19:48:34   |   15 декабря 2017   |   EN | RU | UA

webcam
Городские программы
Регуляторная политика
Публичные закупки
Международное сотрудничество
Карта Одессы
Виртуальная Одесса
Кино об Одессе
Фотоальбом города
Городская символика
Театры Одессы
Музеи Одессы
Памятники Одессы
Парки Одессы
Одесский зоопарк
Гостиницы Одессы
Одесса туристическая
О городе
В помощь предпринимателям
Правовая консультация
Одесса в цифрах
Предприятия Одессы
Городской транспорт, схема
движения
Аварийные и справочные службы
Искать
Подписаться на новости
Конкурс по назначению управляющих домами
Далее С 1 января - новая нормативная денежная оценка земель
Далее Одесгорэлектротранс
приглашение к кредитованию

Далее Правила пропускного
режима в здание
Одесского горсовета

Далее ОБЪЯВЛЕНИЯ
о намерении
изменения тарифов

Далее ВАКАНСИИ
Далее "УКРПОЧТА"
оплата платежей

Далее Предприятие инвалидов
Услуги по пошиву

Далее "Одесская городская типография"
полиграфические услуги

Далее Предприятие УТОС
предлагает продукцию

Далее



/ Главная / Нормативные акты / Распоряжения городского головы / №2423-01р від 28.12.2009р.

№2423-01р від 28.12.2009р.

Про експертну та організаційну підтримку молодіжних проектів розвитку Одеси

Розпорядження
Одеського міського голови
№2423-01р від 28.12.2009р.
 
Про експертну та організаційну
підтримку молодіжних проектів
розвитку Одеси
 
Відповідно до ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні», з метою активізації творчої активності молоді:

1. Ухвалити підготовлену робочою групою з розробки Стратегії сталого розвитку Одеси спільно з управлінням молодіжної та сімейної політики Одеської міської ради та Молодіжною радою при Одеському міському голові «Концепцію творчої активності молоді» (додаток 1).

2. З метою надання експертної допомоги, організаційного сприяння розробці та реалізації молодіжних проектів розвитку Одеси, визначення з їх числа найбільш значущих та ефективних для міста, створити робочу групу та затвердити її склад (додаток 2).

3. Управлінню молодіжної та сімейної політики Одеської міської ради (Юсов А.В.):
3.1. Спільно з управлінням економіки, інвестиційної політики та зовнішньоекономічної діяльності Одеської міської ради (Свобода М.І.), Молодіжною радою при Одеському міському голові до 30.12.2009р. розробити коротко-, середньо- та довгострокову перспективу, план конкретних заходів з реалізації «Концепції творчої активності молоді».
3.2. Здійснювати організаційне забезпечення діяльності робочої групи.
3.3. Передбачити у бюджеті управління молодіжної та сімейної політики Одеської міської ради на 2010 рік кошти на заохочення авторів молодіжних проектів, визначених робочою групою кращими.

4. Управлінню інформації Одеської міської ради (Щеглов Е.В.) забезпечити інформування громадськості про діяльність робочої групи та реалізації молодіжних проектів розвитку Одеси.

5. Контроль за виконанням цього розпорядження покласти на заступника міського голови Фідірко Т.Г.

 

Е. Гурвіц

 

Додаток 1
до розпорядження
міського голови
від 28.12.2009р. №2423-01р

 

Концепція розвитку творчої активності молоді

 

