02:13:30   |   24 августа 2017   |   EN | RU | UA

webcam
Городские программы
Регуляторная политика
Публичные закупки
Международное сотрудничество
Карта Одессы
Виртуальная Одесса
Кино об Одессе
Фотоальбом города
Городская символика
Театры Одессы
Музеи Одессы
Памятники Одессы
Парки Одессы
Одесский зоопарк
Гостиницы Одессы
Одесса туристическая
О городе
В помощь предпринимателям
Правовая консультация
Одесса в цифрах
Предприятия Одессы
Городской транспорт, схема
движения
Аварийные и справочные службы
Искать
Подписаться на новости
Конкурс по назначению управляющих домами
Далее С 1 января - новая нормативная денежная оценка земель
Далее Одесгорэлектротранс
приглашение к кредитованию

Далее Правила пропускного
режима в здание
Одесского горсовета

Далее ОБЪЯВЛЕНИЯ
о намерении
изменения тарифов

Далее ВАКАНСИИ
Далее "УКРПОЧТА"
оплата платежей

Далее Предприятие инвалидов
Услуги по пошиву

Далее "Одесская городская типография"
полиграфические услуги

Далее Предприятие УТОС
предлагает продукцию

Далее



/ Главная / Объявления

       У С Т А В 

ГОРОДА  ОДЕССЫ

Размещено: 19.10.2011

Устав Одессы зарегистрирован органами юстиции. Принятый 25 августа 2011 года Устав города Одессы зарегистрирован органами юстиции в соответствии с требованиями украинского законодательства

19 октября 2011 года на сессии Одесского городского совета начальник городского управления юстиции Александр Лизанец вручил мэру Одессы Алексею Костусеву свидетельство о регистрации Устава города органами юстиции. Устав города Одессы вступает в силу после его регистрации в органах юстиции со дня опубликования в газете городского совета «Одесский вестник».

 

 

 Свідоцтво про державну реєстрацію Статуту територіальної громади

(№1 від 07.10.2011р.) видано Одеським міським управлінням юстиції.



 

---------------
Размещено: 29.08.2011

Устав города Одессы направлен на регистрацию в органы юстиции

Проект Устава территориальной громады г. Одессы был вынесен на общественное и экспертное обсуждение. Проект Устава Одессы был обнародован и прошел обсуждение по всех районах города. Общегородское общественное обсуждение проекта Устава территориальной громады г. Одессы состоялось 29 июля 2011 года.
Проект Устава, поступившие предложения и протоколы обсуждений были опубликованы на официальном сайте города omr.gov.ua  


Решение об утверждении Устава территориальной громады города Одессы подписано Одесским городским головой.
В настоящее время данное решение горсовета проходит предусмотренную Законом процедуру регистрации в органах Министерства юстиции Украины.

Устав города Одессы приобретает силу после его регистрации в органах юстиции со дня опубликования в газете городского совета "Одесский вестник".

--------------------------
25 августа 2011 года депутаты Одесского городского совета утвердили Устав города Одессы


25 августа 11.00
СЕССИЯ ГОРСОВЕТА
  
ПОВЕСТКА ДНЯ
VІІІ сессии  Одесского городского совета VI созыва
 
1. Об утверждении Устава территориальной громады города Одессы. ПРОЕКТ
 
Обобщенная таблица предложений к проекту Устава территориальной громады, поступивших в адрес рабочей группы
 
 
2. О присвоении звания «Почетный гражданин города Одессы» Пахальчуку Федору Ефремовичу. ПРОЕКТ
 
  
 
----------------------------
Срок принятия замечаний и предложений к проекту Устава территориальной громады г. Одессы завершен 15 августа 2011 года.

Ранее общественные обсуждения проекта Устава города прошли в районных администрациях:
12 июля - в Приморской районной администрации - ПРОТОКОЛ обсуждения
15 июля - в Малиновской районной администрации - ПРОТОКОЛ обсуждения 
19 июля - в Киевской районной администрации - ПРОТОКОЛ обсуждения
22 июля - в Суворовской районной администрации - ПРОТОКОЛ обсуждения

 

Общегородское общественное обсуждение проекта Устава территориальной громады г. Одессы состоялось 29 июля 2011 года - ПРОТОКОЛ обсуждения
 
------------------------------------------

 

 

ПРЕДЛОЖЕНИЯ к проекту УСТАВА территориальной громады г. Одессы 

 

------------------------------------

Размещено: 17.06.2011

ПРОЕКТ УСТАВА ГОРОДА ОДЕССЫ
На обсуждение вынесен проект Устава Одессы. Предложения и замечания принимаются в течение месяца
14 июня 2011 года в Малом зале городского совета прошла пресс-конференция, на которой члены рабочей группы по обобщению материалов и доработке проекта Устава территориальной громады города Одессы вынесли на общественное и экспертное обсуждение проект Устава Одессы.

Секретарь горсовета Олег Брындак отметил, что на протяжении последних 10 лет трижды осуществлялись попытки разработать проект Устава города, но лишь с приходом в Одессу новой городской администрации во главе с Алексеем Костусевым, ситуация изменилась кардинально. Как результат выполнения предвыборных обещаний городского головы уже сегодня готов и вынесен на обсуждение проект Устава города. По словам Олега Брындака, Устав будет принят уже осенью текущего года, но только после того, как будут внесены предложения и корректировки от представителей общественности.
Как было отмечено на пресс-конференции, целью подготовки проекта было создание компактного и понятного документа, по которому каждый член громады может проследить действия механизма демократии в городском самоуправлении.

В Уставе территориальной громады города Одессы 7 разделов и 43 статьи, также включены символы и гимн города. Торжественной песней Южной Пальмиры определено музыкальное произведение «У Чёрного моря» (музыка М. Табачника на слова С. Кирсанова) в исполнении легендарного Леонида Утёсова.

---------------

ВНИМАНИЕ!!!!!!

В данный проект внесены поправки с учетом предложений и замечаний,

поступивших в процессе обсуждения.

Окончательный проект УСТАВА принят на сессии городского совета 25 августа 2011 года.

ПРОЕКТ УСТАВА ТЕРРИТОРИАЛЬНОЙ ГРОМАДЫ ГОРОДА ОДЕССЫ
/на украинском и русском языках/





Структура Статуту територіальної громади міста Одеси

Преамбула

Розділ І
Загальні положення

Стаття 1. Мета та предмет регулювання Статуту.
Стаття 2. Основні терміни.
Стаття 3. Принципи міського самоврядування.
Стаття 4. Місто Одеса та міська громада.
Стаття 5. Міська символіка.
Стаття 6. Міські святкові та пам’ятні дати.
Стаття 7. Відзнаки та нагороди міської громади.

Розділ ІІ
Адміністративно-територіальний устрій та розвиток території міста

Стаття 8. Територія та межі міста.
Стаття 9. Райони міста.
Стаття 10. Топонімічні об’єкти та найменування.
Стаття 11. Розвиток території міста.
Стаття 12. Міська агломерація.

Розділ III
Система міського самоврядування

Стаття 13. Міська громада.
Стаття 14. Міська рада.
Стаття 15. Міський голова.
Стаття 16. Виконавчий комітет міської ради.
Стаття 17. Інші виконавчі органи міської ради.
Стаття 18. Взаємодія міської ради з міським головою та виконавчими органами ради.
Стаття 19. Органи самоорганізації населення.
Стаття 20. Взаємодія міської ради та виконавчих органів ради з органами самоорганізації населення.

Розділ IV
Участь членів територіальної громади в здійсненні
міського самоврядування

Стаття 21. Вибори та референдум.
Стаття 22. Місцеві ініціативи.
Стаття 23. Організація та підготовка громадських слухань.
Стаття 24. Проведення громадських слухань.
Стаття 25. Розгляд рекомендацій громадських слухань.
Стаття 26. Організація та підготовка загальних зборів громадян за місцем проживання.
Стаття 27. Проведення загальних зборів громадян за місцем проживання.
Стаття 28. Консультації з громадськістю.
Стаття 29. Звернення громадян.
Стаття 30. Звітування перед міською громадою посадових осіб та органів місцевого самоврядування.
Стаття 31. Соціальне партнерство та соціальне замовлення.

Розділ V
Культурна спадщина та сприяння соціально-культурному розвитку міста

Стаття 32. Видатні особи.
Стаття 33. Культурна спадщина міської громади.
Стаття 34. Сприяння соціально-культурному розвитку міста.
Стаття 35. Благодійництво та меценатство.
Стаття 36. Участь органів міського самоврядування у внутрішньодержавному та міжнародному співробітництві.

Розділ VI
Матеріальна та фінансова основа міського самоврядування

Стаття 37. Майно міської громади.
Стаття 38. Управління та розпорядження об’єктами комунальної власності.
Стаття 39. Комунальні підприємства, установи та організації.
Стаття 40. Міська фінансова політика.
Стаття 41. Підприємництво та інвестиційна(інноваційна) політика.

Розділ VII
Прикінцеві положення

Стаття 42. Порядок прийняття Статуту. Дія Статуту в часі та просторі.
Стаття 43. Порядок внесення змін та доповнень до Статуту.

Преамбула

Одеська міська рада, як представницький орган місцевого самоврядування, виражаючи волю і інтереси територіальної громади м. Одеси, усвідомлюючи свою відповідальність за соціально-економічний та культурний розвиток міста, прагнучи створення гідних умов життя в місті, дотримання прав і свобод громадян, поваги до честі та гідності одеситів, піклуючись про зміцнення громадянської злагоди та забезпечення соціальної стабільності у місті, керуючись положеннями Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Загальної декларації прав людини, Європейської Хартії про місцеве самоврядування та іншими нормативно-правовими актами, враховуючи вікові національно-культурні та соціально-економічні традиції місцевого самоврядування у м. Одесі, приймає Статут територіальної громади м. Одеси.


Історичні, національно-культурні, соціально-економічні
та інші особливості міста

1. Важливим фактором історичного розвитку є географічне положення Одеси. Територія Північного Причорномор'я історично є транзитним коридором для переселення племен і народів, пунктом перетину морських шляхів, які з’єднують Північну та Центральну Європу з Близьким Східом та Азією.
2. Територія Північного Причорномор'я була населена з глибокої давнини, починаючи з часів пізнього палеоліту (понад 40 тис. років тому). Кілька тисячолітню історичну спадщину міста формували неолітичні культури (зокрема усатівська і ямна), кочівники кіммерійці (I тис. до н. е.), скіфи (з VII по II ст. до н. е.) і сармати (з IIІ ст. до н. е.), грецька колонізація (з VII ст. до н. е.), римське (I-III ст.), готське (III ст.), гунське (кін. IV ст.) завоювання, колонізація слов'янськими племенами, печенігами, половцями, монголо-татарами (сер. XIII ст.), генуезька колонізація (з XIII ст.), литовська доба (XIV ст.), час Кримського ханства та Турецького султанату (з XV ст.), активне освоєння Північного Причорномор'я росіянами і українцями (з сер. XVIII ст.).
3. Наслідком різноманітних культурних, політичних та етнічних впливів через часті завоювання, зміну населення краю, колонізації стали виникнення і занепад поселень і міст, що передували Одесі, зокрема Джинестри, Ісіакова та Хаджибея (Качибея). Перша письмова згадка про Качибей датується 1415 роком.
4. Закріплення цієї території за Російською імперією у XVIII ст. знаменувало новий етап історії краю. У 1794 р. російська імператриця Катерина ІІ видала указ про перебудову Хаджибею, як нового порту. 2 вересня (22 серпня за старим стилем) 1794 року відбулася закладка портових споруд. Цей день з 1849 р. відзначається як День заснування нового міста, яке у 1795 році отримало назву Одеса.
5. Одеса засновувалась, як один з військово-морських форпостів Російської імперії на Чорному морі, проте швидко втратила своє військове призначення. Розвиваючись як торговий порт, Одеса продемонструвала бурхливе економічне і демографічне зростання і за одне століття стала економічним, політичним і культурним центром Північного Причорномор'я, четвертим за величиною містом Російської імперії після Санкт-Петербурга, Москви і Варшави.
6. Особливу роль у становленні Одеси і її стрімкому економічному розвитку відіграла зміна геополітичної ситуації в Європі, урядова політика по залученню поселенців на нові землі, пільги, які надавали місту російські імператори (грошові субсидії, звільнення від податків і постою, порто-франко (1819 - 1858 рр.) і спеціалізація на хлібній торгівлі. Одеса, як місто-порт, в середині XIX століття стала центром транзитної і посередницької торгівлі країн Європи, Близького і Середнього Сходу, основним центром експорту хліба. Через Одеський порт проходило 37% хлібного експорту Росії і близько 60% - Півдня країни. Завдяки різкому зростанню вантажообігу Одеського порту в 1903-му році Одеса стала другим портом Російської імперії після Санкт-Петербургу. За радянських часів Одеса – основний порт приписки Чорноморського морського пароплавства, якез 300 судами різного класу з сумарною водотоннажністю в 5 млн. т. було найбільшим в Європі і другим у світі.
7. У зв'язку з економічним бумом XIX ст. і завдяки офіційній політиці царського уряду Одеса продемонструвала стрімке зростання населення. Так, якщо за офіційними даними, в 1797 р. у ній нараховувалося 3 тис. поселенців, то за переписом 1897 р. Одеса із більше ніж 405 тис. мешканців – четверте місто Росії за кількістю населення. З 1974 р. і по сьогодні Одеса є містом з мільйонним населенням.
8. Особливістю Одеси є строкатий етнічний склад населення. Цьому сприяло не включення Одеси в «межу осілості» і особливий статус Одеси, який надавав пільги для іноземних купців і поселенців, та рівні права іновірцям. Видатну роль в облаштуванні та розвитку Одеси зіграли іноземці на державній службі – європейські політичні і військові діячі, митці та комерсанти. У перші роки існування третину населення міста складали іноземні купці з Греції, Туреччини та Італії, мовою комерції та офіційного діловодства була італійська мова, а одним з перших органів управління Одесою був Іноземний магістрат. Надалі значний відсоток населення складали євреї – до третини городян, а також греки, італійці, німці, французи, болгари. Одеська єврейська община стала однією з найбільших в Європі і мала привілеї участі в місцевому управлінні. Грецька і болгарська громади Одеси стали колисками для національно-визвольної боротьби своїх народів. В сучасній Одесіактивну громадську діяльність ведуть біля 30 національно – культурних товариств та проживають представники близько 130 національностей.
9. Формування Одеси, як багатонаціонального міста, знайшло своє відображення у плануванні міста – розбудові національних кварталів, які розташовані навколо площ з етноконфесійними храмами. До сьогодні збереглись назви вулиць: Болгарська, Грецька, Польська, Єврейська, Велика і Мала Арнаутські та ін.
10. Однією з найбільш вагомих історичних і культурних особливостей Одеси є її неповторна архітектура. Одеса – одне з небагатьох міст України, яке будувалося за розробленим планом. Модель "ідеального міста", яку запропонував Ф.П. Деволан, стала одним з найбільш значних досягнень містобудування російського класицизму: місто розділене довгими прямими вулицями на правильні квартали, які змикаються під кутом 45°, ключове місце займає Соборна площа з головним православним собором.
11.В архітектурі Одеси представлені основні архітектурні стилі від класицизму до варіантів барокко і модерну. Найбільш знамениті архітектурні ансамблі – Приморський бульвар з Бульварними (Потьомкінськими) сходами, на перехресті яких стоїть перший у місті пам'ятник - герцогу Рішельє; вулиця Дерибасівська з Міським садом; Соборна площа зі Спасо-Преображенським собором; колонада і палац Воронцова; вулиці М. Гоголя і Ланжеронівська.
Загалом в Одесі майже півтори тисячі об’єктів культурної спадщини, з яких біля 50 об’єктів мають національне значення. Визначною пам'яткою та візитівкою міста є Одеський театр опери та балету, перебудований в 1887 р. в стилі віденського барокко.
ЮНЕСКО включило історичний центр Одеси до попереднього списку об'єктів Всесвітньої спадщини.
12. Традиції меценатства, закладені батьками-засновниками міста і місцевими купцями; мережа навчальних закладів, серед яких виділявся Новоросійський (Одеський) університет; музичні і художні училища, які готували творчу інтелігенцію; мережа музеїв і театрів; багатонаціональний склад населення, сформували в Одесі своєрідний і неповторний культурний фон, внаслідок чого Одеса з перших десятиліть свого існування задає тон у вітчизняній науці та культурі:
в 1809 році відкрито оперний театр і Одеса стає третім містом з театром в Російській імперії;
в 1825 році в Одесі створено перший на території України музей старожитностей – сучасний археологічний музей;
в 1838 році покладено перший в Росії асфальт;
в 1886 році відкрито першу в Російській імперії та другу в світі бактеріологічну станцію;
в 1878 році побудовано перший в Росії підводний човен;
в 1891 році з'явився перший в Росії автомобіль;
в 1908 році відкрито перший в країні аероклуб, а в 1910 році вперше в Росії злетів перший російський льотчик М.Єфімов.
Одеса була одним з найбільш облаштованих міст Російської імперії. Серед інших міст її виділяли: сплановані, замощені бруківкою вулиці; передові для свого часу системи водопостачання і каналізації; електрифікація, яка випередила Москву і Санкт-Петербург; трамвайна мережа; перша на Півдні Росії залізниця. Крім того, Одеса є батьківщиною вітчизняного футболу і загальновизнаною столицею гумору. Саме тому Одесу називали «Південною Пальмирою» – не першим, але й не другим містом імперії.
13. З ХІХ ст. важливим фактором, який забезпечив розвиток Одеси, є її високий адміністративний статус. З 1805 до 1874 рр. Одеса є резиденцією генерал-губернатора Новоросійського краю, який включає весь Південь України. З 1932 р. Одеса отримала статус обласного центру Одеської області.
14. Одесити підтримують і розвивають давні традиції міського самоврядування, які були започатковані магістратами, що діяли з 1796 року.
У 1870 р. Одеська міська дума нарівні з Петербургом та Москвою отримала самоврядні права згідно з "Городовим положенням для Одеси".
15. Одесити пишаються своїми традиціями мужності і патріотизму, що мають своїм корінням подвиги російських військових і українських козаків. На відзначення подвигу одеситів і захисників міста у роки Великої Вітчизняної війни Одесі присвоєно звання "Місто-герой".
16. Сучасна Одеса розвивається як центр міської агломерації, один із ключових економічних, наукових та культурних центрів України.
Одеський порт є морськими воротами України, що підтримує зв'язок з більш як 600 портами 100 країн світу.
17. Одеса – місто відкрите для світу. Щорічно Одесу відвідують сотні тисяч туристів. В Одеси 23 міста-побратима та 15 міст-партнерів в усьому світі. Одеситів планети об’єднує Всесвітній клуб одеситів.


