/ Главная / Международное сотрудничество / Инвестиции / ПРАВОВЫЕ ОСНОВЫ инвестиционной деятельности

ПРАВОВЫЕ ОСНОВЫ инвестиционной деятельности

Правові основи інвестиційної діяльності


Правові основи інвестиційної діяльності створюють 3 основні Закони України, що регулюють правовідносини саме у сфері інвестування, - „Про інвестиційну діяльність” від 18.09.91 N 1560-XII, «Про режим іноземного інвестування» від 19.03.96 N 93/96-ВР та «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» від 15.03.01 N 2299-III. В цілому законодавство про інвестиційну діяльність створюють й інші законодавчі та підзаконні акти, в яких так чи інакше присутні норми щодо інвестиційної діяльності. Зокрема це Господарський кодекс, Цивільний кодекс, Митний кодекс, галузеві закони („Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.04.91, «Про науково-технічну інформацію» від 25.06.93, «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.00, «Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні" від 19.09.97 і багато інших).
Ст. 1 закону „Про інвестиційну діяльність” визначила, що „Інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект”. До поняття „цінності” законодавець відніс наступне: кошти, цільові банківські вклади, паї, акції, інші цінні папери; рухоме та нерухоме майно; майнові права інтелектуальної власності; сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навиків та виробничого досвіду, але не запатентованих ("ноу-хау"); права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права.
Ст. 2 цього закону встановила, що „Інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій”.


Далі законодавець визначив 4 види інвестування:
1) інвестування, здійснюваного громадянами та юридичними особами (це так зване внутрішнє інвестування або приватне внутрішнє інвестування, хоча законодавча ці терміни не закріплені);
2) державне інвестування, здійснюваного органами державної влади, органами місцевого самоврядування за рахунок коштів бюджетів, позабюджетних фондів і позичкових коштів, а також державними підприємствами і установами за рахунок власних і позичкових коштів;
3) іноземне інвестування, здійснюваного іноземними громадянами, юридичними особами та державами;
4) спільне інвестування, здійснюваного громадянами та юридичними особами України, іноземних держав.


Суб’єктний склад інвестиційної діяльності складають відповідно до ст. 5 цього закону:
1) громадяни України та іноземних держав;
2) юридичні особи України та іноземних держав;
3) держави

Ці три групи сукупно названі „суб'єктами інвестиційної діяльності”.


Відповідно до функцій усі суб’єкти поділені на дві групи:
а) інвестори - це ті суб’єкти, котрі приймають рішення про вкладення цінностей в об'єкти інвестування. Відповідно інвестор може вкладником, кредитором, покупцем, учасником інвестиційної діяльності.
б) учасниками інвестиційної діяльності – це ті, хто забезпечують реалізацію інвестицій як виконавці замовлень або на підставі доручення інвестора.
Відносини між суб'єктами інвестиційної діяльності регулюються договором (угодою). Причому законодавець надав суб’єктам інвестиційної діяльності виключну компетенцію щодо „укладення договорів, вибір партнерів, визначення зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України”.
Державне регулювання інвестиційної діяльності має 2 напрямки:
1) управління державними інвестиціями;
2) регулювання умов інвестиційної діяльності, контроль за її здійсненням усіма інвесторами та учасниками інвестиційної діяльності.
Регулювання умов інвестиційної діяльності, у свою чергу, має наступні засоби та методи:
а) надання фінансової допомоги (дотації, субсидії, субвенції, бюджетні позики);
б) державних норми та стандарти;
в) заходи на розвиток та захист економічної конкуренції;
г) роздержавлення і приватизації власності;
д) визначення умов користування землею, водою та іншими природними ресурсами;
е) ціноутворення;
є) проведення державної експертизи інвестиційних програм та проектів будівництва.
Суб’єктами державного регулювання є
1) місцеві державні адміністрації та 2)
Закон України „Про місцеві державні адміністрації” від 9.04.99 відніс регулювання інвестиційної діяльності до повноважень в галузі бюджету та фінансів (п. 6 ст.18).
Інше повноваження місцевих держадміністрацій - в галузі міжнародних та зовнішньоекономічних відносин: внесення у встановленому порядку до відповідних органів пропозиції щодо залучення іноземних інвестицій для розвитку економічного потенціалу відповідної території (п. 8 ст. 26).
Закон України „Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.97 так само містить певні повноваженні в цій галузі.
Так, до відання виконавчого органу міської ради пунктом 3 ч. б) ст. 28. „Повноваження в галузі бюджету, фінансів і цін” віднесене „сприяння здійсненню інвестиційної діяльності на відповідній території” (делеговане повноваження), а пунктом 3 частини а) ст. 35 „Повноваження в галузі зовнішньоекономічної діяльності” – „залучення іноземних інвестицій для створення робочих місць” (самоврядні повноваження).