1. Загальні положення

Серед першочергових питань Стратегії сталого розвитку Одеси постає такий: хто саме буде втілювати її у життя? А, мабуть, ті ж, для кого вона написана – сучасна одеська молодь. Можна сказати, що короткий девіз цього довгого документа – «Майбутнє одеської молоді – в Одесі та для Одеси».
Молодь – це не тільки соціально-вікова група населення віком від 14 до 35 років. Молодь – це одночасно і об’єкт інтересів суспільства, і суб’єкт суспільних перетворень, і їхній стратегічний ресурс.
Творча активність молоді є й метою, й засобом реалізації стратегії сталого розвитку міста.
Одеська молодь, як і будь-яка молодь, та, навіть у більшій мірі – володіє високим творчим потенціалом, підвищеним рівнем інтелектуальної активності, здоровою амбіційністю, прагненням до пошуку позитивних змін у житті. Ця обставина вигідно відрізняє її від інших вікових груп населення міста. Тому досягнення цілей сталого розвитку значною мірою залежить від молодих людей у міській спільноті, а також від тих осіб, до функцій яких входить, усвідомлюючи цей постулат, впроваджувати міську стратегію розвитку.
Йдеться про необхідність вже сьогодні створити такі умови для молоді, які б істотно підвищили б «коефіцієнт корисної дії» конкурентних переваг молодих людей у міській спільноті – їхнього інтелектуального та творчого потенціалу, кар’єрних амбіцій, прагнення до позитивних змін у житті. Слід постійно виявляти найбільш талановитих молодих людей в усіх сферах життєдіяльності міста та, перед усім, у якості управлінського кадрового потенціалу – здійснювати за першою можливістю кадрову ротацію, стимулювати прагнення до самореалізації, кар’єрному зростанню. При цьому досвідчені управлінці та фахівці мають не протиставлятися молодим, а виступати консультантами, радниками та експертами, передаючи молоді свої знання та досвід.
Молодіжна політика може корегуватися залежно від обставин, що склалися, але спрямована вона має бути на стимулювання творчої активності молодих людей, на їхню мотивацію. Вкрай важливо передавати «естафетну паличку» від покоління до покоління вчасно. Це - головна задача стратегії сталого розвитку міста. За створення таких умов, розвиток міста буде значною мірою адаптивним та сталим у русі до встановлених цілей, незважаючи на всіляку політичну та економічну турбулентність у зовнішньому для міста середовищі.
За суттю, цілі Одеси майбутнього мають відповідати намаганням молоді міста і осягатись їхніми ж руками та інтелектом.
Тому основними напрямками молодіжної політики мають бути, з одного боку – створення умов для проявлення молоддю своєї авангардної ролі, для залучення її до процесу прийняття рішень, а з іншої - подолання у молодіжному середовищі настроїв відчуженості, усунутості, громадянського нігілізму через стимулювання дієво-перетворюючого ставлення до життя, творчої активності та соціального оптимізму.
При цьому молоді люди неменшим чином будуть турбуватися про старші покоління та майбутнє своїх дітей, ніж їхні попередники. Сучасні реалії дозволяють стверджувати, що саме молодим освіченим людям у більшій мірі притаманні висока ділова культура, соціальна відповідальність, турбота про навколишнє середовище.
У засади програм творчої активності молоді має бути покладена система стратегічних пріоритетів та механізмів, спрямованих на реалізацію соціального, інтелектуального, культурного, економічного потенціалу молодих людей. Йдеться про прискорення реалізації правових, економічних та організаційних умов та гарантій для самореалізації молодої людини в усіх сферах діяльності, покращення якості її життя.

2. Європейський досвід

У країнах Європи та у Євросоюзі, загалом, молодіжна політика будується за декількома рівнями: державному, муніципальному, на рівні структур громадянського суспільства. Для вирішення питань у нашому місті зупинимось докладніше на останніх.

2.1. Основні принципи місцевої молодіжної політики у Європі:
1) Підвищення якості та доступності освіти як важливого каналу успішної соціалізації, збільшення кількості молодих людей, які продовжують навчання після закінчення середньої школи (підвищення кваліфікації, професійно-технічна підготовка, навчання у вузах). При цьому, зауважимо, що у Німеччині надання освіти синхронізовано із забезпеченням молодих людей робочими місцями. Успішні освічені люди, підготовлені за спеціальністю, що користується попитом, становляться запорукою соціальної стабільності. Для підсилення мотивації до одержання та підвищення освіти застосовується система кредитів для професійної підготовки, фінансова підтримка молоді віком 16-19 років, яка навчається на денних відділеннях та живе із батьками, а також надання молоді, яка навчається, кредиту, що має бути повернутим (4% відрахувань від заробітку після завершення навчання та влаштування на роботу).
2) Мінімізація молодіжного безробіття. Консультації та рекомендації щодо вибору роду діяльності з урахуванням індивідуальних особливостей та потреб.
3) Громадянське виховання: не тільки відпрацювання вмінь відстоювати свої права, але й виховання соціально-політичної активності у цілому (у Великобританії – курси виховання громадян, як частина шкільних освітніх програм). Протидія соціальній маргіналізації – залучення представників груп ризику (неповнолітніх матерів, бездомних, правопорушників) до нормального суспільного життя.
При цьому вельми цінним вбачається принцип безпосереднього впровадження молодіжної політики у Німеччині, коли молодь (25% населення країни) розподіляється на «безпосередньо молодь» (14-18 років) та «молодих дорослих» (18-27 років), що робить більш адресними заходи в залежності від віку, так як пріоритети у цих вікових груп різняться.

2.2. Напрямки та методи роботи із молоддю в Європі
Молодіжна політика у країнах Євросоюзу здійснюється за наступними достатньо природними, «зрозумілими напрямками»:
- освіта,
- зайнятість та професійна підготовка,
- опанування молоддю найсучасніших інформаційних технологій,
- культурний розвиток,
- інтернаціональне, міжрегіональне зближення молоді,
- заохочення громадянської активності молоді,
- залучення молоді до волонтерства,
- свобода пересування,
- сприяння міжкультурному діалогу.

