
Спеціальні легкові
1174
1353
1271
1147
1123
Спеціальні нелегкові
2452
2603
2373
2333
1959
Всього
13475
15632
19615
20031
19814


З таблиці видно, що викиди від спеціальних легкових та спеціальних нелегкових автомобілів протягом 3-х років практично не змінювалися. У той же час викиди від вантажних автомобілів та пасажирських легкових автомобілів зросли. Таким чином, слід відзначити значне збільшення викидів від міського пасажирського автотранспорту.
Станом на травень 2005 р. на постійних маршрутах міста працювали 28 підприємців-перевізників.
Пасажироперевезення здійснювали 184 тролейбуси, 289 трамваїв, 4 261 автобус.
Щоб ефективніше використовувати транспорт і зменшити його негативний вплив на довкілля, необхідно провести відповідну роботу із вдосконалення маршрутної мережі. Зокрема, збільшити кількість вулиць, якими курсують маршрутні автобуси. Необхідно врегульовувати кількість та перевізну спроможність, гнучкий графік перевезень (збільшення в години “пік”) автобусів на міських маршрутах. Резервом комплексного вирішення екологічних і транспортних завдань є запровадження в місті експресних автобусних маршрутів.
Боротись із автотранспортним забрудненням довкілля Одеси потрібно також через покра¬щення технічних характеристик громадського транспорту. Такого покращення можна досягти:
- через поетапне оновлення автопарків шляхом заміни застарілих транспортних засобів на більш екологічно безпечні або модернізувати їх, обладнавши нейтралізаторами, газовою апара¬турою тощо;
- через постійне дотримання відповідного рівня екологічних характеристик рухомого складу в процесі його експлуатації.
Підприємства, які працюють на ринку міських пасажирських перевезень, повинні поступово виявляти і виводити з експлуатації машини, які не відповідають діючим технічним і екологічним нормам. Також необхідно постійно контролювати працездатність вузлів і агрегатів, які забезпечують зниження токсичності викидів.
Забруднення повітря пересувними джерелами транспорту відбувається в результаті спалювання палива.
Хімічний склад викидів залежить від виду й якості палива, технології виробництва, засобу спалювання в двигуні і його технічного стану.
Транспортні засоби для своєї роботи використовують в основному паливо, одержане з нафти. До складу органічної маси нафтового палива входять такі хімічні елементи: вуглець, водень, кисень, азот і сірка. Негорюча частина палива включає вологу і мінеральні домішки.
Розпорядженням Кабінету міністрів від 28.01.2004р. № 37-р “Про затвердження плану заходів щодо зменшення негативного впливу автомобільних транспортних засобів на оточуюче природне середовище в 2004-2010рр.” п.6 передбачена розробка і впровадження національних стандартів екологічних вимог до нових автомобільних транспортних засобів, двигунів і змінних елементів каталітичних нейтралізаторів, які відповідають правилам ЕЕК ООН.
Каталізатор розщеплює молекули палива на більш дрібні фракції, вони швидше реагують з киснем, виділяючи максимальну кількість тепла. Тим самим досягається більш повне згорання палива — до 98%. При регулярному використанні каталізатора збільшується тяга двигуна й зменшується викид випускних газів в атмосферне повітря на 60%, крім цього:
- прилад дозволяє знизити кількість токсичних речовин у випускних газах у декілька разів;
- дає можливість підвищити ефективну потужність двигуна (в той же час термін служби двигуна зростає);
- за рахунок використання додаткової потужності водій може економити паливо в середньому до 10-20%, що дозволяє швидко окупити його вартість.
Продуктами повного згоряння палива є вуглекислий газ, водяна пара і двоокис сірки. При недостатньому надходженні кисню відбувається неповне згорання, внаслідок чого замість вуглекислого газу утворюється чадний газ. 

Відпрацьовані гази ДВС містять близько 200 компонентів. Період їхнього існування триває від декількох хвилин до 4-5 років.
Відпрацьовані гази автомобілів з карбюраторними двигунами в числі найбільш токсичних компонентів містять окисел вуглецю, окисли азоту та вуглеводні, а гази дизелів - азоту, вуглеводні, сажу і сірчані з'єднання.


Обсяги викидів шкідливих речовин, які впливають у атмосферне повітря від автотранспорту по основних компонентах у 2001-2005 рр. наведено у табл. 6.10.