Розділ І
Загальні положення

Стаття 1.
Мета та предмет регулювання Статуту

1. Статут територіальної громади міста Одеси (далі – Статут) є основним нормативно-правовим актом міської громади.
2. Статут є актом прямої дії і має вищу юридичну силу стосовно інших актів органів і посадових осіб міського самоврядування.
3. Статут є обов’язковим для виконання всіма органами місцевого самоврядування, органами державної влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, що діють на території міста Одеси, а також фізичними особами, які постійно або тимчасово перебувають на території міста.
4. Статут приймається з метою закріплення форм та механізмів участі членів міської громади в здійсненні місцевого самоврядування, а також упорядкування найбільш важливих питань місцевого самоврядування в місті Одесі.
5. Статут відповідно до Законів України визначає:
1) адміністративно-територіальний поділ, засади вирішення питань розвитку території міста та функціонування міської агломерації;
2) систему міського самоврядування та засади взаємодії між її елементами;
3) форми та процедури безпосередньої участі членів міської громади у здійсненні місцевого самоврядування;
4) засади збереження культурної спадщини та сприяння соціально-культурному розвитку міста;
5) матеріальну і фінансову основу міського самоврядування.


Стаття 2.
Основні терміни

1. У Статуті наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:
адміністративно-територіальний устрій міста Одеси – територіальна організація міста Одеси з поділом на адміністративно-територіальні одиниці;
генеральний план міста Одеси – містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території міста;
громадські слухання – участь членів міської громади у вирішенні питань місцевого значення шляхом обговорення та внесення і рекомендацій, які підлягають розгляду в порядку, визначеному Статутом;
загальні збори мешканців за місцем проживання (загальні збори) – зібрання членів міської громади за місцем проживання для вирішення питань місцевого значення;
місцева ініціатива – колективна письмова пропозиція, підтримана встановленою цим Статутом кількістю членів міської громади з питань, що віднесені до відання місцевого самоврядування, яка підлягає обов’язковому розгляду міською радою;
міська агломерація – компактне територіальне розміщення населених пунктів та адміністративно-територіальних одиниць, об’єднаних інтенсивними господарськими, трудовими і культурно-побутовими зв’язками;
міська громада – жителі, об’єднані постійним проживанням в межах міста Одеси;
міське самоврядування – визнане та гарантоване державою право та реальна здатність міської громади самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб міського самоврядування вирішувати питання міського значення в межах Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та цього Статуту;
міський референдум – форма вирішення міською громадою міста питань місцевого значення шляхом прямого волевиявлення;
орган самоорганізації населення – представницький орган, який створюється членами міської громади на певній території частини міста і має межі, які встановлені міською радою;
органи міського самоврядування – Одеська міська рада, її виконавчий комітет та інші виконавчі органи;
питання місцевого значення – питання, пов’язані з життєдіяльністю міської громади і розвитком міста Одеси, які віднесені Конституцією, законами України, до предметів відання міського самоврядування, а також інші питання, які не входять до виключної компетенції органів державної влади України;
посадова особа міського самоврядування – особа, яка працює в органах міського самоврядування відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок міського бюджету;
право комунальної власності – право міської громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи міського самоврядування;
сталий розвиток міста – це розвиток міста, що дозволяє задовольнити потреби нинішнього покоління, не наносячи при цьому шкоди можливостям майбутніх для задоволення їхніх власних потреб;
топонімічні об’єкти – відносно стабільні історико-географічні утворення на території міста, які характеризуються певним місцеположенням і мають власну назву (найменування);
участь у міському самоврядуванні – гарантоване Конституцією та законами України право членів міської громади на вирішення питань місцевого значення безпосередньо або через органи міського самоврядування;
члени міської громади – жителі, які постійно проживають та зареєстровані в м. Одесі.
2. Усі інші терміни, використані в Статуті, вживаються у значенні, наведеному в Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» та в інших законодавчих актах.


Стаття 3.
Принципи міського самоврядування

1. Основними принципами організації та здійснення міського самоврядування є:
- верховенство права;
- пріоритет інтересів міської громади;
- забезпечення реалізації прав і інтересів громадян – членів міської громади, що охороняються законом;
- врахування інтересів органів самоорганізації населення, об'єднань громадян, релігійних організацій, суб'єктів господарювання;
- створення умов для стійкого розвитку міської громади в сприятливих соціально-економічних і культурних умовах на території міста.
- дотримання визначених Конституцією і законодавством України гарантій міського самоврядування.


Стаття 4.
Місто Одеса та міська громада

1. Місто Одеса — адміністративний центр Одеської області, місто обласного значення, яке розвивається як центр Одеської міської агломерації.
2. Міська громада складається з громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства, які постійно проживають та зареєстровані на території міста Одеси.
3. Члени міської громади мають рівні права на участь у міському самоврядуванні, крім випадків встановлених законодавством.


Стаття 5.
Міська символіка

1. Міською символікою є герб, прапор, штандарт міського голови, опис та порядок використання яких визначається Положенням про міську символіку, яке затверджується міською радою.
Гімном Одеси є пісня на музику М. Табачникова на слова С. Кірсанова «У Черного моря» у виконанні Л. Утьосова.
2. На будівлі міської ради, поряд з Державним Прапором України, піднімається прапор міста Одеси. Біля входу до будівлі міської ради розміщується зображення герба міста Одеси.
3. Органи місцевого самоврядування, органи державної влади, об’єднання громадян, підприємства, установи та організації, посадові особи, що діють на території міста Одеси, а також фізичні особи, які перебувають на території міста, зобов’язані з повагою ставитись до міської символіки.


Стаття 6.
Міські святкові та пам’ятні дати

1. Міськими святковими та пам’ятними датами є:
2 вересня – День Міста;
10 квітня – День визволення Одеси від німецько-фашистських загарбників;
1 квітня – День гумору.
2. Порядок відзначення міських святкових та пам’ятних дат визначається міською радою та міським головою.
3. Органи місцевого самоврядування, органи державної влади, об’єднання громадян, підприємства, установи та організації, посадові особи, що діють на території міста Одеси, а також фізичні особи, які перебувають на території міста, зобов’язані з повагою ставитися до міських святкових та пам’ятних дат, визначених даним Статутом.


Стаття 7.
Відзнаки та нагороди міської громади

1. З метою визнання особливо видатних заслуг перед містом громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, встановлюється почесне звання «Почесний громадянин міста Одеси», яке присвоюється безстроково.
2. Підстави та порядок присвоєння почесного звання «Почесний громадянин міста Одеси» визначаються Положенням, яке затверджується міською радою.
3. Для відзначення громадян України, трудових колективів, іноземних громадян, осіб без громадянства за заслуги встановлюються такі відзнаки та нагороди міської громади:
- Почесна грамота виконавчого комітету Одеської міської ради;
- Почесна відзнака Одеського міського голови «Подяка»;
- Почесна відзнака Одеського міського голови «Трудовая слава»;
- Почесна відзнака Одеського міського голови «Знак пошани»;
- Почесна відзнака Одеського міського голови «За заслуги перед містом»;
- Почесна відзнака Одеського міського голови «Одеса»;
- Почесна грамота Одеської міської ради;
- Почесна відзнака Одеського міського голови імені Г.Г. Маразлі I, II, III, ступенів.
4. Підстави та порядок присудження відзнак та нагород міської громади визначаються Положеннями, які затверджуються відповідними органами та посадовими особами міського самоврядування.
5. Міська рада та міський голова можуть за власною ініціативою, а також за ініціативою виконавчих органів міської ради встановлювати інші відзнаки та нагороди.


Розділ ІІ
Адміністративно-територіальний устрій та розвиток території міста


Стаття 8.
Територія та межі міста

1. Територія міста Одеси – складова території Одеської області і території України.
2. Територія міста Одеси є просторовою основою життєдіяльності міської громади та знаходиться у віданні громади безпосередньо або через органи міського самоврядування з урахуванням прав та законних інтересів власників землі та належних землекористувачів.
3. Землі в межах міста, окрім земельних ділянок, які належать державі та іншим суб'єктам права власності, знаходяться у віданні міської ради як комунальна власність міської громади.
4. Межі міста Одеси встановлюються Верховною Радою України за поданням міської ради, погодженим з відповідними радами межуючих територій, відповідно до чинного законодавства, з урахуванням історичних, соціально-економічних та інших особливостей території, а також перспектив розвитку та функціонування міської агломерації.

Стаття 9.
Райони міста

1. Адміністративно-територіальний устрій міста Одеси складається з районів в місті. Поділ міста на райони, їх найменування та перейменування, встановлення та зміна меж районів здійснюється Одеською міською радою, з урахуванням історичних, соціально-економічних та інших особливостей.
Поділ міста на райони має за мету створення оптимальної системи управління у місті, наближення органів державної влади та органів міського самоврядування до мешканців, розширення можливостей вирішення питань місцевого значення з урахуванням думки мешканців районів у місті.
2. На момент прийняття Статуту територія міста включає чотири райони в місті: Київський, Малиновський, Приморський та Суворовський.
3. Питання організації управління районами міста вирішуються міською радою згідно з Конституцією, законодавством України та цим Статутом.
4. Міська рада створює на території районів територіальні виконавчі органи міської ради – районні адміністрації. Повноваження районних адміністрацій визначаються Положеннями, що затверджуються міською радою.


Стаття 10.
Топонімічні об’єкти та найменування

1. На території міста існують та створюються вулиці, площі, проспекти, бульвари, провулки, узвози, шляхопроводи та інші топонімічні об’єкти.
2. Найменування і перейменування топонімічних об’єктів міста здійснюється міською радою або за її дорученням виконавчим комітетом, з врахуванням географічних, історичних, національно-культурних та інших місцевих умов і особливостей, а також думки членів міської громади, в порядку визначеним цим Статутом на підставі висновків історико-топонімічної комісії при виконавчому комітеті міської ради.
3. При найменуванні і перейменуванні топонімічних об’єктів міста не допускається присвоєння назв, що є на території міста.
Перейменування топонімічних об’єктів міста допускається лише у випадках відновлення їхніх історичних назв, усунення дублювання цих назв, увіковічення пам’яті видатних особистостей та подій.




Стаття 11.
Розвиток території міста

1. Сталий розвиток міста Одеси забезпечується шляхом розробки та реалізації Стратегії сталого розвитку міста, Генерального плану міста, а також щорічних Програм соціально-економічного та культурного розвитку міста та інших цільових програм за участі міської громади.
2. Стратегію сталого розвитку міста, Генеральний план міста, Програми соціально-економічного та культурного розвитку міста та інші цільові програми затверджує міська рада.
3. Виконавчі органи міської ради, інші суб’єкти у своїй діяльності реалізують основні напрямки Стратегії сталого розвитку міста, Програм соціально-економічного та культурного розвитку міста.
4. Перспективи територіального розвитку міста визначаються Генеральним планом міста.
Основними завданнями Генерального плану міста є визначення діяльності, що забезпечує формування міського середовища, оптимальні умови життєдіяльності населення, ефективності розвитку господарського комплексу, його інфраструктур, поліфункціонального призначення міста, а також забезпечення громадської безпеки і порядку в місті.
5. Розвиток міста здійснюється відповідно до соціальної, економічної, містобудівної політики України з урахуванням значення міста, на основі поєднання інтересів міської громади, інтересів суміжних громад і загальнодержавних цілей та інтересів.


Стаття 12.
Міська агломерація

1. Одеса розвивається як центр Одеської міської агломерації.
2. Територія Одеської міської агломерації визначається Генеральним планом міста, іншою містобудівною документацією згідно законодавства України з урахуванням інтересів міської громади міста та інших зацікавлених територіальних громад.
3. Відносини міської громади з іншими територіальними громадами Одеської міської агломерації можуть оформлятись у вигляді відповідних договорів, підписаних уповноваженими представниками громад та затверджених представницькими органами місцевого самоврядування.



Розділ III
Система міського самоврядування


Стаття 13.
Міська громада

1. Міська громада – первинний суб’єкт місцевого самоврядування на території міста, основний носій його функцій і повноважень.
2. Міська громада здійснює місцеве самоврядування безпосередньо або через органи та посадових осіб міського самоврядування.


Стаття 14.
Міська рада

1. Міська рада є постійно діючим представницьким органом міського самоврядування, який здійснює від імені та в інтересах міської громади функції та повноваження місцевого самоврядування.
2. Міська рада обирається міською громадою на засадах, визначених Конституцією України, у порядку, встановленому Законом України «Про вибори депутатів Верховної ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад, та сільських, селищних, міських голів».
3. На першому пленарному засіданні першої сесії новообраної міської ради депутати, повноваження яких визнані, приносять присягу наступного змісту:
«Я, волею територіальної громади міста Одеси, обраний(на) депутатом Одеської міської ради, присягаю дотримуватися Конституції і законів України, охороняти і відстоювати права та законні інтереси міської громади та її членів, діяти лише в інтересах міської громади, не використовувати депутатський мандат в особистих цілях, сприяти всебічному розвитку міста Одеси, підтверджувати його авторитет в Україні і світі».
Присягу проголошує найстарший за віком депутат, після чого депутати скріплюють текст присяги своїми підписами.
Депутати, повноваження яких визнані на подальших сесіях міської ради, приносять присягу шляхом скріплення її тексту своїм підписом в день набуття повноважень.
4. Міська рада представляє міську громаду у відносинах з іншими органами місцевого самоврядування, органами державної влади, органами самоорганізації населення, об’єднаннями громадян.
5. Повноваження міської ради визначаються Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», іншими законами України.
6. Форми та порядок роботи міської ради визначаються законодавством України про місцеве самоврядування, Регламентом міської ради, який затверджується міською радою, та іншими нормативно-правовими актами міської ради.
7. У складі міської ради можуть утворюватись депутатські фракції та групи відповідно до Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» та Регламенту міської ради.
8. Органами міської ради є постійні комісії та тимчасові контрольні комісії, які створюються та діють відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та нормативно-правових актів міської ради.
9. Для забезпечення своєї діяльності міська рада створює апарат міської ради, підпорядкований міському голові та секретарю міської ради, який організовує його діяльність.
10. Утримання міської ради та її апарату здійснюється за рахунок коштів міського бюджету.
11. Міська рада є юридичною особою, має власну печатку, штампи, бланки, рахунки в органах державного казначейства, набуває від свого імені майнових та особистих немайнових прав, несе обов’язки, може бути позивачем і відповідачем в судах.


Стаття 15.
Міський голова

1. Міський голова є головною посадовою особою міської громади.
2. Міський голова обирається міською громадою на засадах, визначених Конституцією України, у порядку, передбаченому Законом України «Про вибори депутатів Верховної ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад, та сільських, селищних, міських голів».
3. Міський голова представляє міську громаду, міську раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами іншими органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства.
4. Повноваження міського голови визначаються Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», іншими законами України.
Міський голова здійснює повноваження місцевого самоврядування, визначені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими законами, якщо вони не віднесені законами до виключних повноважень міської ради або не віднесені, відповідно до законодавства, міською радою до відання її виконавчих органів.

При здійсненні наданих повноважень міський голова є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед міською громадою, відповідальним – перед Одеською міською радою, а з питань здійснення виконавчими органами ради повноважень органів виконавчої влади – також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади.

5. Міський голова організує діяльність міської ради та її виконавчого комітету, спрямовує діяльність виконавчого комітету та інших виконавчих органів міської ради.

6. Міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень.




Стаття 16.
Виконавчий комітет міської ради

1. Виконавчий комітет міської ради (виконком) є вищим виконавчим органом міської ради, який створюється міською радою на період її повноважень.
2. Виконком очолює міський голова.
3. Кількісний і персональний склад виконкому затверджується міською радою за поданням міського голови.
Перший заступник, заступники міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради та керуючий справами виконкому виконують обов’язки членів виконкому на постійній основі.
До складу виконкому входить також за посадою секретар міської ради.
Інші члени виконкому виконують свої обов’язки, як правило, на громадських засадах. У цьому разі на них не поширюється статус посадових осіб місцевого самоврядування.
4. Повноваження виконкому визначаються міською радою на підставі Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», інших законів України.
Виконком може розглядати і вирішувати питання, віднесені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів міської ради.
Виконком:
1) попередньо розглядає проекти міських програм соціально-економічного і культурного розвитку, цільових програм з інших питань, бюджету міста, проекти рішень з інших питань, що вносяться на розгляд міської ради;
2) координує діяльність відділів, управлінь та інших виконавчих органів міської ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності міської громади, заслуховує звіти про роботу їх керівників;
3) має право змінювати або скасовувати акти підпорядкованих йому відділів, управлінь, інших виконавчих органів міської ради, а також їх посадових осіб.
5. Виконком є підзвітним і підконтрольним міській раді, а з питань здійснення ним повноважень органів виконавчої влади – також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади.
6. Виконком координує та спрямовує діяльність інших виконавчих органів міської ради.

7. Форми та порядок роботи виконкому визначаються законодавством України про місцеве самоврядування та Регламентом виконкому, який затверджується виконкомом.
8. Для забезпечення своєї діяльності у межах загальної чисельності виконавчих органів, затвердженої міською радою, виконком за поданням міського голови створює апарат виконкому, підпорядкований керуючому справами виконкому, який організовує його діяльність.
9. Утримання виконкому та його апарату здійснюється за рахунок коштів міського бюджету.
10. Виконком є юридичною особою, має власну печатку, штампи, бланки, рахунки в органах державного казначейства, набуває від свого імені майнових та особистих немайнових прав, несе обов’язки, може бути позивачем і відповідачем в судах.


Стаття 17.
Інші виконавчі органи міської ради

1. Іншими виконавчими органами міської ради (виконавчими органами) є департаменти, управління, районні адміністрації, відділи та інші утворені радою виконавчі органи.
2. Структура виконавчих органів, загальна чисельність та витрати на їх утримання затверджуються міською радою за пропозиціями міського голови.

3. Виконавчі органи створюються міською радою за поданням міського голови.

4. Повноваження виконавчих органів визначаються міською радою на підставі Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», інших законів України.
5. Виконавчі органи є підконтрольними і підзвітними міській раді, підпорядкованими виконкому та міському голові, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади – також є підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
6. Форми та порядок роботи виконавчих органів визначаються відповідно до законодавства України про місцеве самоврядування нормативно-правовими актами виконкому та міського голови.
7. Виконавчі органи міської ради є юридичними особами, мають власну печатку, штампи, бланки, рахунки в органах державного казначейства, набувають від свого імені майнових та особистих немайнових прав та несуть обов’язки, можуть бути позивачами і відповідачами в судах.




Стаття 18.
Взаємодія міської ради з міським головою та
виконавчими органами ради

1. Міська рада взаємодіє з міським головою на засадах законності, відкритості, взаємної поваги, поєднання місцевих і державних інтересів, спільного визначення пріоритетів міського розвитку.
2. Міська рада взаємодіє з виконкомом та іншими виконавчими органами міської ради на засадах законності, відкритості, взаємної поваги, поєднання місцевих і державних інтересів, пріоритету рішень міської ради, підконтрольності та підзвітності виконавчих органів міській раді, координації галузевих та функціональних напрямів діяльності.
3. Взаємодія міської ради з міським головою, виконкомом та іншими виконавчими органами міської ради здійснюється шляхом застосування широкого кола організаційних та правових форм співробітництва за участі секретаря міської ради, депутатських фракцій та груп, постійних комісій, тимчасових контрольних комісій, інших органів ради та окремих депутатів.
4. Міський голова звітує перед міською радою про діяльність виконкому та інших виконавчих органів міської ради відповідно до чинного законодавства.
5. Міська рада, міський голова та виконавчі органи міської ради діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими законами.