Основні методи європейської молодіжної політики:
- допомога сім’ям у вихованні,
- консультації,
- опіка,
- соціальна педагогіка,
- ювенальні суди,
- соціальне забезпечення,
- боротьба з бідністю та безробіттям,
- допомога молодим людям у депресивних регіонах.

Наголосимо на найбільш значущих для нас моментах у методології роботи з молоддю в Європі:
1) Зменшення для малозабезпеченої молоді фінансового тиску при одержанні освіти шляхом грантів, кредитів, податкових пільг.
2) Інтеграційні освітні програми ЄС («Еразм», «Комет», «Сократ», «Леонардо да Вінчі», «Мінерва», «Молодь Європи» та ін.), спрямовані на обмін студентами, викладачами та молодими вченими, вдосконалення їхньої мовної практики та кваліфікації, формування спільного інформаційного простору. Одною з цих програм є конвергенція національних освітніх систем до 2010 року у межах Болонського процесу.
3) Програми та проекти націлені на виховання міжнаціональної толерантності та солідарності, боротьбу із ксенофобією, залучення молодих людей до діалогу культур і конфесій, адаптацію мігрантів.
(Зауважимо також на цікавому японському досвіді, коли до молодіжних заходів максимально залучаються батьки, що сприяє зміцненню сім’ї, сімейних чеснот, взаєморозумінню між поколіннями).
Окремо варто розглянути політику в області молодіжної культури (що відіграє настільки важливу роль для людини саме цього віку). Звернемося до французького досвіду у цьому питанні. У Франції реалізуються такі проекти у сфері молодіжної культури:
1) Молодіжна програма, що заохочує до читання книг як умови формування повноцінної культурної особистості. З цією метою створюються міні-бібліотеки при дозвільних та соціальних центрах, у таборах відпочинку, запроваджена спеціальна премія за кращі твори для молоді.
2) Забезпечення молоді, особливо з малозабезпечених сімей, доступом до занять спортом – видача «спортивних купонів» для оплати занять у спортивних та тренажерних залах, секціях, виділення коштів на підтримку спортивної інфраструктури.
3) Створення спеціалізованих інформаційних центрів для молоді, де надаються інформаційні та консультаційні послуги.
(Цікаво також наголосити на досвіді Японії, у якій загальноосвітні школи відкриті до пізнього вечора, надають свої приміщення для найрізноманітніших занять підлітків після уроків).
Найважливішу роль в реалізації молодіжної політики в Європі відіграють європейські молодіжні центри (EYCs) Ради Європи. Центр розповсюджує основну філософію Ради Європи щодо молодіжної політики та, через участь у різних програмах з розвитку партнерських взаємин між молодіжними організаціями та мережами, залучає саму молодь до процесу обговорення та формування молодіжної політики».

2.3. Фінансові засади молодіжної політики у країнах Європи

У Німеччині молодіжні громадські організації (партійні, громадські, об’єднання за інтересами) можуть одержати статус «громадського виконавця», якщо їхня робота відповідає завданням державної чи муніципальної молодіжної політики, та брати участь в реалізації конкретних заходів, лобіювати інтереси своїх членів на усіх рівнях влади. Таким чином, представництво інтересів молоді просувається «з низу до гори». У цілому ж, у Німеччині на реалізацію молодіжних програм асигнується близько 10% муніципального бюджету! При цьому, треба наголосити, що прийняття там муніципальними органами зважених довгострокових рішень, внесення до них коректив здійснюється на засадах регулярного моніторингу проблем молоді незалежними експертами.
У Франції Національна рада молоді, об’єднуючи представників політичних, громадських, профспілкових структур, має повноваження ініціативи з актуальних молодіжних питань. Ради молоді організації, що увійшли до таких Рад, мають право звертатися за матеріальною допомогою для реалізації конкретних проектів. Особливо треба наголосити на успішно працюючу у Франції програму «Проект М», коли на муніципальному рівні здійснюється експертиза та фінансування молодіжних ініціатив.
У Швеції широко практикується розподіл владою спеціальних грантів між молодіжними громадськими організаціями.
У Фінляндії молодіжні об’єднання одержують на муніципальному рівні не тільки фінансову, а й будь-яку іншу підтримку – забезпечення обладнанням, проведення тренінгів та т.і.
На увагу заслуговує європейська практика фінансування молодіжних проектів через спеціально створені молодіжні фонди. Наприклад, Європейський молодіжний фонд, заснований ще у 1972 році, забезпечує фінансову підтримку освітніх, соціальних, культурних, гуманітарних програм, які підсилюють співпрацю та порозуміння між молодими людьми через обмін інформацією.
Працює й Європейська програма фінансування пілотних інноваційних молодіжних проектів, що потребують особливих умов для реалізації та спрямованих на задоволення особливих потреб саме молодіжного сектору (наприклад, надання допомоги молодим людям з обмеженими фізичними можливостями).