Таблиця 6.10. Обсяги викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря від автотранспорту по основних компонентах у 2002-2005 рр. 

Власники транспорту
 
Всього
(тонн)
У тому числі (тонн):
оксид вуглецю
вуглеводні
оксиди азоту
Сажа
діоксид
Сірки
                                 2002
47212
37927
6002
2679
135
170
Індив. тр-т
31580
26212
3685
1632
-
52
Підприємства
15632
11715
2617
1047
135
118
2003
 
46606
36980
6367
2830
207
220
Індив. тр-т
26990
22401
3149
1394
-
44
Підприємства
19616
14578
3218
1436
207
176
2004
 
49345
39041
6584
3189
264
267
Індив. тр-т
29314
24332
3420
1514
-
48
Підприємства
20031
14709
3164
1675
264
219
2005
 
 
32566
5705
2949
300
284
Індив. тр-т
21868
18152
2552
1129
-
35
Підприємства
19936
14414
3153
1820
300
249


Одним з головних чинників, які впливають на рівень забруднення довкілля пересувними джерелами, є якість палива.
Підвищений вміст шкідливих речовин, у тому числі з’єднань свинцю, має бензин, що містить етилову рідину, а також інші недозволені добавки.
Використання етилованого бензину і бензинів з іншими недозволеними добавками веде до стійкої інтоксикації людини й особливо згубно позначається на здоров'ї дітей.
Несприятливими режимами роботи є малі швидкості і «яловий хід» двигуна, коли в атмосферу викидаються забруднюючі речовини в кількостях, що значно перевищують викиди на режимах навантажень. Поганий стан доріг також сприяє значному збільшенню викидів. Рівне дорожнє покриття дозволяє зменшити викиди від автотранспорту на 10-30 %.
Якщо викиди свинцю та інших неорганічних речовин залежать від складу пального, то об'єм відпрацьованих газів та обсяги викидів оксиду вуглецю і вуглеводнів залежать від режиму роботи транспортного засобу (табл. 6.11).

Таблиця 6.11. Залежність автомобільних викидів від режиму роботи 

Режим роботи 
Питомий викид випускних газів, % 
Викид чадного газу, % 
Викид вуглеводнів, % 
Яловий хід 
9,0 
20,9 
12,0 
Прискорення 
39,0 
48,3 
58,0 
Постійна швидкість 
48,0
26,0
19,0
Уповільнення 
4,0 
4,8 
11,0 


