/ Главная / Городские программы / Программа социально-экономического развития города Одессы до 2010 года

Программа социально-экономического развития города Одессы до 2010 года

Програма
соціально-економічного розвитку
м. Одеси до 2010 року


Вступ
Розділ І. Характеристика та аналіз соціально-економічного розвитку міста
Розділ II. Цілі, критерії та пріоритети соціально-економічного розвитку міста
Розділ ІІІ. Планувально-містобудівний розвиток Одеси
Розділ ІV. Стратегія економічного росту
4.1. Перспективи розвитку промисловості.
4.2. Розвиток морегосподарського комплексу
4.3. Вільна економічна зона „Порто-франко”
4.4. Розвиток житлово-комунального господарства міста.
4.5. Капітальне будівництво
4.6. Розвиток транспорту та зв`язку
4.7. Розвиток паливно- енергетичного комплексу.
4.8. Розвиток підприємництва, малого та середнього бізнесу.
4.9. Розвиток курортно-рекреаційного комплексу та туризму
4.10. Зовнішньоекономічна та інвестиційна діяльність.
4.11. Науково-технічний та інноваційний розвиток
Розділ V. Розвиток соціальної сфери
5.1. Соціальний захист населення
5.2. Охорона здоров`я
5.3. Освіта
5.4. Молодіжна та сімейна політика
5.5. Культура
5.6. Фізична культура та спорт
5.7. Екологія
Висновок


 

Вступ

В країні формуються основи державної регіональної політики. Її метою є створення умов динамічного, збалансованого та сталого соціально-економічного розвитку всіх регіонів України, включаючи великі міста. Регіональна політика призвана покращати процеси ринкової трансформації господарства за рахунок найбільш ефективного використання потенціалу регіонів, удосконалення взаємодії органів державної влади і місцевого самоврядування. Головною метою цієї політики є підвищення рівня життя населення, забезпечення соціальних стандартів для кожного громадянина, незалежно від місця проживання.
У минулі часи, в умовах централізованої економіки та домінування відомчого вертикального управління економікою, регіональні підходи, регіональна політика практично не використовувалися. Через це за всю радянську економічну історію господарський комплекс Одеси не розглядався, як такий, в плані проблем і перспектив його удосконалення та цілісного розвитку.
Відсутність помітної регіональної політики в Україні призвела до того, що регіональні відмінності, диспропорції та нерівномірність соціально-економічного розвитку регіонів мають очевидну тенденцію до нарощення і потребують відповідного моніторингу та регулювання на рівні державної регіональної політики.
Зважаючи на це, Указом Президента України від 25.05.2001р. №34/2001 затверджена концепція державної регіональної політики.
Ефективна регіональна політика має чітку соціально-економічну спрямованість і призвана забезпечити послідовне підвищення рівня та якості життя населення на основі більш повного і комплексного використання природних, трудових ресурсів, науково-технічного, виробничого, зовнішньоекономічного потенціалу кожного регіону.
Програма соціально-економічного розвитку м.Одеси до 2010 року розроблена на основі Конституції України, законів України “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про основи містобудування”, “Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України”, “Про спеціальну (вільну) економічну зону “Порто-франко” на території Одеського морського торговельного порту”, відповідних положень, визначених державними, регіональними, міськими програмами та іншими директивними документами. В ній ураховані прийняті Верховною Радою України принципові положення концепції державної житлової політики, концепції державної промислової політики, концепції соціального забезпечення населення України, концепції сталого розвитку населених пунктів.
При формуванні Програми використані постанови Кабінету Міністрів України “Про містобудівний кадастр населених пунктів”, “Про концепцію розвитку житлово-комунального господарства в Україні”, “Про затвердження переліку населених пунктів, віднесених до курортних”, “Про Генеральну схему планування території України”. Використані також укази Президента України “Про пріоритетні завдання у сфері містобудування” і “Про програму проведення житлово-комунальної реформи”.
Програма соціально-економічного розвитку м.Одеси на наступні вісім років розроблена вперше. Вона інтегрує і узагальнює багаточисленні галузеві та цільові програмні документи розвитку міста, спрямовані на вирішення окремих, найбільш гострих проблем і питань.
Спроба перспективного планування здійснювалась і в минулому віці. Так, у 1925 році міськрада затвердила перспективний план Одеси на 30 років з урахуванням його торговельного, портового та курортного потенціалу, однак Рада праці та оборони СРСР значну увагу приділила росту промисловості; у 1966 і 1988 роках генпланами міста передбачалось стримання будівництва промислових підприємств і пертворення міста в місто-курорт, однак ці рішення були виконані частково.
Відмітною особливістю програми є її чітка соціальна, соціально-економічна та соціально-екологічна спрямованість. Весь розвиток міста підпорядкований головній меті – послідовному підвищенню якості життя населення.
В ній використані базові положення програми соціально-економічного розвитку регіону Українського Причорномор’я і концепції сталого розвитку м.Одеси до 2005 року. В основу програми соціально-економічного розвитку м.Одеси до 2010 року покладена Концепція соціально-економічного розвитку м.Одеси до 2012 року.
Програма є однією із перших спроб довгострокового прогнозування соціально-економічного розвитку великого приморського міста – крупного регіонального портово-промислового, ділового і культурного центру України.

 

Розділ І.
Характеристика та аналіз соціально-економічного стану міста Одеси та проблем його розвитку

Місто Одеса - головний адміністративний, економічний, науковий і культурно-освітній центр. Місто розташоване на півдні України на березі Чорного моря.
Одеса була заснована у 1794 році по Указу Катерини Великої. До свого століття Одеса вийшла на четверте місце в Російської імперії по площі та економічному потенціалу. Вирішаючою подією в економічному розвитку було відкриття в 1819 році зони “Порто Франко”.
Місто було закладено внаслідок географічних і соціально-політичних реалій кінця XVIII віку як південний опорний пункт для реалізації торгово-економічних зв`язків між Російською імперією, Європою, Ближнім Сходом, країнами Нового світа.
Виникнення, розвиток і структура могутнього багатогалузевого господарського комплексу міста багато в чому зобов`язані надзвичайно вигідному географіному положенню:
- на виході Євроазіатського простору до Чорного моря і Світового океану;
- на перетині головних ліній світового розвитку, зв`язуючих північ і південь, захід і схід Європи;
- в центрі концентрації курортно-рекреаційних ресурсів міжнародного значення;
- у великому районі високоінтенсивного сільськогосподарського виробництва.
Основу економічного зростання м.Одеси формував, передусім, портовий комплекс, через який проходило більше 70% усього хлібного експорту Росії і ввозилися товари з Європи, Ближнього Сходу, Америки.
В період ринкової трансформації економіки України зростає значення унікальності місцезнаходження м.Одеси. Це обумовлено такими факторами:
- до числа існуючих меридіанних і широтних транспортних магістралей, що схрещуються в місті, додаються транспортні коридори трансконтинентального значення;
- в приморській зоні Одеси створено два нових великих морських порти: Іллічівськ і Южний;
- поблизу міста ведеться споруда нефтетерміналу.
Все це підвищує привабливість Одеси, стимулює її розвиток як найважливішого багатофункціонального центру Півдня країни і усього євро-азіатського Причорномор`я.
Загальна площа території міста складає 16,2 тис. га, у тому чиспі площа селітерної території – 6,9 тис. га. Економіко-географічною особливістю міста є приморське розташування, що визначає його транспортні можливості.
Одеський кліматичний район характеризується значною кількістю ясних сонячних днів - у році їх число перевищує 290.
Протягом року переважає тепла погода. Найтепліший місяць – липень (середньодобова температура - 22-23 градуса тепла, максимальна - 30 градусів), а найбільш холодний - січень (середньодобова температура - 2,5 градуса тепла).
За багатством та різноманітністю природних лікувальних ресурсів, а також за кількістю курортно-оздоровчих закладів місто займає одне з провідних місць в Україні. Курорти міста за складом лікувальних ресурсів є грязекліматичними з елементами бальнеотерапії. Лікувальні грязі Куяльницького та Хаджибейського лиманів характеризуються високим складом сульфідів та мінералізацією грязевого розчину.
Рекреаційні ресурси міста дозволяють досить ефективно лікувати серцево-судинні, нервові захворювання, хвороби нервової системи, органів опори та руху, захворювання органів травлення, порушення обміну річовин та інші.
Куротна Одеса відома своїми пляжами, загальна територія яких складає майже 26 га.
Природно-кліматичні умови, наявність рекреаційних ресурсів сприяли розвитку мережі санаторіїв, будинків відпочинку, пансіонатів, санаторіїв-профілакторіїв, дитячих оздоровчих закладів.
З метою удосконалення системи управління містом, враховуючи результати громадського обговорення, рішенням Одеської міської ради від 26.07.2002 р. №197-ХХІV з 1 січня 2003 року встановлений новий адміністративно-територіальний поділ міста Одеси у складі чотирьох районів з приблизною кількістю населення понад 250 тис. чоловік у кожному. Встановлені межі новоутворенних районів.
За попередніми даними Всеукраїнського перепису населення станом на 5 грудня 2001 року чисельність населення м.Одеси складає 1029,1 тис. чол. проти 1106,4 тис. чол. на 1 січня 1990 року.
Природне зменшення населення в місті збільшилось з -1,4 тис.чол. у 1990 році до -7,1 тис.чол. у 2001 році.
За 2001 рік збільшилась кількість зареєстрованих одружень порівняно з 2000 роком на 6,8%, кількість розлучень за той же період зменшилась на 6,6%.
Рівень народжуваності у місті можна оцінити як недостатній, оскільки він не забезпечує відтворення населення.
Відтворенню населення міста сприятимуть стабілізаційні процеси в економіці. Прогнозуються позитивні зміни у демографічній ситуації: стабілізується народжуваність, уповільняться темпи природного зменшення населення, зменшиться смертність.
Трудові ресурси становлять 59,3% від загальної чисельності населення.
Характерним був перетік робочої сили із провідних галузей матеріального виробництва до сфери фінансових, торгово-посередницьких послуг, так званої нерегламентованої зайнятості. Спостерігалося зменшення зайнятих у народному господарстві, особливо серед молоді, зростання долі працівників, зайнятих у режимі неповного робочого дня, тижня. Продовжувався розвиток підприємництва, самозайнятість та інші види економічної діяльності.
На кінець 2001 року статус безробітного мало 6,6 тис. чоловік. Це на 1,5% менше, ніж у 2000 році. Рівень зареєстрованого безробіття становив 0,4% працездатного населення в працездатному віці, що не перевищує прогнозний показник і знаходиться на рівні безробіття на відповідну дату минулого року.
Визначилася тенденція зменшення обсягів прихованого безробіття. У зв'язку з позитивними змінами в економічній ситуації міста та відповідно до Закону України "Про відпустки" зменшилася доля громадян, які знаходились у відпустках з ініціативи роботодавців. За експертною оцінкою обласної служби зайнятості на обстежених підприємствах міста у відпустках без збереження заробітної плати у 2001 році знаходилося працівників майже у 2 раза менше, ніж у попередньому році.
Кількість вакансій станом на 1 січня 2002 року становила 1,4 тис. одиниць.
Пом'якшенню ситуації на ринку праці сприяла стабілізація роботи промислових підприємств, розвиток підприємництва, реалізація заходів районних програм зайнятості.
У 2001 році за рахунок усіх джерел фінансування в м. Одесі створено 16990 робочих місць, з них 83% - у сфері малого та середнього бізнесу. За сприяння служб зайнятості працевлаштовано 4,2 тисячі незайнятих громадян, що відповідає рівню 2000 року.
У 2001 році службою зайнятості організовано профнавчання для 1000 чоловік. Це допомогло їм освоїти професії, які користуються попитом на ринку праці, та дало можливість займатися індивідуальною трудовою діяльністю.
В народногосподарському комплексі держави Одеса виділяється як портове місто з розвинутою транспортною інфраструктурою та супутнім комплексом "припортових" виробництв з переробки імпортної, експортної і транзитної сировини.
Морський транспорт представляють: Державна судноплавна компанія "Чорноморське морське пароплавство", судноплавні компанії "Укрферрі" і "Укртанкер", Одеський морський торговельний порт.
Одеський морський торговельний порт є одним з найбільших портів держави, потужністю 20 млн.тонн вантажу. Транспортні лінії зв'язують порт з понад 600 портами 100 країн світу. Функціонують паромні переправи, які поєднують Одеський морський торговельний порт з портами Турції і Греції.
Законом України "Про спеціальну (вільну) економічну зону "Порто-франко" на території порту утворено вільну економічну зону, в якій суб'єкти господарської діяльності мають пільговий режим оподаткування.
До складу морегосподарського комплексу міста входять також 2 підприємства судноремонтної галузі: ВАТ "Одеський судноремонтний завод №2" і СРЗ "Україна".
Разом з морським транспортом у місті широко розвинуті залізничний, автомобільний та авіаційний.
КП "Міжнародний аеропорт "Одеса" відноситься до найбільш крупних аеропортів України, який пов'язаний воздушними сполученнями з багатьма містами Ураїни, СНД, а також країнами Західної Європи, Азії, Африки. Враховуючи вигідне географічне положення м.Одеси, наявність міцного транспортного вузла, беручи до уваги зростання авіаційно-пасажирських та вантажних перевезень, передбачається реконструкція аеропорту відповідно до міжнародних вимог.
В Одесі функціонує відділення Національного Банку України, понад 30 комерційних банків, 27 страхових компаній, філія Української фондової біржи.
Одеса, порівняно до інших міст України, одна з перших стала на шлях розвитку підприємництва, особливо у галузі торгівлі, що сприяло подальшому розвитку давніх традицій міста як торгового центру півдня України.
У місті працює 467 сумісних підприємств з іноземним капіталом.
Одеса – крупний центр рекреаційного господарства і туризму, регіональний центр освіти, спеціалізованих медичних послуг, науки, культури, науково-технічної інформації, розвинутої паливної, харчової, хімічної, легкої промисловості, машинобудування. Одеса стала одним із головних ділових центрів держави з розвинутою ринковою інфраструктурою, активною зовнішньоекономічною діяльністю і масштабним ринком ділових послуг – інформаційних, консультаційних, кредитно-фінансових, страхових, маркетингових.
Промисловий комплекс міста характеризується розвитком обробної промисловості (харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів, легка промисловість, виробництво деревини та виробів з деревини, целюлозно-паперова та поліграфічна промисловість, видавнича справа, виробництво продуктів нафтоперероблення, хімічна та нафтохімічна промисловість, виробництво інших неметалевих мінеральних виробів, металургія та оброблення металу, інше виробництво), добувної промисловості (видобування неенергетичних матеріалів), виробництвом та розподіленням газоподібного палива і води.
У структурі промислового виробництва переважає харчова промисловість, машинобудування, ремонт та монтаж машин і устаткування, металургія та оброблення металу, виробництво продуктів нафтоперероблення. У машинобудівному комплексі найбільше розвинуті верстатобудівна та інструментальна промисловості, приладобудування, сільськогосподарське машинобудування, виробництво технологічного обладнання для харчової та переробної промисловості.
Проте, господарський комплекс міста потребує глибокої структурної і технологічної перебудови. Головна господарська диспропорція в економічному становленні міста полягала у перевазі галузей матеріального виробництва і недостатньому розвитку сфери послуг - побутових, виробничих, науково-технічних, ділових, духовних. Нині ця диспропорція поступово вирівнюється.
На роботу промислових підприємств негативно вплинула економічна криза в країні. Жодній галузі не вдалося зберегти обсяги виробництва на рівні 1990 року. Не вдалося повністю звільнитися від галузевих деформацій у промисловості та залежності від давальницьких схем.
Основні фонди промисловості, в основному, морально та фізично застарілі, потребують модернізації, впровадження ресурсо- та енергозберігаючих технологій, переходу на випуск сучасної конкурентоспроможної продукції.
Машинобудування міста не досить зорієнтовано на обслуговування базових галузей міста і регіону, на забезпечення машино-технічними засобами міського господарства. Значна частина машинобудівних підприємств залишається екологічно небезпечними, а їх розміщення в курортному місті - невиправданим.
Не зважаючи на традиційно високий рівень розвитку харчової і переробної промисловості в Одесі, комплекс виробництв товарів масового вжитку потребує глибокої модернізації. За світовими стандартами виробництво товарів народного споживання повинно значно перевищувати обсяги виробництва важкої промисловості. Саме цим зумовлюється один з головних і пріоритетних напрямків структурної перебудови міста.
Головною проблемою перспективного розвитку морегосподарських і транспортних функцій є кризовий стан морського торговельного флоту. Назріла необхідність радикальної реконструкції та модернізації транспортної інфраструктури (залізниця, аеропорт та інші). В організаційно-економічному плані необхідний перехід до сучасної форми управління вантажо- і пасажиропотоками через удосконалення відповідної нормативно-правової бази.
Науково-дослідницька інфраструктура потребує певної реконструкції та модернізації і, головне, в освоєнні сучасних ринкових форм інноваційної діяльності. Одеса повинна стати регіональним і національним центром розробки, запозичення і тиражування нових технологій.
Обсяги капітальних вкладень у народногосподарський комплекс міста значно зменшилися. Введення в експлуатацію житла скоротилося у 2,6 раза. Майже припинилося будівництво об'єктів соціальної інфраструктури: загальноосвітніх шкіл, дошкільних дитячих закладів, поліклінік, лікарень.
Економічні негаразди зумовили зниження життєвого рівня населення, погіршилася структура споживання, недоступними для населення стали більшість товарів довгострокового користування, значна частина платних послуг.
Місто гостро відчуває дефіцит електроенергії, повністю залежить від імпорту природного газу та нафти.
Докорінних змін потребує система міського житлово-комунального господарства. В місті забезпеченність житлом приблизно на 10% менше, ніж в інших великих містах України.
Одеса знаходиться в несприятливій екологічній ситуації і потребує екологічного оздоровлення міського середовища. Складна екологічна ситуація в місті і його природній зоні зумовлена об'єктивними природними факторами, такими як маловодність краю, підвищене забруднення північно-західної частини Чорного моря стоками великих річок - Дунаю, Дністра, Південного Бугу, Дніпра; відсутністю в природній зоні Одеси розвинутої лісопаркової зони, яка б виконувала санітарно-захисні функції.
Несприятлива екологічна ситуація є наслідком господарської діяльності і не досить ефективної еколого-економічної політики.
Екологічне оздоровлення міського середовища - один з головних напрямків підвищення якості життя одеситів.
Подальший розвиток рекреаційного господарства і міжнародного туризму потребує значних фінансових витрат, впроваждення сучасних форм маркетингового обслуговування і організації.
В соціальній сфері міста зберігаються чисельні складні і гострі проблеми, від розв'язання яких безпосередньо залежить підвищення якості життя населення.
В числі актуальних і найгостріших проблем - зростаюче скорочення чисельності населення за рахунок природного і механічного зменшення; високий рівень захворюваності, пов'язаний із незадовільним екологічним станом міського середовища, недостаньо якісною питною водою, низьким рівнем життя населення; проблема забезпечення житлом; неповна зайнятість населення і приховане безробіття; недостатній рівень медичного обслуговування значної частини населення, низький рівень доходів населення і слабка соціальна захищеність малозабезпечених сімей і громадян.
Науково-технічний інноваційний комплекс визначає найважливіші народногосподарські функції Одеси. На найближчу перспективу він залишається одним із головних пріоритетів соціально-економічного розвитку міста.