3. Основні задачі молодіжної політики

Основна задача молодіжної політики: усупереч усім сучасним труднощам процесу соціалізації молодих людей, забезпечити умови, за яких молодь не випадатиме із процесу адаптації, поповнюючи лави маргінальних елементів та стаючи вогнищем соціальної дестабілізації та злочинності, а, навпаки – перебуває в авангарді прогресивного розвитку суспільства. Необхідно стимулювати в молоді дієве, перетворююче ставлення до життя, творчу активність, соціальний оптимізм. Саме із молоддю в нас ще може з’явитися громадянське суспільство.

Місту потрібна молодь, яка не перебуває у пасивній виборчій позиції, а бере на себе роль учасника та ініціатора творчих суспільних процесів. При цьому навіть формування ціннісних орієнтирів у одеської молоді має кореспондуватися з основними стратегічними цілями розвитку міста.
Однак, перед тим як перейти до переліку конкретних задач міської молодіжної політики, окреслимо основні проблеми сучасної молоді:
- соціальний песимізм,
- ціннісна дезорієнтація,
- соціальна нерівність та соціальний розбрат,
- нерівність у доступі до інформації та сучасних технологій,
- нерозвинутість структур громадянського суспільства та громадянської самосвідомості,
- поляризація суспільних груп,
- розрив зв’язків між поколіннями,
- криза сім’ї,
- дозвілля, у поєднанні з відсутністю ціннісних орієнтирів, алкоголем, наркотиками, паразитарно-споживацьким способом життя.
Конкретні задачі, на вирішення яких мають спрямовуватися програми творчої активності молоді:
- створення умов для залучення молоді до соціально-економічного, суспільно-політичного, духовно-морального та культурного життя міста,
- поширення можливостей молодих людей у виборі свого життєвого шляху, досягненні особистого успіху,
- реалізація інноваційного потенціалу молоді,
- адресне надання соціальної допомоги та послуг молодим громадянам, які перебувають у складних життєвих ситуаціях,
- ефективна система управління програмами творчої активності молоді.

4. Пріоритетні напрями

Розгляду потребують два основних вектори молодіжної політики: «захисний» (попередження асоціальної поведінки) та «прогресивний» (створення умов для максимального прояву творчої позиції молоді). Що, у свою чергу, передбачає:
- комплексний, системний підхід до рішення молодіжних проблем,
- найширше залучення до вирішення молодіжних проблем на міському рівні самої молоді,
- допомога маргінальній молоді (бездоглядні, неповнолітні батьки, правопорушники) та її соціальна адаптація – забезпечення для цієї соціальної групи трудової зайнятості, соціально-значущого дозвілля, залучення їх до сфери діяльності молодіжних та інших громадських організацій та, перед усім, пом’якшення наслідків соціальної нерівності,
- долучення молоді, всупереч негативним тенденціям, до загальносвітової культурної спадщини людства,
- інформаційна та консультаційна підтримка молодих людей, надання відомостей за актуальною для молоді проблематики – освіта, працевлаштування, захист своїх інтересів (пропонується створення мережі інформаційно-консультаційних центрів для молоді на базі районних бібліотек з облаштуванням комп’ютерами, виходом до Інтернету, оргтехнікою. Це, з одного боку, забезпечить доступ до інформаційної та консультаційної підтримки молоді в усіх районах міста, а з іншого – заохотить молодь до книжкової культури),
- утворення на базі бібліотечної мережі культурних клубів молодіжного та сімейного типу (відеоклуби, збори, майстерні, семінари, лабораторії),
- пропагування та створення відповідних умов для здорового способу життя, занять спортом (поширення мережі спортмайданчиків, велодоріжок, місць для занять специфічними молодіжними видами спорту (ролики, скейти, велотриал, паркур), ігрових видів спорту, збереження та розвиток інфраструктури молодіжного заміського відпочинку, профілактика молодіжного алкоголізму, наркоманії, тютюнопаління,
- стимулювання юридичних та фізичних осіб, які надають підтримку обдарованій та талановитій молоді,
- робота з авторитетними незалежними експертами в області молодіжної політики (у т.ч. й оцінка ефективності муніципальної молодіжної політики, відповідні соціологічні дослідження).
На деяких найважливіших напрямках, які мають виділятися в реалізації програм творчої активності молоді, зупинимось окремо.

4.1. Стимулювання творчої активності молоді

Слід систематично виявляти, підтримувати та просувати досягнення молоді у соціально-економічній, суспільно-політичній, творчій, спортивній сферах. Необхідно надати молодим людям можливість проявляти себе, реалізовувати власний потенціал та одержувати заслужене визнання.