Як видно з таблиці, найменш токсичним режимом роботи автотранспорту є рух з постійною швидкістю.
Отже, одним із ефективних шляхів покращення екологічної ситуації в районах інтенсивних транспортних потоків є належна організація дорожнього руху та забезпечення постійної швидкості, оптимальної для міських умов - 60 км/год.
На екологічні показники викидів впливає також технічний стан двигуна.
Відпрацьовані гази бензинового двигуна з неправильно відрегульованим запаленням і карбюратором містять оксид вуглецю в кількості, що перевищує норму в 2-3 рази.
Тому для Одеси, як і для всіх сучасних міст, екологічні проблеми, пов'язані зі стрімким збільшенням кількості автомобілів, є надзвичайно гострими і нагальними. В першу чергу вони стосуються центральної частини міста, історична забудова якої не була розрахована на інтенсивний дорожній рух. До цього додається функціонування промислового ринку та відсутність сучасних транспортних розв'язок.
Використання газового палива для двигунів внутрішнього згорання дозволить значно понизити негативний вплив викидів від автотранспорту на навколишнє середовище і людину.
Використання 1 куб.м. стислого газу дозволяє:
- замінити 1,5 літри бензину;
- в 1,5 рази збільшує довговічність двигуна щодо бензину;
- на 30-40% знижує використання моторного масла;
- зменшує витрати на паливо на 50-60%.
При роботі автомобіля на стислому природному газі викиди в атмосферу значно знижуються: вуглеводнів – у 2 рази; оксиду вуглецю – у 20 разів; оксиду азоту більш ніж в 15 разів; сірки – в 10 разів.
Крім того, природний газ в 4 - 4,5 рази ефективніший за етилований бензин. А при використанні газу замість неетилованого бензину спостерігається зниження сумарних викидів на 8 - 20%.
Встановлена значно менша токсичність викидів транспорту, який працює на газовому паливі. Але цей факт може нівелюватися холостими пробігами. Тому з погляду екології, експлуатація переобладнаного автотранспорту доцільна, якщо відстань від маршруту, на якому здійснюється перевезення пасажирів, до АГЗС не перевищує 14 км.
Суттєве значення має також організація функціонування системи паркування і зберігання автомобілів.
Якщо платні автостоянки та гаражні кооперативи розмі¬щуються згідно з чинними нормами та правилами, то машини на подвір'ях знаходяться у безпосередній близькості до людей, їхнє постійне зберігання біля будинків може негативно вплинути на стан здоров'я мешканців. Особливо це має місце на прибудинкових територіях із забудовою закритого типу.
Пріоритети необхідно надати багатоповерховим і підземним паркінгам. Запроваджена реформа дасть можливість значно скоротити кількість «безпритульного» автотранспорту та підвищить ємність міської екосистеми.
До автостоянок, які отримали «зелене» світло, необхідно збільшити вимоги: суворіше дотримання екологічних і санітарних норм, багато уваги приділяти озелененню, дизайну тощо.
Для Одеси екологічні проблеми, пов'язані зі стрімким збільшенням кількості автомобілів, є надзвичайно гострими і нагальними. У першу чергу вони стосуються центральної частини міста, історична забудова якої не була розрахована на інтенсивний дорожній рух. До цього додається функціонування промислового ринку та відсутність сучасних транспортних розв'язок.
Для комплексного вирішення екологічних проблем, пов'язаних із забрудненням атмосферного повітря, необхідно керуватися “Концепцією розвитку міського пасажирського транспорту у місті Одесі на період до 2015р.”, затвердженою Одеською міською радою 26.09.2003р. № 1658-IV.

7. ОСНОВНІ НАПРЯМИ ПОЛІПШЕННЯ СТАНУ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ

Ключовими проблемами забезпечення екологічної безпеки промислового міста є захист від забруднення атмосферного повітря шкідливими домішками, електромагнітним та шумовим засміченням, попередження екологічних наслідків надзвичайних ситуацій і катастроф, забезпечення екологічної безпеки населення.
Аналіз забруднення атмосферного повітря міста Одеси показав, що рівень забруднення атмосферного повітря м. Одеси перевищує санітарно-гігієнічні нормативи. Викиди шкідливих речовин здійснюють підприємства теплоенергетики, промисловості та автотранспорт. Для покращення ситуації необхідно терміново вжити заходи, які, з одного боку, були б спрямовані на зменшення викидів забруднюючих речовин з боку підприємств та автотранспорту, а з другого - на збільшення кількості багаторічних зелених насаджень, що сприяють очищенню атмосферного повітря.
Заходи стосовно антропогенних джерел забруднення умовно можна підрозділити на чотири напрямки діяльності:
• організаційно-правові;
• архітектурно-планувальні;
• конструкторсько-технічні;
• експлуатаційні.
Організаційно-правові заходи включають формування нового еколого-правового світогляду, удосконалення екологічного законодавства і нормативно-правової бази запобігання екологічній небезпеці. Вони спрямовані на втілення екологічного менеджменту на підприємствах, оптимізацію системи моніторингу стану атмосферного повітря, удосконалення державного, адміністративного і громадського контролю за охороною довкілля та раціональне природокористування.
Однією з важливих задач щодо покращення якості атмосферного повітря м. Одеси є вдосконалення системи моніторингу (оптимізація мережі спостережень, збільшення кола домішок, які вимірюються на цих постах).
Питання оптимізації мережі постів спостережень виникли у зв’язку із розростанням міста й особливо його „спальних” районів (Таїрова та Котовського), де немає ні одного поста спостережень. Крім того, як свідчать результати аналізу даних спостережень, розташування КВП статистично необґрунтоване. Збільшення кількості вимірюваних домішок на існуючих постах м. Одеси необхідно для розрахунків індексів забруднення, по яких проводяться порівняння стану забруднення різних міст України.
Другою задачею є поліпшення якості відомчого контролю за рахунок встановлення автоматизованих систем спостережень на найбільш крупних джерелах забруднення (підприємствах). Крім того, необхідно поліпшення системи державного контролю за нормативами викидів та їх регулювання.
Архітектурно-планувальні заходи забезпечують вдосконалення планування всіх функціональних зон міста (промислової, селітебної - призначеної для житла, транспортної, санітарно-захисної, зон відпочинку і ін.) з урахуванням інфраструктури промисловості, транспорту і дорожнього руху, розробку рішень стосовно раціонального землекористування і забудови територій, збереження природних ландшафтів, озелененню і благоустрою.
Особлива увага повинна приділятися організації санітарно-захисних зон (СЗЗ) підприємств, а також груп підприємств, розташованих у безпосередній близькості один від одного. Санітарно-захисні зони мають бути благоустроєні та озеленені.
Для поліпшення якості атмосферного повітря необхідно також проводити озеленення міських та приміських територій спеціальними газостійкими породами дерев та кущів. Особливу увагу необхідно приділяти озелененню територій вздовж автошляхів. Озеленення буде сприяти зменшенню концентрацій забруднюючих речовин у повітрі, а також зменшенню шуму, який створюється автотранспортом.
Планування та будівництво обхідних шляхів навколо міста, транспортних розв’язок також буде сприяти поліпшенню екологічного стану атмосферного повітря міста.
Конструкторсько-технічні заходи дозволяють впровадити сучасні інженерні, санітарно-технічні і технологічні засоби захисту довкілля від шкідливих дій на підприємствах і транспорті. Ці заходи є основними та найбільше перспективними щодо зниження рівня забруднення.
До них відносяться:
- перехід підприємств з твердого та рідкого палива на природний газ, що дозволяє значно зменшити рівень забруднення пилом, сажею та сполуками сірки;
- переведення автотранспорту на газ;
- використання вторинних енергоресурсів у вигляді гарячої води та газів;
- очистка пилогазових викидів різними пристроями та апаратами;
- упровадження маловідхідних технологій.
Експлуатаційні заходи здійснюються в процесі експлуатації технологічного устаткування та транспортних засобів і спрямовані на підтримку їхнього стану на рівні заданих екологічних нормативів за рахунок технічного контролю і високоякісного обслуговування.
До них можна віднести еколого-теплотехнічне налагоджування котлоагрегатів, контроль та регулювання карбюраторів автомобільних двигунів.
Перераховані групи заходів реалізуються незалежно один від одного і дозволяють досягти певних результатів. Комплексне їхнє вживання забезпечить максимальний ефект.


8. ЗАХОДИ ЩОДО ПОЛІПШЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ ПОВІТРЯНОГО БАСЕЙНУ М. ОДЕСИ 

 