Стаття 19.
Органи самоорганізації населення

1. Органи самоорганізації населення є представницькими органами, які створюються членами міської громади, які на законних підставах проживають на певній частині території міста, для вирішення таких завдань:
а) створення умов для участі жителів у вирішенні окремих питань місцевого значення в межах Конституції і законів України;
б) задоволення соціальних, культурних, побутових та інших потреб жителів шляхом сприяння у наданні їм відповідних послуг;
в) участі в реалізації соціально-економічного, культурного розвитку відповідної території міста, інших місцевих програм.
2. Органами самоорганізації населення є будинкові (у межах території будинку, кількох будинків, житлового комплексу), вуличні (у межах території вулиці, кількох вулиць), квартальні комітети (у межах території кварталу), комітети мікрорайонів (у межах території мікрорайону або житлово-експлуатаційної організації).
На одній і тій же території не можуть одночасно функціонувати два і більше органів самоорганізації населення одного рівня
3. Органи самоорганізації населення утворюються за ініціативою жителів за дозволом міської ради.
4. Порядок створення, легалізації та діяльності органів самоорганізації населення визначаються Законом України «Про органи самоорганізації населення», іншими законодавчими актами України, цим Статутом, нормативно-правовими актами органів та посадових осіб міського самоврядування.
5. Органи самоорганізації населення, легалізовані шляхом реєстрації виконавчим комітетом Одеської міської ради, є юридичними особами і мають права, передбачені Законом та Положенням про органи самоорганізації населення, яке затверджується міською радою.


Стаття 20.
Взаємодія міської ради та виконавчих органів міської ради
з органами самоорганізації населення

1. Міська рада відповідно до Закону України «Про органи самоорганізації населення» може наділяти органи самоорганізації населення при їх створенні повноваженнями, передбаченими ст. 14 Закону України „Про органи самоорганізації населення”, а також делегувати їм за згодою загальних зборів (конференції) жителів відповідної території частину власних повноважень з одночасною передачею їм фінансів і майна, необхідних для здійснення цих повноважень.
2. Міська рада та її виконавчі органи, здійснюють контроль за реалізацією повноважень органами самоорганізації населення, виконанням розпоряджень міського голови, рішень міської ради, її виконавчого комітету.
Уповноважений виконавчий орган міської ради здійснює координацію взаємодії міської ради та її виконавчих органів з органами самоорганізації населення та контроль за фінансовою діяльністю органів самоорганізації населення й використанням фінансів і майна, переданих органам самоорганізації населення для реалізації делегованих повноважень.
3. У разі невиконання рішень міської ради, її виконавчого комітету повноваження органу самоорганізації населення можуть бути достроково припинені за рішенням міської ради, що тягне за собою припинення діяльності цього органу.
4. Органи самоорганізації населення взаємодіють з депутатами міської ради, виконавчими органами міської ради, посадовими особами міського самоврядування, та надають їм інформацію, необхідну для реалізації їх повноважень.
5. Виконавчі органи міської ради сприяють залученню до співпраці з органами самоорганізації населення представників підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, які розміщуються та здійснюють діяльність на території відповідних органів самоорганізації населення


Розділ IV
Участь членів територіальної громади в здійсненні
міського самоврядування


Стаття 21.
Вибори та референдум

1. Міська громада на основі загального прямого виборчого права, шляхом таємного голосування обирає міську раду та міського голову.
2. Міська громада шляхом місцевого референдуму може безпосередньо вирішувати питання міського самоврядування та інші питання, передбачені законодавством України.
3. Порядок організації, проведення виборів та місцевого референдуму визначається законодавством України.


Стаття 22.
Місцеві ініціативи

1. Місцева ініціатива є формою безпосередньої участі членів міської громади у здійсненні місцевого самоврядування, що передбачена законодавством України.
2. Місцева ініціатива може бути внесена в порядку, визначеному цією статтею, членами міської громади, які є дієздатними та досягли 18 років.
3. Предметом місцевої ініціативи можуть бути будь-які питання, віднесені до відання місцевого самоврядування.
Не можуть бути предметом місцевої ініціативи питання, що суперечать Конституції та чинному законодавству України, а також не віднесені до відання міської ради та її органів.
4. Ініціатором внесення місцевої ініціативи на розгляд міської ради є ініціативна група з питань місцевої ініціативи (далі – ініціативна група), яка складається з членів міської громади в кількості не менше 10 осіб, що є дієздатними та досягли 18 років.
Внесення місцевої ініціативи здійснюється ініціативною групою, яка зібрала на підтримку місцевої ініціативи не менше 10 000 підписів членів міської громади.
5. Повідомлення про намір внести місцеву ініціативу вноситься на ім’я секретаря міської ради у вигляді письмового звернення, в якому зазначаються питання, що порушуються шляхом місцевої ініціативи, прізвища та ініціали всіх членів ініціативної групи.
Повідомлення про намір внести місцеву ініціативу підписується всіма членами ініціативної групи.
До повідомлення додаються наступні документи:
- список членів ініціативної групи із зазначенням прізвищ, імен, по-батькові, дат народження, адрес проживання, контактних телефонів, адрес електронної пошти, серій та номерів паспортів або інших документів, що засвідчують особу та належність до міської громади, членів ініціативної групи та визначенням уповноваженої особи (осіб) ініціативної групи;
- проект рішення, підготовлений у порядку місцевої ініціативи (друкований та електронний варіанти);
- пояснювальну записку до проекту рішення (друкований та електронний варіанти).
До повідомлення про намір внести місцеву ініціативу можуть додаватися інші інформаційно-аналітичні матеріали з питань, що порушуються шляхом місцевої ініціативи.
Якщо предмет місцевої ініціативи не відповідає вимогам пункту 3 цієї статті, подані документи повертаються ініціативній групі з відповідним обґрунтуванням.
6. Підписи на підтримку внесення місцевої ініціативи до ради збираються ініціативною групою на підписних листах, зразок яких видається ініціативній групі в апараті міської ради протягом трьох робочих днів після отримання повідомлення про намір внести місцеву ініціативу.
Підпис на підтримку внесення місцевої ініціативи мають право вносити члени міської громади.
7. Члени ініціативної групи, що збирають підписи, зобов'язані ознайомити кожного члена громади, якому пропонується підписати підписний лист, з текстом проекту рішення, підготовленого в порядку місцевої ініціативи. Текст проекту рішення повинен бути викладений на зворотній стороні підписного листа.
Підписний лист заповнюється особисто членом міської громади, який подає свій підпис на підтримку місцевої ініціативи. Члени ініціативної групи повинні попередити члена громади про те, що його підпис на підтримку внесення місцевої ініціативи може бути поставлений лише на одному підписному листі.
Якщо в підписних листах виявлено два або більше підписів одного члена громади, його підписи не враховуються.
Після заповнення підписного листа в ньому робиться запис про загальну кількість підписів. Правильність відомостей, занесених до підписного листа, засвідчується підписом члена ініціативної групи, який збирав підписи.
8. Строк збору підписів на підтримку місцевої ініціативи, що вноситься до міської ради, не може перевищувати три місяці з дня отримання зразка підписних листів в апараті міської ради.
9. Ініціативна група у строки, встановлені пунктом 8 цієї статті, подає секретареві міської ради для реєстрації місцевої ініціативи підписні листи з підписами в кількості, визначеній пунктом 4 цієї статті.
10. Секретар міської ради може перевірити повноту заповнення та достовірність даних підписних листів.
11. Секретар міської ради може відмовити у реєстрації місцевих ініціатив у випадках:
- наявності меншої кількості підписів у підписних листах на підтримку місцевої ініціативи, ніж передбачено пунктом 4 цієї статті;
- відсутності необхідних даних у підписних листах щодо осіб, які поставили підписи на підтримку місцевої ініціативи, внаслідок чого кількість дійсних підписів є меншою, ніж передбачено пунктом 4 цієї статті;
- відсутності підписів членів ініціативної групи, які збирають підписи, на підписних листах, внаслідок чого ці підписні листи вважаються недійсними та кількість дійсних підписів є меншою, ніж передбачено пунктом 4 цієї статті;
- якщо внаслідок порушення інших встановлених вимог, кількість дійсних підписів є меншою, ніж передбачено пунктом 4 цієї статті.
Про відмову у реєстрації місцевої ініціативи секретар міської ради повідомляє уповноважену особу (осіб) ініціативної групи із зазначенням підстав відмови. У цьому випадку ініціативна група може повторно направити повідомлення про намір внести місцеву ініціативу у загальному порядку.
12. У випадку відповідності підписних листів встановленим вимогам та наявності у них дійсних підписів на підтримку внесення місцевої ініціативи у кількості, передбаченій пунктом 4 цієї статті, секретар міської ради реєструє місцеву ініціативу не пізніше, ніж через 10 робочих днів з дня отримання підписних листів.
13. Секретар міської ради не пізніше, ніж через 3 робочих дні з моменту реєстрації місцевої ініціативи, письмово повідомляє про це уповноважену особу (осіб) ініціативної групи, інформує міського голову та доручає апарату ради підготувати проект рішення міської ради, який розглядає профільна комісія.
14. Розгляд проекту рішення, поданого в порядку місцевої ініціативи постійними комісіями та виконавчими органами міської ради проводиться відповідно до Регламенту ради з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» за участю уповноваженої особи (осіб) ініціативної групи.
15. Місцева ініціатива, зареєстрована у встановленому цією статтею порядку, підлягає обов’язковому розгляду на відкритому пленарному засіданні міської ради за участю уповноваженої особи (осіб) ініціативної групи.


Стаття 23.

Організація та підготовка громадських слухань

1. Громадські слухання є формою безпосередньої участі членів міської громади у здійсненні місцевого самоврядування, що передбачена законодавством України.
2. Ініціаторами та учасниками громадських слухань можуть бути члени міської громади, які є дієздатними та досягли 18 років.
3. Предметом громадських слухань можуть бути будь-які питання, віднесені до відання місцевого самоврядування.
Не можуть бути предметом громадських слухань питання, що суперечать Конституції та чинному законодавству України, а також не віднесені до відання міської ради та її органів.
4. Громадські слухання можуть бути обов’язковими та ініціативними.
5. Обов’язкові громадські слухання проводяться у випадках:
- обговорення проектів містобудівної документації відповідно до законодавства про регулювання містобудівної діяльності – за ініціативою виконавчого органу міської ради з питань архітектури та містобудування;
- обговорення проектів тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до законодавства про житлово-комунальні послуги – за ініціативою виробників та виконавців відповідних послуг;
- обговорення проектів регуляторних актів органів міського самоврядування відповідно до законодавства про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності – за ініціативою розробників проектів регуляторних актів, передбачених планами підготовки цих проектів, та за погодженням з юридичним департаментом міської ради та профільною постійною комісією міської ради;
- обговорення інших питань, які відповідно до законодавства України вимагають проведення громадських слухань – за ініціативою виконавчих органів міської ради та інших суб’єктів, передбачених відповідним законодавством.
6. Ініціативні громадські слухання проводяться з будь-яких питань, що можуть бути предметом громадських слухань, за ініціативою членів міської громади.
Ініціатором проведення громадських слухань є ініціативна група з питань громадських слухань (далі – ініціативна група), яка складається з членів міської громади в кількості не менше 10 осіб, що є дієздатними та досягли 18 років.
Проведення ініціативних громадських слухань можливе, якщо ініціативна група зібрала на підтримку їх проведення не менше 1 000 підписів членів міської громади.
7. Повідомлення про намір провести ініціативні громадські слухання вноситься на ім’я секретаря міської ради у вигляді письмового звернення, в якому зазначаються питання, з яких пропонується провести громадські слухання, прізвища та ініціали всіх членів ініціативної групи.
Повідомлення про намір провести ініціативні громадські слухання підписується всіма членами ініціативної групи.
До повідомлення додаються наступні документи:
- список членів ініціативної групи із зазначенням прізвищ, імен, по батькові, дат народження, адрес проживання, контактних телефонів, адрес електронної пошти, серій та номерів паспортів або інших документів, що засвідчують особу та належність до міської громади, членів ініціативної групи та визначенням уповноваженої особи (осіб) ініціативної групи;
- проект порядку денного громадських слухань (друкований та електронний варіанти).
До повідомлення про намір провести ініціативні громадські слухання можуть додаватися інші інформаційно-аналітичні матеріали з питань, з яких пропонується провести громадські слухання.
8. Підписи на підтримку проведення ініціативних громадських слухань збираються ініціативною групою на підписних листах, зразок яких видається ініціативній групі в апараті міської ради протягом трьох робочих днів після отримання повідомлення про намір провести ініціативні громадські слухання.
Підписи на підтримку проведення ініціативних громадських слухань мають право вносити члени міської громади.
9. Члени ініціативної групи, що збирають підписи, зобов’язані ознайомити кожного члена громади, якому пропонується підписати підписний лист, з проектом порядку денного громадських слухань. Текст проекту порядку денного громадських слухань повинен бути викладений на зворотній стороні підписного листа.
Підписний лист заповнюється особисто членом міської громади, який подає свій підпис на підтримку проведення громадських слухань. Члени ініціативної групи повинні попередити члена громади про те, що його підпис на підтримку проведення громадських слухань може бути поставлений лише на одному підписному листі. Якщо в підписних листах виявлено два або більше підписів одного члена громади, його підписи не враховуються.
Після заповнення підписного листа в ньому робиться запис про загальну кількість підписів. Правильність відомостей, занесених до підписного листа, засвідчується підписом члена ініціативної групи, який збирав підписи.
10. Строк збору підписів на підтримку проведення громадських слухань не може перевищувати один місяць з дня отримання зразка підписних листів в апараті міської ради.
11. Ініціативна група у строки, встановлені пунктом 10 цієї статті, подає секретареві міської ради:
- підписні листи з підписами в кількості, визначеній пунктом 6 цієї статті;
- повідомлення із зазначенням орієнтовної кількості учасників громадських слухань, пропонованого місця та часу їх проведення, прізвища, імені, по батькові, дати народження, адреси проживання, контактного телефону, адреси електронної пошти, серії та номеру паспорту або іншого документа, що засвідчує особу та належність до міської громади, особи, відповідальної за їх організацію;
- заяву особи про надання згоди бути відповідальною особою за організацію громадських слухань;
- перелік посадових осіб міського самоврядування, депутатів міської ради, яких пропонується запросити на громадські слухання.
12. Секретар міської ради може протягом десяти робочих днів перевірити повноту заповнення та достовірність даних підписних листів.
13. Секретар міської ради може відмовити у проведенні ініціативних громадських слухань у випадках:
- наявності меншої кількості підписів у підписних листах на підтримку проведення громадських слухань, ніж передбачено пунктом 6 цієї статті;
- відсутності необхідних даних у підписних листах щодо осіб, які поставили підписи на підтримку проведення громадських слухань, внаслідок чого кількість дійсних підписів є меншою, ніж передбачено пунктом 6 цієї статті;
- відсутності підписів членів ініціативної групи, які збирають підписи, на підписних листах, внаслідок чого ці підписні листи вважаються недійсними та кількість дійсних підписів є меншою, ніж передбачено пунктом 6 цієї статті;
- якщо внаслідок порушення інших встановлених вимог, кількість дійсних підписів є меншою, ніж передбачено пунктом 6 цієї статті.
Про відмову у проведенні ініціативних громадських слухань секретар міської ради повідомляє уповноважену особу (осіб) ініціативної групи із зазначенням підстав відмови. У разі ненадання документів у строки, встановлені пунктом 10 цієї статті, або у разі відмови у проведенні громадських слухань ініціативна група може повторно направити повідомлення про намір провести громадські слухання у загальному порядку.
14. У випадку відповідності підписних листів встановленим вимогам та наявності у них дійсних підписів на підтримку проведення громадських слухань у кількості, передбаченій пунктом 6 цієї статті, секретар міської ради доручає апарату міської ради підготовку проекту розпорядження міського голови про проведення громадських слухань не пізніше, ніж через 10 робочих днів з дня отримання підписних листів.
15. Ініціатори проведення обов’язкових громадських слухань подають міському голові:
- підготовлений та оформлений належним чином проект документу, що підлягає обговоренню на громадських слуханнях або, у разі великого обсягу проекту, витяг з нього, що відбиває його основний зміст;
- повідомлення із зазначенням орієнтовної кількості учасників громадських слухань та посади, прізвища, імені, по батькові посадової особи або назви уповноваженого органу міського самоврядування, відповідального за їх організацію;
- перелік посадових осіб міського самоврядування, депутатів міської ради, яких пропонується запросити на громадські слухання.
До зазначених документів можуть додаватися інші інформаційно-аналітичні матеріали з питань, з яких пропонується провести громадські слухання.
16. Громадські слухання скликаються розпорядженням міського голови, у якому зазначаються:
- предмет громадських слухань;
- місце проведення громадських слухань;
- дата та час проведення громадських слухань;
- орієнтовна кількість учасників громадських слухань;
- назви уповноваженого органу або особи, відповідальної за організацію громадських слухань;
- доручення відповідному органу міського самоврядування щодо участі його представників у громадських слуханнях;
- порядок забезпечення громадського порядку, медичної допомоги, вирішення інших питань щодо проведення громадських слухань.
17. Уповноважений орган або особа, відповідальна за організацію громадських слухань:
- розміщує оголошення про проведення громадських слухань на офіційному веб-сайті міста, в газеті «Одесский вестник» та, за потребою, в інших ЗМІ не пізніше, ніж за 14 днів до їх проведення, із зазначенням предмету громадських слухань, місця, дати та часу проведення громадських слухань, орієнтовної кількості учасників громадських слухань, особи, відповідальної за організацію громадських слухань, інформації про те, де можна ознайомитись із матеріалами громадських слухань;
- запрошує на громадські слухання посадових осіб міського самоврядування, депутатів міської ради, експертів з питань, які винесені на обговорення, інших осіб;
- організовує ознайомлення громадськості та інших зацікавлених осіб з інформаційними матеріалами з питань, винесених на громадські слухання;
- взаємодіє з правоохоронними органами щодо забезпечення дотримання громадського порядку під час проведення громадських слухань;
- взаємодіє з медичними закладами та іншими уповноваженими організаціями з питань забезпечення медичної допомоги під час проведення громадських слухань;
- забезпечує підготовку місця для проведення громадських слухань;
- вирішує інші питання, пов’язані з підготовкою громадських слухань.