Основні напрямки діяльності:
1) розвиток системи виявлення та заохочення найбільш гідних молодих людей в усіх сферах діяльності: учбовій, науковій, творчій, спортивній, службовій, виробничій, суспільній, заохочення молодіжної творчості, ініціативи та досягнень у науці, мистецтві, підприємництві (призначення звань, стипендій, премій, надання пільг);
2) утворення системи грантової підтримки молодих науково-дослідницьких колективів. Проведення науково-дослідницьких фестивалів, конкурсів, конференцій. Інформаційне просування молодих авторів та продуктів їхньої інноваційної діяльності. Публікація актуальних наукових робіт та дослідницьких проектів. Всіляке сприяння їхньому впровадженню (див. також у розділі 3 «Стратегії» про створення соціотехнополісів нових міських комплексів з науковими та науково-прикладними лабораторіями, технологічними парками, бізнес-інкубаторами, інформаційними центрами та іншими екологічно чистими та високоприбутковими інноваційними виробництвами з виходом на міжнародний рівень. А також з конфетним житлом, дитячими садками, школами, з розвинутою медичною, торговою, спортивною, розважальною інфраструктурою);
3) створення умов для розвитку соціального партнерства між навчальними закладами та роботодавцями у підготовці кадрів та їх працевлаштуванні;
4) забезпечення тимчасового (у т.ч. – сезонного) працевлаштування учнівської молоді (студентські трудові загони, шкільні літні трудові табори тощо);
5) можливість одержання додаткової освіти за системою «life-long» незалежно від віку, розвиток інфраструктури додаткової освіти, заохочення самоосвіти;
6) система заходів із правової, інформаційної та методичної підтримки молодих людей у малому підприємництві, доступна система навчання засадам підприємництва, проведення конкурсів бізнес-проектів, виставок для підприємців - початківців;
7) виховання молоді як активних та невід’ємних членів громадянського суспільства зі світоглядом, основаному на поєднанні почуття власної гідності, незалежності, індивідуальності та поваги до прав та свобод інших громадян, сурового дотримання законів при самій активній громадянській позиції;
8) залучення молоді до соціально-значущої, соціально-відповідальної діяльності (волонтерства) із допомоги нужденним – сиротам, інвалідам, людям похилого віку, бідним;
9) розвиток форм учнівського, молодіжного, студентського самоврядування, сприяння громадським формуванням (дитячим та молодіжним парламентам, асамблеям, «урядам», радам, асоціаціям), які сприяють громадянському вихованню дітей та молоді, захисту їхніх законних інтересів, формуванню правової політичної культури та активної громадянської позиції, проведення семінарів-тренінгів для молодих лідерів громадських об’єднань;
10) періодичне проведення спеціальною комісією (у складі: депутатів, представників громади, експертів) конкурсу молодих дублерів посадовців рівня міського топ-менеджменту – начальників управлінь міськради – з урахуванням знань, креативності, організаторських здібностей співшукачів та наданням переможцям реальних важелів управління містом на обмежений час;
11) утворення системи конкурсів та фестивалів за профілями діяльності та інтересам молоді (вокальні, танцювальні, спортивні, патріотичні, ролеві, історичні, конкурси профмайстерності, КВН та т.і.);
12) підтримка творчої активності покоління майбутнього, починаючи ще з дитячого та підліткового віку, через дитячі організації, організацію дитячих освітньо-просвітницьких, оздоровчих спортивних таборів, забезпечення позашкільної зайнятості підлітків, підтримка престижу дитячої наукової діяльності у мережі дитячих та підліткових секцій та гуртків (Мала Академія Наук, Станції юних техніків, юних натуралістів та т.і.);
13) формування втілень активної молоді, яка досягає успіху у межах закону та норм суспільної моралі.

4.2. Інформаційний простір для молоді

Висока активність та здорова амбіційність молоді у різних сферах діяльності вимагає максимально можливого виходу до інформаційного поля, відомості, визнання. В інтересах всієї територіальної громади міста надати молоді такий інформаційний вихід, щоб максимально стимулювати її активну діяльність, щоб не «гасити» активність покоління майбутнього.
«Інструментами» у цьому питання можуть слугувати і спеціальні міські молодіжні інформаційні ресурси: молодіжний телеканал, Інтернет-портал, друковані періодичні видання, орієнтовані як на молодіжну аудиторію, так і на спеціалістів сфери молодіжної політики.
Разом з тим, такий єдиний молодіжний інформаційний простір, пов'язаний з реалізацією молодіжної політики на муніципальному рівні, здатен вирішити проблеми інформування молоді про можливості вирішення її проблем.