Розділ II.
Цілі, критерії та пріоритети соціально-економічного розвитку міста

Головною метою Програми соціально-економічного розвитку міста Одеси на період до 2010 року є забезпечення зростання реального життєвого рівня населення, його зайнятості, поступове нарощення обсягів виробництва продукції та послуг, підвищення ефективності роботи народногосподарського комплексу, раціональне використання ресурсного та трудового потенціалу.
В основу соціально-економічної життєдіяльності Одеси на перспективу покладені принципи сталого розвитку, як головного та єдино можливого напрямку, який поєднує ідеї стабільного та динамічного росту, з одного боку, і надійну його ресурсну та екологічну безпеку - з іншого боку.
Перспективний розвиток передбачає жорстку, науково обґрунтовану регламентацію господарського використання природного середовища та його ресурсів, зважену і цілеспрямовану соціально-демографічну політику, стабільне і динамічне економічне зростання, спрямоване на безумовне вирішення усіх соціальних проблем, досягнення більш високої якості життя населення.
Головною метою розвитку м. Одеси є підвищення добробуту населення через цілеспрямоване та послідовне вирішення найбільш гострих і актуальних проблем соціально-економічного розвитку міста на основі раціонального використання географічного положення, природно-ресурсного і трудового потенціалу, збалансованого та пропорціонального, економічно ефективного та екологічно безпечного сполучення основних сфер і галузей господарства, поступової структурно-технологічної та організаційно-економічної модернізації виробництва, втілення сучасних принципів і механізмів господарської діяльності.
Розвиток міста на перспективу спрямований також на збереження та модернізацію міської сфери, послідовне покращання умов життєдіяльності населення та якості його життя, оздоровлення навколишнього середовища і досягнення санітарно-безпечної соціально-економічної ситуації.
Визначені критерії розвитку великого міста - соціальні, економічні, екологічні, планувально-містобудівні.
Соціальні критерії:
- послідовне підвищення життєвого рівня та добробуту населення;
- ефективний соціальний захист малозабезпечених та непрацездатних верств населення, зниження рівня бідності;
- подолання неповної зайнятості та прихованого безробіття; підготовка та перепідготовка кадрів; поступовий перехід до повної зайнятості населення;
- вирішення проблеми забезпечення населення якісною питною водою;
- формування сучасної системи охорони здоров'я; зниження рівня захворюваності населення; послідовне збільшення середньої тривалості життя;
- поліпшення демографічної ситуації в місті, підвищення рівня народжуваності та природного приросту населення;
- розвиток сфери послуг і соціальної інфраструктури міста;
- вирішення житлової проблеми; формування сучасного ринку житла; забезпечення муніципальним житлом малоімущих сімей і громадян;
- збереження і розвиток етнокультурної та конфесіональної
толерантності населення міста; забезпечення реальних умов для
етнокультурного відродження національних меншин.

Економічні критерії:
- стабілізація та послідовне зростання основних економічних показників розвитку народногосподарського комплексу міста;
- обґрунтування пріоритетних напрямків економічного розвитку міста та основних народногосподарських пропорцій його економіки;
- послідовна структурна і технологічна перебудова господарства міста;
- цілеспрямоване скорочення ресурсно- і енергоємних, а також екологічно небезпечних виробництв;
- розвиток ринкової інфраструктури міста; пріоритетний розвиток Одеси як регіонального і міжнародного ділового центру;
- упровадження сучасних організаційно-економічних форм господарства;
- розвиток завершених у технологічному та організаційно-управлінському аспекті циклів виробництва товарів і послуг;
- створення сучасної системи маркетингу муніципального, регіонального, національного та міжнародного рівня;
- модернізація механізмів наповнення міського бюджету; досягнення збалансованого бюджету міста.
Екологічні критерії:
- екологічне оздоровлення навколишнього середовища міста і його природної зони, включаючи лимани та морську акваторію;
- створення сучасної геоінформаційної системи природоохоронного і соціально-екологічного моніторингу міської сфери;
- скорочення викидів забруднень в атмосферне повітря та прилеглої акваторії моря і лиманів;
- повна реконструкція і модернізація протизсувних і берегозахисних інженерних систем морського узбережжя і пляжів міста;
- послідовне покращання інженерно-геологічної системи в місті шляхом зниження рівня ґрунтових вод, попередження осідання ґрунтів у зонах розповсюдження підземних пустот (штольні-катакомби, карстові порожнини та ін.), рекультивація полів фільтрації;
- повне вирішення проблеми санітарної очистки міста, у тому числі несанкціонованих звалищ, модернізація міських полігонів і звалищ твердих побутових відходів, складів і сховищ ядохімікатів у приміській зоні;
- спорудження міської системи зливової каналізації для збору і очистки талої та дощової води;
- цілеспрямоване формування в природній зоні лісопаркових ділянок і масивів для санітарного захисту повітряного басейну міста;
- створення полігона для відпрацювання заходів щодо захисту населення міста від техногенних катастроф.
Планувально-містобудівні критерії:
- збереження та реконструкція історичного центру міста, його архітектурно-будівних та ландшафтно-архітектурних пам'ятників;
- модернізація морського фасаду міста шляхом його розвитку і реконструкції на ділянці "Ланжерон - Аркадія";
- проведення більш чіткого і раціонального функціонального зоннінгу території міста і його приміської зони;
- формування зон відпочинку та зелених насаджень у місті;
- розробка планувально-містобудівної схеми використання прилеглої акваторії моря і лиманів;
- налагодження транспортного сполучення міста по осі "Північ - Південь";
- досягнення більш раціональної та екологічно безпечної планувально-функціональної організації міста;
- нормативно-правова та економічна регламентація забудови і господарської діяльності у межах морського узбережжя (берегова зона) та водоохоронних зон лиманів;
- проведення кадастрової оцінки міських земель і формування кадастру міської нерухомості.
Пріоритетними напрямками розвитку народногосподарського комплексу м. Одеси до 2010 року треба вважати:
- посилення соціальної орієнтації економіки, освоєння випуску нових товарів широкого вжитку;
- розширення виробництва конкурентоспроможної продукції;
- всебічне заохочення вітчизняного товаровиробника; подальше проведення реструктуризації та перепрофілювання неефективних підприємств;
- створення сприятливих умов для розвитку і діяльності підприємництва, особливо малого бізнесу у виробничій сфері;
- підтримку підприємств, які забезпечують життєдіяльність міста:
- надійну та стабільну роботу комунального господарства і пасажирського транспорту міста;
- створення відповідних умов для нормального функціонування установ охорони здоров'я, освіти, культури та інших організацій соціально-культурної сфери;
- соціальний захист малозабезпечених верств населення, надання адресної допомоги малозабезпеченим верствам населення (ветеранам Великої Вітчизняної війни, сім`ям загиблих, одиноким непрацездатним пенсіонерам, малозабезпеченим багатодітним сім`ям та іншим верствам населення);
- реалізацію міських програм, застосування механізму соціального замовлення;
- збереження самобутності міста, охорону та відродження пам'яток історії і культури, розвиток курортно-рекреаційного господарства і туризму;
- створення нових робочих місць, працевлаштування молоді.


Розділ ІІІ.
Планувально-містобудівний розвиток Одеси

У зв'язку з новими геополітичними та соціально-економічними умовами життєдіяльності міста виникла необхідність коригування Генерального плану Одеси, затвердженого у 1988 р., і розробки додаткових спеціальних планувально-містобудівних схем і проектів. У тому числі:
- схеми функціональної організації (зоннінгу) території міста;
- схеми кадастрової грошової оцінки міських земель;
- схеми і програми приватизації міських земель;
- схеми планувально-функціональної організації прибережних територій та їх часткової приватизації;
- схеми транспортної магістралізації;
- перспективної схеми земельно-господарського балансу міської території;
- концепції і програми реконструкції і територіального розвитку міста.
В плані перспективного земельно-господарського улаштування міста необхідно виділити ділянки і майданчики для розвитку промислової зони міста, а також для середнього і малого підприємництва.
Потребує модернізації і розвитку інфраструктура селищ у складі міста. У приміській зоні міста продовжуватиметься освоєння окремих ділянок, придатних для створення технопарків ("6-й км" Овідіопольської дороги і т.д.).
У рамках програми розвитку Одеського узбережжя розробляються принципи і механізми планувально-функціональної організації прибережних міських територій, обґрунтування перспективного напрямку формування морського фасаду міста.
На ділянці морського узбережжя від мису Ланжерон до Аркадії будуть створені крупні громадські центри, які сформують парадну фасадну забудову і з'єднаються прогулянковою еспланадою.
Ділянки морського узбережжя в місті є дуже привабливими для вітчизняних та іноземних інвесторів, зокрема для будівництва готельних і торговельних комплексів, ділових центрів, клубів, океанаріумів і дельфінаріїв.
Продовжиться пошук сучасних організаційно-економічних форм управління морським узбережжям і зонами відпочинку.
Берегова зона моря - унікальний і високоцінний ресурс, який потребує особливої регламентації господарської діяльності.
Продовжиться комплексне ландшафтно-містобудівне вивчення території полів фільтрації, реалізація заходів щодо їх екологічного оздоровлення, визначення можливостей використання у перспективному розвитку міста.
Планується проведення реконструкції садово-паркових ділянок і зелених насаджень міста, ставків у парку Перемоги, ім.Ленінського комсомолу, Дюковському саду.
У перспективі (2005-2007рр.) передбачена розробка нового Генерального плану Одеси, який повинен стати реалістичним і гнучким містобудівним документом, який базується на реальні інвестиційні можливості міської ради і інших інвесторів, на визначенні перспектив територіального розвитку міста і структури житлового будівництва, наданні місту більшого значення як транспортному вузлу і скороченні нехарактерних для нього функцій.
Вкрай важливою та пріоритетною проблемою планувально-містобудівного розвитку Одеси є формування її приміської зони, яка виконує найважливіші господарські функції: санітарно-захисні (зелена зона), постачальні (вода, сільськогосподарські продукти і таке інше), санітарно-утилізаційні (звалища, стоки), розселення (селища- супутники, дачні розселення), інфраструктурні (санітарні мережі та комунікації), транспортно-розподільні, розвантажувальні (винесення шкідливих виробництв і філіалів підприємств), рекреаційні, природоохоронні, резервні території розвитку міста.
Особливість приміської зони Одеси полягає у тому, що майже половина її площі займають морські та лиманні акваторії. Однак, це не означає, що в місті відсутні потенційні територіальні ресурси для житлового будівництва. Планується продовжити забудову житлових районів “Південний”, “Таїрово”, “Котовського”; реконструкція житлових районів “Молдаванка”, “Ближні Млини”, “Слободка”, “Ленінський”.
Проведений аналіз сучасного використання території міста показав можливість освоєння ще 400 га для організації районів житлової забудови, громадських центрів, зелених насаджень загального користування та інших елементів селитьби, що отримується за рахунок винесення промислових, транспортних підприємств, комунально-складських і інших об`єктів.
Підхід до використання промислових територій повинен заключатися у вилученні територій, що неефективно використовуються, і розміщенні на них інших видів будівництва (житлове, цивільне); перепрофілюванні діючих підприємств на екологічно чисті виробництва. Так, на базі заводу “Автоагрегат” створений торгово-виставочний комплекс “Середньофонтанський”, ведеться реконструкція будівель заводу “Епсилон” під бізнес-центр, планується використання території підприємства “Булат” під виставковий комплекс.
Пріоритетними напрямками розвитку Одеси є нормативно-правове і природно-господарське становлення приміської зони, науково обґрунтоване планувально-функціональне зонування, послідовне формування раціональної та екологічно безпечної територіальної організації Одеської агломерації, в цілому, та її природної зони.

 

Розділ ІV.
Стратегія економічного росту


4.1. Перспективи розвитку промисловості.
Розвиток промислового комплексу буде спрямовано на збереження стабілізаційних процесів на підприємствах міста, забезпечення позитивних темпів економічного зростання та подальших якісних змін у структурі виробництва.
Для вирішення проблем соціально-економічного розвитку на період до 2010 року промисловість розвиватиметься з урахуванням концептуально визначених пріоритетів структурно-технологічної трансформації виробництва:
- послідовна структурно-технологічна та організаційно-економічна модернізація основних виробництв і галузей;
- розвиток високотехнологічних науковоємних ресурсо- і енергозберігаючих виробництв і галузей;
- поглиблення спеціалізації промислових підприємств; диверсифікація застарілих виробництв, розширення виробничої кооперації; формування сучасного високотехнологічного і збалансованого машинобудівного комплексу;
- поступове скорочення технологічно застарілих, економічно небезпечних та економічно неефективних, ресурсо – та енергоємних виробництв;
- цілеспрямований розвиток виробництв експортної та імпортозаміняючої продукції , посилення зовнішньо-економічної орієнтації промисловості міста;
- розвиток науково-технічних та дослідно-конструкторських розробок, посилення інноваційної орієнтації промислового виробництва;
- посилення соціальної орієнтації промислового виробництва, випереджаюче зростання виробництва товарів народного споживання; освоєння випуску сучасних видів споживчих товарів;
- підтримка та стимулювання вітчизняного товаровиробника; сприяння розвитку підприємництва у виробничій сфері;
- створення нових робочих місць.