Іноземні інвестиції


Режим іноземного інвестування встановлений двома правовими актами - Господарським кодексом України та Законом України «Про режим іноземного інвестування».
Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців" встановив обов'язковість акредитації представництв, філіалів іноземних компаній в Україні в порядку, встановленому законом (ч. 5 ст. 4). Окремий закон про порядок акредитації ще не прийнятий, тому згідно з новою редакцією «Положення про Єдиний державний реєстр підприємств і організацій України» всі представництва або філіали нерезидентів повинні бути включені до цього реєстру та їм надаються відповідні номери. В зв'язку з цим ДПАУ внесла зміни до «Порядку присвоєння реєстраційних облікових номерів платників податків» - всі реєстраційні дії проводяться тільки по номерах (кодах) ЄДРПОУ. З сказаного випливає, що представництва, філіали іноземних компаній повинні проходити державну реєстрацію в тому ж порядку, як і юридичні особи України.
Пройшовши державну реєстрацію, представництво або філіал обов'язково повинні стати на облік в управлінні статистики, районній податковій інспекції, районному управлінні Пенсійного фонду України, а при необхідності - в страхових фондах.
Іноземні інвестиції підлягають державній реєстрації згідно зі ст. 13 закону "Про режим іноземного інвестування" від 19.03.96. Порядок реєстрації встановлений "Положенням про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій" (затверджений постановою КМУ від 07.08.96. № 928). Згідно з розпорядженням Одеської облдержадміністрації № 177 від 18.03.99 ці повноваження покладені на головне управління зовнішніх зв'язків, туризму і торгівлі облдержадміністрації. Незареєстровані іноземні інвестиції не дають права на отримання пільг і гарантій, передбачених названим законом.
Між нерезидентами і українськими партнерами можуть бути укладені договори (контракти) про спільну інвестиційну діяльність (виробничу кооперацію, спільне виробництво і тому подібне) без створення юридичної особи, відповідно до законодавства України. Внесення іноземних інвестицій на основі відповідних договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність регулюється розділом закону "Про режим іноземного інвестування". Договори також підлягають державній реєстрації відповідно до постанови КМУ "Про затвердження Положення про порядок державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність з участю іноземного інвестора" від 30. 01.1997. №112.
Закон України від 17.02.00 №1457 "Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна і засобів вітчизняного походження" встановив, що на території України до суб'єктів підприємницької діяльності або інших юридичних осіб, їх філіалів, відділень, відокремлених підрозділів, включаючи постійні представництва нерезидентів, створених з участю іноземних інвестицій, незалежно від форм і часу їх внесення, застосовується національний режим валютного регулювання і стягування податків, зборів (обов'язкових платежів), встановлений законами України для підприємств, створених без участі іноземних інвестицій.
Гарантії захисту іноземних інвестицій (Закон України «Про режим іноземного інвестування»).
• Для іноземних інвесторів встановлений національний режим інвестиційної та ін. господарської діяльності (ст. 7), це значить, що на іноземних інвесторів поширюється дія законодавства України.
• Держава гарантує захист інвестицій незалежно від форм власності (ст. 19 Закону України «Про інвестиційну діяльність»).
• Для СПД, які здійснюють інвестиційні проекти із залученням іноземних інвестицій, що реалізуються відповідно до державних програм розвитку пріоритетних галузей соціальної сфери, економіки, може встановлюватися пільговий режим (ст. 7).
• У разі зміни спеціального законодавства про іноземні інвестиції - впродовж 10 років з дня набуття чинності такого акту на вимогу іноземного інвестора застосовуватимуться державні гарантії захисту інвестицій.
• Іноземні інвестиції не можуть бути націоналізовані, органи державної влади та місцевого самоврядування не мають права реквізувати іноземні інвестиції (ст. 9). Рішення про реквізицію і умови компенсації можуть бути оскаржені в суді.
Найбільш важливими гарантіями є гарантії у разі припинення інвестиційної діяльності (ст. 11), гарантії на перерахування прибули, доходів отриманих унаслідок здійснення іноземних інвестицій (ст. 12).
• У разі припинення інвестиційної діяльності інвестор має право на повернення не пізніше 6 місяців з дня припинення цієї діяльності своїх інвестицій в натуральній формі або у валюті в сумі фактичного внеску без сплати митного збору.
• Інвесторам після сплати податків, зборів та інших платежів гарантується безперешкодний і негайний переказ за межі митної території Украни їх прибутку, доходів та інших засобів в іноземній валюті.
Гарантії можуть бути реалізовані іноземним інвестором після державної реєстрації іноземних інвестицій. Реєстрація здійснюється обласною держадміністрацією впродовж 3-х робочих днів після фактичного внесення (Постанова Кабінету Міністрів №928 від 07.08.96 р.).