Стаття 24.
Проведення громадських слухань

1. Члени міської громади мають право брати участь у громадських слуханнях, що стосуються їх індивідуальних та колективних прав та охоронюваних законом інтересів.
2. Перед початком громадських слухань за участі представників органів міського самоврядування проводиться реєстрація учасників слухань з правом ухвального голосу на підставі паспорта або іншого документа, що засвідчує особу та належність до міської громади, із зазначенням прізвища, ініціалів, року народження, місця проживання та контактних даних (телефону, e-mail). Ці дані кожний учасник засвідчує особистим підписом. Незареєстровані особи не можуть брати участь у громадських слуханнях.
3. Учасники громадських слухань при реєстрації отримують ухвальні мандати, які обов’язково використовують для голосування на громадських слуханнях.
4. Депутати всіх рівнів, посадові особи місцевого самоврядування, експерти, інші запрошені особи реєструються окремо за відповідним посвідченням, та беруть участь у громадських слуханнях з правом дорадчого голосу.
5. Перед початком громадських слухань представники органу міського самоврядування перераховують загальну кількість присутніх учасників громадських слухань, про що зазначається у протоколі громадських слухань. У разі, якщо кількість присутніх учасників відрізняється від кількості зареєстрованих учасників більше, ніж на 10 відсотків, проводиться повторна реєстрація.
6. Обов’язкові громадські слухання відкриває та веде представник уповноваженого органу, а ініціативні громадські слухання відкриває особа, відповідальна за організацію громадських слухань, яка повідомляє учасників про предмет та порядок денний громадських слухань, кількість зареєстрованих та присутніх учасників, запрошених осіб.
7. Особа, відповідальна за організацію ініціативних громадських слухань, забезпечує обрання головуючого.
Не може бути обрана головуючим на громадських слуханнях посадова особа, звіт про роботу якої розглядається, або підпорядковані їй посадові (службові) особи.
Головуючий обирається більшістю голосів від загальної кількості зареєстрованих учасників.
8. Головуючий організовує вибори секретаря та лічильної комісії.
Лічильна комісія обирається у складі не менше трьох осіб.
Секретар та лічильна комісія обираються більшістю голосів від загальної кількості зареєстрованих учасників.
9. Учасники громадських слухань шляхом голосування затверджують регламент, яким встановлюється час на:
- загальну тривалість громадських слухань;
- основну доповідь;
- запитання та відповіді на запитання після доповіді;
- співдоповіді (не більше двох), за необхідності;
- відповіді на запитання після співдоповідей, за необхідності;
- виступи учасників громадських слухань та запрошених.
10. На громадських слуханнях не допускаються розгляд та прийняття рішень із питань, що не є предметом слухань і про які заздалегідь не було повідомлено учасників громадських слухань.
11. Учасники громадських слухань мають дотримуватися регламенту, не допускати вигуків, образ, інших дій, що заважають обговоренню винесених на розгляд питань. У випадку порушення цієї вимоги за пропозицією головуючого більшістю голосів може прийматися рішення про позбавлення права участі порушника чи порушників громадського порядку у громадських слуханнях. При невиконанні порушниками цього рішення, до них можуть бути застосовані примусові заходи відповідно до чинного законодавства у зв’язку з порушенням громадського порядку.
12. Хід громадських слухань фіксується секретарем громадських слухань у протоколі громадських слухань, який підписується головуючим, секретарем, представником органу міського самоврядування.
До протоколу громадських слухань заносяться:
- предмет громадських слухань;
- дата і місце їх проведення;
- посада (за наявності), прізвище і ініціали головуючого та секретаря громадських слухань;
- кількість учасників;
- основний зміст доповідей, співдоповідей, питань, відповідей, виступів у обговоренні;
- зміст пропозицій щодо рекомендацій громадських слухань;
- результати голосування;
- зміст прийнятих рекомендацій.
13. Рекомендації громадських слухань приймаються шляхом відкритого голосування більшістю голосів від кількості зареєстрованих учасників та підписуються головуючим, секретарем та представником органу міського самоврядування, і підлягають обов’язковому розгляду органами міського самоврядування.
14. Рекомендації громадських слухань, прийняті з порушенням встановленої процедури, не підлягають розгляду органами міського самоврядування.
15. Рекомендації громадських слухань разом з протоколом та матеріалами реєстрації учасників громадських слухань передаються секретарю Одеської міської ради протягом десяти робочих днів після проведення громадських слухань.


Стаття 25.
Розгляд рекомендацій громадських слухань

1. Протягом десяти робочих днів з моменту надходження рекомендацій, протоколу та матеріалів реєстрації учасників громадських слухань секретар міської ради інформує міського голову та направляє на розгляд до профільного виконавчого органу та постійної комісії міської ради рекомендації громадських слухань.
2. У разі, якщо вирішення питання, яке було предметом громадських слухань, не входить до компетенції міської ради та її органів, рекомендації громадських слухань направляються на розгляд до відповідних органів.
3. До матеріалів, що готуються до засідання відповідного органу, обов’язково долучається рекомендації і протокол громадських слухань.
4. Рішення органів і посадових осіб міського самоврядування за результатами розгляду рекомендацій громадських слухань підлягають обов’язковому оприлюдненню у засобах масової інформації.
Головуючий та секретар громадських слухань мають право брати участь у розгляді рекомендацій громадських слухань в органах міського самоврядування.
5. Інформація щодо результату розгляду рекомендацій громадських слухань надається у порядку, встановленому законодавством про доступ до публічної інформації.


Стаття 26.
Організація та підготовка загальних зборів громадян за
місцем проживання

1. Загальні збори громадян за місцем проживання (далі – збори) є формою їх безпосередньої участі у вирішенні питань місцевого значення і скликаються за місцем проживання громадян (будинок, житловий комплекс, вулиця, квартал, мікрорайон).
2. У роботі зборів мають право брати участь дієздатні громадяни, які досягли 18 років і постійно проживають на відповідній території.
У роботі зборів можуть брати участь народні депутати, депутати місцевих рад, представники органів державної влади, посадові особи місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, трудових колективів, об'єднань громадян.3. Збори скликаються міським головою, органами самоорганізації населення або безпосередньо членами міської громади.
У разі, коли збори скликаються органами самоорганізації населення або членами громади, вони не пізніше ніж за сім днів направляють до районної адміністрації та відповідного територіального органу внутрішніх справ письмове повідомлення, підписане всіма ініціаторами зборів, в якому зазначається час, місце, попередній порядок денний, ініціатори зборів з вказівкою прізвища, ім’я по-батькові, адреси, контактного телефону.
4. До компетенції зборів належить розгляд будь-яких питань, віднесених до відання місцевого самоврядування, в межах Конституції і законів України, внесення пропозицій відповідним органам і організаціям.

5. Збори призначаються у зручний для їх учасників час, як правило, у неробочі дні (субота, неділя).

Районні адміністрації та органи самоорганізації населення сприяють у підготовці і проведенні зборів.

6. Рішення про скликання зборів доводиться ініціаторами їх скликання до відома громадян, які проживають на відповідній території, не пізніше ніж за 7 днів до їх проведення з зазначенням часу, місця проведення зборів, питань, які вносяться на їх обговорення.
Стаття 27.

Проведення загальних зборів громадян за місцем проживання


1. Члени міської громади мають право брати участь у зборах, що проводяться за місцем їх проживання.
2. Перед початком зборів проводиться реєстрація учасників зборів з правом ухвального голосу на підставі паспорта або іншого документа, що засвідчує особу та належність до міської громади за відповідним місцем проживання, із зазначенням прізвища, ініціалів, року народження, місця проживання та контактних даних (телефону, e-mail). Ці дані кожний учасник засвідчує особистим підписом. Незареєстровані особи не можуть брати участь у загальних зборах.
3. Учасники зборів при реєстрації отримують ухвальні мандати, які обов’язково використовують для голосування на зборах.
4. Депутати всіх рівнів, посадові особи місцевого самоврядування, експерти, інші запрошені особи реєструються окремо за відповідним посвідченням, та беруть участь у громадських слуханнях з правом дорадчого голосу.
5. Збори є повноважними, якщо у них беруть участь більше половини членів міської громади, які постійно проживають та зареєстровані на відповідній території.
6. Перед початком зборів ініціатори можуть перерахувати загальну кількість присутніх учасників зборів, про що зазначається у протоколі загальних зборів. У разі, якщо кількість присутніх учасників відрізняється від кількості зареєстрованих учасників більше, ніж на 10 відсотків, проводиться повторна реєстрація.
7. Збори відкриває та веде ініціатор зборів, який повідомляє учасників про питання, які вносяться на обговорення зборів, кількість зареєстрованих та присутніх учасників, запрошених осіб.
8. Головуючий організовує вибори секретаря та лічильної комісії.
Лічильна комісія обирається у складі не менше трьох осіб.
Секретар та лічильна комісія обираються більшістю голосів від загальної кількості зареєстрованих учасників.
9. Хід зборів фіксується секретарем зборів у протоколі, який підписується головуючим та секретарем зборів.
До протоколу зборів заносяться:
- порядок денний зборів;
- дата і місце їх проведення;
- посада (за наявності), прізвище і ініціали головуючого та секретаря зборів;
- кількість учасників;
- основний зміст доповідей, співдоповідей, питань, відповідей, виступів у обговоренні;
- зміст пропозицій щодо рішень зборів;
- результати голосування;
- зміст прийнятих рішень.
10. Рішення зборів приймаються шляхом відкритого або таємного голосування більшістю голосів від кількості зареєстрованих учасників і підписуються головуючим та секретарем зборів.
11. Рішення зборів, прийняті з порушенням встановленої процедури, не підлягають розгляду органами міського самоврядування.
12. Рішення зборів разом з протоколом та матеріалами реєстрації учасників зборів передаються до міської ради, її виконавчих органів, інших органів місцевого самоврядування, органів державної влади, їх територіальних підрозділів, підприємств, установ та організацій, які інформують головуючого зборів про результати розгляду у місячний термін.


Стаття 28.
Консультації з громадськістю

1. Органи та посадові особи міського самоврядування можуть проводити консультації з громадськістю з питань міського самоврядування шляхом взаємодії через консультативні ради, робочі групи та інші консультативні форми.
2. На підставі пропозицій об’єднань громадян, релігійних громад та об’єднань, місцевих організацій політичних партій та інших суб’єктів міським головою можуть створюватися постійно діючі консультативні ради.
3. Консультативні ради діють як дорадчі органи та можуть включати представників об’єднань громадян, органів самоорганізації населення, національно-культурних спілок, творчих спілок, релігійних громад та об’єднань, місцевих організацій політичних партій, об’єднань підприємців, професійних спілок, наукових та вищих навчальних закладів, які діють на території міста.
4. Консультативні ради можуть розглядати питання, які зачіпають права та законні інтереси усіх або частини членів міської громади.
5. Основною формою роботи консультативних рад є засідання. У засіданнях консультативних рад з правом дорадчого голосу можуть брати участь депутати міської ради, керівники її виконавчих органів, керівники органів державної влади, а також на запрошення курівника консультативної ради, інші особи.
6. Консультативні ради не менше ніж один раз на рік звітують про свою роботу перед міською громадою.
7. Інформація про склад та діяльність консультативних рад оприлюднюється та надається в порядку, передбаченому законодавством України про доступ до публічної інформації.
8. Організаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності консультативних рад покладається на апарат та виконавчі органи міської ради.
9. Особливою формою консультативної ради є Молодіжна рада при міському голові, яка формується на виборних засадах у порядку який затверджується міським головою.
Особливості діяльності Молодіжної ради встановлюються положенням про неї, яке затверджується міським головою.


Стаття 29.
Звернення громадян

1. Члени міської громади мають право направляти індивідуальні або колективні звернення до органів і посадових осіб міського самоврядування.
2. Члени міської громади мають право в установлений розпорядком роботи час особисто звертатися в ці органи, до їх посадових осіб із зауваженнями, скаргами, пропозиціями з питань, віднесених до відання місцевого самоврядування, а також із заявами або клопотаннями щодо реалізації своїх законних прав та інтересів і скаргами про їх порушення у межах повноважень, визначених законодавством для органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
3. Керівні посадові особи міського самоврядування (міський голова, заступники міського голови, секретар ради, керуючий справами, та керівники виконавчих органів) не рідше, ніж раз на місяць проводять прийом членів міської громади з особистих питань. Передача цієї функції іншим особам не допускається.
4. Органи та посадові особи міського самоврядування зобов’язані розглядати звернення членів міської громади, вживати необхідні заходи та надавати на них письмові відповіді відповідно до законодавства України.
5. Міська рада та міський голова створюють умови для подання звернень громадян та отримання відповідей на них за принципом організаційної єдності, який передбачає, що будь-яке звернення може спрямовуватись до єдиного виконавчого органу з питань звернень громадян, який скеровує його за належністю.


Стаття 30.
Звітування перед міською громадою посадових осіб та
органів місцевого самоврядування

1. Органи та посадові особи міського самоврядування є підзвітними та підконтрольними міській громаді.

2. Органи та посадові особи міського самоврядування постійно інформують населення про виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку, міського бюджету, з інших питань місцевого значення і не рідше одного разу на рік звітують перед міською громадою.

3. Звітування органів та посадових осіб міського самоврядування може здійснюватися на пленарних засіданнях міської ради, публічних зустрічах, зустрічах з представниками засобів масової інформації та у інших формах, передбачених законодавством України.

4. Міська громада має право на отримання інформації про діяльність органів та посадових осіб міського самоврядування в порядку, встановленому законодавством України.

5. Порядок надання вказаної інформації, засоби її доведення до членів міської громади визначаються законодавством України та нормативно-правовими актами органів та посадових осіб міського самоврядування.


Стаття 31.
Соціальне партнерство та соціальне замовлення

1. Органи міського самоврядування спільно з організаціями роботодавців та професійними спілками є учасниками соціального партнерства в сфері соціально-трудових і пов’язаних із ними економічних відносин та вирішення соціально-трудових конфліктів.
2. Завданнями соціального партнерства є:
- забезпечення реалізації соціально орієнтованої економічної політики;
- створення ефективного механізму регулювання соціально-трудових і пов'язаних з ними економічних відносин;
- проведення колективних переговорів, взаємних консультацій, укладення колективних договорів та угод;
- запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) і сприяння вирішенню соціально-трудових конфліктів;
- вдосконалення місцевого нормативного регулювання та правозастосовної діяльності в сфері соціально-трудових і пов’язаних із ними економічних відносин.
3. Основною формою соціального партнерства є консультації, які проводяться з метою попереднього вивчення та з’ясування позицій, а також вироблення спільних рішень з питань регулювання соціально-трудових і пов’язаних із ними економічних відносин.
4. Міська рада використовує механізм соціального замовлення для залучення громадських, волонтерських та благодійних організацій, органів самоорганізації населення до розв’язання пріоритетних соціальних проблем.
5. Механізм соціального замовлення реалізується на конкурсних засадах в порядку, визначеному Положенням про соціальне замовлення, яке затверджується міською радою.



Розділ V
Культурна спадщина та сприяння соціально-культурному
розвитку міста


Стаття 32.
Видатні особи

1. Міська громада вважає своїм головним надбанням та вшановує видатних осіб – діячів освіти, науки, культури, медицини, комерції, спорту, військової справи, державного управління та інших галузей суспільного життя.
2. Особливу шану міська громада віддає видатним особам, які сприяли створенню та розвитку міста Одеси як економічного та культурного центру Північного Причорномор’я:
- засновнику Одеси віце-адміралу Йосифу де Рибасу;
- першому містобудівнику Одеси інженеру-полковнику Францу де Волану;
- першому градоначальнику Одеси герцогу Арману Емманюелю дю Плессі де Ришельє;
- генерал-губернаторам Новоросійського краю князю Михайлу Семеновичу Воронцову та графу, першому “вічному громадянину міста’’ Олександру Григоровичу Строганову;
- меценату та міському голові Григорію Григорійовичу Маразлі.
3. Міська громада пишається видатними особами, які розкривали свій талант в м. Одесі:
- поетами та письменниками: О. Пушкіним, М. Гоголем, А. Міцкевичем, І. Франко, Л. Українкою, М. Коцюбинським, О. Купріним, І. Буніним, Шолом-Алейхемом, І. Вазовим, Г. Ахматовою, Е. Багрицьким, С Кірсановим, О. Чорним, В. Катаєвим, І. Бабелем, І. Ільфом, Є. Петровим, Ю. Олешим, М. Жванецьким, В. Інбер, К. Паустовським, К. Чуковським;
- діячами культури: Д. Ойстрахом, Е. Гілельсом, С. Ріхтером, А. Неждановою, П. Ніщинським, Л. Утьосовим;
- архітекторами та художниками: Е. Ферстером, Ф. Фраполі, А. Дігбі, К. Пот`є, Ф. Боффо, Г. Торичеллі, Ф. Гонсіоровським, А. Бернардацці, Л. Влодеком, К. Костанді;
- вченими: Г. Гамовим, В. Філатовим, М. Пироговим, П. Столяром, І. Сєченовим, М. Грушевським, Д.Мендєлєєвим, М. Пироговим, В. Глушко, С. Джевецьким, лауреатами Нобелівської премії І. Мечниковим, І. Таммом, З. Ваксманом;
- кінорежисерами: О. Довженком, П. Тодоровським, С. Говорухіним, М. Губенком, К. Муратовою;
- акторами: В. Холодною, М. Кропивницьким, В. Васильком, М. Водяним; Р. Карцевим, Л. Удовіченко, Л. Доліною;
- спортсменами: О. Баюл, В. Петренко, М. Авіловим, М. Мільчевим, Н. Олізаренко, Ю. Никандровим, Я. Железняком, І. Бєлановим, О. Соколовською, Ю. Білоногом;
- воєначальниками: Маршалом Р. Малиновським, Віце-адміралом Г. Жуковим, Героєм Радянського Союзу А.І. Марінеско.
4. Органи міського самоврядування вживають заходи щодо увіковічення пам’яті видатних осіб та популяризації їх прикладу для сучасних та майбутніх поколінь.


Стаття 33.
Культурна спадщина міської громади

1. Міська громада та органи міського самоврядування усвідомлюють свою відповідальність та забезпечують у межах своїх повноважень збереження для нащадків культурної спадщини міської громади, зокрема, забудови центральної частини міста.
2. Органи міського самоврядування взаємодіють з органами державної влади та міжнародними організаціями з питань охорони та використання об’єктів культурної спадщини на території міста.


Стаття 34.
Сприяння соціально-культурному розвитку міста

1. Органи міського самоврядування сприяють та підтримують розвиток інтелектуального і культурного потенціалу, духовного і культурного життя та відповідної інфраструктури міста.
2. Органи міського самоврядування створюють умови для творчого, наукового, культурного, інтелектуального, спортивного розвитку обдарованих членів міської громади, надають їм організаційну підтримку.
3. Органи міського самоврядування у межах своїх повноважень сприяють участі членів міської громади у національних та міжнародних конкурсах, фестивалях, спортивних, наукових, культурних, інтелектуальних, творчих та інших заходах, що проводяться у місті та за його межами.



Стаття 35.
Благодійництво та меценатство

1. Міська громада та органи міського самоврядування, виходячи з історичних традицій та сучасного позитивного досвіду, схвалюють та підтримують благодійництво та меценатство.
2. Підтримка благодійництва та меценатства органами міського самоврядування здійснюється відповідно до законодавства України та цього Статуту, а також шляхом популяризації діяльності благодійників та меценатів серед населення міста.


Стаття 36.
Участь органів міського самоврядування у внутрішньодержавному
та міжнародному співробітництві

1. Внутрішньодержавне та міжнародне співробітництво органів міського самоврядування здійснюється у відповідності та в межах, визначених законодавством України та цим Статутом.
2. Органи міського самоврядування беруть участь у внутрішньодержавному та міжнародному співробітництві, здійснюють заходи, спрямовані на встановлення та розвиток взаємовигідних відносин з відповідними органами публічної влади та укладають необхідні угоди.
3. Міська громада підтримує та розвиває дружні зв’язки з вихідцями із Одеси в інших містах України та світу, а також з Одеськими земляцтвами.
4. Органи міського самоврядування сприяють встановленню та підтримці зв’язків міста з містами-побратимами та спорідненими містами.
5. Міська рада може створювати представництва в містах-побратимах.