Розвиток промислового комплексу міста в 2002-2010 роках умовно можна розділити на два етапи:
- перший (2002-2005 рр.) - стабілізаційний, коли підприємства міста зміцнивши своє фінансово-економічне становище, зможуть, в основному, завершити створення нових зразків конкурентноспроможної продукції, здійснять необхідні організаційні заходи для оптимізації виробництва, запровадять елементи нових, прогресивних технологічних процесів. На цьому етапі передбачається щорічні темпи росту обсягів виробництва на рівні 102,0–102,2% (в порівнянних цінах).
Випуск товарної продукції в 2005 році має становити 109% до базового 2001 року.
Важливою передумовою для цього має стати прийняття Верховною Радою нового податкового кодексу України, що дозволить промисловим підприємствам активніше вирішувати проблеми свого розвитку.

- другий етап (2005-2010рр.) - коли підприємства на основі проведеної значної інноваційної роботи зможуть закріпитися на ринку в умовах конкуренції і більш активно нарощувати виробництво. На цьому етапі прогнозується поступове зростання темпів економічного розвитку від 103% до 106,5% щороку. Випуск товарної продукції в 2010 році має становити 138,4% до 2001 року, її вартість у цінах 2001 року має скласти 6,9 млрд.гривень.

Прогнозна динаміка основних показників
розвитку промислового комплексу м. Одеси на період до 2010 р.         

 
Показники
 
од.
виміру
 
2001р.
звіт
 
2002р.
очікуване
 
Прогноз
2005р.
2010р.
Обсяг продукції промисловості
(у діючих цінах) 
 
млн.грн.
 
2582,9
 
2786,9
 
3455,7
 
5573,0
Обсяг продукції промисловості (у порівнянних цінах на 01.01.2001р.) 
 
млн.грн.
 
4981,6
 
5086,2
 
5431,9
 
6897,0
Темпи росту обсягів виробництва (у порівнянних цінах в % до базисного 2001р.) 
 
%
 
100,0
 
102,1
 
109,0
 
138,4
у тому числі по видах економічної діяльності:
 
 
 
 
 
 
1.    Добувна промисловість
 
 
млн.грн
 
5,2
 
5,3
 
5,7
 
7,2
- добування неенергетичних матеріалів
-“-
5,2
5,3
5,7
7,2
 
2.    Обробна промисловість
 
-“-
 
4398,7
 
4491,0
 
4794,6
 
6087,8
- харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів
-“-
1322,7
1350,5
1441,7
1830,6
-       легка промисловість
 
-“-
24,2
24,7
26,4
35,8
- виробництво деревини та виробів з деревини, крім меблів
-“-
3,9
4,0
4,3
5,4
-целюлозно-паперова та поліграфічна промисловість, видавнича справа
-“-
44,9
45,8
47,0
53,9
-виробництво продуктів нафтоперероблення
-“-
1232,0
1272,4
1378,0
1824,4
-хімічна і нафтохімічна промисловість
-“-
190,9
191,0
199,5
229,1
-виробництво інших неметалевих мінеральних виробів
-“-
97,2
99,2
105,9
134,5
-металургія та оброблення металу
-“-
543,2
544,0
567,6
673,6
-машинобудування, ремонт та монтаж машин і устаткування
-“-
756,6
772,5
824,6
1047,1
-інше виробництво, не віднесене до інших угрупувань
млн.грн.
183,1
186,9
199,6
253,4
3. Виробництво та розподілення електроенергії, газоподібного палива, тепла та води
 
-“-
 
577,7
 
589,9
 
631,6
 
 
802,0

Стратегія промислової політики на період до 2010 року в галузі машинобудування передбачає прискорення структурної перебудови з нарощуванням обсягів виробництва у пріоритетних напрямках: сільськогосподарському машинобудуванні, верстатобудуванні, автомобіле-і кранобудуванні, приладобудуванні, виробництві продукції для телекомунікаційних мереж зв’язку та високовольтних мереж електропередач з використанням волоконно-оптичних кабелів, обчислювальної, медичної та іншої техніки.
          Більшість підприємств галузі передбачають темпи росту обсягів виробництва на рівні 138-140% на основі більш ефективного використання виробничих потужностей, заміни застарілого обладнання на вирішальних виробничих дільницях, впровадження нових технологічних процесів та освоєння виробництва нової конкурентноспроможної продукції.
          Так, акціонерним товариством “Одескабель” планується впровадження сучасної лінії по виробництву електротехнічної катанки вартістю 1,3 млн. доларів США, придбання нового обладнання по виробництву волокнисто-оптичних кабелів, будівництво дослідного комплексу, що дасть можливість самостійно проводити сертифікаційні дослідження, модернізація виробництва основного продукту кабелю ТПП та початок виробництва кабелю ОРСW.
          На ВАТ ”Кисеньмаш” передбачається нарощувати випуск устаткування для одержання кисеню, азоту, аргону, блочно-контейнерного повітрярозподільчого устаткування, обладнання для збереження газифікації і розподілу технічних газів, вуглекислотного устаткування, вуглеводневих заправників та іншої техніки, що користується попитом у споживачів.
          Створюються нові види продукції з урахуванням переходу на озонобезпечні холодильні агенти на акціонерному товаристві “Холодмаш”.
          Поступово нарощується виробництво промислових кондиціонерів для металургійних виробництв, шахтних кондиціонерів, холодильних установок для охолодження різноманітних продуктів, в т.ч. водоохолоджуючих, теплоізольованих камер та компресорів до холодильних установок.
          ВАТ “Мікрон” на основі оптимізації та значного скорочення витрат на утримання внутрішньозаводської інфраструктури та постійного впровадження прогресивних технологій планує продовжити реалізацію трьох незалежних виробничих програм:
-       серійного та малосерійного виробництва металорізальних верстатів широкої номенклатури на сучасному технічному рівні;
-       крупносерійного виробництва кулькових гвинтових передач;
-       виробництва машин, механізмів, нестандартного технологічного устаткування.
Підприємство планує щорічні темпи росту обсягів виробництва на рівні 9-10%, доля експорту при цьому досягне 80%.
          За рахунок активного запровадження ресурсозберігаючих технологій, постійного оновлення продукції, поступової заміни застарілого обладнання та ефективного використання наявних виробничих потужностей будуть розвиватися акціонерні товариства “Завод поршневих кілець”, “Краян”, “Одессільмаш”, “Пресмаш”, “Завод будівельно-оздоблювальних машин”, “Продмаш”, ДП “Одесавіаремсервіс”.
          Шляхом відновлення міжгалузевих зв’язків, збереження та подальшого розширення сировинної бази передбачається забезпечити стабільний розвиток підприємств металургії та оброблення металу. В період до 2010 року завершиться проведення системної реструктуризації підприємств галузі з метою приведення потужностей у відповідність з кон’юктурою внутрішнього та зовнішнього ринків, виведення з експлуатації нерентабельних виробництв та створення на їх базі виробництва високоліквідної продукції. Ця робота по створенню передумов для стабілізації виробництва та подальшому його нарощуванню активно ведеться на ЗАТ “Стальметиз”, “Звармет”, ВАТ “Стальканат”, ООО “Одеський ливарний завод”, ООО “Таламус ЛТД” та інших підприємствах. В галузі прогнозується рост обсягів виробництва на 125% .
Найбільшу питому вагу в структурі промислового виробництва збереже харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів. Забезпечення стабільного функціонування та подальшого прискореного розвитку підприємств галузі передбачається шляхом організації економічно ефективних виробництв, оптимізації їх структури, орієнтованої на сировинні зони, насамперед, Одеського регіону, наповнення внутрішнього ринку вітчизняною продукцією та поступове розширення експортних поставок.
          За рахунок реконструкції цехів основного виробництва, впровадження нових автоматизованих та механізованих ліній збільшить виробничу потужність ВАТ “Одеський олійножировий комбінат”.
На основі вирішення проблем стабільного забезпечення сировиною та розширення асортименту продукції підприємство збільшить обсяги виробництва до 300 млн.грн. в 2010 році (140%).
ВАТ ”Одесхарчокомбінат” в найближчі 5 років передбачає подальше зростання виробництва в середньому на 20–25% щорічно, завдяки розширенню дистриб`ютерської мережі, реструктуризації системи збуту та активних рекламних заходів.
          Технічне переозброєння основного виробництва та постійного впровадження елементів прогресивної технології створює передумови для стабільного розвитку акціонерних товариств “Одеський коровай”, “Одеські дріжджі”, ЗАТ ПО “Одеський консервний завод”.
          По Куліндорівському комбінату хлібопродуктів, зокрема, передбачається модернізувати технологічну схему елеватору по прийому та випуску зерна на залізничний транспорт, а також закінчити реконструкцію цеху фасування борошна в пакети, що в комплексі з іншими заходами дозволить підприємству подолати труднощі та забезпечити темпи зростання обсягів виробництва на рівні середніх по галузі.
          На підприємствах м`ясної та молочної промисловості увага буде засереджуватись на зниженні енергоємності виробництва. З метою зменшення собівартості продукції та поліпшення її якості розшириться освоєння нових видів продукції з біододачами.
          Виробничі потужності діючих підприємств по виробленню безалкогольних та алкогольних напоїв, безумовно, забезпечать попит населення і дозволять збільшити обсяги виробництва у прогнозному періоді на 40-45%. 
Розвиток легкої промисловості буде одним із пріоритетних. Програма передбачає випереджаючі темпи економічного зростання галузі – 148,1% (при 138,4% по промисловості в цілому).
Розвиток галузі пов`язаний з реалізацією слідуючих напрямків роботи:
- розвиток малого і середнього підприємництва по пошиву одягу та взуття для індивідуальних замовників; організація виробництва галантерейної продукції, головних уборів та інше;
-запровадження нових прогресивних технологій по переробці вовни, шкіряної сировини, у т.ч. для швейної, шкіргалантерейної, меблевої та автомобільної промисловості;
-розвиток виставкових, маркетингових, інформаційних, рекламних підрозділів, дилерської мережі, асоціацій по управлінню продажами, цінами, фінансами, інвестиціями;
-впровадження комплексу заходів щодо реального захисту вітчизняного виробника, створення організаційних, економічних та юридичних умов по легалізації “тіньового” виробництва;
-розширення експортних поставок продукції легкої промисловості.
          Інвестиції у розмірі 2,65 млн.грн. одержані комунальним підприємством “Віра” в 2002 році сприятимуть введенню нових потужностей, нових технологій та поліпшенню якості виробів. У найближчій перспективі передбачається освоєння виробництва нових моделей верхнього одягу і чоловічих сорочок, що дозволить підприємству ліквідувати відставання у 2002 році і забезпечити стабільну роботу в подальші роки.
          ООО “ТКТ” планує довести обсяг виробництва у поточному році до 1,5 млн.грн., а в 2005 році вийти на рівень 1,93 млн.грн. у порівняних цінах, що становить 128,6%.
          В цілому, підприємства легкої промисловості, особливо  ЗАТ “Одеська швейна фабрика”, ТОВ “Іскож”, ЗАТ “Акація” мають всі виробничі можливості для того, щоб прогнозувати темп росту обсягів виробництва по галузі 148,1% як мінімальний, і ставити перед собою завдання за відповідних умов збільшити обсяг виробництва в 2 рази. Такий підхід дозволив би дещо збільшити питому вагу галузі в промисловому виробництві і краще задовільнити соціальні потреби міста і області.
          Випереджаючими темпами буде зростати виробництво продуктів нафтоперероблення, яке забезпечує АО “Лукойл – Одеський нафтопереробний завод”. Підприємством розроблена конкретна програма розвитку на період до 2005 року, що має за мету оновлення та модернізацію виробництва. У 2001 році була проведена реконструкція установки первинної переробки нафти, що дозволило на 3% збільшити вихід цінних світлих нафтопродуктів, освоїти випуск нового виду продукції – вакуумного газойля – сировини для процесів повторної переробки нафти. Вся продукція заводу сертифікована і відповідає вимогам стандартів.
Згідно з Концепцією соціально-економічного розвитку м. Одеси до 2012 року передбачаються випереджаючі темпи росту обсягів товарів народного споживання, у тому числі товари туристичного і курортного призначення, їх випуск у порівнянні з 2001 роком зросте в 2005 році на 18-20%, в 2010 році на 48-50%.
          Подальший розвиток отримає виробництво складної побутової техніки, господарського інструменту та інвентаря, посуду, санітарно-технічних виробів. Розширять випуск товарів народного споживання ВАТ “Одескабель”, ВАТ “Одессільмаш”, “Одазпричепрефрежератор”, ВАТ “Пресмаш”, ВАТ “Озом”, ООО “Іскож”, ВКФ “Елакс” та інші підприємства.
Забезпечення попиту населення в товарах народного споживання вітчизняного виробництва буде досягнуто за рахунок освоєння виробництва нових видів продукції та зміцнення матеріально-технічної бази підприємств на основі широкого впровадження сучасної техніки і технології, поліпшення якості та розширення асортименту товарів.
          Прогнозується планомірне зростання випуску продуктів і непродовольчих товарів.
 
Виробництво основних видів продовольчих товарів у 2010 році прогнозується на такому рівні:
- хліб і хлібобулочні вироби 
тн
105322
- борошно     
тн
110533
- крупи   
тн
263
- олія 
тн
67723
-м`ясо, включаючи субпродукти 1 категорії  
тн
355
- масло тваринне  
тн
148
- консерви     
туб
118593
в тому числі:
 
 
м`ясні      
туб
1015
рибні
туб
5934
плодоовочеві
туб
111643
- кондитерські вироби  
тн
59836
                         
          Виробництво основних видів непродовольчих товарів у 2010 році прогнозується на такому рівні:
- тканини готові
тис.м2
556
- костюми
тис.шт
4
- сукні
тис.шт
12,6
- блузи жіночі
тис.шт
127
- брюки
тис.шт
1510
- куртки
тис.шт
47
- хромові шкіртовари
тис. кв.дм
946
- взуття
тис.пар
24
- товари побутової хімії
тн
864
- засоби миючі синтетичні
тн
446

 

Виробництво товарів культурно-побутового та господарського призначення буде зорієнтовано на випуск виробів з поліпшеними споживчими якостями, які матимуть більш широкі функціональні можливості та будуть зручнішими в експлуатації.