4.3. підтримка молодої сім’ї

Демографічна динаміка суспільства, його економічна та соціальна стабільність, характер та спрямованість міграційних процесів, фізичне та моральне здоров’я залежить від взаємин у сім’ї. Молода сім’я перебуває у стадії становлення та живе у соціальному середовищі, що змінюється та здійснює на неї у більшості випадків негативний вплив. У цей час спостерігається дестабілізація молодої сім’ї, зростає кількість розлучень, кількість одиноких матерів, наростає ступінь конфліктності відносин між членами сім’ї, переважна кількість молодих сімей не може самотужки вирішить свої житлові проблеми.
Зниження народжуваності при збільшенні тривалості життя також висуває перед сучасною молоддю зовсім нові задачі, з якими стикатимуться майбутні покоління.
Саме тому, надаючи допомогу молодій сім’ї, підвищуючи престиж материнства, пропагуючи свідоме батьківство, ми сприяємо вирішенню проблем сирітства, бездоглядності, асоціальної поведінки дітей.
Основні напрямки діяльності:
- адресна допомога молодим сім’ям у придбанні та будівництві житла;
- забезпечення необхідної кількості місць у дошкільних установах;
- залучення молодих сімей до участі у соціально-значущих заходах, спрямованих на зміцнення сімейних взаємин;
- привернення уваги громадськості до проблем молодої сім’ї.
До задач міста у цьому напрямку входить також ініціювання участі у підтримці молодої сім’ї центральної державної влади. При цьому йдеться не тільки про пряму матеріальну участь, але й про законодавчі стимули для роботодавців, підприємців для того, щоб вони зацікавились у допомозі молодим сім’ям.

4.4. Виховання одесита одеситом

Однією з рис, які відрізняють одеситів, є значно більша любов до рідного міста, ніж у мешканців інших міст та країн світу. Таке ставлення одеситів до Одеси безумовно є одним зі стратегічних ресурсів її сталого розвитку.
Принципово важливо для міської громади передати таке ставлення до свого міста й молодому поколінню. Необхідно підтримати бажання молодих людей думати в історичному полі, досліджувати традиції та культуру рідного міста. Дещо у цьому напрямку у місті робиться. Але, все ж таки основні зусилля пропонується зосередити на наступних напрямках:
- вивчення у школі предмету з Одеського краєзнавства (за прикладом Москви);
- регулярне проведення змагань, інтелектуальних ігор-вікторин з історії та культури Одеси;
- утворення та заохочення підлітково-молодіжних клубів та об’єднань з вивчення одеської історико-культурної спадщини;
- екологічний молодіжний рух, який би займався суто одеською проблематикою;
- виховання в молодих людей міжнаціональної толерантності та солідарності, несприйняття ксенофобії;
- розвиток інтелектуальної співпраці на усіх рівнях – між неформальними об’єднаннями молодіжних субкультур, між молоддю національних спільнот міста.
Саме завдяки своїй мультикультурності, поліконфесійності, толерантності Одеса волоєєі не тільки всесвітньо відомим іміджем, брендом, але й може служити камертоном у цьому тонкому та болючому питанні для усієї держави в цілому.

4.5. Інтеграція молодих людей, які опинились у складній життєвій ситуації, у життєдіяльність міської спільноти

Сьогодні у сфері молодіжної політики діють різні програми підтримки молодих людей, які потрапили у складну життєву ситуацію: працюють організації інвалідів, спеціалізовані ресурсно-реабілітаційні центри. У той же час чинна система недостатньо орієнтована на соціальну інтеграцію таких молодих людей у суспільство.
Найбільш ефективна реабілітація молодих людей з обмеженими можливостями відбувається тоді, коли вони потрапляють у соціальне середовище, в якому до них ставляться як до рівних.
Точками інтеграції мають стати консультаційні пункти, клуби та організації, трудові табори, молодіжні та дитячі громадські об’єднання, організації волонтерів, в яких молоді люди з обмеженими можливостями займаються на рівних зі своїми здоровими однолітками.
Як позитивний приклад можна навести вже декілька років успішно діючий благодійний фонд «Молодий інвалід» (голова Габерстро В.Е.). Фонд є організацією об’єднанням батьків молодих інвалідів з психофізичними вадами та їхніх дітей, яка існує та успішно працює за мінімальної підтримкою муніципальних та державних структур. Фонд успішно соціалізує молодих інвалідів молодого віку з тяжкими діагнозами. Молоді особи, які без допомоги фонду були приречені на самотність, опіку лише родичів, або на жалюгідне існування у спеціалізованих соціальних установах, набули можливість спілкування з собі подібними та здоровими однолітками (Фонд активно залучає молодих волонтерів), опанувати спеціальність та працювати у створеній Фондом майстерні, брати участь у спортивних заходах, туристичних подорожах, творчістю. Створена Фондом перша в Україні команда з інтегрованого КВК виборола перемогу у першому міжнародному конкурсі, що відбувся у Москві.
Не можна не згадати про успішність діяльності Дитячого реабілітаційного центру вищої кваліфікації «Дім з ангелом», створеного Б.Д. Літваком, у якому набувають сенсу та щастя життя чи не самі безпорадні за станом здоров’я діти з України, близького та далекого зарубіжжя. Усі реабілітаційні послуги Фонд надає безкоштовно.
Це приклад тієї моральної складової Одеси, рідкісний для усього пострадянського простору, який гідний «тиражування» і в національному , і в міжнародному масштабі.
Пріоритет інтеграції молодих людей, які опинились у складній життєвій ситуації, у життєдіяльність міської спільноти передбачає:
- залучення молодих людей, які потрапили у складну життєву ситуацію, до участі у соціально-значущих заходах;
- сприяння молодим людям з обмеженими можливостями в одержані освіти та у працевлаштуванні;
- пропаганду здорового способу життя;
- організацію зайнятості, відпочинку, оздоровлення молодих людей, які потребують особливої допомоги та захисту;
- розвиток адресної соціальної роботи з молоддю, яка опинилась в складній життєвій ситуації;
- сприяння молодим людям у захисті їхніх законних прав та інтересів;
- координація діяльності усіх структур, що займаються профілактикою асоціальної поведінки у молодіжному середовищі;