Розділ VI
Матеріальна та фінансова основа міського самоврядування

Стаття 37.
Майно міської громади

1. Міській громаді належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи міського бюджету, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров’я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об’єкти, визначені відповідно до закону як об’єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність міської громади за місцем відкриття спадщини.
2. Суб’єктом права комунальної власності в місті Одесі є міська громада.
3. Від імені та в інтересах міської громади права суб'єкта комунальної власності здійснює Одеська міська рада.



Стаття 38.
Управління та розпорядження об’єктами комунальної власності

1. Управління об’єктами комунальної власності здійснюється виконавчими органами міської ради.
2. Для здійснення управління окремими об’єктами комунальної власності або майновими комплексами можуть утворюватися комунальні підприємства, установи та організації.
3. Управління об’єктами комунальної власності спрямоване на забезпечення їх максимально ефективного використання за цільовим призначенням для задоволення, як правило, громадських потреб та інтересів.
4. На підставах та у порядку, передбаченому законодавством та рішеннями міської ради, виконавчі органи міської ради можуть передавати об’єкти комунальної власності в оренду, позичку, концесію, управління юридичним та фізичним особам, як правило, на конкурсних засадах.
5. Міська рада та її виконавчі органи здійснюють контроль за використанням об’єктів комунальної власності, закріплених за комунальними підприємствами, установами та організаціями, а також переданих в оренду, позичку, концесію, управління юридичним та фізичним особам.
6. Розпорядження об’єктами комунальної власності здійснюється міською радою.
7. Розпорядження об’єктами комунальної власності передбачає їх приватизацію, відчуження, передачу в заставу, внесення до статутного капіталу суб’єктів господарювання, внесення у спільну, у тому числі інвестиційну, діяльність, об’єднання на договірних засадах з іншими суб’єктами права власності відповідно до законодавства.
8. Доцільність, порядок та умови відчуження та інших способів розпорядження об’єктами комунальної власності визначаються міською радою. Доходи від відчуження об’єктів комунальної власності зараховуються до міського бюджету і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетом розвитку.
9. Міська рада та її виконавчі органи здійснюють контроль за дотриманням умов відчуження та інших способів розпорядження об’єктами комунальної власності.


Стаття 39.
Комунальні підприємства, установи та організації

1. Міська рада для здійснення управління об’єктами комунальної власності міської громади, виконання робіт, надання послуг та реалізації інших функцій для задоволення потреб міської громади, може створювати комунальні підприємства, установи і організації.
2. Комунальні підприємства, установи та організації здійснюють не заборонену законом та визначену їх статутними документами виробничу, комерційну, науково-дослідницьку, освітню, соціально-культурну та іншу діяльність з метою задоволення потреб та інтересів членів міської громади та інших осіб.
3. Майно міської громади закріплюється за комунальними підприємствами, установами та організаціями на праві господарського відання або праві оперативного управління.
4. Комунальні підприємства, установи та організації несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями лише грошовими коштами, що є в їхньому розпорядженні.
5. Міська рада та її виконавчі органи не відповідають за зобов’язаннями комунальних підприємств, установ та організацій, а вони не відповідають за зобов’язаннями міської ради та її виконавчих органів.


Стаття 40.
Міська фінансова політика

1. Міська громада володіє такими фінансовими ресурсами: кошти міського бюджету; кошти комунальних підприємств, установ і організацій; частина коштів підприємств, установ і організацій, створених за участю органів міського самоврядування; дивіденди, нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, що перебувають у власності територіальної громади; кошти, передані державою для забезпечення виконання делегованих повноважень органів виконавчої влади; інші фінансові ресурси відповідно до законодавства України.

2. Фінансова діяльність органів міського самоврядування має на меті:

- створення механізмів регулювання, стимулювання та координації процесів економічного та соціального розвитку міста;
- запровадження відповідних фіскальних інструментів, що дозволяють створювати механізми формування надійної бази власних надходжень.
- забезпечення надання послуг у соціальній, житлово-комунальній та інших сферах міського господарства;
- сприяння розвитку інвестиційних процесів;
- виконання повноважень, делегованих органами виконавчої влади.
3. Управління фінансовими ресурсами здійснюється за допомогою фінансового планування, регулювання (податкового, кредитного, дотаційного та субвенційного), обліку, аналізу та контролю.
4. Міська рада здійснює контроль за використанням запозичень виконавчими органами міської ради, комунальними підприємствами, установами та організаціями.
5. Міська рада може об’єднувати на договірних засадах свої фінансові ресурси з фінансовими ресурсами інших територіальних громад та з державними фінансовими ресурсами з метою спільного фінансування міських, регіональних або загальнодержавних програм.
6. Основним фінансовим планом міської громади є міський бюджет, який розробляється, затверджується та виконується органами міського самоврядування відповідно до бюджетного законодавства з урахуванням Програми соціально-економічного та культурного розвитку міста.


Стаття 41.
Підприємництво та інвестиційна (інноваційна) політика

1. Органи міського самоврядування сприяють розвитку підприємництва на території міста, розширенню виробництва та наданню послуг, з метою задоволення господарських, побутових, соціально-культурних та інших потреб членів міської громади.
2. Міська рада може приймати рішення щодо надання суб’єктам підприємництва відповідно до чинного законодавства пільг по місцевих податках і зборах, а також земельному податку.
3. На території міста заохочуються будь-які законні форми залучення капіталу та інвестицій, які сприяють розвитку економіки в місті, у першу чергу, галузей та об’єктів комунальної та соціальної інфраструктури.



Розділ VII
Прикінцеві положення


Стаття 42.
Порядок прийняття Статуту. Дія Статуту в часі та просторі

1. Статут приймається міською радою після громадського обговорення підлягає реєстрації в органах Міністерства юстиції України в порядку, установленому чинним законодавством.
2. Статут набуває чинності після його реєстрації в органах Міністерства юстиції України з дня оприлюднення в газеті міської ради «Одесский вестник».
3. Дія Статуту розповсюджується на всю територію міста.


Стаття 43.
Порядок внесення змін та доповнень до Статуту

1. Внесення змін та доповнень до цього Статуту здійснюється в порядку, встановленому для його прийняття.
2. Пропозиції щодо внесення змін та доповнень до цього Статуту можуть вноситися міським головою, виконавчим комітетом, депутатами міської ради та членами міської громади в порядку місцевої ініціативи.
 
АНАЛІЗ
впливу регуляторного акта – проекту рішення Одеської міської ради
«Про прийняття Статуту територіальної громади міста Одеси»
  
Проект рішення Одеської міської ради «Про прийняття Статуту територіальної громади міста Одеси» розроблено робочою групою, створеною розпорядженням міського голови від 27.12.2010 р. № 2465-01р.
 
 1. Визначення та аналіз проблеми, яку буде розв’язано шляхом державного регулювання.
 
Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено право представницького органу місцевого самоврядування на основі Конституції та законів України прийняти Статут територіальної громади міста з метою врахування історичних, національно-культурних, соціально-економічних та інших особливостей здійснення місцевого самоврядування.
 
Члени територіальної громади як основного суб’єкта місцевого самоврядування відповідно до законодавства мають права щодо прийняття участі у діяльності та контролю за органами місцевого самоврядування. Однак, на даний час практична реалізація даних прав знаходиться на низькому рівні.
Так, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено низку норм безпосередньої демократії, зокрема скликання та врахування рішення загальних зборів громадян, організація та проведення громадських слухань, місцевих ініціатив та ін., процедура здійснення яких потребує визначення у Статуті територіальної громади міста.
Крім того, вказаним законом встановлено правила щодо здійснення місцевого самоврядування для всіх територіальних громад. Такий підхід не дозволяє враховувати історичні, національно-культурні, соціально-економічні особливості кожної територіальної громади.
 
 
2. Цілі державного регулювання.
 
Закріплення норм, встановлених Конституцією, законами України,  Європейською хартією місцевого самоврядування, встановлення порядку їх виконання, вираження особливостей, які властиві мешканцям міста Одеси, пропонується вирішити шляхом прийняття Статуту територіальної громади міста Одеси.
 
3. Альтернативні способи досягнення встановлених цілей.
 
Альтернативою є прийняття низки рішень міської ради для врегулювання важливих питань територіальної громади. Даний спосіб не є ефективним з декількох причин:
- Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» прямо встановлюється, що визначення, зокрема проведення громадських слухань,  загальних зборів громадян, внесення місцевих ініціатив встановлюється Статутом територіальної громади;
- вирішення важливих для міста питань шляхом прийняття різних рішень міської ради значно ускладнює інформованість членів територіальної громади стосовно їх прав у здійсненні місцевого самоврядування;
- сукупність рішень міської ради за своєю суттю не можуть врахувати та систематизувати історичні, національно-культурні, соціально-економічні та інші особливості здійснення місцевого самоврядування на території міста Одеси.
 
 
 
4. Механізм, який пропонується застосувати для роз’яснення проблеми, і відповідні заходи.
 
Вперше пропонується офіційно закріпити історичні, національно-культурні, соціально-економічні та інші особливості м. Одеси, визначити символіку та гімн міста, затвердити засади нагородження одеситів та інших видатних діячів за внесок в розвиток міста.
Статутом регулюються права членів територіальної громади на проведення громадських слухань, загальних зборів громадян, внесення місцевих ініціатив та встановлюється порядок їх реалізації.
Прийняття Статуту територіальної громади встановить чіткі вимоги по механізму участі членів територіальної громади у вирішенні важливих для міста питань та визначить особливості здійснення місцевого самоврядування на території міста Одеси.
 
 
 
5. Обґрунтування можливості досягнення встановлених цілей у разі прийняття регуляторного акта.
 
Досягнення цілей, поставлених розробниками пропонується вирішити шляхом обов’язковості виконання норм Статуту всіма членами територіальної громади та органами владних повноважень.
Також пропонується проведення широкої інформаційної кампанії щодо роз’яснення положень Статуту та інформування мешканців міста.
 
 
 
6. Очікувані результати прийняття акта.
 
Дія зазначеного регуляторного акта поширюється на осіб, які зареєстровані та постійно мешкають на території міста Одеси.
Для визначення очікуваних результатів прийняття запропонованого регуляторного акта, які виникають у різних груп суб’єктів, на яких поширюється дія цього акта, наведена таблиця аналізу вигод та витрат.
 
 
Сфера впливу
Вигоди
Витрати
Члени територіальної громади
Одержання можливості активно впливати та брати участь у вирішенні міських проблем,
можливість отримати певні важелі щодо рівноправної, партнерської ролі у місцевому самоврядуванні; інструмент розвитку і формування власне самої громади
Відсутні
Органи місцевого самоврядування
Можливість реальної кооперації у вирішенні міських проблем, передача частини повноважень і відповідальності іншим суб’єктам самоврядування міської громади за їх розв’язання
Витрати на розповсюдження та тиражування прийнятого рішення
 
7. Визначення показників результативності акта.
 
Для визначення результативності цього регуляторного акта пропонується встановити наступні загальні показники:
 
- кількість проведених громадських слухань;
- кількість проведених загальних зборів громадян;
- кількість внесених місцевих ініціатив.
 
 
8. Заходи, за допомогою яких здійснюється відстеження результативності акта.
 
Відстеження результативності регуляторного акта буде відбуватися в порядку, передбаченому ст. 10 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». 
 
 
Зауваження та пропозиції до проекту рішення приймаються робочою групою з узагальнення матеріалів та доопрацювання проекту Статуту територіальної громади міста Одеси
65004, м. Одеса, Думська площа, 1
а також на адресу
юридичного департаменту Одеської міської ради (65004, м. Одеса, Думська площа, 1
 
протягом одного місяця з моменту оприлюднення.
  
 
 
Голова робочої групи з узагальнення матеріалів
та доопрацювання проекту Статуту територіальної громади м. Одеси,
секретар Одеської міської ради                                                                      О.Б. Бриндак

-------------------------------------

ПРОЕКТ УСТАВА ТЕРРИТОРИАЛЬНОЙ ГРОМАДЫ города ОДЕССЫ
 
Структура Устава территориальной громады города Одессы

Преамбула

Раздел І
Общие положения
Статья 1. Цель и предмет регулирования Устава.
Статья 2. Основные термины.
Статья 3. Принципы городского самоуправления.
Статья 4. Город Одесса и городская громада.
Статья 5. Городская символика.
Статья 6. Городские праздничные и памятные даты.
Статья 7. Отличия и награды городской громады.

Раздел ІІ
Административно-территориальное устройство
и развитие территории города
Статья 8. Территория и черты города.
Статья 9. Районы города.
Статья 10. Топонимические объекты и наименования.
Статья 11. Развитие территории города.
Статья 12. Городская агломерация.

Раздел III
Система городского самоуправления
Статья 13. Городская громада.
Статья 14. Городской совет.
Статья 15. Городской голова.
Статья 16. Исполнительный комитет городского совета.
Статья 17. Другие исполнительные органы городского совета.
Статья 18. Взаимодействие городского совета с городским головой и исполнительными органами совета.
Статья 19. Органы самоорганизации населения.
Статья 20. Взаимодействие городского совета и исполнительных органов совета с органами самоорганизации населения.


Раздел IV
Участие членов территориальной громады в осуществлении
городского самоуправления
Статья 21. Выборы и референдум.
Статья 22. Местные инициативы.
Статья 23. Организация и подготовка общественных слушаний.
Статья 24. Проведение общественных слушаний.
Статья 25. Рассмотрение рекомендаций общественных слушаний.
Статья 26. Организация и подготовка общих собраний граждан по месту жительства.
Статья 27. Проведение общих собраний граждан по месту жительства.
Статья 28. Консультации с общественностью.
Статья 29. Обращение граждан.
Статья 30. Отчетность перед городской громадой должностных лиц и органов местного самоуправления.
Статья 31. Социальное партнерство и социальный заказ.

Раздел V
Культурное наследие и содействие социально-культурному развитию города
Статья 32. Выдающиеся лица.
Статья 33. Культурное наследие городской громады.
Статья 34. Содействие социально-культурному развитию города.
Статья 35. Благотворительность и меценатство.
Статья 36. Участие органов городского самоуправления во внутригосударственном и международном сотрудничестве.

Раздел VI
Материальная и финансовая основа городского самоуправления
Статья 37. Имущество городской громады.
Статья 38. Управление и распоряжение объектами коммунальной
собственности.
Статья 39. Коммунальные предприятия, учреждения и организации.
Статья 40. Городская финансовая политика.
Статья 41. Предпринимательство и инвестиционная (инновационная)
политика.
Раздел VII
Заключительные положения
Статья 42. Порядок принятия Устава. Действие Устава во времени и
пространстве.
Статья 43. Порядок внесения изменений и дополнений к Уставу.



Преамбула
Одесский городской совет как представительский орган местного самоуправления, выражая волю и интересы территориальной громады г. Одессы, осознавая свою ответственность за социально-экономическое и культурное развитие города, стремясь к созданию достойных условий жизни в городе, соблюдению прав и свобод граждан, уважению к чести и достоинству одесситов, заботясь об укреплении гражданского согласия и обеспечении социальной стабильности в городе, руководствуясь положениями Конституции Украины, Закона Украины «О местном самоуправлении в Украине», Общей декларации прав человека, Европейской Хартии о местном самоуправлении и другими нормативно правовыми актами, учитывая вековые национально-культурные и социально-экономические традиции местного самоуправления в г. Одессе, принимает Устав территориальной громады г. Одессы.
Исторические, национально-культурные,
социально-экономические и другие особенности города

1. Важным фактором исторического развития является географическое положение Одессы. Территория Северного Причерноморья исторически является транзитным коридором для переселения племен и народов, пунктом пересечения морских путей, которые соединяют Северную и Центральную Европу с Ближним Востоком и Азией.
2. Территория Северного Причерноморья была населена из глубокой давности, начиная со времен позднего палеолита (свыше 40 тыс. лет назад). Несколько тысячелетнее историческое наследие города формировали неолитические культуры (в частности усатовская и ямная), кочевники киммерийцы (I тыс. до н.э.), скифы (с VII по II в. до н.э.) и сарматы (с IIІ в. до н.э.), греческая колонизация (с VII в. до н.э.), римское (I-III вв.), готское (III в.), гунское (кон. IV в.) завоевание, колонизация славянскими племенами, печенегами, половцами, монголо-татарами (ср. XIII в.), генуэзская колонизация (с XIII в.), литовская эпоха (XIV в.), время Крымского ханства и Турецкого султаната (с XV в.), активное освоение Северного Причерноморья россиянами и украинцами (со ср. XVIII в.).
3. Следствием разнообразных культурных, политических и этнических влияний через частые завоевания, изменение населения края, колонизации стали возникновение и упадок поселений и городов, которые предшествовали Одессе, в частности Джинестри, Исиакова и Хаджибея (Качибея). Первое письменное упоминание о Качибее датируется 1415 годом.