4.2. Розвиток морегосподарського комплексу
Основою морегосподарського комплексу міста є Одеський морський торговельний порт.
Одеський морський торговельний порт розташований у південно-західній частині Одеської затоки. Одеса має унікальне економіко-географічне положення на стику морських, річкових, залізничних, автомобільних шляхів і трубопроводів та у зоні транспортної збіжності судноплавних річок Дунаю, Дніпра, Південного Бугу, Дністра і єдиного морського підходу з гарантованими глибинами більш 20 м. Порт є основним вузлом багатьох транспортних коридорів: Євро-Азіатського, Одеса-Гданського, радіального коридору навколо Чорного моря в рамках Чорноморського Економічного співробітництва (ЧЕС), Критських міжнародних транспортних коридорів (№7-Дунайський (водяний) і №9-Хельсінкі-Київ (Москва) – Одеса (Кишинів) – Димитровград – Олександрополіс).
За станом на 01.01.2002 року Одеським морським торговельним портом перевезено 94,2 тис. пасажирів, обсяг вантажообігу склав – 28,6 тис.тонн.
Перспективний розвиток порту до 2010 року буде здійснюватися за такими основними напрямками:
- розробка “Чорномордіпроект” ТЕО розвитку потужностей Одеського порту;
- розробка ТЕО реконструкції транспортного вузла порту; завершення будівництва причалу №29, де буде створений потужній транспортний вузол по перевалюванню зовнішньоторгових зернових вантажів. Буде додатково створено 12 тис.кв.м. складських територій. Перепускна спроможність причалу при переробці зерна складатиме 2,6 млн.тонн на рік;
- розпочато будівництво 1-ї черги елеватора, місткістю 72 тис.тонн, який об’єднає три існуючих елеватора, загальною місткістю 160 тис. тонн;
-будівництво разом з інвестором “Укрелеваторпром” елеваторного комплексу до 14000 тон.;
- на акваторії, прилеглої до 18-го та 19-го причалів СРЗ „Україна” передбачається будівництво універсального причалу з перепускною спроможністю 1,1 млн.тон вантажів на рік та створення складських територій загальною площею 25 тис.кв.м. Довжина причалу 220,0 м дозволить швартувати судна до 200 метрів;
- будівництво Комплексу технічних олій, який буде призначений для приймання, відвантаження та переробки різних рослинних культур, а також перевантаження зернових та комбікормів. До 2006 року буде завершено будівництво другої черги олієпереробного комплексу – олієпереробного заводу, причалу та елеватору;
- планується розширення і поглиблення підхідного каналу та акваторії заводу; будуть збудовані 4 перевантажувальні комплекси, майже 900 м. причальної лінії, складські території загальною площею 25 тис.кв.м.;
- продовжиться розвиток Виробничо-відновлювального комплексу у селищі „Чабанка”: передбачається будівництво концертного майданчика на 5 тис. місць, ресторану, котеджів та інше.
Введення в дію нових потужностей сприятиме створенню 1500 додаткових робочих місць.
Одеський судноремонтний завод “Україна” є одним з найбільших в галузі підприємств, який спеціалізується на ремонті всіх видів суден морського та річного флоту і безпосередньо примикає до Одеського морського торговельного порту.
Майже 60% замовлень - ремонт флоту іноземних замовників (Росії, Туреччини та інших держав), що забезпечує стабільне надходження іноземної валюти в Україну. Завод практично став базою ремонту днопоглиблювального флоту ЧТФ і ЧАМП, для якого протягом 2001 року відремонтовано 15 суден.
Протягом 2001р. на СРЗ „Україна” та ВАТ „Одеський судноремонтний завод №2” відремонтовано 48 суден, у т.ч. іноземних - 33. Приріст обсягів виробництва в судноремонтній галузі склав 40,4%.
По основним виробничим показникам на період 2002-2010 років планується збереження тенденцій збільшення обсягів виробництва. Темпи росту обсягів виробництва 2010 року до 2001 року складуть 161%. При цьому основною продукцією буде судноремонт, який зросте в 2010 році на 29,4 млн.грн.
Протягом 2002-2010 років на підприємствах судноремонтної галузі планується здійснити ремонт і модернізацію основних фондів, придбати необхідну техніку для виконання основних напрямків судноремонту.

4.3. Вільна економічна зона „Порто-франко”
 Відповідно до Закону України від 23.03.2000р. №1607-ІІІ „Про спеціальну (вільну) економічну зону „Порто-франко” на території Одеського морського торговельного порту” на території порту діє вільна економічна зона.
На території ВЕЗ „Порто-франко” встановлені такі пільги:
- спеціальний митний режим;
- звільнення від сплати ввізного мита і податку на додану вартість;
- звільнення від податку на прибуток;
- до валового доходу інвестора (нарахованого з метою оподаткування) не включається сума інвестицій;
- звільнення від обов`язкового продажу надходжень в іноземній валюті від реалізації суб`єктами ВЕЗ продукції, товарів, вироблених або наданих у ВЕЗ;
До 2010 року діяльність ВЕЗ „Порто-франко” буде здійснюватись за такими напрямками:
- залучення інвестицій до пріоритетних галузей виробництва;
- збереження існуючих та утворення нових робочих місць;
- реалізація нових технологій;
- сприяння розвитку зовнішньоекономічних зв`язків і підприємництва;
- завантаження потужності портового комплексу і розвиток його інфраструктури;
- збільшення постачань високоякісних товарів та послуг;
          - створення сучасної виробничої, транспортної та ринкової інфраструктури;
          - підвищення конкурентноспроможності порту.
          Протягом 2001-2002 років на території ВЕЗ „Порто-франко” реалізовуються інвестиційні проекти: „Перевантажувальний комплекс мінеральних добрив на Карантинному молу” (ТОВ „Олімпекс Купе Інтернешнл”), „Перевантажувальний комплекс індустріальних мастил в тилу причалів №№5-6” (ДП „Пріста Ойл - Україна”) та „Виробництво радіоелектронної апаратури ” фірми „Фарлеп”. Робота щодо реалізації проектів буде продовжена.
          Перспективними напрямками розвитку ВЕЗ „Порто-франко” до 2010 року стануть:
          - реалізація інвестиційного проекту фірми „Термотекс” по виробництву систем кондиціонування, опалення і вентиляції;
          - удосконалення схеми оформлення вантажів, які проходять через ВЕЗ (ДМСУ);
          - створення привабливих умов інвестування на знов-утворених та приєднаних до порту територій;
          - залучення інвесторів для будівництва спеціалізованих багатофункціональних перевантажувальних комплексів (вугільній, рудній, зерновій, паромна переправа).
          ВЕЗ „Порто-франко” сприятиме вирішенню комплексу економічних, соціальних та екологічних проблем міста Одеси та регіону.

 

4.4. Розвиток житлово-комунального господарства міста.
Житлово-комунальне господарство – важлива соціальна галузь, яка забезпечує населення, підприємства та організації необхідними житлово-комунальними послугами, суттєво впливає на розвиток економічних взаємовідносин у місті.
Житловий фонд міської комунальної власності складає 15384 будівлі загальною площею 11257,2 тис.кв.м. 54% житлового фонду міста складають будинкі дореволюційного будівництва, стіни і фундаменти яких зведені з каменю-черепашнику з дерев`яними перекриттями. 30% житлового фонду – будинки перших масових серій забудови 60-70-х років, що мають недостатні площі місць загального користування, недостатнє комунальне забезпечення.
У місті нараховується більш 1500 будівель – пам`ятників історії та культури.
Зміна геологічних умов, збільшення транспорту, ріст шкідливих викидів у повітря, підвищення рівня грунтових вод значно погіршують технічний стан будинків і споруджень. Без прийняття невідкладних мір це призведе до знищення унікальних пам`ятників, погіршення житлових умов громадян. У рамках “Програми по зберіганню історичної житлової забудови міста” передбачається до 2010 року провести ремонтно-реставраційні роботи 88 будинків на загальну суму 184,4 млн.грн., 105 фасадів на загальну суму 65 млн.грн., 185 кровель на загальну суму 75 млн.грн.
Понад 100 будинків підвищеної поверховості потребують термінового ремонту та відновлення засобів пожежегасіння і димовідділення.
Незважаючи на виконані за період 2000-2002рр. обсяги робіт із заміни водонесучих та опалювальних комунікацій, потреба у виконанні цих робіт залишається високою.
Потребуює значних витрат відновлення конструктивів і будинків. За період з 2003 до 2010 року заплановано капітальний ремонт 9440 об`єктів на загальну суму 522,4 млн.грн.
Існує потреба у виконанні ремонту покрівельного господарства. До 2010 року щорічно планується відремонтовувати від 250 до 300 дахів.
Житловий фонд міської комунальної власності на теперішній час обладнаний 2446 ліфтами. Основна кількість ліфтів змонтована на початку 70-х років і потребує відновлення. Тільки у 2001 році з бюджету міста було виділено 3 млн.грн., що дозволило відремонтувати 208 ліфтів. Питання ремонту ліфтів є надзвичайно важливим у місті. Щодня вертикальним транспортом користується понад 1,6 млн. чоловік. Непрацюючий ліфт ускладнює життя інвалідів і людей похилого віку. На період до 2010 року запланована модернізація і заміна 250-300 ліфтів щорічно.
Загальна протяжність вулиць міста 826 км, у тому числі 263,6 км – магістральні, з яких загальноміського значення – 145 км, районного значення – 118,6 км.
У місті 60% доріг потребують проведення капітального ремонту.
Для приведення міських доріг у належний стан запланована реконструкція дорожньої мережі до 2010 року на загальну суму 230,3 млн.грн.
У рамках програми “Зелене місто” заплановано відновлення тепличного господарства; реконструкція бульвару Мистецтв, парку Перемоги, паркової зони мкр. Лузанівка, парку “Молодіжний”; створення лісопаркової зони аеропорту, скверу на кварталі “Південний Д”; реконструкція скверу Ульянова; створення парку у мкр. “поле Чудес”, парку “Дружба”.
Протяжність повітряних і кабельних ліній зовнішнього освітлення в місті складає 975 км, мережа зовнішнього освітлення налічує 32806 одиниць світильників.
До 2010 року заплановано ремонт зовнішнього освітлення на суму 4455 тис.грн., встановлення нових світильників на суму 1473 тис.грн.
У рамках щорічної програми “Наш двір” за 3 роки благоустроєно 65 об`єктів. Досвід впровадження цієї програми показав, що роботу з благоустрою придомових територій необхідно продовжувати. Програма передбачає підвищення рівня утримання міських подвір`їв, внутришньоквартальних проїздів, створення комфортних умов для відпочинку і проведення вільного часу всіх категорій населення. До 2010 року планується благоустроїти 155 подвір`їв.
У рамках реалізації програми поетапного оснащення житлового фонду приладами обліку споживання холодної і гарячої води у житловому фонді встановлено понад 33 тис. лічильників. Малозабезпеченим громадянам міста безкоштовно встановлено понад 4 тис. лічильників холодної і гарячої води.
У місті розроблені основні напрямки реформування житлово-комунальної галузі. Реформою передбачається вирішувати такі питання, як забезпечення сталого функціонування комунальних підприємств та безперебійної діяльності інфраструктурних об`єктів, поліпшення експлуатаційно-споживчих характеристик послуг та розширення доступності комунальних послуг для всіх споживачів.

4.5. Капітальне будівництво
Основними напрямками розвитку капітального будівництва на період до 2010 року передбачено по будівництву житла:
- збільшення обсягів капітальних вкладень в житлове будівництво за рахунок залучення інвестицій фізичних і юридичних осіб;
- будівництво житлових будинків за передовими технологіями із застосуванням сучасних високоякісних матеріалів, що дозволить дати громадянам відносно недороге житло в кредит до 30 років;
- щорічне збільшення на 20-25% обсягів будівництва житлових будинків за передовими технологіями, зведення будинків у каркасно-монолітному виконанні з використанням червоної цегли;
- збільшення обсягів введення великопанельних будинків з врахуванням реконструкції Одеського домобудівельного комбінату;
- будівництво житла із залученням інвестицій для молоді;
- щорічно за рахунок коштів місцевого бюджету планується будівництво і введення в експлуатацію не менше, ніж одного 3-х секційного житлового будинку на 120 квартир;
- продовження проектування і будівництва житлових будинків з висотою стель 2,7 – 3 м., металопластиковими вікнами та автономними джерелами опалення.
За рахунок усіх джерел фінансування передбачається довести обсяг освоєння капіталовкладень в 2005 році до 70,5 млн. грн., у 2010 році – 97 - 100 млн.грн., що в 2 рази перевищить обсяг 2001 року.
У 2001 році по місту Одесі введено в експлуатацію 48,5 тис.кв.м. загальної площі житла. За рахунок освоєння готових майданчиків під будівництво житлових комплексів у ж/м „Таїрово” збільшиться введення житлових будинків. За прогнозом у 2002 році очікується введення 69,5 тис.кв.м. житла, у 2005 році – 85 тис.кв.м., 2010 році – 110-115 тис.кв.м. Введення загальної площі житла у 2010 році відносно до 2001 року збільшиться у 2,4 рази.
Програмою “Мансарда” заплановано щорічне переобладнання фірмами і приватними особами 50-70 горищ з перебудовою мансардних поверхів, що дозволить поліпшити житлові умови громадян.
За період 2002-2010 років планується освоїти понад 55,0 млн.грн. капіталовкладень по будівництву магістральних мереж і споруд та ввести 93 км. мереж водо-, газо-, електропостачання і каналізації у житлових масивах „Котовського”, „Південний”, центральної частини міста.
Розвиток магістральних мереж і споруд міста до 2010 року передбачає такі заходи:
- продовжити роботу по більш інтенсивному акумулюванню коштів пайовиків;
- залучити іноземних інвесторів до реконструкції та будівництва інженерних споруд і мереж;
- впровадити цільові державні централізовані джерела фінансування для будівництва інженерних мереж і споруд;
- впровадити передові технології та сучасні матеріали для будівництва теплотрас, водопроводу і газопостачання.
Виконання запланованих заходів дозволить ввести в експлуатацію до 2002 року майже 47 км мереж, а до 2010р. – понад 93 км.

4.6. Розвиток транспорту та зв`язку
Одеса – важливий транспортний вузол на півдні України.
Проблеми транспортного комплексу тісно пов`язані з реформуванням як економіки в цілому , так і окремих її галузей. Обсяги випуску продукції апромисловості, сільського господарства, будівництва та торгівлі в основному визначають завантаженість транспорту.
Транспортний комплекс м. Одеси представлений всіма видами транспорту. Збільшення обсягів перевезення у 2001 році кам`яного вугілля (на 22,2%), нафти і нафтопродуктів (на 45.8%), зерна і продуктів перемолу (на 56,8%), чорних металів (на 14,7%) дало змогу Одеській залізниці наростити вантажооборот на 8,0%.
Для досягнення високої економічної ефективності роботи на залізниці необхідна модернізація рухомого складу залізничного трансорту та його технологічне переоснащення, залучення додаткових вантажопотоків.
У 2001 році обсяг вантажообороту в Одеському морському торговельному порту склав 28,6 млн. тон, що перевищує рівень 2000 року на 10,6%. Цьому допомогла реконструкція існуючих виробничих потужностей, застосування новітніх технологій обробки вантажів, вміння конкурувати на ринку портових послуг.
Міжнародний аеропорт “Одеса” пов`язаний повітряними лініями з багатьма містами України, СНД та дальнього зарубіжжя. Вантажні та пасажирські перевезення збільшилися відповідно на 29,0% і на 4,5%. Відкрито рейси “Одеса-Варшава” та “Одеса-Єреван”.
Перспективний розвиток транспортного комплексу міста пов`язаний з участю в проектах міжнародних транспортних коридорів (МТК), єдиної транспортної системи країн Чорноморського економічного співробітництва (ЧЕС), транзиту нафти із Каспійського регіону в Європу, з відновленням вантажо- і пасажиропотоків по Дунаю.
Для задоволення потреб населення у перевезеннях в місті існує мережа автобусних, мікроавтобусних, трамвайних і тролейбусних маршрутів. Загальна протяжність маршрутної мережі міста складає 3457,4 км. Показник щільності маршрутної мережі є одним з найвищих в Україні – 24,9 км/км2 .
Для обслуговування існуючої маршрутної мережі міста задіяно 2271 одиниця транспорту, у тому числі: 569 автобусів великої та середньої вмісткості; 1395 мікроавтобусів; 171 трамвайний вагон; 136 тролейбусів.
В цілому, рівень забезпечення населення пасажирськими перевезеннями задовільний.
Проте, існують невирішені питання:
- нераціональне співвідношення між різними видами і типами рухомого складу, що обслуговують міські маршрути;
- недостатнє оновлення парка автобусів великої вмісткості;
- відсутність позабюджетних механізмів фінанасування транспортної інфраструктури міста;
- недостатній розвиток механізму управління комунальними підприємствами;
- відсутність маркетингових служб з вивчення пасажиропотоку та факторів, що впливають на його зміну.
У рамках комплексної схеми розвитку міського пасажирського транспорту пердбачається оптимізація транспортного сполучення “Північ-Південь”.
В перспективі до парку громадського міського транспорту ввійде:
- до 400 одиниць електротранспорту – трамваїв і тролейбусів (в основному, за рахунок модернізації та капітального ремонту існуючого рухомого складу);
- до 130 автобусів середньої та великої місткості, які працюватимуть у звичайному режимі;
- до 400 автобусів середньої та великої місткості, які працюватимуть у режимі “Маршрутне таксі”;
- до 200 автобусів малої та середньої місткості, які працюватимуть у режимі “Експрес”;
- до 700 мікроавтобусів – у режимі “Маршрутне таксі”.
Розвиток міського електротранспорту буде здійснюватися за такими напрямками:
- удосконалення маршрутної мережі (організація руху електротранспорту Дніпропетровською дорогою, будівництво кільцевого маршруту “Південно-Західний ж/м - ж/м ім. Таїрова” і т.д.);
- модернізація рухомого складу (капітально-відновлювальний ремонт і модернізація трамваїв, тролейбусів з переводом на транзисторно-імпульсну систему управління);
- реконструкція і ремонт основних фондів (реконструкція трамвайних шляхів, замощення трамвайних переїздів гумовим настилом, капітальний ремонт контактної мережі і кабельних ліній);
- введення нових потужностей (придбання нових трамваїв і тролейбусів, втілення комплексної системи програмного управління рухом міськелектротранспорту, автоматизованої системи обліку пасажиропотоків і збору оплати за проїзд).
Транспортне сполучення північної і південної частин міста передбачається реалізувати двома швидкісними маршрутами з використанням швидкісного трамвая або монорельсової дороги.
Для забезпечення жителів м.Одеси високоякісним цифровим зв`язком передбачається планове нарощення номерної ємкості цифрових АТС та поступова заміна аналогових АТС на цифрові, із створенням в місті повністю цифрової мережі передачі даних, яка б дозволила надавати споживачам як традиційні (телефоний зв`язок), так і сучасні послуги електрозв`язку: послуги мереж Інтернет, Frame Relay, ISDN, з високошвидкісним доступом до ресурсів цих мереж та подальшим їх переутворенням в мультисервісну мережу передачі даних.
Для покращання якості міжміського та міжнародного зв`язку проводяться роботи по вводу першої черги міжнародного центру комутації, у подальшому планується її розширення.
Потребує уваги і таксофонне господарство. У місті вже замінено 960 морально застарілих жетонних таксофонів на сучасні універсальні картофони, які забезпечують зв`язок по місту, по Україні, а також за межами України.
В основному, діяльність підприємств зв`язку буде спрямовано на надання сучасних послуг електрозв`язку, проведення робіт по впровадженню нового обладнання та нових технологій.