Основні напрямки діяльності:
- збирання, систематизація та аналіз інформації про молодих людей, які опинились в складній життєвій ситуації, про стан справ в сфері їхнього правового захисту;
- забезпечення діяльності молодіжних консультаційних пунктів за різними проблемами молоді, у т.ч. – з протидії вживанню наркотиків та їх незаконному обігу, з профілактики правопорушень, з організації дозвілля підлітків;
- утворення тематичних теле- та радіопрограм, розміщення соціальної реклами у засобах масової інформації.

5. Цільові програми та проекти

Для реалізації концепції творчої активності молоді в Одесі треба використовувати проектно-програмний підхід, на базі окреслених вище концептуальних пріоритетів розробити цільові програми та проекти розвитку.
Надалі приведені стислі описи деяких програм та проектів. Необхідно відмітити, що усі представлені проекти запропоновані та детально розроблені безпосередньо та виключно молодіжними лідерами міста.

Проект «Молодіжний саміт» - міжнародний саміт молоді в Одесі за найширшим спектром питань: політика, бізнес, медіа, соціальна ситуація, екологія, туризм, освіта, творчість та т.і. Такий саміт позиціонував би Одесу як міжнародний молодіжний центр.
Утворення громадської молодіжної організації – міський молодіжний фонд при Одеській Молодіжній Раді (за європейським принципом «фонду місцевої спільноти»), який акумулюватиме благодійні спонсорські кошти та прийматиме колегіальні рішення про їхнє цільове використання.
Проект «Молодіжний бренд року» - щорічний конкурс, у межах якого шляхом максимально широкого та відкритого голосування одеської молоді визначаються, нагороджуються та вшановуються бренди – переможці за різними номінаціями («молодіжний мобільний оператор року», «нічний клуб року», «молодіжний напій року», «телеканал», «молодіжний магазин», «молодіжний одяг», «молодіжний напій», «меценат року», «молодіжна громадська організація», «молодіжна кав’ярня», «кінотеатр», «подія року»).
Проект створення «Молодіжної турагенції» за принципом «молодь - для молоді». Агенція розроблятиме нові спеціалізовані екскурсійні маршрути, туристичні послуги м. Одесою, цікаві саме для однолітків та спрямовані на зміцнення туристичної індустрії міста.
Конкурс молодіжних архітектурних проектів, до участі у якому залучаються молоді архітектори та дизайнери, студенти відповідних спеціальностей. У якості конкурсних завдань передбачаються найбільш актуальні та амбіційні проекти загальноміського значення, про які йдеться у інших розділах Стратегії («Екомісто», «Морські трамвайчики», поквартальна реконструкція).
Проект пересувних кінотеатрів просто неба. Проект спрямований на культурне дозвілля малозабезпеченої, тієї, що мешкає у спальних районах міста, молоді. Пересувний кіноекран з проектором встановлюється у зеленій зоні та, у заздалегідь визначений час, демонструються кінострічки як сучасні, так і ретро. Проект створює альтернативу: з одного боку платним кінопоказам у комерційних кінотеатрах, а з іншого – безцільному, асоціальному за суттю дозвіллю молоді, яка внаслідок проживання у віддалених районах, опиняється у культурному вакуумі.
Проект «Графіті музей» передбачає організацію у місті спеціальних зон просто неба для молодіжного художнього самовираження у стилі графіті (стріт-арт), цілеспрямоване залучення молоді до оформлення естетично нецікавих, занедбаних поверхонь (огорожі, підпірні стіни), запобігання несанкціонованим проявам цього мистецтва на стінах архітектурних ансамблів, пам’яток, адміністративних, приватних споруд тощо.
Наприкінці розділу про концепцію розвитку творчої активності молоді, доречним є акцентувати на стратегічному принципі цієї концепції, який, за нашим глибоким переконанням, має покластися у засади міської молодіжної політики в Одесі, утримуючись від надмірної опіки та благодійності, які підривають стимул самостійної активності, обов’язково підтримати молодих людей, надати їм шанс реалізувати власні здібності найкращим чином.