4. Закрепление этой территории за Российской империей в XVIII в. знаменовало новый этап истории края. В 1794 г. российская императрица Екатерина ІІ выдала указ о перестройке Хаджибея как нового порта. 2 сентября (22 августа за старым стилем) 1794 года состоялась закладка портовых сооружений. Этот день с 1849 г. отмечается как День основания нового города, который в 1795 году получил название Одесса.
5. Одесса учреждалась как один из военно-морских форпостов Российской империи на Черном море, однако быстро потеряла свое военное назначение. Развиваясь как торговый порт, Одесса продемонстрировала бурный экономический и демографический рост и за один век стала экономическим, политическим и культурным центром Северного Причерноморья, четвертым по величине городом Российской империи после Санкт-Петербурга, Москвы и Варшавы.
6. Особенную роль в становлении Одессы и ее стремительному экономическому развитию сыграло изменение геополитической ситуации в Европе, правительственная политика по привлечению поселенцев на новые земли, льготы, которые предоставляли городу российские императоры (денежные субсидии, освобождение от налогов и постою, порто-франко (1819 - 1858 гг.) и специализация на хлебной торговле. Одесса как город-порт в средине XIX века стала центром транзитной и посреднической торговли стран Европы, Ближнего и Среднего Востока, основным центром экспорта хлеба. Через Одесский порт проходило 37 % хлебного экспорта России и около 60 % – Юга страны. Благодаря резкому росту грузооборота Одесского порта в 1903-м году Одесса стала вторым портом Российской империи после Санкт-Петербурга. В советское время Одесса – основной порт приписки Черноморского морского пароходства, которое с 300 судами разного класса с суммарным водоизмещением в 5 млн. т. было наибольшим в Европе и вторым в мире.
7. В связи с экономическим бумом XIX в. и благодаря официальной политике царского правительства Одесса продемонстрировала стремительный рост населения. Так, если по официальным данным, в 1797 г. в ней насчитывались 3 тыс. поселенцев, то за переписью в 1897 г. Одесса из более чем 405 тыс. жителей – четвертый город России за количеством населения. Из 1974 г. и поныне Одесса является городом с миллионным населением.
8. Особенностью Одессы является пестрый этнический состав населения. Этому способствовало невключение Одессы в «предел оседлости» и особенный статус Одессы, который предоставлял льготы для иностранных купцов и поселенцев, и равные права иноверцам. Выдающуюся роль в обустройстве и развитии Одессы сыграли иностранцы на государственной службе – европейские политические и военные деятели, художники и коммерсанты. В первые годы существования треть населения города составляли иностранные купцы с Греции, Турции и Италии, языком коммерции и официального делопроизводства был итальянский язык, а одним из первых органов управления Одессой был Иностранный магистрат. В дальнейшем значительный процент населения составляли евреи – к трети горожан, а также греки, итальянцы, немцы, французы, болгары. Одесская еврейская община стала одной из наибольших в Европе и имела привилегии участия в местном управлении. Греческое и болгарское общества Одессы стали колыбелями для национально-освободительной борьбы своих народов. В современной Одессе активную общественную деятельность ведут около 30 национально-культурных обществ и проживают представители около 130 национальностей.
9. Формирование Одессы как многонационального города нашло свое отображение в планировании города – перестройке национальных кварталов, которые расположены вокруг площадей с этноконфесионными храмами. До сих пор сохранились названия улиц: Болгарская, Греческая, Польская, Еврейская, Большая и Малая Арнаутские и др.
10. Одной из наиболее весомых исторических и культурных особенностей Одессы есть ее неповторимая архитектура. Одесса – один из немногих городов Украины, который строился по разработанному плану. Модель "идеального города", которую предложил Ф.П. Деволан, стала одним из наиболее значительных достижений градостроения российского классицизма: город разделен длинными прямыми улицами на правильные кварталы, которые смыкаются под углом 45°, ключевое место занимает Соборная площадь с главным православным собором.
11. В архитектуре Одессы представлены основные архитектурные стили – от классицизма – к вариантам барокко и модерн. Наиболее знаменитые архитектурные ансамбли – Приморский бульвар с Бульварной (Потемкинской) лестницей, на перекрестке которой стоит первый в городе памятник – герцогу Ришелье; улица Дерибасовская с Городским садом; Соборная площадь с Спасо-Преображенским собором; колоннада и дворец Воронцова; улицы Н. Гоголя и Ланжероновская.
В целом в Одессе почти полторы тысячи объектов культурного наследия, из которых около 50 объектов имеют национальное значение. Выдающейся достопримечательностью и визиткой города являются Одесский театр оперы и балета, перестроенный в 1887 г. в стиле венского барокко.
ЮНЕСКО включило исторический центр Одессы к предыдущему списку объектов Всемирного наследия.
12. Традиции меценатства, заложенные отцами-основателями города и местными купцами; сеть учебных заведений, среди которых выделялся Новороссийский (Одесский) университет; музыкальные и художественные училища, которые готовили творческую интеллигенцию; сеть музеев и театров; многонациональный состав населения сформировали в Одессе своеобразный и неповторимый культурный фон, в результате чего Одесса с первых десятилетий своего существования задает тон в отечественной науке и культуре:
в 1809 году открыто оперный театр и Одесса становится третьим городом с театром в Российской империи;
в 1825 году в Одессе создан первый на территории Украины музей старожитностей – современный археологический музей;
в 1838 году положен первый в России асфальт;
в 1886 году открыто первую в Российской империи и вторую в мире бактериологическую станцию;
в 1878 году построена первая в России подводная лодка;
в 1891 году появился первый в России автомобиль;
в 1908 году открыто первый в стране аэроклуб, а в 1910 году впервые в России совершил полет первый русский летчик М. Ефимов.
Одесса была одним из наиболее обустроенных городов Российской империи. Среди других городов ее выделяли: спланированные, замощенные мостовой улицы; передовые для своего времени системы водоснабжения и канализации; электрификация, которая опередила Москву и Санкт-Петербург; трамвайная сеть; первая на Юге России железная дорога. Кроме того, Одесса является родиной отечественного футбола и общепризнанной столицей юмора. Именно поэтому Одессу называли «Южной Пальмирой» – не первым, но и не вторым городом империи.
13. С ХІХ в. важным фактором, который обеспечил развитие Одессы, является ее высокий административный статус. С 1805 до 1874 гг. Одесса является резиденцией генерал-губернатора Новороссийского края, который включает весь Юг Украины. В 1932 г. Одесса получила статус областного центра Одесской области.
14. Одесситы поддерживают и развивают давние традиции городского самоуправления, которые были основаны магистратами, которые действовали с 1796 года.
В 1870 г. Одесская городская дума наравне с Петербургом и Москвой получила самоуправляющиеся права согласно "Городовому положению для Одессы".
15. Одесситы гордятся своими традициями мужества и патриотизма, что имеют своим корнем подвиги российских военных и украинских казаков. Отмечая подвиг одесситов и защитников города в годы Великой Отечественной войны Одессе присвоено звание "Город-герой".
16. Современная Одесса развивается как центр городской агломерации, один из ключевых экономических, научных и культурных центров Украины.
Одесский порт является морскими воротами Украины, который поддерживает связь с более чем 600 портами 100 стран мира.
17. Одесса – город открыт для мира. Ежегодно Одессу посещают сотни тысяч туристов. Одесса имеет 23 города-побратима и 15 городов-партнеров во всем мире. Одесситов планеты объединяет Всемирный клуб одесситов.

Раздел І
Общие положения

Статья 1.
Цель и предмет регулирования Устава

1. Устав территориальной громады города Одессы (далее – Устав) является основным нормативно-правовым актом городской громады.
2. Устав является актом прямого действия и имеет высшую юридическую силу относительно других актов органов и должностных лиц городского самоуправления.
3. Устав является обязательным для выполнения всеми органами местного самоуправления, органами государственной власти, объединениями граждан, предприятиями, учреждениями и организациями, должностными лицами, которые действуют на территории города Одессы, а также физическими лицами, которые постоянно или временно находятся на территории города.
4. Устав принимается с целью закрепления форм и механизмов участия членов городской громады в осуществлении местного самоуправления, а также упорядочивания наиболее важных вопросов местного самоуправления в городе Одессе.
5. Устав в соответствии с Законами Украины определяет:
1) административно-территориальное деление, принципы решения вопросов развития территории города и функционирования городской агломерации;
2) систему городского самоуправления и принципы взаимодействия между ее элементами;
3) формы и процедуры непосредственного участия членов городской громады в осуществлении местного самоуправления;
4) принципы сохранения культурного наследия и содействия социально-культурному развитию города;
5) материальную и финансовую основу городского самоуправления.
Статья 2.
Основные термины

1. В Уставе нижеперечисленные термины употребляются в таком значении:
административно-территориальное устройство города Одессы – территориальная организация города Одессы с делением на административно-территориальные единицы;
генеральный план города Одессы – градостроительная документация, которая определяет принципиальные решения развития, планирования, застройки и другого использования территории города;
общественные слушания – участие членов городской громады в решении вопросов местного значения путем обсуждения и внесения рекомендаций, которые подлежат рассмотрению в порядке, определенном Уставом;
общие собрания жителей по месту жительства (общие собрания) – собрание членов городской громады по месту жительства для решения вопросов местного значения;
местная инициатива – коллективное письменное предложение, поддержанное установленной этим Уставом количеством членов городской громады по вопросам, которые отнесены к ведению местного самоуправления, которое подлежит обязательному рассмотрению городским советом;
городская агломерация – компактное территориальное размещение населенных пунктов и административно-территориальных единиц, объединенных интенсивными хозяйственными, трудовыми и культурно-бытовыми связями;
городская громада – жители, объединенные постоянным проживанием в пределах города Одессы;
городское самоуправление – признанное и гарантированное государством право и реальная способность городской громады самостоятельно или под ответственность органов и должностных лиц городского самоуправления решать вопросы городского значения в пределах Конституции и законов Украины, международных договоров, согласие на обязательность которых предоставлено Верховной Радой Украины, и этого Устава;
городской референдум – форма решения городской громадой города вопросов местного значения путем прямого волеизъявления;
орган самоорганизации населения – представительский орган, который создается членами городской громады на определенной территории части города и имеет пределы, которые установлены городским советом;
органы городского самоуправления – Одесский городской совет, ее исполнительный комитет и другие исполнительные органы;

вопрос местного значения – вопросы, связанные с жизнедеятельностью городской громады и развитием города Одессы, которые отнесены Конституцией, законами Украины к предметам ведения городского самоуправления, а также другие вопросы, которые не входят в исключительную компетенцию органов государственной власти Украины;
должностное лицо городского самоуправления – лицо, которое работает в органах городского самоуправления в соответствии с Законом Украины «О службе в органах местного самоуправления», имеет соответствующие должностные полномочия относительно осуществления организационно-распорядительных и консультативно-совещательных функций и получает заработную плату за счет городского бюджета;
право коммунальной собственности – право городской громады владеть, целесообразно, экономно, эффективно пользоваться и распоряжаться по своему усмотрению и в своих интересах имуществом, которое принадлежит ей как непосредственно, так и через органы городского самоуправления;
устойчивое развитие города – это развитие города, что позволяет удовлетворить потребности нынешнего поколения, не нанося при этом вред возможностям будущих для удовлетворения их собственных потребностей;
топонимические объекты – относительно стабильные историко-географические образования на территории города, которые характеризуются определенным местоположением и имеют собственное название (наименование);
участие в городском самоуправлении – гарантированное Конституцией и законами Украины право членов городской громады на решение вопросов местного значения непосредственно или через органы городского самоуправления;
члены городской громады – жители, которые постоянно проживают и зарегистрированные в г. Одессе.
2. Все другие термины, использованные в Уставе, употребляются в значении, приведенном в Законе Украины «О местном самоуправлении в Украине» и в других законодательных актах.


Статья 3.
Принципы городского самоуправления

1. Основными принципами организации и осуществления городского самоуправления является:
- верховенство права;
- приоритет интересов городской громады;
- обеспечение реализации прав и интересов граждан – членов городской громады, которые охраняются законом;
- учитывание интересов органов самоорганизации населения, объединений граждан, религиозных организаций, субъектов хозяйствования;
- создание условий для устойчивого развития городской громады в благоприятных социально-экономических и культурных условиях на территории города;
- соблюдение определенных Конституцией и законодательством Украины гарантий городского самоуправления.


Статья 4.
Город Одесса и городская громада

1. Город Одесса – административный центр Одесской области, город областного значения, который развивается как центр Одесской городской агломерации.
2. Городская громада состоит из граждан Украины, иностранных граждан и лиц без гражданства, которые постоянно проживают и зарегистрированы на территории города Одессы.
3. Члены городской громады имеют ровные права на участие в городском самоуправлении, кроме случаев, установленных законодательством.

Статья 5.
Городская символика

1. Городской символикой является герб, флаг, штандарт городского головы, описание и порядок использования которых определяется Положением о городской символике, которое утверждается городским советом.
Гимном Одессы является песня на музыку М. Табачникова и на слова С. Кирсанова «У Черного моря» в исполнении Л. Утесова.
2. На здании городского совета, рядом с Государственным Флагом Украины, поднимается флаг города Одессы. У входа к зданию городского совета размещается изображение герба города Одессы.
3. Органы местного самоуправления, органы государственной власти, объединения граждан, предприятия, учреждения и организации, должностные лица, которые действуют на территории города Одессы, а также физические лица, которые находятся на территории города, обязаны с уважением относиться к городской символике.

Статья 6.
Городские праздничные и памятные даты

1. Городскими праздничными и памятными датами являются:
2 сентября – День города;
10 апреля – День освобождения Одессы от немецко-фашистских захватчиков;
1 апреля – День юмора.
2. Порядок проведения городских праздничных и памятных дат определяется городским советом и городским головой.
3. Органы местного самоуправления, органы государственной власти, объединения граждан, предприятия, учреждения и организации, должностные лица, которые действуют на территории города Одессы, а также физические лица, которые находятся на территории города, обязаны с уважением относиться к городским праздничным и памятным датам, определенных данным Уставом.

Статья 7.
Отличия и награды городской громады

1. С целью признания особенно выдающихся заслуг перед городом граждан Украины, иностранных граждан, лиц без гражданства устанавливается почетное звание «Почетный гражданин города Одессы», которое присваивается бессрочно.
2. Основания и порядок присвоения почетного звания «Почетный гражданин города Одессы» определяются Положением, которое утверждается городским советом.
3. Для отмечания граждан Украины, трудовых коллективов, иностранных граждан, лиц без гражданства за заслуги устанавливаются следующие отличия и награды городской громады:
- Почетная грамота исполнительного комитета Одесского городского совета;
- Почетное отличие Одесского городского головы «Благодарность»;
- Почетное отличие Одесского городского головы «Трудовая слава»;
- Почетное отличие Одесского городского головы «Знак почета»;
- Почетное отличие Одесского городского головы «За заслуги перед городом»;
- Почетное отличие Одесского городского головы «Одесса»;
- Почетная грамота Одесского городского совета;
- Почетное отличие Одесского городского головы имени Г.Г. Маразли I, II, III степеней.
4. Основания и порядок присуждения отличий и наград городской громады определяются Положениями, которые утверждаются соответствующими органами и должностными лицами городского самоуправления.
5. Городской совет и городской голова могут по собственной инициативе, а также по инициативе исполнительных органов городского совета устанавливать другие отличия и награды.




Раздел ІІ
Административно-территориальное устройство
и развитие территории города


Статья 8.
Территория и черты города

1. Территория города Одессы – составляющая территории Одесской области и территории Украины.
2. Территория города Одессы является пространственной основой жизнедеятельности городской громады и находится в ведении громады непосредственно или через органы городского самоуправления с учетом прав и законных интересов владельцев земли и принадлежащих землепользователей.
3. Земли в пределах города, кроме земельных участков, которые принадлежат государству и другим субъектам права собственности, находятся в ведении городского совета как коммунальная собственность городской громады.
4. Черты города Одессы устанавливаются Верховной Радой Украины по представлению городского совета, согласованным с соответствующими советами граничащих территорий, в соответствии с действующим законодательством, с учетом исторических, социально-экономических и других особенностей территории, а также перспектив развития и функционирования городской агломерации.

Статья 9.
Районы города

1. Административно-территориальное устройство города Одессы состоит из районов в городе. Деление города на районы, их наименование и переименование, установление и изменение пределов районов осуществляется Одесским городским советом с учетом исторических, социально-экономических и других особенностей.
Деление города на районы имеет цель создания оптимальной системы управления в городе, приближение органов государственной власти и органов городского самоуправления к жителям, расширение возможностей решения вопросов местного значения с учетом мнения жителей районов в городе.
2. На момент принятия Устава территория города включает четыре района в городе: Киевский, Малиновский, Приморский и Суворовский.
3. Вопросы организации управления районами города решаются городским советом согласно Конституции, законодательству Украины и этому Уставу.

4. Городской совет создает на территории районов территориальные исполнительные органы городского совета – районные администрации. Полномочия районных администраций определяются Положениями, которые утверждаются городским советом.

Статья 10.
Топонимические объекты и наименования

1. На территории города существуют и создаются улицы, площади, проспекты, бульвары, переулки, спуски, путепроводы и другие топонимические объекты.
2. Наименование и переименование топонимических объектов города осуществляется городским советом или по ее поручению исполнительным комитетом с учетом географических, исторических, национально-культурных и других местных условий и особенностей, а также мнения членов городской громады, в порядке, определенным этим Уставом на основании выводов историко-топонимической комиссии при исполнительном комитете городского совета.
3. При наименовании и переименовании топонимических объектов города не допускается присвоение названий, которые есть на территории города.
Переименование топонимических объектов города допускается лишь в случаях возобновления их исторических названий, устранения дублирования этих названий, увековечивания памяти выдающихся личностей и событий.

Статья 11.
Развитие территории города

1. Устойчивое развитие города Одессы обеспечивается путем разработки и реализации Стратегии устойчивого развития города, Генерального плана города, а также ежегодных Программ социально-экономического и культурного развития города и других целевых программ при участии городской громады.
2. Стратегию устойчивого развития города, Генеральный план города, Программы социально-экономического и культурного развития города и другие целевые программы утверждает городской совет.
3. Исполнительные органы городского совета, другие субъекты в своей деятельности реализуют основные направления Стратегии устойчивого развития города, Программ социально-экономического и культурного развития города.
4. Перспективы территориального развития города определяются Генеральным планом города.


Основными заданиями Генерального плана города являются определение деятельности, которая обеспечивает формирование городской среды, оптимальные условия жизнедеятельности населения, эффективности развития хозяйственного комплекса, его инфраструктур, полифункционального назначения города, а также обеспечения общественной безопасности и порядка в городе.
5. Развитие города осуществляется в соответствии с социальной, экономической, градостроительной политикой Украины с учетом значения города, на основе сочетания интересов городской громады, интересов смежных обществ и общегосударственных целей и интересов.

Статья 12.
Городская агломерация

1. Одесса развивается как центр Одесской городской агломерации.
2. Территория Одесской городской агломерации определяется Генеральным планом города, другой градостроительной документацией согласно законодательства Украины с учетом интересов городской громады города и других заинтересованных территориальных громад.
3. Отношения городской громады с другими территориальными громадами Одесской городской агломерации могут оформляться в виде соответствующих договоров, подписанных уполномоченными представителями громад и утвержденных представительскими органами местного самоуправления.

Раздел III
Система городского самоуправления

Статья 13.
Городская громада

1. Городская громада – первичный субъект местного самоуправления на территории города, основной носитель его функций и полномочий.
2. Городская громада осуществляет местное самоуправление непосредственно или через органы и должностные лица городского самоуправления.