4.7. Розвиток паливно- енергетичного комплексу.
Головною складовою частиною міської інфраструктури та економіки міста є паливно-енергетичний комплекс. Практично повна відсутність власних генеруючих потужностей, використання монопольно-дорогих енергоносіїв ставить перед міським господарством низку складних соціальних і економічних проблем, виникає постійне зростання собівартості багатьох комунальних послуг. Пріоритетна реконструкція паливно-енергетичного комплексу міста є важливою передумовою стійкого соціально-економічного розвитку міста.
Основні напрямки розвитку паливно-енергетичного комплексу м.Одеси на період до 2010 року :
1. Перспективний розвиток підприємств паливно-енергетичного комплексу.
У цьому напрямку в місті буде проведена реконструкція ВАТ “Одеська ТЕЦ” та створені когенераційні системи на існуючих районних котельнях.
Введення в експлуатацію об’єктів малої енергетики сприятиме організації у місті децентралізованого, автономного енергозабезпечення та підвищенню якості комунальних послуг (безпереривна подача гарячої води, організація центрального кондиціювання повітря в літній період за рахунок використання залишку тепла).
Будуть реконструйовані магістральні та внутрішні мережі водо-, тепло-, газо- і електропостачання, що дасть змогу заощадити понад 30% використованих енергоресурсів тобто підвищити виробничий потенціал міста без додаткового енергопостачання.
З метою забезпечення екологічної безпеки та відтворення статусу міста як рекреаційної зони та туристичного центру, виконання муніципальної програми енергозбереження дасть змогу скоротити енергоспоживання майже втричі, або розширити базу енергопостачання без підвищення потужностей енергокомплексу.
Надаватимуться переваги розвитку нетрадиційної енергетики: використання енергетичного потенціалу моря (тепло, енергія хвиль та течій), сонячної та вітрової енергії.
Планується розпочати розробку газогідратних родовищ в районі Одеської затоки (загальні розвідані запаси шельфу Чорного моря становлять 7,7 трлн.куб.м. метану), за рахунок якого працюватиме понад 60% об’єктів енергопостачання міста.
З метою реконструкції енергетичного господарства міста на базі КП “Одеські теплові мережі” та КП “Одестеплокомуненерго” створено нове підприємство КП “Одестеплоенерго”. Створення єдиного енергетичного підприємства сприятиме забезпеченню фінансової привабливості для інвесторів.
До 2004 року заплановано виконання інвестиційного проекту щодо введення в експлуатацію на котельні “Північна-2” парогазової когенераційної системи потужністю 32 МВт.
До 2005 року заплановано введення автономної когенераційної електростанції на станції “Дністер” потужністю 35 МВт з інфраструктурами, які споживатимуть залишки тепла (муніципальне оранжерейне господарство та міське овочесховище).
До 2005 року планується провести ремонт усіх внутрішніх тепло- і водомереж міста, починаючи з, так званих, “холодних” будинків.
Здійснення до 2007 року реконструкції ВАТ “Одеської ТЕЦ” доведе її потужність по електроенергії до 250 МВт, по теплу - до 320 Гкал/рік. Проведення до 2009 року аналогічних реконструкцій на котельнях “Північна-1” та “Південна-1, 2” доведе їх загальну потужність до 120 МВт.
До 2008 року заплановано перекладення магістральних теплових мереж з попередньоізольованими трубами довжиною 150 км, що заощадить понад 25% виробленого тепла.
2. Перспективи науково-технічного розвитку.
Всі проекти, які виконуватимуться в місті з питань енергозабезпечення до 2010 року, є інноваційними. Продовжиться створення інноваційного банку патентів з проблем, спрямованих на енергозбереження, нових методів отримання та використання енергоресурсів. У 2010 році обсяг інноваційного банку очікується довести до 2000 патентів.
З метою подальшого розвитку енергетики будуть створені: енерготехнопарк, постійно діючий науково-дослідний та виставковий спеціалізований центр, наукове товариство “АВОК-Південь”.
Структурні перетворення в економіці паливно-енергетичного комплексу міста будуть здійснюватися за такими напрямками:
- створення до 2004 року на базі КП “Одесводоканал” комерційного ДП з виробництва лікувальної питної води шляхом виморожування;
- створення на базі КП “Одесатеплоенерго” малих підприємств з монтажу децентралізованих автономних систем енергопостачання;
- здійснення науково-технічної експертизи інноваційних проектів, які виконуються в місті.
Протягом до 2006 року буде виконуватись Муніципальна Інвестиційна Програма на 2002-2006 р.р. по лінії ООН.

4.8. Розвиток підприємництва, малого та середнього бізнесу.
Важливою передумовою здійснення радикальних ринкових перетворень, реалізації стратегії економічного зростання в Одесі є становлення та розвиток малого підприємництва.
Мале підприємництво виступає важливим чинником, впливаючим на процеси оптимізації структури економіки, зменшення безробіття, подолання бідності.
Останнім часом у місті збільшилася кількість суб'єктів підприємницької діяльності. Стабільним залишається процес створення нових об'єктів господарювання.
Всього станом на початок 2002 року в місті зареєстровано 64 тисячі суб’єктів підприємницької діяльності, у тому числі: юридичних осіб - 26 тисяч, фізичних осіб - 38 тисяч.
Здійснюючи політику Президента та Уряду України щодо проведення подальшої роботи з удосконалення нормативно-правового регулювання, усунення правових та адміністративних перешкод на шляху розвитку малого підприємництва, запровадженню радикально нових підходів до державного регулювання у цій сфері на місцевому рівні, до 2010 року передбачається подальше збільшення кількості суб’єктів підприємницької діяльності до 100,0 тисяч одиниць.

Розвиток малого та середнього бізнесу сприяє зайнятості населення, створенню нових робочих місць.
За 2001 рік в місті зареєстровано майже 9,5 тисяч су’єктів підприємницької діяльності, де 82% припадає на приватних підприємців (понад 7,5 тисяч осіб). Це дозволило додатково створити 14,0 тисяч нових робочих місць. Загальна чисельність працюючих на малих підприємствах у 2001році, в середньому, становила 660,5 тис. осіб.
В структурі виробництва малих підприємств визначається позитивна тенденція до зменшення питомої ваги обсягів виробництва підприємств оптової та роздрібної торгівлі, торгівлі транспортними засобами, послуг з ремонту та зростання часток продукції підприємств виробничої сфери. Такі зміни є проявом виробничого спрямування в діяльності малих підприємств.
За результатами фінансової діяльності 2001 року 57,4% малих підприємств м.Одеси одержали прибутковий фінансовий результат у розмірі 34,5 млн. грн.
Продовжиться поступовий процес переорієнтації підприємств малого бізнесу на:
- виробничу сферу, в якій будуть переважно підприємства промислової, переробної та будівельної галузей;
- розширення мережі комунально-побутових, транспортних та інших видів послуг населенню;
- сприяння розвитку туризму, відкриття готелів, розважальних, оздоровчих комплексів;
- виготовлення сувенірної продукції, у тому числі з одеською символікою.
Це сприятиме збільшенню питомої ваги малого підприємництва у формуванні доходної частини бюджету міста.
До 2010 року розвиток малого бізнесу буде направлений на:
- створення діючої системи фінансування та кредитування малого підприємництва, у тому числі за пріоритетними для міста напрямками;
- створення системи інформаційної підтримки та обслуговування малого підприємництва;
- створення мережі, що забезпечує вільний доступ підприємств до інформації, стосовно їх господарської діяльності;
- розроблення системи правового навчання та захисту підприємницької діяльності;
- сприяння залученню зовнішніх інвестицій в малий та середній бізнес;
- поступове перетворення ринків у сучасні торговельні комплекси, в тому числі із залученням коштів вітчизняних та іноземних інвестирів;


4.9. Розвиток курортно-рекреаційного комплексу та туризму
Наявність Одеси як центру міжнародного туризму, курортної галузі та рекреаційного господарства загальнодержавного значення є однією з головних народногосподарських функцій, які виконує Одеса в економіці держави та регіону.
Масовий туризм та курортне обслуговування вже зараз є важливими джерелами формування бюджету міста.
Виходячи з цього, розвиток туристично-курортної індустрії м. Одеси до 2010 року буде здійснюватись за такими напрямками:
- реконструкція і модернізація застарілої рекреаційної інфраструктури, у першу чергу – в курортному та готельному господарстві;
- розвиток курортних зон, створення рекреаційних комплексів та нових об`єктів туристично-курортного сервісу та супутніх послуг;
- створення різноманітного конкурентноспроможного місцевого туристичного продукту і ефективне просування його на ринку туристичних послуг;
- інформаційне просування м.Одеси як центру туризму та міста-курорту міжнародного значення.
Основу туристичної інфраструктури міста складає, в основному, застаріла матеріально-технічна база, розташована в межах міської території. Зараз у місті 17 курортно-оздоровчих закладів, з них 9 належать Одеському дочірньому підприємству “Укрпрофздравниця”.
Незважаючи на те, що за останні роки проводилася певна робота щодо утримання зазначенних об`єктів в належному стані, реконструкції матеріально-технічної бази, майже всі згаданні об`єкти потребують суттєвого поліпшення нумерного фонду та лікувальної бази.
У першу чергу, необхідно забезпечити збереження курорту “Куяльник”. Відновлення оздоровчого закладу передбачає капітальний ремонт існуючої грязеводолікарні санаторію ім. Пирогова; будівництво нової водогрязелікарні разом з очисним комплексом та спорудами для добування, транспортування, збереження, використання та регенерації лиманської грязі; реконструкцію теплових, водопровідних, каналізаційних мереж, будівництво та обладнання котельні, насосних станцій, трансформаторних підстанцій, електромереж санаторіїв.
Значний обсяг робіт необхідно провести по модернізації лікувальної бази та реконструкції спальних корпусів санаторіїв ОДП “Укрпрофздравниця”.
За рахунок введення 4-5-ти зіркових готелей у 2001-2002 роках у місті значно поліпшилася забезпеченність висококомфортними місцями розміщення. Проте, залишається не вирішеним дефіцит місць в готелях середнього та туристичного класу. Будівництво 2-3-зіркових готелей, туротелей, кемпінгів, сприяння створенню та роботі сімейних пансіонатів, міні-готелей має стати пріоритетним напрямком розвитку готельного господарства.
До 2010 року планується збільшити кількість місць розміщення туристів на 15 одиниць (2-3-зіркові готелі, готелі туркласу, кемпінги), а також провести реконструкцію і відновити роботу готелів “Велика Московська”, “Турист”, вирішити питання щодо будівництва готелю на Аркадійському плато, провести модернізацію та підвищити категорійність значної частини нумерного фонду готелів “Аркадія”, “Пасаж”, “Центральна”, туркомплексу “Одеса”.
Розвиток курортних зон та рекреаційних комплексів в межах Одеси здійснюватиметься завдяки створенню крупних рекреаційних та громадських центрів, переважно вдовж морського узбережжя.
З метою масового залучення до міста туристів та відпочиваючих будуть створюватися нові туристичні маршрути по місту та Одещині.
Важливим інструментом просування туристичного продукту та створення привабливого іміджу Одеси як центру туризму стане “Одеський центр туристичної інформації”. Завдання центру – надання всебічної інформації про м.Одесу та туристичні послуги, проведення інформаційно-рекламних компаній у ЗМІ, розробка та розповсюдження спеціальних видань, створення електронних носіїв і мереж туристичної та довідкової інформації.
Структурні перетворення в курортно-туристичній індустрії міста розпочнуться з системи управління курортно-туристичними ресурсами в м.Одесі.
Важливою умовою розвитку туризму є збереження унікального архітектурного обліку історичної частини міста.