Керуюча справами         Т.М. Єршова

            Додаток 2
          до розпорядження
          міського голови
    від  28.12.2009р. №2423-01р
 
Склад робочої групи
з експертної та організаційної підтримки
молодіжних проектів розвитку Одеси
 

Юсов
Андрій Володимирович
- голова робочої групи, начальник управління молодіжної та сімейної політики Одеської міської ради;
Свобода
Максим Ігорович
- співголова робочої групи, начальник управління економіки, інвестиційної політики та зовнішньоекономічної діяльності Одеської міської ради;
Носов Владислав Валерійович
- секретар робочої групи, заступник начальника управління - начальник відділу сімейної політики управління молодіжної та сімейної політики Одеської міської ради.
Члени робочої групи:
Бродавко
Роман Ісаакович
- начальник управління з питань культури та мистецтв Одеської міської ради;
Деменок
Євгеній Леонідович
- директор ТОВ «Дім казок» (за згодою);
Лейвіков
Сергій Маркович
- депутат Молодіжної ради при Одеському міському голові (за згодою);
Пенчак
Олена Володимирівна
- керівник молодіжних проектів КП «Агентство програм розвитку Одеси»;
Савельєва
Наталія Володимирівна
- начальник управління освіти та науки Одеської міської ради;
Терьохіна
Лариса Анатоліївна
- начальник управління з фізичної культури та спорту Одеської міської ради;
Тищенко
Ірина Валеріївна
- депутат Молодіжної ради при Одеському міському голові (за згодою);
Чорний
Олексій Леонідович
- голова організаційної комісії Молодіжної ради при Одеському міському голові (за згодою);
Фрейдлін
Михайло Павлович
- директор КП «Агентство програм розвитку Одеси».

 
Керуюча справами                                                                       Т.М. Єршова


Страница создана: 28.12.2009 18:58
АДМИНУСЛУГИ
Далее РЕГИСТРАЦИЯ
В ОДЕССЕ

Далее

18 декабря 9:00
аппаратное совещание
прямая трансляция

Далее 16 декабря 12:00
День Святого Николая
в Одесском зоопарке

Далее 16-17 декабря 11:00
Рождественская дипломатическая ярмарка

Далее 18 декабря  18:00
«Ойкумена одессита»
с Ф. Кохрихтом

Далее 23-24 декабря 11.00
Ярмарка 
«Парк чудес»

Далее до 25 декабря
заявки от субъектов
хозяйствования в 
департамент
муниципальной
безопасности

Далее 28 декабря 11:00
ИСПОЛКОМ

Далее 1-10 июня 2018 г
ODESSA 
CLASSICS

Далее Работа транспорта 
в районе Пересыпи

Далее С 17 марта 
работа транспорта
на/с пос. Котовского

Далее С 17 марта
работа транспорта
по ул. Преображенской

Далее Местные инициативы
Сбор подписей

Далее
Г Р А Ф И К
приема граждан

Далее Территориальное Соглашение
2017-2019гг.

Далее Спортивный
ПЛАН-КАЛЕНДАРЬ

Далее ОСМД ОДЕССЫ
Далее Разработка концепции развития Центрального исторического ареала Одессы
Далее Выставки и ярмарки
в 2017 и 2018 годах

Далее ВЫБОРЫ
Далее ГЕНПЛАН ОДЕССЫ
Далее ОСОБЕННОСТИ
ПОГРАНИЧНОГО
РЕЖИМА

Далее ЭНЕРГОСБЕРЕЖЕНИЕ
Получение компенсации по кредитам
на энергосберегающие
мероприятия

Далее ПРАВИЛА ПОВЕДЕНИЯ в чрезвычайных ситуациях
Далее Реестр общественных и благотворительных организаций г. Одессы
Далее ДОСТУП ДО ПУБЛІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
Далее ЛИЦАМ С ИНВАЛИДНОСТЬЮ
работа транспорта,
информационные материалы

Далее Защита прав интеллектуальной собственности
Далее П Р О Е К Т Ы
решений горсовета

Далее А Д М И Н У С Л У Г И
Далее Молодежный совет
Далее ЦЕНТР ЗАНЯТОСТИ
ТРУДОУСТРОЙСТВО
переподготовка кадров

Далее Жилищные субсидии: изменения
Далее ПРОЕКТЫ
решений исполкома

Далее Т А Р И Ф Ы
Далее Пенсионный фонд Украины в районах Одессы
Далее ЗАЩИТА ПРАВ
ПОТРЕБИТЕЛЕЙ

Далее