Оподаткування
Майно, яке ввозиться на територію України як внесок іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, звільняється від сплати митного збору.
При цьому митні органи здійснюють пропуск такого майна на територію України на підставі виданого підприємством простого векселя з відстроченням платежу не більше ніж на 30 днів з дня оформлення вантажної митної декларації.
Вексель погашається, якщо в період, на який надається відстрочення платежу, майно зараховується на баланс підприємства і податковою інспекцією поставлена про це відмітка на екземплярі векселя (ст. 18). Оподаткування:
Підприємство з іноземними інвестиціями оплачує податки відповідно до Законів України (Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»).
Пільги в оподаткуванні для іноземного інвестування, яке здійснюється в будь-якій формі (представництва нерезидентів, спільна діяльність, підприємства за участю іноземних інвестицій), податковим законодавством України не передбачені.
Вказане визначене Законом України від 17 лютого 2000 року N 1457-III «Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження», а саме:
• На території України до суб'єктів підприємницької діяльності або інших юридичних осіб, їх філій, відділень, відокремлених підрозділів, включаючи постійні представництва нерезидентів (далі - підприємства), створених за участю іноземних інвестицій, незалежно від форм та часу їх внесення, застосовується національний режим валютного регулювання та справляння податків, зборів (обов'язкових платежів}, встановлений законами України для підприємств, створених без участі іноземних інвестицій (стаття 1 Закону №1457).
• Підприємства, створені за участю іноземних інвестицій, а також об'єкти (результати) спільної діяльності на території України за участю іноземних інвестицій без створення юридичної особи, в тому числі на основі договорів (контрактів) про виробничу кооперацію, спільне виробництво, сумісну діяльність тощо, підлягають валютному і митному регулюванню та оподаткуванню за правилами, встановленими законодавством України з питань валютного і митного регулювання та оподаткування підприємств, створених без участі іноземних інвестицій (стаття 2 Закону №1457).
• Спеціальне законодавство України про іноземні інвестиції, а також державні гарантії захисту іноземних інвестицій, визначені законодавством України, не регулюють питання валютного, митного та податкового законодавства, чинного на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 3 Закону №1457).
Вивезення іноземної інвестиції у разі її припинення не потребує одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України, оскільки таке повернення (вивезення, пересилання, переказування тощо) іноземному інвестору його інвестицій може здійснюватись у будь-якій формі незалежно від того, чи сам інвестор, чи резидент України повертає цю інвестицію шляхом (Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.93 р. N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", лист НБУ від 01.10.97 р. N 13-124/1982-7159).



Страница создана:

Опубликована на сайте:

Полный адрес страницы:
21.04.2008 13:26

http://omr.gov.ua/

http://omr.gov.ua/cooperation/investments/13870/