Статья 14.
Городской совет

1. Городской совет является постоянно действующим представительским органом городского самоуправления, который осуществляет от имени и в интересах городской громады функции и полномочия местного самоуправления.
2. Городской совет избирается городской громадой на принципах, определенных Конституцией Украины, в порядке, установленном Законом Украины «О выборах депутатов Верховной Рады Автономной Республики Крым, местных советов, и сельских, поселковых, городских голов».
3. На первом пленарном заседании первой сессии новоизбранного городского совета депутаты, полномочия которых признаны, приносят присягу следующего содержания:
«Я, волей территориальной громады города Одессы, избранный(на) депутатом Одесского городского совета, присягаю придерживаться Конституции и законов Украины, охранять и отстаивать права и законные интересы городской громады и ее членов, действовать лишь в интересах городской громады, не использовать депутатский мандат в личных целях, содействовать всестороннему развитию города Одессы, подтверждать его авторитет в Украине и мире».
Присягу провозглашает самый старший по возрасту депутат, после чего депутаты скрепляют текст присяги своими подписями.
Депутаты, полномочия которых признаны на последующих сессиях городского совета, приносят присягу путем скрепления ее текста своей подписью в день приобретения полномочий.
4. Городской совет представляет городскую громаду в отношениях с другими органами местного самоуправления, органами государственной власти, органами самоорганизации населения, объединениями граждан.
5. Полномочия городского совета определяются Конституцией Украины, Законом Украины «О местном самоуправлении в Украине», другими законами Украины.
6. Формы и порядок работы городского совета определяются законодательством Украины о местном самоуправлении, Регламентом городского совета, который утверждается городским советом, и другими нормативно-правовыми актами городского совета.
7. В составе городского совета могут образовываться депутатские фракции и группы в соответствии с Законом Украины «О статусе депутатов местных советов» и Регламента городского совета.
8. Органами городского совета являются постоянные комиссии и временные контрольные комиссии, которые создаются и действуют в соответствии с Законом Украины «О местном самоуправлении в Украине» и нормативно-правовыми актами городского совета.
9. Для обеспечения своей деятельности городской совет создает аппарат городского совета, подчиненный городскому голове и секретарю городского совета, который организует его деятельность.
10. Содержание городского совета и его аппарата осуществляется за счет средств городского бюджета.
11. Городской совет является юридическим лицом, имеет собственную печать, штампы, бланки, счета в органах государственного казначейства, приобретает от своего имени имущественные и личные неимущественные права, несет обязанности, может быть истцом и ответчиком в судах.
Статья 15.
Городской голова

1. Городской голова является главным должностным лицом городской громады.
2. Городской голова избирается городской громадой на принципах, определенных Конституцией Украины, в порядке, предусмотренном Законом Украины «О выборах депутатов Верховной Рады Автономной Республики Крым, местных советов, и сельских, поселковых, городских голов».
3. Городской голова представляет городскую громаду, городской совет и ее исполнительный комитет в отношениях с государственными органами, другими органами местного самоуправления, объединениями граждан, предприятиями, учреждениями, организациями, гражданами, а также в международных отношениях в соответствии с законодательством.
4. Полномочия городского головы определяются Конституцией Украины, Законом Украины «О местном самоуправлении в Украине», другими законами Украины.
Городской голова осуществляет полномочия местного самоуправления, определенные Законом Украины «О местном самоуправлении в Украине» и другими законами, если они не отнесены законами к исключительным полномочиям городского совета или не отнесены, в соответствии с законодательством, городским советом к ведению ее исполнительных органов.
При осуществлении предоставленных полномочий городской голова является подотчетным, подконтрольным и ответственным перед городской громадой, ответственным – перед Одесским городским советом, а по вопросам осуществления исполнительными органами совета полномочий органов исполнительной власти – также подконтрольным соответствующим органам исполнительной власти.
5. Городской голова организует деятельность городского совета и ее исполнительного комитета, направляет деятельность исполнительного комитета и других исполнительных органов городского совета.
6. Городской голова несет персональную ответственность за осуществления предоставленные ему законом полномочий.

Статья 16.
Исполнительный комитет городского совета

1. Исполнительный комитет городского совета (исполком) является высшим исполнительным органом городского совета, который создается городским советом на период ее полномочий.
2. Исполком возглавляет городской голова.
3. Количественный и персональный состав исполкома утверждается городским советом по представлению городского головы.


Первый заместитель, заместители городского головы по вопросам деятельности исполнительных органов городского совета и управляющий делами исполкома исполняют обязанности членов исполкома на постоянной основе.
В состав исполкома входит также по должности секретарь городского совета.
Другие члены исполкома исполняют свои обязанности, как правило, на общественных началах. В этом случае на них не распространяется статус должностных лиц местного самоуправления.
4. Полномочия исполкома определяются городским советом на основании Конституции Украины, Закона Украины «О местном самоуправлении в Украине», других законов Украины.
Исполком может рассматривать и решать вопросы, отнесенные Законом Украины «О местном самоуправлении в Украине» к ведению исполнительных органов городского совета.
Исполком:
1) предварительно рассматривает проекты городских программ социально-экономического и культурного развития, целевых программ по другим вопросам, бюджету города, проекты решений по другим вопросам, которые вносятся на рассмотрение городского совета;
2) координирует деятельность отделов, управлений и других исполнительных органов городского совета, предприятий, учреждений и организаций, которые принадлежат к коммунальной собственности городской громады, заслушивает отчеты о работе их руководителей;
3) имеет право изменять или отменять акты подчиненных ему отделов, управлений, других исполнительных органов городского совета, а также их должностных лиц.
5. Исполком является подотчетным и подконтрольным городскому совету, а по вопросам осуществления им полномочий органов исполнительной власти – также подконтрольным соответствующим органам исполнительной власти.
6. Исполком координирует и направляет деятельность других исполнительных органов городского совета.
7. Формы и порядок работы исполкома определяются законодательством Украины о местном самоуправлении и Регламентом исполкома, который утверждается исполкомом.
8. Для обеспечения своей деятельности в пределах общей численности исполнительных органов, утвержденной городским советом, исполком по представлению городского головы создает аппарат исполкома, подчиненный управляющему делами исполкома, который организует его деятельность.
9. Содержание исполкома и его аппарата осуществляется за счет средств городского бюджета.


10. Исполком является юридическим лицом, имеет собственную печать, штампы, бланки, счета в органах государственного казначейства, приобретает от своего имени имущественные и личные неимущественные права, несет обязанности, может быть истцом и ответчиком в судах.

Статья 17.
Другие исполнительные органы городского совета

1. Другими исполнительными органами городского совета (исполнительными органами) являются департаменты, управления, районные администрации, отделы и другие образованы советом исполнительные органы.
2. Структура исполнительных органов, общая численность и расходы на их содержание утверждаются городским советом по предложениям городского головы.
3. Исполнительные органы создаются городским советом по представлению городского головы.
4. Полномочия исполнительных органов определяются городским советом на основании Конституции Украины, Закона Украины «О местном самоуправлении в Украине», других законов Украины.
5. Исполнительные органы являются подконтрольными и подотчетными городскому совету, подчиненными исполкому и городскому голове, а по вопросам осуществления делегированных им полномочий органов исполнительной власти – также являются подконтрольными соответствующим органам исполнительной власти.
6. Формы и порядок работы исполнительных органов определяются в соответствии с законодательством Украины о местном самоуправлении нормативно-правовыми актами исполкома и городского головы.
7. Исполнительные органы городского совета являются юридическими лицами, имеют собственную печать, штампы, бланки, счета в органах государственного казначейства, приобретают от своего имени имущественные и личные неимущественные права и несут обязанности, могут быть истцами и ответчиками в судах.


Статья 18.
Взаимодействие городского совета с городским головой и исполнительными органами совета

1. Городской совет взаимодействует с городским головой на принципах законности, открытости, взаимного уважения, сочетания местных и государственных интересов, общего определения приоритетов городского развития.

2. Городской совет взаимодействует с исполкомом и другими исполнительными органами городского совета на принципах законности, открытости, взаимного уважения, сочетания местных и государственных интересов, приоритета решений городского совета, подконтрольности и подотчетности исполнительных органов городскому совету, координации отраслевых и функциональных направлений деятельности.
3. Взаимодействие городского совета с городским головой, исполкомом и другими исполнительными органами городского совета осуществляется путем применения широкого круга организационных и правовых форм сотрудничества при участии секретаря городского совета, депутатских фракций и групп, постоянных комиссий, временных контрольных комиссий, других органов совета и отдельных депутатов.
4. Городской голова отчитывается перед городским советом о деятельности исполкома и других исполнительных органов городского совета в соответствии с действующим законодательством.
5. Городской совет, городской голова и исполнительные органы городского совета действуют по принципу распределения полномочий в порядке и пределах, определенных Законом Украины «О местном самоуправлении в Украине» и другими законами.

Статья 19.
Органы самоорганизации населения

1. Органы самоорганизации населения являются представительскими органами, которые создаются членами городской громады, проживают на законных основаниях на определенной части территории города, для решения таких заданий:
а) создание условий для участия жителей в решении отдельных вопросов местного значения в пределах Конституции и законов Украины;
б) удовлетворение социальных, культурных, бытовых и других потребностей жителей путем содействия в предоставлении им соответствующих услуг;
в) участие в реализации социально-экономического, культурного развития соответствующей территории города, других местных программ.
2. Органами самоорганизации населения являются домовые (в пределах территории дома, нескольких домов, жилищного комплекса), уличные (в пределах территории улицы, нескольких улиц), квартальные комитеты (в пределах территории квартала), комитеты микрорайонов (в пределах территории микрорайона или жилищно-эксплуатационной организации).
На одной и той же территории не могут одновременно функционировать два и больше органов самоорганизации населения одного уровня.
3. Органы самоорганизации населения образуются по инициативе жителей за разрешением городского совета.
4. Порядок создания, легализации и деятельности органов самоорганизации населения определяются Законом Украины «Об органах самоорганизации населения», другими законодательными актами Украины, этим Уставом, нормативно-правовыми актами органов и должностных лиц городского самоуправления.
5. Органы самоорганизации населения, легализуемые путем регистрации исполнительным комитетом Одесского городского совета, являются юридическими лицами и имеют права, предусмотренные Законом и Положением об органах самоорганизации населения, которое утверждается городским советом.

Статья 20.
Взаимодействие городского совета и исполнительных органов городского совета с органами самоорганизации населения

1. Городской совет в соответствии с Законом Украины «Об органах самоорганизации населения» может наделять органы самоорганизации населения при их создании полномочиями, предусмотренными ст. 14 Закона Украины „Об органах самоорганизации населения”, а также делегировать им при согласии общих собраний (конференции) жителей соответствующей территории часть собственных полномочий с одновременной передачей им финансов и имущества, необходимых для осуществления этих полномочий.
2. Городской совет и ее исполнительные органы осуществляют контроль за реализацией полномочий органами самоорганизации населения, выполнением распоряжений городского головы, решений городского совета, ее исполнительного комитета.
Уполномоченный исполнительный орган городского совета осуществляет координацию взаимодействия городского совета и ее исполнительных органов с органами самоорганизации населения и контроль за финансовой деятельностью органов самоорганизации населения и использованием финансов и имущества, переданных органам самоорганизации населения для реализации делегированных полномочий.
3. В случае невыполнения решений городского совета, ее исполнительного комитета полномочия органа самоорганизации населения могут быть досрочно прекращены по решению городского совета, что несет за собой прекращение деятельности этого органа.
4. Органы самоорганизации населения взаимодействуют с депутатами городского совета, исполнительными органами городского совета, должностными лицами городского самоуправления и предоставляют им информацию, необходимую для реализации их полномочий.
5. Исполнительные органы городского совета способствуют привлечению к сотрудничеству с органами самоорганизации населения представителей предприятий, учреждений, организаций, независимо от форм собственности, которые размещаются и осуществляют деятельность на территории соответствующих органов самоорганизации населения.
Раздел IV
Участие членов территориальной громады в осуществлении
городского самоуправления

Статья 21.
Выборы и референдум

1. Городская громада на основе общего прямого избирательного права, путем тайного голосования избирает городской совет и городского голову.
2. Городская громада путем местного референдума может непосредственно решать вопросы городского самоуправления и другие вопросы, предусмотренные законодательством Украины.
3. Порядок организации, проведения выборов и местного референдума определяется законодательством Украины.

Статья 22.
Местные инициативы

1. Местная инициатива является формой непосредственного участия членов городской громады в осуществлении местного самоуправления, что предусмотрена законодательством Украины.
2. Местная инициатива может быть внесена в порядке, определенном этой статьей, членами городской громады, которые являются дееспособными и достигли 18 лет.
3. Предметом местной инициативы могут быть любые вопросы, отнесенные к ведению местного самоуправления.
Не могут быть предметом местной инициативы вопросы, что противоречат Конституции и действующему законодательству Украины, а также не отнесенные к ведению городского совета и его органов.
4. Инициатором внесения местной инициативы на рассмотрение городского совета является инициативная группа по вопросам местной инициативы (далее – инициативная группа), которая состоит из членов городской громады в количестве не менее 10 лиц, которые являются дееспособными и достигли 18 лет.
Внесение местной инициативы осуществляется инициативной группой, которая собрала в поддержку местной инициативы не менее 10 000 подписей членов городской громады.
5. Сообщение о намерении внести местную инициативу вносится на имя секретаря городского совета в виде письменного обращения, в котором отмечаются вопросы, которые нарушаются путем местной инициативы, фамилии и инициалы всех членов инициативной группы.
Сообщение о намерении внести местную инициативу подписывается всеми членами инициативной группы.


К сообщению добавляются следующие документы:
- список членов инициативной группы с указанием фамилий, имен, отчеств, дат рождения, адресов проживания, контактных телефонов, адресов электронной почты, серий и номеров паспортов либо других документов, которые удостоверяют личность и принадлежность к городской громаде, членов инициативной группы и определением уполномоченного лица (лиц) инициативной группы;
- проект решения, подготовленный в порядке местной инициативы (печатный и электронный варианты);
- объяснительная записка к проекту решения (печатный и электронный варианты).
К сообщению о намерении внести местную инициативу могут добавляться другие информационно-аналитические материалы по вопросам, которые нарушаются путем местной инициативы.
Если предмет местной инициативы не отвечает требованиям пункта 3 этой статьи, поданные документы возвращаются инициативной группе с соответствующим обоснованием.
6. Подписи в поддержку внесения местной инициативы в совет собираются инициативной группой на подписных листах, образец которых выдается инициативной группе в аппарате городского совета в течение трех рабочих дней после получения сообщения о намерении внести местную инициативу.
Подпись в поддержку внесения местной инициативы имеют право вносить члены городской громады.
7. Члены инициативной группы, которые собирают подписи, обязаны ознакомить каждого члена громады, которому предлагается подписать подписное письмо, с текстом проекта решения, подготовленное в порядке местной инициативы. Текст проекта решения должен быть изложен на обратной стороне подписного листа.
Подписной лист заполняется лично членом городской громады, который подает свою подпись в поддержку местной инициативы. Члены инициативной группы должны предупредить члена громады о том, что его подпись в поддержку внесения местной инициативы может быть поставлена лишь на одном подписном листе.
Если в подписных листах обнаружено два или больше подписей одного члена громады, его подписи не учитываются.
После заполнения подписного листа в нем делается запись об общем количестве подписей. Правильность сведений, занесенных к подписному листу, удостоверяется подписью члена инициативной группы, который собирал подписи.
8. Срок сбора подписей в поддержку местной инициативы, которая вносится в городской совет, не может превышать три месяца со дня получения образца подписных листов в аппарате городского совета.

9. Инициативная группа в сроки, установленные пунктом 8 этой статьи, подает секретарю городского совета для регистрации местной инициативы подписные листы с подписями в количестве, определенном пунктом 4 этой статьи.
10. Секретарь городского совета может проверить полноту заполнения и достоверность данных подписных листов.
11. Секретарь городского совета может отказать в регистрации местных инициатив в случаях:
- наличия меньшего количества подписей в подписных листах в поддержку местной инициативы, чем предусмотрено пунктом 4 этой статьи;
- отсутствия необходимых данных в подписных листах относительно лиц, которые поставили подписи в поддержку местной инициативы, в результате чего количество действительных подписей является меньшим, чем предусмотрено пунктом 4 этой статьи;
- отсутствия подписей членов инициативной группы, которые собирают подписи, на подписных листах, в результате чего эти подписные листы считаются недействительными и количество действительных подписей является меньшим, чем предусмотрено пунктом 4 этой статьи;
- если в результате нарушения других установленных требований количество действительных подписей является меньшим, чем предусмотрено пунктом 4 этой статьи.
Об отказе в регистрации местной инициативы секретарь городского совета сообщает уполномоченному лицу (лиц) инициативной группы с указанием оснований отказа. В этом случае инициативная группа может повторно направить сообщение о намерении внести местную инициативу в общем порядке.
12. В случае соответствия подписных листов установленным требованиям и наличия у них действительных подписей в поддержку внесения местной инициативы в количестве, предусмотренном пунктом 4 этой статьи, секретарь городского совета регистрирует местную инициативу не позже, чем через 10 рабочих дней со дня получения подписных листов.
13. Секретарь городского совета не позже, чем через 3 рабочих дня с момента регистрации местной инициативы в письменном виде сообщает об этом уполномоченному лицу (лиц) инициативной группы, информирует городского голову и поручает аппарату совета подготовить проект решения городского совета, который рассматривает профильная комиссия.
14. Рассмотрение проекта решения, поданного в порядке местной инициативы постоянными комиссиями и исполнительными органами городского совета, проводится в соответствии с Регламентом совета с учетом требований Закона Украины «О принципах государственной регуляторной политики в сфере хозяйственной деятельности» при участии уполномоченного лица (лиц) инициативной группы.



15. Местная инициатива, зарегистрированная в установленном этой статьей порядке, подлежит обязательному рассмотрению на открытом пленарном заседании городского совета при участии уполномоченного лица (лиц) инициативной группы.

Статья 23.
Организация и подготовка общественных слушаний

1. Общественные слушания являются формой непосредственного участия членов городской громады в осуществлении местного самоуправления, предусмотренной законодательством Украины.
2. Инициаторами и участниками общественных слушаний могут быть члены городской громады, которые являются дееспособными и достигли 18 лет.
3. Предметом общественных слушаний могут быть любые вопросы, отнесенные к ведению местного самоуправления.
Не могут быть предметом общественных слушаний вопросы, что противоречат Конституции и действующему законодательству Украины, а также не отнесенные к ведению городского совета и его органов.
4. Общественные слушания могут быть обязательными и инициативными.
5. Обязательные общественные слушания проводятся в случаях:
- обсуждения проектов градостроительной документации в соответствии с законодательством о регуляции градостроительной деятельности – по инициативе исполнительного органа городского совета по вопросам архитектуры и градостроения;
- обсуждения проектов тарифов на жилищно-коммунальные услуги в соответствии с законодательством о жилищно-коммунальных услугах – по инициативе производителей и исполнителей соответствующих услуг;
- обсуждения проектов регуляторных актов органов городского самоуправления в соответствии с законодательством о принципах государственной регуляторной политики в сфере хозяйственной деятельности – по инициативе разработчиков проектов регуляторных актов, предусмотренных планами подготовки этих проектов, и по согласованию с юридическим департаментом городского совета и профильной постоянной комиссии городского совета;
- обсуждения других вопросов, которые в соответствии с законодательством Украины требуют проведения общественных слушаний – по инициативе исполнительных органов городского совета и других субъектов, предусмотренных соответствующим законодательством.
6. Инициативные общественные слушания проводятся по любым вопросам, которые могут быть предметом общественных слушаний, по инициативе членов городской громады.