4.10. Зовнішньоекономічна та інвестиційна діяльність.
У 2002 році введена спрощена процедура в`їзду в Україну через Одесу з метою туризму (до 9-ми діб). На першому етапі спрощена процедура розповсюджується тільки на громадян країн Європейського союзу, США, Канади, Швейцарії, Японії. Це дозволить збільшити обсяг платних послуг на суму майже 15 млн. доларів США на рік і забезбечити додаткові річні надходження до бюджету в обсязі 5 млн. доларів США.
Стабільний соціально-економічний розвиток міста потребує інвестицій. З метою створення сприятливого клімату для широкомасштабного залучення іноземних інвестицій в економіку м.Одеси та активізації інвестиційного процесу прийнята Концепція залучення іноземних інвестицій до 2010 року.
Реалізація муніципальної інвестиційної політики забезпечуватиметься шляхом комплексу заходів щодо підвищення інвестиційної привабливості міста, створення досконалої законодавчої бази та фінансово-економічних умов, залучення і реалізації іноземних інвестицій, включаючи створення збалансованої системи надання муніципальних пільг і гарантій, інформаційного забезпечення інвестиційного процесу, реалізацію заходів щодо реформування управління інвестиційною діяльністю міста.
В основу Концепції покладено систему заходів, побудовану з урахуванням міжнародних вимог до залучення та використання іноземних інвестицій, виконання яких повинно створити сприятливі конкурентоспроможні умови для надходження іноземних інвестицій в економіку міста Одеси, реалізації інвестиційних проектів та діяльності іноземних інвесторів в місті.
Головні цілі інвестиційної діяльності:
- формування привабливого інвестиційного іміджу м.Одеси та створення ефективної системи інформаційно-рекламного забезпечення;
- створення в місті організаційно-економічного і нормативно-правового механізму, спрямованого на прискорення процедур та підвищення ефективності заходів щодо залучення іноземних інвестицій в економіку міста;
- створення інвестиційно-фінансової та ділової інфраструктури, яка відповідає світовим стандартам;
- вихід міста на світові ринки капіталів та підвищення кредитного рейтингу;
- формування сучасної комплексної інфраструктури житлово-комунального господарства;
- забезпечення високого рівня розвитку галузей промислового виробництва і сфери послуг;
- інтеграція інвестиційного ринку міста у світовий фінансовий ринок.
За станом на 01.01.2002р. загальний обсяг іноземних інвестицій склав 207,7 млн. доларів, у тому числі прямих іноземних інвестицій - 164,7 млн.доларів. Інвестиції в основной капітал у 2000-2001рр. перевищив 1 млрд.грн. Обсяг інвестицій в економіку інших країн - 40,2 млн.доларів.
Очікуваний обсяг іноземних інвестицій у 2002 році - 268 млн. доларів, у тому числі прямих - 228 млн.доларів.
Спостерігаються істотні позитивні зміни стосовно росту інвестицій в основний капітал. У 2001 році відносно до 2000 року інвестиції в основний капітал збільшилися більш, ніж у 1,5 раза.
Розмір кредитів банків міста Одеси перевищив 1,5 млрд. грн. Кожний третій кредит надавався для розвитку промислових підприємств.
Реалізація муніципальної інвестиційної політики передбачає:
- збалансування фінансових інтересів інвесторів та соціально-економічних інтересів міста;
- максимальне усунення перешкод організаційно-технічного характеру на загальноміському рівні;
- розвиток інвестиційного ринку та розбудова сучасної фінансово-інвестиційної інфраструктури міста;
- забезпечення інституціональних перетворень відповідно міжнародних стандартів;
- використання системи муніципальних майнових та страхових гарантій для зменшення загального рівня інвестиційних ризиків;
- надання податкових пільг та забезпечення адміністративної підтримки і консультативних послуг для створення найбільш сприятливих стартових умов реалізації інвестицийних проектів.
Основні напрямки залучення іноземних інвестицій:
1. Створення умов і можливостей для розвитку місцевого виробництва.
Місто зацікавлене у створенні спільних з іноземними партнерами виробництв на базі реструктуризованих промислових підприємств загальнодержавної і комунальної власності, а також на базі малих і середніх приватизованих підприємств.
Передбачається конверсія окремих підприємств військово-промислового комплексу міста, а також створення, спільно з іноземними інвесторами, місцевих промислово-фінансових і науково-технічних груп.
2. Сприяння розвитку експортного та імпортозамінного потенціалу промислового комплексу. Вирішення цієї проблеми є важливим напрямком сучасної інвестиційної політики міста, спрямованим на пріоритетний розвиток тих підприємств, які вже сьогодні виробляють конкурентноспроможну продукцію і потребують лише певної організаційної, політичної та фінансової підтримки для стабільного виходу на ринок СНД і світовий ринок.
3. Розвиток комунального господарства і соціальної сфери. Потребують оновлення об'єкти і мережі водо- і теплопостачання, каналізації, електро- і газових мереж, міської транспортної інфраструктури, реконструкції існуючого житлового фонду, збільшення обсягів будівництва. Вирішення цих проблем сприятиме підвищенню рівня життя населення та гостей міста.
4. Вирішення основних екологічних та соціальних проблем. Поступове перенесення за межі міста або реконструкція підприємств, що забруднюють навколишнє середовище, зменшення обсягів токсичних викидів в атмосферу від автомобільного транспорту.
5. Створення міжнародного ділового фінансово-торгового та офісно-готельного центру.
Організація центру сприятиме забезпеченню надходжень і реалізації іноземних інвестицій, створенню умов для діяльності іноземних інвесторів, що відповідають світовим стандартам. Мова йде про будівництво нових і реконструкцію існуючих споруд в центральних та історичних районах міста, створення мережі першокласних готелів, бізнес-центрів, сучасних мотельних комплексів, розвиток телекомунікаційних систем та інформаційних технологій тощо.
Відповідно до угоди між урядом США та виконавчим комітетом Одеської міської ради американською фірмою "Стентон груп" підготовлене техніко-економічне обгрунтування реконструкції системи теплопостачання міста.
Джерела фінансування проектів.
Проводиться робота з Всесвітнім банком по проекту реконструкції системи теплозабезпечення міста, з Європейським банком реконструцій та розвитку по проекту створення комплексу з переробки та утилізації твердих побутових відходів, з приватними компаніями Турції, Сполучених Арабських Еміратів, Росії, Австрії та інших країн по проекту реконструкції Одеського аеропорту.
Для підготовки інвестиційних проектів залучаються групи закордонних програм технічної допомоги. Створено центр міських технологій, що забезпечить підготовку проектів по найбільш важливим проблемам міста.
Для представлення міста на ринку інвестицій сформовано збірник інвестиційних пропозицій. За цією ж тематикою випущено СД-диск, а також буклети англійською мовою. З метою розповсюдження інформації про м.Одесу, в мережі Інтернет розміщена веб-сторінка, яка висвітлює різноманітні сторони життя нашого міста.
Активізація інвестиційного процесу у період 2002 - 2010 років сприятиме прискоренню соціально-економічного розвитку міста, насиченню внутрішнього ринку високоякісною продукцією

4.11. Науково-технічний та інноваційний розвиток
Місто Одеса має у своєму розпорядженні значний науковий потенціал, спроможний вирішувати завдання науково-технічного рівня, практично, в усіх галузях народного господарства. У місті функціонують понад 80 наукових закладів та 20 вищих учбових закладів.
Розвиток науки і техніки в м. Одесі буде базуватись на стимулюванні розвитку науково-технічного потенціалу, збільшенні інвестицій в науку, розробці коротстрокових і довгострокових науково-технічних програм, підвищенні рівня наукового забезпечення розвитку господарського комплексу і всіх його галузей, зміцненні матеріально-технічної бази науково-дослідних, проектно-конструкторських установ, поліпшенні системи підготовки наукових кадрів, підвищенні їх кваліфікації, реформуванні системи вищої освіти, розвитку інтеграційних процесів у галузі наукових досліджень і підвищенні їх результативності та економічної ефективності.
Прогнозується переорієнтація науково-технічного розвитку на створення ресурсо-, енерго- і водозберігаючих технологій. Основним пріоритетом має стати використання наукоємних технологій з поступовим витисненням ресурсоємних.
У морегосподарському комплексі і морському транспорті функціонує 6 науково-дослідних і проектних інститутів: “ЧорноморНДІпроект”, Південний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут морського флоту, відділення гідроакустики Морського гідрофизичного інституту АН України, які відомі далеко за межами України завдяки своїм науковим розробкам. За проектам інститутів побудовані і введені в експлуатацію портові спорудження, причали і перевантажувальні комплекси в портах Південний, Іллічевськ, Одеса, Ізмаїл.
Морегосподарський і транспортний галузевий комплекси багато в чому визначають економічний профіль міста й Одеської агломерації (“Велика Одеса”). Значення цих галузей наростає в міру реалізації проектів міжнародних транспортних коридорів, формування єдиної транспортної системи країн (ЧЕС) Чорноморського економічного співробітництва і збільшення міжнародного транзиту нафти з Каспійського регіону в Європу.
В галузях радіоелектроніки, інформатики, телебачення і зв'язку ефективно працюють 11 науково-дослідних інститутів і конструкторских бюро. Значні по технічному потенціалу науково-дослідний інститут “Шторм”, науково-дослідний і проектно-технологічний інститут “Темп”, Український НДІ радіо і телебачення, науково-дослідний інститут зв'язку, НДІ телевізійної техніки, СКБ “Елемент”, казенне підприємство СКБ “Блискавка”. У минулі роки ці підприємства значну частину робіт виконували на замовленням військово-промислового комплексу, нині проекти впроваджують при освоєнні загальнопромислової техніки і передовоі технології.
Особливе місце в промисловому і науково-технічному потенціалі Одеси приділяється машинобудуванню. Незважаючи на критичне положення, що склалося у 90-ті роки, яке призвело до втрати ринків збуту, розриву кооперованих зв'язків, більшість НДІ і КБ зберегли свій науковий і технічний персонал і продовжують працювати. До їхнього числа варто віднести Український НДІ верстатів і інструментів, ВАТ“НДІ спеціальних засобів литва”, ВАТ“Одеське СКТБ “Продмаш” та інші проектні організації.
У переробній промисловості і сільському господарстві флагманами наукового прогресу є дослідницький центр України по збереженню і переробці зернових, який входить до складу Одеської державної Академії харчових технологій, селекційно-генетичний інститут - національний центр насіннєзнавства, науково-виробничий комплекс високих технологій “Південний” (головний координатор по розробці мікрохвильової техніки і технологій), науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут “Консервпромкомплекс”, Український інститут виноградорства і виноробства ім. Таірова та ін.
В галузі медицини це всесвітньо відомий Одеський НДІ очних хвороб і тканинної терапії ім.В.П.Філатова, Український НДІ медичної реабілітації і курортології, Український НДІ медицини транспорту.
Координуючим органом наукового комплексу є Південний науковий центр НАН України, функціонуючий на базі Одеського фізико-хімічного інституту ім. В.Богатського.
Велику роль відіграють вищі навчальні заклади: Одеський Національний державний університет, морська академія, Національний політехнічний університет ім. І.І.Мечнікова, Національний морський університет, Національний юридичний інститут, Державна академія харчових технологій, медичний університет, Державна академія будівництва та архітектури, сільскогосподарський, гідрометеорологічний інститути та інші.
Водночас, необхідно створити умови для повернення в Одесу вчених , що виїхали за кордон.
Незважаючи на високий науково-технічний потенціал, який має м.Одеса, варто визнати, що технічний рівень продукції, що випускається підприємствами не завжди конкурентноспроможний на зовнішньому ринку, потребує пошуку нових умов залучення фінансових ресурсів у розвиток виробництва і фінансування науково-технічних програм, інвестиційних проектів. Не останню роль змогли б зіграти позикові засоби ( банківські кредити під заставу майна), але орієнтиром ставки повинний бути показник не вище 20-22%.
Велике значення буде мати підготовлений Кабінетом Міністрів України проект Постанови про порядок кредитування комерційними банками інвестиційних проектів підприємств.
Іншими джерелами фінансування науково-технічного прогресу можуть бути бюджетні інвестиції, що залучаються під гарантії адміністрації міста, власні фінансові ресурси підприємств, особисті заощадження громадян.
Істотним джерелом засобів для інвестування міських проектів можуть бути операції з об'єктами комунальної власності, тобто конкурси на право довгострокової оренди землі, помешкань та інше.
Потужній науково-технічний потенціал буде спрямований на розробку і тиражування нових технологій, матеріалів, джерел енергії, нових форм маркетингу і менеджменту.

Прогноз джерел фінансування науково-технічних робіт до 2010 р.
                                                                                                                                                           (у цінах відповідних років, тис.грн.)

 
 
2001р.
 
 
2002р.
 
2003р.
 
2004р.
 
2005р.
 
2010р.
За рахунок держбюджету
22300
24370
26500
31450
34100
49300
Коштів замовників на території України
22300
24700
26700
28400
31000
45750
Іноземних держав
2100
2350
2500
2810
3200
4500
Спеціальних позабюджетних фондів
1560
1870
2010
2500
2800
4200
Власних коштів
750
825
907
1050
1200
3450
Фондів науково-технічного розвитку
-
402
500
650
750
1580
 
Інших джерел
1560
2080
2100
2470
4700
10200
 
Всього
 
50100
 
53150
 
58200
 
61000
 
67800
 
92500

Розвинута науково-технічна інфраструктура і високий кадровий потенціал зроблять Одесу містом, привабливим для створення технополісов і інноваційних “інкубаторів”, формування технопарків і “інноваційних парків”. Вже працюють спільні підприємства і філії закордонних фірм такого профілю. Нині у стадії реалізації знаходяться 15 інноваційних проектів на суму понад 15,0 млн. грн., у тому числі:
-організація масового випуску оптичних кабелів за світовими стандартами (ВАТ “Одескабель”);
-впровадження нових технологічних ліній з переробки кісточок винограду, гірчиці, сої (ВАТ “Завод кісточкових олій”);
-освоєння виробництва широкої номенклатури соків, пюре, паст, приправ із місцевої сировини з використанням сучасних технологій та євротари (ВАТ “Одеський консервний завод дитячого харчування”);
-організація крупносерійного виробництва промислових і побутових повітряохолоджувачів принципово нового типу (НДІ “Шторм”) та інші проекти.
Науковими організаціями м.Одеси щорічно отримаються майже 150 документів охорони інтелектуальної власності.
У загальному обсязі інноваційних витрат у промисловості найбільша частка - 47% витрати на дослідження та розробки, 38% витрати на придбання машин та обладнання.
Перспективи розвитку інноваційної діяльності потребують інтенсивного пошуку і впровадження сучасних організаційно-економічних форм, маркетингу ринку науково-технічних і консультаційних послуг.
Необхідна ефективна координація науково-дослідних робіт всіх організацій міста, їхній організаційно-фінансовий зв'язок з розвитком пріоритетних галузей і виробництв міського господарства.
На ближчі 6-8 років структура організацій виконуючих наукові дослідження та розробки практично не змінеться. Проте маємо всі підстави вважати, що кількість дослідно-конструкторських та науково-дослідницьких робір по створеню нової техніки на промислових підприємствах буде збільшуватися.

У 2001 році рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради створена Рада з питань зовнішньоекономічної діяльності і залучення іноземних інвестицій, які будуть здійснюватися відповідно до затвердженої Концепції соціально-економічного розвитку міста Одеси до 2012 року.

V. Розділ.
Розвиток соціальної сфери

5.1. Соціальний захист населення

В соціальній сфері міста зберігаються численні складні і гострі проблеми, від розв`язання яких безпосередньо залежить підвищення якості життя населення.
Вдосконалення системи соціального захисту населення буде спрямоване на поглиблення адресної допомоги малозабезпеченим верствам населення (ветеранам Великої Вітчизняної війни, сім`ям загиблих, одиноким непрацездатним пенсіонерам, малозабезпеченим багатодітним сім`ям та іншим верствам населення).
Нині реалізація соціальної програми у місті здійснюється за такими напрямками:
- програма „Дешевий хліб”;
- безкоштовне гаряче харчування;
- адресна (грошова і натуральна) допомога;
- медико-соціальна допомога;
- надання побутових послуг;
- встановлення безкоштовних лічильників водопостачання;
- телефонізація житла учасників Великої Вітчизняної війни;
- соціальне замовлення;
- догляд хворих на дому.
Передбачається надавати цільову (грошову і натуральну) адресну допомогу за рахунок усіх джерел фінансування. За 2001 рік 24,5 тис. громадян, що опинилися в скрутному становищі, отримали допомогу на загальну суму 2724,8 тис.грн.
Продовжиться реалізація програми „Дешевий хліб” за якою у 2001 році майже 23 тис. малозабезпечених громадян забезпечувалися хлібобулочними виробами по соціальних картках.
У місті зараз працюють: 2 Будинки Милосердя, пансіонат для одиноких осіб пенсійного віку, Міський геронтологічний центр, Центр реабілітації дітей-інвалідів, Центр реабілітації та адаптації громадян без визначеного місця проживання.
Для вдосконалення та подальшого розвитку існуючї системи соціального захисту населення м.Одеси у період до 2010 року заплановано:
- створення мережі притулків та центрів соціальної реабілітації для підлітків, які залишилися без опіки дорослих або втратили соціальні зв`язки;
- створення мережі притулків та центрів соціальної реабілітації для осіб, які повернулися з місць позбавлення волі та осіб без визначеного місця проживання;
- створення міського реабілітаційного центру для стаціонарного лікування підлітків та дорослих від наркоманії;
- створення дитячого міського професійно-технічного центру;
-відкриття центру соціальної адаптації та реабілітації дітей-сиріт, дітей, які закінчили школи-інтернати та що залишилися без піклування батьків;
- відкриття міського госпрозрахункового центру догляду за людьми похилого віку та інвалідами на період відсутності родичів;
-створення єдиного міського банку даних малозабезпечених громадян з визначенням конкретних видів індивідуальної допомоги та обсягів її надання;
-встановлення телефонів учасникам оборони та визволення м.Одеси, учасникам Великої Вітчизняної війни та інвалідам війни І та ІІ груп;
- відкриття міського центру зайнятості населення.
Продовжиться реалізація соціальних програм із застосуванням механізму соціального замовлення.