№ п/п
Найменування заходів
Виконавець
Термін виконання, рік
1.
Оптимізація мережі спостережень за забрудненням атмосферного повітря. Оснащення лабораторії контролю сучасними приладами
Гідрометцентр Чорного та
Азовського морів
2006-2008рр.
2.
Розробка пропозицій щодо удосконалення контролю за викидами забруднюючих речовин в атмосферу
Управління екологічної безпеки
Одеської міської ради
2006р.
3.
Щорічне проведення операції «Чисте повітря»
ДАІ УМВС України в Одеській області, управління екологічної безпеки Одеської міської ради, представники управління транспортного комплексу міста
Одеської міської ради
2006-2010рр.
4.
Озеленення міста та формування крон існуючих дерев центральних вулиць. Розширення зеленої захисної смуги вздовж великих автошляхів, залізничного вокзалу, великих промислових підприємств. Інвентаризація зелених насаджень.
КП «Міськзелентрест»
2006-2010рр.
5.
Контроль за виконанням природоохоронних заходів підприємствами міста.
Управління екологічної безпеки Одеської міської ради, підприємства міста
2006-2010рр.
6.
Перевірка організації контролю за викидами забруднюючих речовин в атмосферу підприємствами міста.
Підприємства міста, управління екологічної безпеки Одеської міської ради
2006-2010рр.
7.
Оснащення сучасним устаткуванням полигазоочисних установок. Виконання щорічних перевірок ефективності полигазоочисного устаткування.
Підприємства міста
2006-2010рр.
8.
Переведення підприємств з твердого та рідкого палива на природний газ.
Підприємства міста
2006-2008рр.
9.
Впровадження на підприємствах-забруднювачах автоматизованих систем спостережень.
Підприємства міста
2006-2008рр.
10.
Введення постійного документального обліку кількісного й якісного складу викидів.
Підприємства міста
2006-2010рр.
11.
Розробка проектів організації санітарно-захисних зон всіх підприємств міста.
Підприємства міста
2006-2010рр.
12.
Озеленення територій та санітарно-захисних зон підприємств.
Підприємства міста
2006-2010рр.
13.
Проведення комісійних перевірок контролю якості палива, яке реалізується на автозаправних станціях.
Державне управління стандартизації, метрології та сертифікації; управління екологічної безпеки Одеської міської ради
2006-2010рр.
14.
Проведення екологічного аудиту на великих підприємствах-забруднювачах міста.
Підприємства міста
2006-2010рр.
15.
В разі необхідності, якщо підприємство є забруднювачем атмосферного повітря, введення посади відповідального за охорону довкілля на підприємствах міста.
Підприємства міста
2006-2010рр.
16.
Регулювання і вдосконалення організацій руху. Подальший розвиток автоматизованої системи керування дорожнім рухом.
ДАІ УМВС України в Одеській області
2006-2010рр.
17.
Функціонування вулиць у режимі «зеленої хвилі».
ДАІ УМВС України в Одеській області
2006-2010рр.
18.
Перерозподіл транспортних потоків на найбільш завантажених вулицях.
ДАІ УМВС України в Одеській області
2006р.
19.
Оснащення приладами контролю відпрацьованих газів.
Автотранспортні підприємства міста
2006-2007рр.
20.
Покращення стану дорожнього покриття.
Управління дорожнього господарства та благоустрою міста Одеської міської ради
2006-2010рр.
21.
Скорочення кількості парковок у центральній частині міста, влаштованих за рахунок проїжджої частини.
ДАІ УМВС України в Одеській області, рай адміністрації, управління транспортного комплексу міста Одеської міської ради, управління розвитку торгівлі та побутового обслуговування
Одеської міської ради
2006-2010рр.
22.
Впровадження каталізаторів допалювання окислу вуглецю.
Автотранспортні підприємства міста
2006-2007рр.
23.
Розробка пропозицій щодо розташування автогазозаправних станцій.
Управління транспортного комплексу міста Одеської міської ради, управління екологічної безпеки Одеської міської ради
2006-2007рр.
24.
Здійснення заходів щодо виведення за міську межу транзитного автотранспорту.
ДАІ УМВС України в Одеській області, управління транспортного комплексу міста Одеської міської ради, управління дорожнього господарства та благоустрою міста Одеської міської ради
2006-2010рр.
25.
Введення режиму обслуговування підприємств, розташованих у центральній частині міста вантажним транспортом у нічний час.
ДАІ УМВС України в Одеській області, рай адміністрації, управління транспортного комплексу міста Одеської міської ради, управління дорожнього господарства та благоустрою міста Одеської міської ради
2006-2010рр.
26.
Організація постійного контролю за відпрацьованими газами автобусів та маршрутних таксі, що обслуговують центр міста.
Управління екологічної безпеки
Одеської міської ради
2006-2010рр.
27.
Пропозиції щодо впровадження нових технологій, що призводять до зниження викидів забруднюючих речовин в атмосферу.
Управління екологічної безпеки
Одеської міської ради, підприємства міста
2006-2010рр.
28.
Проведення семінарів, конкурсів на кращі екологічні програми.
Управління екологічної безпеки
Одеської міської ради
2006-2010рр.


9. СПИСОК СКОРОЧЕНЬ

 

ГДКмр
- максимально-разова гранично допустима концентрація
ГДКсд
- середньодобова гранично допустима концентрація
ІЗА
- індекс забруднення атмосфери
КВП
- контрольно-вимірювальний пост
МПА
- метеорологічний потенціал атмосфери
SО2
- діоксид сірки
NO2
- діоксид азоту 
CO
- окис вуглецю
НМУ
- несприятливі метеорологічні умови
УкрНЦЕМ
- Український науковий центр екології моря
ГМЦ ЧАМ
- Гідрометцентр Чорного та Азовського морів
ОДЕКУ
- Одеський державний екологічний університет
НВКО
- науково-виробниче кооперативне об’єднання  

 

Автори розділів

 