5.2. Охорона здоров`я

Робота установ охорони здоров`я в останні роки була спрямована на забезпечення стабільного функціонування установ галузі, покращання матеріально-технічного забезпечення, поповнення фінансових ресурсів.
В місті діє 66 закладів охорони здоров`я. Планова можливість стаціонарного лікування розрахована на 5,3 тис. ліжок і амбулаторно-профілактичної допомоги – на 9,8 тис. відвідувань за зміну.
Рівень забезпеченості населення лікарями і середнім медичним персоналом складає відповідно 45,4 і 80,7 у розрахунку на 10 тис. населення.
Здійснюються заходи щодо реалізації програм “Діти – наша спільна турбота”, “Здоров`я людей похилого віку”, Програми боротьби із захворюванням на туберкульоз, “Виявлення, профілактика та лікування артеріальної гіпертензії на 2001-2010 роки” та інших.
Завершена реконструкція дитячого протитуберкульозного санаторію "Ластівка“, який оснащено новим медичним обладнанням та меблями. Це дозволило збільшити потужність дитячого санаторію і довести її до 120 місць.
На базі поліклінік для дорослих міста розпочали функціонувати відділення “сімейної медицини”, у тому числі амбулаторія сімейної медицини.
За рахунок позабюджетних коштів введені в експлуатацію палати підвищеної комфортності в міській клінічній лікарні №3, міській лікарні №12 та пологових будинках №1 та №5.
В міській клінічній лікарні №10 відремонтовано та введено в експлуатацію блок для харчування. Завершені роботи з переведення котельні на газ в міській туберкульозній лікарні. Розпочався ремонт приміщення для міського Центру з боротьби та профілактики ВІЛ / СНІД - інфекції.
За сприяння військового представництва посольства США в Україні заключено контракт на реконструкцію та переоснащення корпусу міськлікарні №10 під опіковий центр.
Покращалася діяльність мережі санітарного транспорту: скорочені простої машин швидкої медичної допомоги, зменшилася кількість запізнень за викликами. За рахунок міського бюджету придбано 10 машин швидкої допомоги.
В умовах фінансової напруги лікувально-профілактичними установами здійснювалися заходи щодо залучення позабюджетних коштів на утримання мережі охорони здоров’я та укріплення її матеріально-технічної бази.
Подальший розвиток системи охорони здоров’я спрямований на більш повне і якісне медичне обслуговування малозабезпечених категорій населення, з одного боку, та на послідовний розвиток сучасних форм платної та страхової медицини – з іншого.
Реформування системи міської охорони здоров’я буде спрямоване на:
- забезпечення реальної доступності медичної допомоги населенню;
- пільгове забезпечення соціально незахищених категорій населення життєвонеобхідними медикаментами та послугами;
- втілення у практику моделі медичного обслуговування “сімейна медицина”;
- послідовний розвиток приватної медичної практики.
У 2003 році в складі міської клінічної лікарні №10 планується ввести в дію сучасний опіковий центр.
З метою поліпшення надання медичної допомоги дітям міста на базі колишнього протитуберкульозного санаторію в 2004 році планується побудувати нову дитячу лікарню №2 з відділеннями для неонатологічних хворих, реанімацією та інтенсивною терапією.
До 2010 року на базі колишнього санаторію “Перлина” планується поетапний ввод лікарні відновлюваного лікування на 250 ліжок.
Планується сконцентрувати надання амбулаторно-поліклінічної допомоги мешканцям, які знаходяться на обслуговуванні в міській поліклініці №18, в одному амбулаторно-поліклінічному комплексі з використанням приміщень, що звільнилися, під сімейні амбулаторії до 2005 року.
Діюча поліклініка №6, яка обслуговує більше 50 тис. чоловік, розміщена в 6-ти роз`єднаних і значно віддалених приміщеннях, в зв`язку з цим планується до 2006 року закінчити будівництво нової типової поліклініки №6.
Необхідно вирішити до 2005 року питання створення єдиної студентської поліклініки на базі існуючої в теперішній час міської поліклініки №21.
У 2003-2004 роках планується створити на базі одного з корпусів, розташованих на території міської інфекційної лікарні, бактеріологічну лабораторію.
Необхідна реорганізація міської туберкульозної служби. До 2003 року три міських протитуберкульозних диспансери планується реорганізувати у відділення міських поліклінік.
З метою поліпшення перебування хворих в лікарняних стаціонарах до 2005 року буде відновлено лікувальне харчування в усіх стаціонарах міста.
У світі перспектив науково-технічного розвитку галузі міської системи охорони здоров`я в 2002-2003рр. буде створена спільна Українсько-Болгарська клініка інвазивних методів лікування кардіологічних захворювань.
До 2006 року планується поетапна реконструкція корпусів міських лікарень №2 і №9 та дитячої міської лікарні №1 під упровадження нових медичних технологій у кардіологічній, кардіохірургічній, педіатричній і хірургічній практиці міської системи охорони здоров`я, у тому числі відкриття відділення судинної хірургії.
З метою удосконалення медичної науки і практики необхідно вжити заходи щодо об`єднання наукового потенціалу Одеського державного медичного університету з практичною охороною здоров`я, створивши в 2003 році університетську клініку, для чого необхідно передати до складу медичного університету міську лікарню №12.
Пріоритетне значення в розвитку галузі міської системи охорони здоров`я повинно буде надано забезпеченню соціально незахищених веств населення медикаментами та медичними послугами.
З метою соціального захисту медичних працівників міста планується у 2004 році створити геронтологічне відділення по обслуговуванню ветеранів праці і війни – працівників охорони здоров`я в складі міської лікарні №8 на 60 ліжок, затвердити на рівні місцевого самоврядування стипендію міського голови, що призначається працівникам охорони здоров`я пенсійного віку, які на це заслуговують.
До 2012 року в практику міської системи охорони здоров`я планується поетапно ввести відділення та амбулаторії сімейної медицини в кожній міської поліклініці.
Крім бюджетної системи охорони здоров`я в місті необхідно розвивати медичну допомогу на альтернативній основі, у тому числі державну госпрозрахункову і приватну.


5.3. Освіта

Робота установ освіти міста спрямована на розвиток та поліпшення функціонування загальної середньої, дошкільної освіти, ефективне використання бюджетних коштів та забезпечення життєдіяльності усіх підрозділів.
У місті працюють 124 денні загальноосвітні школи, 14 закладів позашкільної освіти, 16 дитячих інтернатних закладів, у тому числі 1 дитячий будинок, 111 дошкільних закладів. Рівень матеріально-технічної бази закладів дозволяє організувати повноцінний навчально-виховний процес, однак, потребує вдосконалення.
У рамках шкільної реформи здійснювалися організаційні заходи для поетапного переходу до 12-ти річної системи загальної середньої освіти.
У ряді закладів освіти міста вжито заходи щодо створення належних умов для навчання дітей шестирічного віку. У початковій школі за 4-річним терміном з 2001-2002 учбового року почало вчитися 9815 першокласників.
В освітянській галузі відбулися позитивні зміни, зорієнтовані на потреби та можливості дитини.
У 2001 році в місті додатково відкрито 15 класів з поглибленим вивченням окремих предметів, класи морського профілю.
Значна робота проводилася у зв’язку з запровадженням 12-бальної шкали оцінювання навчальних досягнень учнів.
Для пільгової категорії дітей організовано гаряче харчування. Учні 1-4 класів щоденно отримували різноманітні соки. Для цього з міського бюджету у 2001 році було профінансовано 120 тис.грн.
У 2001 році багатодітним та малозабезпеченим сім’ям за рахунок позабюджетних коштів виконавчого комітету Одеської міської ради надана адресна допомога для підготовки дітей до першого класу.
В період до 2010 року здійснюватиметься реформування освіти, розроблятимуться та впроваджуватимуться державні стандарти освіти.
Пріоритети в діяльності закладів освіти на перспективу визначені завданнями, спрямованими на збереження та приведення існуючої мережі установ галузі у відповідність з потребами населення міста, забезпечення їх життєдіяльності в умовах реальних бюджетних асигнувань, на стовідсоткове залучення дітей шкільного віку до навчання, на здійснення соціального захисту всіх учасників навчально-виховного процесу.
В рамках міської програми “Діти – наша спільна турбота” будуть здійснюватися такі заходи
у дошкільній освіті:
- удосконалити систему підготовки дітей до школи через розширення мережі навчально-виховних об’єднань школа-дошкільний заклад ( до 2004р.);
- розширити мережу дошкільних закладів освіти за рахунок прийняття до комунальної власності територіальної громади м. Одеси відомчих дитячих дошкільних закладів (до 2005р.);
- включити в раціон безкоштовного харчування вихованців спеціалізованих дошкільних закладів освіти різноманітний асортимент вітамінізованих продуктів харчування( до2003р.);
- запровадити початкові класи для дітей 6-річного віку в дитячих дошкільних закладах освіти ( до 2005р.);
у загальній середній освіті:
- перехід загальноосвітніх закладів на нове утримання, структуру та продовження поетапного переходу на 12-річний термін навчання (до 2007р.);
- розвантаження та зменшення кількості двозмінних шкіл за рахунок
відкриття НВО “Школа І-го ступеню – дошкільний заклад” на базі закритих та відомчих (які не використовуються за призначенням) дитячих дошкільних закладів (до 2010р.);
- удосконалити мережу загальноосвітніх закладів освітніх потреб національних меншинств (до 2006р.);
- запровадити у загальноосвітніх закладах міста всіх типів обов’язкове вивчення української, російської та однієї з іноземних мов;
- забезпечити підручниками всіх учнів загальноосвітніх закладів освіти та вихованців шкіл-інтернатів (до 2008р.);
- поширити мережу профільних класів як для підготовки до навчання у вищих навчальних закладах, так і для придбання професійних навиків;
- відкрити загальноосвітню школу-інтернат – комплекс для дітей сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, для створення умов щодо безперервного виховання і навчання (до 2005р.);
- створити дійовий механізм соціальної та матеріальної підтримки випускників інтернатних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (до 2005р.);
- запровадити в школах-інтернатах професійно-технічне навчання з метою їх професійної підготовки (до 2010 р.);
- поліпшення матеріально-технічної бази закладів освіти: обладнання меблями, науковими посібниками, технічними засобами навчання (до 2009р.); комп’ютеризація шкіл (продовжити щорічне встановлення 5-ти комп’ютерних класів на рік у загальноосвітніх закладах міста (до 2012р.)); поновити матеріальну базу шкільних майстерень засобами та матеріалами трудового навчання (до 2008 р.); поетапне проведення капітального ремонту закладів освіти міста, з цією метою затвердити та впровадити міські Програми: “Сантехнічні роботи в закладах освіти міста”; “Поновлення фасадів закладів освіти”; “Роботи по ремонту підлог”; “Ремонт та забезпечення спортивно-ігровим обладнанням спортивних залів”; “Ремонт та оснащення позашкільних закладів освіти”
У рамках Національної програми патріотичного виховання громадян, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства: активізувати роботу з учнями, вихованцями з питань патріотичного виховання, національного та духовного відродження; забезпечити проведення виставок сімейної творчості “Моя родина”, “Самая Одесская семья”.
У рамках Комплексної програми профілактики злочинності:
- створити та затвердити міську Програму профілактики рецедивної злочинності серед неповнолітніх (до 2003р.);
- на підставі створеного банку даних про асоціальні сім’ї з дітьми:
- проводити роботу з дітьми із неблагополучних сімей, з дітьми девіантної поведінки, учнями які скоїли злочини для охоплення їх навчанням;
- активізувати індивідуальну, профілактично-попереджувальну роботу психологів шкіл з зазначеною категорією учнів.
У рамках міської Програми профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу:
- проведення Днів знань, бесід, круглих столів для учнів, батьків, вчителів з проблем профілактики наркоманії, алкоголізму, захворювань СНІДом за участю медичних працівників, правоохоронних органів, ССН, КМСН, управління юстиції (щорічно);
- активізувати роботу організацій і установ щодо профілактики наркоманії серед неповнолітніх (щорічно);
- забезпечити прийняття участі учнів у міських акціях “Мистецтво проти СНІДу та наркоманії”, “Ні дитячому та підлітковому тютюнопалінню”, “АнтиСНІД”, “Антинаркотик” (щорічно);
- поширити профілактичну роботу серед учнів та батьків щодо вживання наркотиків, профілактики захворювань на ВІЛ-інфекцію, спрямовану на пропаганду здорового способу життя, боротьби зі СНІДом через ЗМІ, телефони довір’я, консультації, психологів, центри соціальної адаптації, залучення до роботи юристів для надання консультацій з відповідальності за правопорушення, що передбачені чинним законодавством (до 2004р.);
- введення в кожний заклад освіти штатної одиниці соціального педагога, що сприяє ранньому виявленню підлітків, які стали на шлях шкідливих звичок (до 2004р.).
У рамках програми роботи з обдарованою молоддю відновити мережу і забезпечити функціонування загальноосвітніх навчальних закладів для обдарованої учнівської молоді.
Продовжиться реалізація заходів згідно з Програмою розвитку фізичної культури та спорту в м. Одесі на 1999-2005 р.р.
У позашкільній освіті:
У рамках Програми розвитку позашкільних навчальних закладів на 2002-2008 р.р. привести діяльність Центрів позашкільної роботи міста у відповідність до Законів України “Про позашкільну освіту” ; забезпечити відновлення матеріально-технічної бази позашкільних навчальних закладів; забезпечити добровільний вибір учнями, вихованцями типів позашкільних закладів для задовільнення і стимулювання розвитку нахилів і здібностей дітей у різних галузях діяльності: техніці, науці, культурі, мистецтві, туризмі, краєзнавстві тощо; розробити і затвердити програму активізації роботи Одеської міської юнацької морської флотилії; відновити видавничу діяльність при закладах позашкільної освіти учнівських творів, з метою виявлення обдарованої молоді; активізувати роботу відділів технічної творчості, станції юних техніків і натуралістів;

5.4. Молодіжна та сімейна політика
Молодіжна політика у наступні роки буде спрямована на безпосередню участь молоді як в процесі формування молодіжної політики, так і в процесі її реалізації. Реалізація молодіжної та сімейної політики буде здійснюватися відповідно Концепції державної сімейної політики, Національних програм: „Діти України”, „Українська родина”, „Патріотичне виховання громадян, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства”; міських програм: „Діти Одеси”, „Діти – наша спільна турбота” та інших.
Реалізація молодіжної політики сприятиме забезпеченню соціального захисту молоді, вирішення проблем та підтримці молодіжних громадських об`єднань.
У сфері сімейної політики будуть створюватися необхідні умови для поліпшення життєдіяльності сімей, виховання дітей, охорони материнства та дитинства.
Протягом періоду до 2010 року підвищення життєвого рівня родин з дітьми, що потребують допомоги, та їх соціальний захист буде здійснюватися згідно Закону України „Про державну допомогу сім`ям з дітьми”.
Поліпшення демографічної та соціальної ситуації в місті, забезпечення сприятливих умов для всебічного розвитку сім`ї сприятмуть підвищенню рівня духовних та моральних цінностей.
З метою вивчення соціально-психологічних та економічних проблем багатодітних, неповних, соціально-неспроможних та неблагополучних сімей, а також надання їм всебічної допомоги і підтримки планується створити Центр сім`ї „Родинний дім”. У Центрі будуть створені умови для спілкування родин різних вікових категорій, залучення їх до участі у різноманітних заходах, спрямованих на забезпечення реалізації державної сімейної політики, відродження традицій української родини, уславлення відомих виробничих та творчих династій.
Для вирішення нагальних проблем у суспільстві та покращання становища сімей і молоді Центром до 2010 року передбачається :
- організація заходів, пов`язаних з соціальним та правовим захистом різних категорій сімей;
- виконання Національних та Державних програм стосовно сім`ї, розробка міських програм з урахуванням особливостей м.Одеси;
- надання правової, медичної та інших форм допомоги сім`ям із залученням провідних спеціалістів в цих галузях;
- узагальнення та поширення передового іноземного та вітчизняного досвіду щодо виховання дітей;
- поширення клубних форм роботи з сім`ями; створення родинних клубів за інтересами;
- вивчення становища сім`ї у м.Одесі та створення банку даних найбільш соціально незахищених категорій сімей.
Продовжиться реалізація у місті молодіжної житлової політики. Розроблена програма розвитку молодіжно-житлових будівельних товариств по забезпеченню молодих сімей житлом і робочими місцями та створено Молодіжне житлово-будівельне товариство (МЖБТ) „Дім”. МЖБТ „Дім” передані функції замовника на будівництво житлового 10-ти поверхового будинку у мікрорайоні „Південний”.
До 2005 року буде продовжуватися виконання Національної програми „Діти України” та міської програми „Діти – наша спільна турбота”, які спрямовані на створення у місті належних умов для всебічного, повноцінного розвитку дітей, сприяння розвитку нових форм сімейного виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також забезпечення права дитини на благополучне сімейне оточення та вирішення питань щодо поліпшення їх становища і захисту прав. Значна частина заходів має довгостроковий характер.
Набуватимуть подальшого розвитку дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім`ї. Для забезпечення належних умов виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у місті створені 3 дитячих будинка сімейного типу та прийомної сім`ї.
Буде продовжено оздоровлення дітей із багатодітних, неповних сімей та дітей, які знаходяться під опікою, у літніх таборах відпочинку, надаватимуться лікувальні путівки.

5.5. Культура
Діяльність культурних закладів міста здійснюється відповідно до програм “Діти України”, “Діти Одеси”, “Розвиток української мови та інших національних мов і культур в Україні”, “Рівність” та інших.
Протягом звітного періоду вдалося зберегти міську мережу культурних закладів, до якої входять: 11 музичних шкіл, 6 шкіл мистецтв, 2 художні школи, 1 хореографічна, 1 школа хорового мистецтва, муніципальний оркестр ім.Саліка, муніципальний хор “Бойові подруги”, муніципальний музей особистих колекцій ім.Блєщунова, 19 бібліотек для дітей та 21 – для дорослих, 4 парка культури та відпочинку, зоопарк.
В рамках реалізації програми соціально-економічного відродження Одеси як культурного центру України проводяться Міжнародні фестивалі, концерти, виставки-конкурси дитячого мистецтва, театралізовані свята, благодійні акції.
Для обдарованих дітей міста створюються найбільш сприятливі умови для навчання у початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладах, які існують в усіх районах міста та надають державні гарантії естетичного виховання через доступність до надбань вітчизняної і світової культури. В цих навчальних закладах навчається 6700 учнів (більш 200 – безкоштовно) на художніх, хореографічних, театральних, естрадних, музичних, хорових та фольклорних відділах.
Справжнім культурним осередком став муніципальний музей особистих колекцій ім.Блєщунова. Протягом 2001 року в музеї організовано 6 виставок, проведено 20 тематичних лекцій та 140 екскурсій. Тут побувало понад 5000 відвідувачів, із них – 1860 учнів.
Бібліотеками міста у 2001 році надані послуги майже 130 тисячам читачів.
Суттєвою проблемою в роботі культурних закладів є відсутність достатнього фінансування, що не дає повної можливості поповнити книжковий фонд, придбати сучасну техніку для організації бібліотек як інформаційних центрів; вкрай обмежені інвестиційні кошти для розвитку парків культури і відпочинку.
Культурно-громадський та етнонаціональний розвиток міста призваний забезпечити:
- зберегти та примножити традиції розвитку Одеси як центра багатонаціональної культури і глибокої міжетнічної толерантності;
- відродження і розвиток національних культур усіх етнічних меншин;
- вивчення та розповсюдження української мови як державної, російської мови – як засобу масового спілкування, інших іноземних мов – для зняття мовних бар’єрів;
- збереження і розвиток високого культурно-просвітницького потенціалу міста (театри, кіностудії, музеї, бібліотеки, засоби масової інформації, газетні та книжкові видання, творчі спілки і організації);
- створення сприятливих умов для життєдіяльності різних громадських організацій та рухів – конфесійних, культурно-етнічних, професійних, політичних.
Діяльність закладів культури у період до 2010 року буде здійснюватися за такими напрямками:
- естетичне виховання (розвиток шкіл естетичного виховання міста);
- освітянська та інформаційна діяльність;
- розвиток парків культури та відпочинку, зоопарку;
- розвиток співробітництва з творчими спілками і театрально-видовищними установами;
- меморіальна пропаганда, охорона пам`ятників історії та культури;
- проведення в місті свят, конкурсів та фестивалів.

5.6. Фізична культура та спорт
Основними завданнями установ фізичної культури і спорту є впровадження здорового образу життя, розвиток спорту і фізичного виховання мешканців міста, особливо юнацтва і підлітків.
Триватиме реалізація Цільової комплексної програми “Фізичне виховання – здоров`я нації”, Програми “Діти – наша спільна турбота”, Програми розвитку фізичної культури і спорту в Одеській області на 1999-2005 роки, Програми розвитку фізичної культури і спорту в м.Одесі на 1999-2005 роки, Програми розвитку футболу в м.Одесі на 1999-2002 роки, Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 роки.
За останні роки Одеса була достойно предсталена в чемпіонатах України, в Супер- та вищих лігах у різних видах спорту. Найсильніші спортсмени міста брали участь у змаганнях з різних видів спорту на чемпіонатах світу, Європи, України.
Буде продовжуватись робота по підготовці спортсменів міста до участі в Олімпійських та Параолімпійських іграх, чемпіонатах світу, Європи, першостях та кубках України. Планується проводити щорічно більш 115 змагань різних рівнів.
Робота буде продовжуватись у колективах фізичної культури підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладах усіх рівнів акредитації, виробничо-технічних училищах, середніх закладах освіти, дитячо-підліткових фізкультурно-оздоровчих клубах за місцем проживання, дитячо-юнацьких спортивних школах.
У період до 2010 року планується охопити усіма видами фізкультурно-оздоровчої роботи понад 115 тис. чоловік.
Значна увага приділятиметься спорту для інвалідів. Будуть організовуватися Спартакіади серед дітей-інвалідів.
Приділятиметься увага збереженню та відновленню спортивної бази міста. Триватиме функціонування дитячо-юнацьких спортивних шкіл. За прогнозом кількість ДЮСШ планується збільшити до 29 одиниць, що дасть змогу займатися спортом 50 тисячам дітей. Розшириться (до 40) мережа госпрозрахункових клубів за місцем проживання, які зможуть відвідувати понад 3,8 тисяч дітей. Планується надання безкоштовних та пільгових фізкультурно-оздоровчих послуг дітям-сиротам та дітям, що залишилися без піклування батьків, дітям з багатодітних та малозабезпечених сімей, дітям-інвалідам.
Прогнозується збільшити до 2010 року кількість стадіонів, спортивних майданчиків, спортивних залів, футбольних полей.
Будуть проводитися спортивні свята, турніри.

5.7. Екологія
Загальна екологічна ситуація в місті залишається складною. В ній переплітаються різноманітні тенденції. За останні роки майже в 9 разів зменшилися викиди промислових забруднень в атмосферу, скоротилися обсяги неочищених стічних вод, введена КНС-10А, закрита промивно-пропарювальна станція для очистки залізничних цистерн від нафтопродуктів, реконструйована нафтова гавань в Одеському порту.
У період до 2010 року актуальними проблемами залишаться: відсутність в місті централізованої системи зливової каналізації, підтоплення житлових масивів грунтовими водами, реконструкція інженерної системи протизсувного захисту берегів, утилізація твердих побутових відходів, екологічне оздоровлення пляжної зони міста. Збільшується загазованість атмосферного повітря автотранспортом. Основною метою екологічного оздоровлення міста є зменшення антропогенно-техногенного навантаження на довкілля і поліпшення санітарно-гігієнічних умов існування населення.
Нині у зв`язку з відсутністю єдиного координуючого центру і програми досліджень, спостереження за станом навколишнього середовища здійснюються різними установами, службами та відомствами. Необхідна модернізація парку вимірювального і лабораторного обладнання, в першу чергу – лабораторії Гідрометцентру Чорного та Азовського морів (400 тис.грн.), організація центру, діючого з використанням сучасних інформаційних технологій та геоінформаційної системи міста Одеси.
Гострою соціально-екологічною проблемою залишається забезпечення населення якісною питною водою. Єдиним джерелом водопостачання є ріка Дністер, вода якої дуже забруднена, система очистки невдосконалена, водоводи і міські мережі потребують реконструкції.
Забезпечення населення міста якісною питною водою з урахуванням визначених „Регіональною програмою охорони навколишнього середовища, раціонального використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки” буде здійснюватися за такими напрямками:
- участь у розробці комплексної програми моніторингу, охорони та раціонального використання р.Дністер;
- упровадження програми підвищення надійності, розвитку і технічне удосконалення систем водопостачання і водовідведення, що експлуатуються КП „Одесводоканал”;
- вивчення і впровадження нових існуючих засобів обробки і знезараження води у технологіях, що застосовуються на об`єктах водовикористання;
- вивчення ситуації та визначення прогнозних ресурсів і можливості забезпечення населення питною водою з підземних джерел, впровадження систем водопостачання із артезіанських свердловин;
- проведення заходів, спрямованих на економію заощадження води споживачами міста;
- забезпечення лікувально-профілактичних та дитячих закладів міста установками доочищення питної води; організація сервісного технічного обслуговування установок та контролю якості води;
- підтримка міською радою зусиль підприємців у створенні вітчизняних водоочисних пристроїв, впровадження їх на підприємствах міста, лікувально-профілактичних та дитячих закладах, а також інших об`єктах для соціально малозахищених верств населення.
Вирішення цих проблем включає: будівництво 20 бюветних комплексів для постачання населення міста якісною питною водою з артезіанських свердловин (8 млн.грн.) та реконструкцію системи водопостачання міста (605,5 млн.грн.).
Для міста Одеси неодноразово розглядалися альтернативні джерела водопостачання. За результатами розвідувальних гідрогеологічних робіт ПричорноморДРГП для резервного водопостачання міста Державною комісією по запасам України затверджені експлуатаційні запаси підземних вод долини річок Турунчук-Дністер у кількості 63,8 тис. куб. м на добу. Були виконані техніко-економічні розрахунки використання цієї води у „Схемі розвитку Одеського водопроводу до 2005 року”. Вартість освоєння джерела майже 3 млрд. грн.
У 1964-1987 рр. була споруджена унікальна протизсувна система інженерного захисту морських берегів. Штучні піщані пляжі є основною хвилегасящою частиною комплексу протизсувних споруд морського узбережжя від „Ланжерону” до „Вел. Фонтану”. Внаслідок відсутності з 1987р. планового щорічного підсипання піску, зубожіння окремих пляжів майже досягло аварійного стану. Недостатня маса піску у цих басейнах складає високу імовірність абразивно-зсувного руйнування схилу, берегозахисних споруд, шляхів та виключає використовування цих ділянок берега для відпочинку.
Для запобігання екологічно небезпечних явищ, поліпшення стану пляжів та прибережних морських вод, необхідне вживання невідкладних заходів з відновлення піщаної маси пляжів (1 млн.645 тис.грн.). Потрібне укріплення прибережної смуги, реконструкція існуючих протизсувних об`єктів.
Реальною причиною виникнення епідеміологічних осередків є високий рівень грунтових вод, на окремих ділянках він досягає 1-2 м від поверхні. Для зниження рівня грунтових вод необхідне проведення комплексу робіт з ліквідації течій з міських систем водопостачання та створення системи міської зливової каналізації. Першочергові заходи щодо удосконалення системи каналізації міста коштують понад 48 млн.грн.
Існуюча у місті система очистки стічних вод не відповідає сучасним екологічним нормам і є однією з причин забруднення морської води Одеської затоки. Очистка та знезаражування стічних вод здійснюються станціями біологічної очистки „Південна” і „Північна”.
Повна очистка стічних вод включає такі заходи:
- реконструкція трубопроводу СБО „Південна”, удосконалення обладнання цеху механічного зневоднення осадку;
- проводження глибоководних випусків СБО, згідно з нормативами;
- внаслідок неодноразових кільцевих розривів трубопроводів випуску очищених стічних вод СБО „Південна” здійснити укріплення положення трубопроводів в зсувних зонах;
- знешкодження стічних вод СБО (вартість проекту 2млн.990 тис.дол.).
Залишається гострою проблема санітарної очистки міста. Діючі звалища твердих побутових відходів не відповідають вимогам санітарного та природоохоронного законодавства. Доцільним є будівництво сміттєпереробного заводу (40 млн. дол.) та організація нового полігона твердих побутових відходів на території Одеської області загальною площею 50 га. У 2001 році випробувані перші установки для екологічно безпечного спалювання сміття, їх мережа буде розширюватися. Буде здійснюватися роздільне збирання відходів для їх подальшої переробки. Загальні витрати щодо упорядкування робіт з переробки відходів на території міста складають понад 10 млн.грн.
З метою охорони та збереження зелених насаджень, їх утримання, відновлення та експлуатації об`єктів господарства необхідне проведення технічної інвентаризації зелених насаджень міста.


Висновок
За останні роки одесити добилися значних результатів: досягнені високі темпи збільшення промислового виробництва, рівень безробіття найнижчий в Україні, визнана найкращею в Україні робота міського пасажирського транспорту, програма “Чиста вода” - одна з найкращих, перший п’ятизірковий готель в Україні збудован в Одесі, реалізуються програми “Дешевий хліб”, “Муніципальне житло”, “Мансарда”, “Чисте море”, “Чисте повітря”, виробниками продукції створена мережа фірмових магазинів, відкрито Центр реабілітації і адаптації осіб без визначеного місця проживання та ін.
Розроблені міські перспективні програми широко обговорювались громадськістю міста у пресі і на телебаченні. Відкрито громадську приймальню у виконавчому комітеті Одеської міської ради, де мешканці міста мають можливість надати свої пропозиції щодо пріоритетних напрямків розвитку міста.
Доведена до преси дискусія “Любити Одесу”, яка визначила орієнтири перспективи розвитку міста Одеси серед мешканців міста:
- створення значного в Європі морегосподарського комплексу;
- створення курортно-туристичних та універсальних торговельно-виставкових комплексів міжнародного значення;
- формування науково-технічних комплексів із замкнутим виробничим циклом;
- створення сучасних зон медичного обслуговування населення з визначенням наукових пріоритетів медицини, які приведуть до розвитку міста як центру лікувального туризму міжнародного значення.
Історія Одеси переконливо підтверджує, що Одеса була центром процвітання. Заснована у 1794 році, Одеса є одним із наймолодших міст Європи. Жодне з міст Європи не може зрівнятися з Одесою по темпам зростання у 19 столітті. Високий рівень освіти та культури мешканців, їх любов до рідного міста, романтичний, привабливий образ Одеси, важливе місто, яке вона займає в економіці, культурі України – ось основа, на якій будується стратегія розвитку міста.


Страница создана:

Опубликована на сайте:

Полный адрес страницы:
28.01.2006 17:27

http://omr.gov.ua/

http://omr.gov.ua/programmes/212/