Лоєва І.Д.
- директор УкрНЦЕМ, д.г.н., проф.
вступ, розділи 1, 4 - 8, загальна
редакція програми
Шинкевич Н.Г.
- зав. відділом УкрНЦЕМ, к.г.н. 
вступ, розділи 1-3, 5-8
Коморін В.М.
- учений секретар УкрНЦЕМ, к.г.н.
розділи 1, 2, 4-8
Версеник Л.О. 
Слободян К.О.
Баянська О.П.
- управління екобезпеки
міськвиконкому
розділ 8
Демідюк С.А.
- науковий співробітник УкрНЦЕМ
розділ 5,8
Цимбалюк Л.О.
- науковий співробітник УкрНЦЕМ
розділ 5,8
Бунякова Ю.Я.
- асистент кафедри ОДЕКУ
розділ 5
Грудев П.Х.
- асистент кафедри ОДЕКУ
розділ 6
Мізевич А.Ф.
- начальник лабораторії ГМЦ ЧАМ
розділ 5

 

 

Секретар ради                        О.А. Прокопенко 



Страница создана: 19.10.2006 10:16
АДМИНУСЛУГИ
Далее РЕГИСТРАЦИЯ
В ОДЕССЕ

Далее

26 и 27 июня 12:00
заседания Комиссии по общественному бюджету
проекты на 26 июня 
45 проектов

Далее 26 июня 09.00
аппаратное совещание
/прямая трансляция/

Далее с 23 июня
ко Дню ВМС
ПРОГРАММА

Далее 22-24 июня
Европейская неделя
устойчивой энергетики

Далее 24 июня 11:00
«Хочу в зоопарк»

Далее 20-30  июня
Программа 
ко Дню молодежи

Далее 24-25 июня 
Морской фестиваль

Далее 24-28 июня
фестиваль
"Хочу в Одессу"

Далее 24-28 июня
Фестиваль
«Жемчужина Черноморья»

Далее 23 июня 12:00
Профи Fest

Далее 23 и 24 июня
Бесплатные экскурсии
по Одессе

Далее 27-30 июня 18:00
Хоровой фестиваль «Радость»

Далее 4 июля 14:00
Всемирный клуб одесситов
«Неизвестный Жураковский»

Далее 8-25 июня в 16:00
выставка графики
Дом Блещунова

Далее 29 июня 11:00 
И С П О Л К О М

Далее 26 июля в 10:00 сессия 
Одесского горсовета
/прямая трансляция/

Далее С 17 марта 
работа транспорта
на/с пос. Котовского

Далее С 17 марта
работа транспорта
по ул. Преображенской

Далее 27-29 сентября 
Международный Черноморский Транспортный Форум

Далее Местные инициативы
Сбор подписей

Далее
Г Р А Ф И К
приема граждан

Далее Территориальное Соглашение
2017-2019гг.

Далее Спортивный
ПЛАН-КАЛЕНДАРЬ

Далее Разработка концепции развития Центрального исторического ареала Одессы
Далее Выставки и ярмарки
в 2017 году

Далее ВЫБОРЫ
Далее ГЕНПЛАН ОДЕССЫ
Далее ОСОБЕННОСТИ
ПОГРАНИЧНОГО
РЕЖИМА

Далее ЭНЕРГОСБЕРЕЖЕНИЕ
Получение компенсации по кредитам
на энергосберегающие
мероприятия

Далее ПРАВИЛА ПОВЕДЕНИЯ в чрезвычайных ситуациях
Далее Реестр общественных и благотворительных организаций г. Одессы
Далее ДОСТУП К ПУБЛИЧНОЙ
ИНФОРМАЦИИ

Далее ИНВАЛИДАМ
работа транспорта
информационные материалы

Далее Защита прав интеллектуальной собственности
Далее А Д М И Н У С Л У Г И
Далее Молодежный совет
Далее ЦЕНТР ЗАНЯТОСТИ
ТРУДОУСТРОЙСТВО
переподготовка кадров

Далее Жилищные субсидии: изменения
Далее П Р О Е К Т Ы
решений горсовета

Далее ПРОЕКТЫ
решений исполкома

Далее Т А Р И Ф Ы
Далее Пенсионный фонд Украины в районах Одессы
Далее ЗАЩИТА ПРАВ
ПОТРЕБИТЕЛЕЙ

Далее