Инициатором проведения общественных слушаний является инициативная группа по вопросам общественных слушаний (далее – инициативная группа), которая состоит из членов городской громады в количестве не менее 10 лиц, которые являются дееспособными и достигли 18 лет.
Проведение инициативных общественных слушаний возможно, если инициативная группа собрала в поддержку их проведения не менее 1 000 подписей членов городской громады.
7. Сообщение о намерении провести инициативные общественные слушания вносится на имя секретаря городского совета в виде письменного обращения, в котором отмечаются вопросы, из которых предлагается провести общественные слушания, фамилии и инициалы всех членов инициативной группы.
Сообщение о намерении провести инициативные общественные слушания подписывается всеми членами инициативной группы.
К сообщению добавляются следующие документы:
- список членов инициативной группы с указанием фамилий, имен, отчеств, дат рождения, адресов проживания, контактных телефонов, адресов электронной почты, серий и номеров паспортов или других документов, которые удостоверяют личность и принадлежность к городской громаде, членов инициативной группы и определением уполномоченного лица (лиц) инициативной группы;
- проект повестки дня общественных слушаний (печатный и электронный варианты).
К сообщению о намерении провести инициативные общественные слушания могут добавляться другие информационно-аналитические материалы по вопросам, из которых предлагается провести общественные слушания.
8. Подписи в поддержку проведения инициативных общественных слушаний собираются инициативной группой на подписных листах, образец которых выдается инициативной группе в аппарате городского совета в течение трех рабочих дней после получения сообщения о намерении провести инициативные общественные слушания.
Подписи в поддержку проведения инициативных общественных слушаний имеют право вносить члены городской громады.
9. Члены инициативной группы, которые собирают подписи, обязаны ознакомить каждого члена громады, которому предлагается подписать подписное письмо, с проектом повестки дня общественных слушаний. Текст проекта повестки дня общественных слушаний должен быть изложен на обратной стороне подписного листа.
Подписной лист заполняется лично членом городской громады, который подает свою подпись в поддержку проведения общественных слушаний. Члены инициативной группы должны предупредить члена громады о том, что его подпись в поддержку проведения общественных слушаний может быть поставлена лишь на одном подписном листе. Если в подписных листах обнаружено два или больше подписей одного члена громады, его подписи не учитываются.
После заполнения подписного листа в нем делается запись об общем количестве подписей. Правильность сведений, занесенных к подписному листу, удостоверяется подписью члена инициативной группы, который собирал подписи.
10. Срок сбора подписей в поддержку проведения общественных слушаний не может превышать одного месяца со дня получения образца подписных листов в аппарате городского совета.
11. Инициативная группа в сроки, установленные пунктом 10 этой статьи, подает секретарю городского совета:
- подписные листы с подписями в количестве, определенном пунктом 6 этой статьи;
- сообщение с указанием ориентировочного количества участников общественных слушаний, предлагаемого места и времени их проведения, фамилии, имени, отчества, даты рождения, адреса проживания, контактного телефона, адреса электронной почты, серии и номера паспорта или другого документа, который удостоверяет личность и принадлежность к городской громаде, лицу, ответственному за их организацию;
- заявление лица о предоставлении согласия быть ответственным лицом за организацию общественных слушаний;
- перечень должностных лиц городского самоуправления, депутатов городского совета, которых предлагается пригласить на общественные слушания.
12. Секретарь городского совета может в течение десяти рабочих дней проверить полноту заполнения и достоверность данных подписных листов.
13. Секретарь городского совета может отказать в проведении инициативных общественных слушаний в случаях:
- наличия меньшего количества подписей в подписных листах в поддержку проведения общественных слушаний, чем предусмотрено пунктом 6 этой статьи;
- отсутствия необходимых данных в подписных листах относительно лиц, которые поставили подписи в поддержку проведения общественных слушаний, в результате чего количество действительных подписей является меньшим, чем предусмотрено пунктом 6 этой статьи;
- отсутствия подписей членов инициативной группы, которые собирают подписи, на подписных листах, в результате чего эти подписные листы считаются недействительными и количество действительных подписей является меньшим, чем предусмотрено пунктом 6 этой статьи;
- если в результате нарушения других установленных требований количество действительных подписей является меньшим, чем предусмотрено пунктом 6 этой статьи.
Об отказе в проведении инициативных общественных слушаний секретарь городского совета сообщает уполномоченному лицу (лиц) инициативной группы с указанием оснований отказа. В случае непредоставления документов в сроки, установленные пунктом 10 этой статьи, или в случае отказа в проведении общественных слушаний инициативная группа может повторно направить сообщение о намерении провести общественные слушания в общем порядке.
14. В случае соответствия подписных листов установленным требованиям и наличию у них действительных подписей в поддержку проведения общественных слушаний в количестве, предусмотренном пунктом 6 этой статьи, секретарь городского совета поручает аппарату городского совета подготовку проекта распоряжения городского головы о проведении общественных слушаний не позже, чем через 10 рабочих дней со дня получения подписных листов.
15. Инициаторы проведения обязательных общественных слушаний подают городскому голове:
- подготовленный и оформленный должным образом проект документа, который подлежит обсуждению на общественных слушаниях или, в случае большого объема проекта, выписку из него, которая отражает его основное содержание;
- сообщение с указанием ориентировочного количества участников общественных слушаний и должности, фамилии, имени, отчества должностного лица или названия уполномоченного органа городского самоуправления, ответственного за их организацию;
- перечень должностных лиц городского самоуправления, депутатов городского совета, которых предлагается пригласить на общественные слушания.
К отмеченным документам могут добавляться другие информационно-аналитические материалы по вопросам, из которых предлагается провести общественные слушания.
16. Общественные слушания сзываются распоряжением городского головы, в котором отмечаются:
- предмет общественных слушаний;
- место проведения общественных слушаний;
- дата и время проведения общественных слушаний;
- ориентировочное количество участников общественных слушаний;
- названия уполномоченного органа или лица, ответственного за организацию общественных слушаний;
- поручение соответствующему органу городского самоуправления относительно участия его представителей в общественных слушаниях;
- порядок обеспечения общественного порядка, медицинской помощи, решения других вопросов относительно проведения общественных слушаний.
17. Уполномоченный орган либо лицо, ответственное за организацию общественных слушаний:
- размещает объявление о проведении общественных слушаний на официальном веб-сайте города, в газете «Одесский вестник» и, по необходимости, в других СМИ, не позже, чем за 14 дней до их проведения, с указанием предмета общественных слушаний, места, даты и времени проведения общественных слушаний, ориентировочного количества участников общественных слушаний, лица, ответственного за организацию общественных слушаний, информации о том, где можно ознакомиться с материалами общественных слушаний;
- приглашает на общественные слушания должностные лица городского самоуправления, депутатов городского совета, экспертов по вопросам, которые вынесены на обсуждения, другие лица;
- организует ознакомление общественности и других заинтересованных лиц с информационными материалами по вопросам, вынесенным на общественные слушания;
- взаимодействует с правоохранительными органами относительно обеспечения соблюдения общественного порядка во время проведения общественных слушаний;
- взаимодействует с медицинскими заведениями и другими уполномоченными организациями по вопросам обеспечения медицинской помощи во время проведения общественных слушаний;
- обеспечивает подготовку места для проведения общественных слушаний;
- решает другие вопросы, связанные с подготовкой общественных слушаний.

Статья 24.
Проведение общественных слушаний

1. Члены городской громады имеют право принимать участие в общественных слушаниях, которые касаются их индивидуальных и коллективных прав и охраняемых законом интересов.
2. Перед началом общественных слушаний при участии представителей органов городского самоуправления проводится регистрация участников слушаний с правом решающего голоса на основании паспорта или другого документа, который удостоверяет личность и принадлежность к городской громаде, с указанием фамилии, инициалов, года рождения, местожительства и контактных данных (телефона, e-mail). Эти данные каждый участник удостоверяет личной подписью. Незарегистрированные лица не могут принимать участие в общественных слушаниях.
3. Участники общественных слушаний при регистрации получают решающие мандаты, которые обязательно используют для голосования на общественных слушаниях.
4. Депутаты всех уровней, должностные лица местного самоуправления, эксперты, другие приглашенные лица регистрируются отдельно за соответствующим удостоверением и принимают участие в общественных слушаниях с правом совещательного голоса.


5. Перед началом общественных слушаний представители органа городского самоуправления пересчитывают общее количество присутствующих участников общественных слушаний, о чем отмечается в протоколе общественных слушаний. В случае, если количество присутствующих участников отличается от количества зарегистрированных участников больше, чем на 10 процентов, проводится повторная регистрация.
6. Обязательные общественные слушания открывает и ведет представитель уполномоченного органа, а инициативные общественные слушания открывает лицо, ответственное за организацию общественных слушаний, которое сообщает участникам о предмете и повестке дня общественных слушаний, количестве зарегистрированных и присутствующих участников, приглашенных лиц.
7. Лицо, ответственное за организацию инициативных общественных слушаний, обеспечивает избрание председательствующего.
Не может быть избраным председательствующим на общественных слушаниях должностное лицо, отчет о работе которого рассматривается, или подчинены ему должностные (служебные) лица.
Председательствующий избирается большинством голосов от общего количества зарегистрированных участников.
8. Председательствующий организует выборы секретаря и счетной комиссии.
Счетная комиссия избирается в составе не менее трех лиц.
Секретарь и счетная комиссия избираются большинством голосов от общего количества зарегистрированных участников.
9. Участники общественных слушаний путем голосования утверждают регламент, которым устанавливается время на:
- общую длительность общественных слушаний;
- основной доклад;
- вопросы и ответы на вопросы после доклада;
- содоклады (не больше двух), при необходимости;
- ответы на вопросы после содокладов, при необходимости;
- выступления участников общественных слушаний и приглашенных.
10. На общественных слушаниях не допускаются рассмотрение и принятие решений из вопросов, которые не являются предметом слушаний и о которых предварительно не были поставлены в известность участники общественных слушаний.
11. Участники общественных слушаний должны придерживаться регламента, не допускать возгласы, обиды, другие действия, которые мешают обсуждению вынесенных на рассмотрение вопросов. В случае нарушения этого требования по предложению председательствующего большинством голосов может приниматься решение о лишении права участия нарушителя или нарушителей общественного порядка в общественных слушаниях. При невыполнении нарушителями этого решения, к ним могут быть применены принудительные меры в соответствии с действующим законодательством в связи с нарушением общественного порядка.
12. Ход общественных слушаний фиксируется секретарем общественных слушаний в протоколе общественных слушаний, который подписывается председательствующим, секретарем, представителем органа городского самоуправления.
К протоколу общественных слушаний заносятся:
- предмет общественных слушаний;
- дата и место их проведения;
- должность (при наличии), фамилия и инициалы председательствующего и секретаря общественных слушаний;
- количество участников;
- основное содержание докладов, содокладов, вопросов, ответов, выступлений в обсуждении;
- содержание предложений относительно рекомендаций общественных слушаний;
- результаты голосования;
- содержание принятых рекомендаций.
13. Рекомендации общественных слушаний принимаются путем открытого голосования большинством голосов от количества зарегистрированных участников и подписываются председательствующим, секретарем и представителем органа городского самоуправления и подлежат обязательному рассмотрению органами городского самоуправления.
14. Рекомендации общественных слушаний, принятые с нарушением установленной процедуры, не подлежат рассмотрению органами городского самоуправления.
15. Рекомендации общественных слушаний вместе с протоколом и материалами регистрации участников общественных слушаний передаются секретарю Одесского городского совета в течение десяти рабочих дней после проведения общественных слушаний.

Статья 25.
Рассмотрение рекомендаций общественных слушаний

1. В течение десяти рабочих дней с момента поступления рекомендаций, протокола и материалов регистрации участников общественных слушаний секретарь городского совета информирует городского голову и направляет на рассмотрение к профильному исполнительному органу и постоянной комиссии городского совета рекомендации общественных слушаний.
2. В случае, если решение вопроса, которое было предметом общественных слушаний, не входит в компетенцию городского совета и его органов, рекомендации общественных слушаний направляются на рассмотрение к соответствующим органам.
3. К материалам, которые готовятся к заседанию соответствующего органа, обязательно приобщаются рекомендации и протокол общественных слушаний.
4. Решения органов и должностных лиц городского самоуправления за результатами рассмотрения рекомендаций общественных слушаний подлежат обязательному обнародованию в средствах массовой информации.
Председательствующий и секретарь общественных слушаний имеют право принимать участие в рассмотрении рекомендаций общественных слушаний в органах городского самоуправления.
5. Информация относительно результата рассмотрения рекомендаций общественных слушаний предоставляется в порядке, установленном законодательством о доступе к публичной информации.


Статья 26.
Организация и подготовка общих собраний граждан
по месту жительства

1. Общие собрания граждан по месту жительства (далее – собрания) являются формой их непосредственного участия в решении вопросов местного значения и сзываются по месту жительства граждан (дом, жилищный комплекс, улица, квартал, микрорайон).
2. В работе собраний имеют право принимать участие дееспособные граждане, которые достигли 18 лет и постоянно проживают на соответствующей территории.
В работе собраний могут принимать участие народные депутаты, депутаты местных советов, представители органов государственной власти, должностные лица местного самоуправления, предприятий, учреждений и организаций, трудовых коллективов, объединений граждан.
3. Собрания сзываются городским головой, органами самоорганизации населения либо непосредственно членами городской громады.
В случае, когда собрания сзываются органами самоорганизации населения или членами общества, они не позже чем за семь дней направляют в районную администрацию и соответствующий территориальный орган внутренних дел письменное сообщение, подписанное всеми инициаторами собраний, в котором отмечается время, место, предыдущая повестка дня, инициаторы собраний с указанием фамилии, имя, отчества, адреса, контактного телефона.
4. К компетенции собраний принадлежит рассмотрение любых вопросов, отнесенных к ведению местного самоуправления, в пределах Конституции и законов Украины, внесения предложений соответствующим органам и организациям.
5. Собрания назначаются в удобное для их участников время, как правило, в нерабочие дни (суббота, воскресенье).
Районные администрации и органы самоорганизации населения способствуют в подготовке и проведении собраний.


6. Решение о созыве собраний доводится инициаторами к сведению граждан, которые проживают на соответствующей территории, не позже чем за 7 дней до их проведения с указанием времени, места проведения собраний, вопросов, которые вносятся на их обсуждение.

Статья 27.
Проведение общих собраний граждан по месту жительства

1. Члены городской громады имеют право принимать участие в собраниях, которые проводятся по месту их жительства.
2. Перед началом собраний проводится регистрация участников собраний с правом решающего голоса на основании паспорта или другого документа, который удостоверяет личность и принадлежность к городской громаде по соответствующему месту жительства, с указанием фамилии, инициалов, года рождения, места жительства и контактных данных (телефон, e-mail). Эти данные каждый участник удостоверяет личной подписью. Незарегистрированные лица не могут принимать участие в общих собраниях.
3. Участники собраний при регистрации получают решающие мандаты, которые обязательно используют для голосования на собраниях.
4. Депутаты всех уровней, должностные лица местного самоуправления, эксперты, другие приглашенные лица регистрируются отдельно по соответствующему удостоверению и принимают участие в общественных слушаниях с правом совещательного голоса.
5. Собрания являются полномочными, если в них принимает участие больше половины членов городской громады, которые постоянно проживают и зарегистрированные на соответствующей территории.
6. Перед началом собраний инициаторы могут перечислить общее количество присутствующих участников собраний, о чем отмечается в протоколе общих собраний. В случае, если количество присутствующих участников отличается от количества зарегистрированных участников больше, чем на 10 процентов, проводится повторная регистрация.
7. Собрания открывает и ведет инициатор собраний, который сообщает участникам о вопросах, которые вносятся на обсуждение собраний, количество зарегистрированных и присутствующих участников, приглашенных лиц.
8. Председательствующий организует выборы секретаря и счетной комиссии.
Счетная комиссия избирается в составе не менее трех лиц.
Секретарь и счетная комиссия избираются большинством голосов от общего количества зарегистрированных участников.
9. Ход собраний фиксируется секретарем собраний в протоколе, который подписывается председательствующим и секретарем собраний.



К протоколу собраний заносятся:
- повестка дня собраний;
- дата и место их проведения;
- должность (при наличии), фамилия и инициалы председательствующего и секретаря собраний;
- количество участников;
- основное содержание докладов, содокладов, вопросов, ответов, выступлений в обсуждении;
- содержание предложений относительно решений собраний;
- результаты голосования;
- содержание принятых решений.
10. Решения собраний принимаются путем открытого или тайного голосования большинством голосов от количества зарегистрированных участников и подписываются председательствующим и секретарем собраний.
11. Решения собраний, принятые с нарушением установленной процедуры, не подлежат рассмотрению органами городского самоуправления.
12. Решения собраний вместе с протоколом и материалами регистрации участников собраний передаются в городской совет, ее исполнительные органы, другие органы местного самоуправления, органы государственной власти, их территориальных подразделов, предприятий, учреждений и организаций, которые информируют председательствующего собраний о результатах рассмотрения в месячный срок.

Статья 28.
Консультации с общественностью

1. Органы и должностные лица городского самоуправления могут проводить консультации с общественностью по вопросам городского самоуправления путем взаимодействия через консультативные советы, рабочие группы и другие консультативные формы.
2. На основании предложений объединений граждан, религиозных обществ и объединений, местных организаций политических партий и других субъектов городским головой могут создаваться постоянно действующие консультативные советы.
3. Консультативные советы действуют как совещательные органы и могут включать представителей объединений граждан, органов самоорганизации населения, национально-культурных союзов, творческих союзов, религиозных обществ и объединений, местных организаций политических партий, объединений предпринимателей, профессиональных союзов, научных и высших учебных заведений, которые действуют на территории города.
4. Консультативные советы могут рассматривать вопросы, которые задевают права и законные интересы всех или части членов городской громады.

5. Основной формой работы консультативных советов является заседание. В заседаниях консультативных советов с правом совещательного голоса могут принимать участие депутаты городского совета, руководители ее исполнительных органов, руководители органов государственной власти, а также по приглашению руководителя консультативного совета другие лица.
6. Консультативные советы не меньше чем один раз на год отчитываются о своей работе перед городской громадой.
7. Информация о составе и деятельности консультативных советов обнародуется и предоставляется в порядке, предусмотренном законодательством Украины о доступе к публичной информации.
8. Организационное и материально-техническое обеспечение деятельности консультативных советов полагается на аппарат и исполнительные органы городского совета.
9. Особенной формой консультативного совета является Молодежный совет при городском голове, который формируется на выборных принципах в порядке, который утверждается городским головой.
Особенности деятельности Молодежного совета устанавливаются положением о нем, которое утверждается городским головой.

Статья 29.
Обращение граждан

1. Члены городской громады имеют право направлять индивидуальные или коллективные обращения к органам и должностным лицам городского самоуправления.
2. Члены городской громады имеют право в установленное распорядком работы время лично обращаться в эти органы, к их должностным лицам с замечаниями, жалобами, предложениями по вопросам, отнесенным к ведению местного самоуправления, а также с заявлениями или ходатайствами относительно реализации своих законных прав и интересов и жалобами об их нарушении в пределах полномочий, определенных законодательством для органов и должностных лиц местного самоуправления.
3. Руководящие должностные лица городского самоуправления (городской голова, заместители городского головы, секретарь совета, управляющий делами и руководители исполнительных органов) не реже, чем раз в месяц проводят прием членов городской громады по личным вопросам. Передача этой функции другим лицам не допускается.
4. Органы и должностные лица городского самоуправления обязаны рассматривать обращение членов городской громады, принимать необходимые меры и предоставлять на них письменные ответы в соответствии с законодательством Украины.


5. Городской совет и городской голова создают условия для представления обращений граждан и получения ответов на них по принципу организационного единства, который предусматривает, что любое обращение может направляться к единственному исполнительному органу по вопросам обращений граждан, который направляет его за принадлежностью.


Статья 30.
Отчетность перед городской громадой должностных лиц и
органов местного самоуправления

1. Органы и должностные лица городского самоуправления являются подотчетными и подконтрольными городской громаде.
2. Органы и должностные лица городского самоуправления постоянно информируют население о выполнении программ социально-экономического и культурного развития, городского бюджета, по другим вопросам местного значения и не реже одного раза на год отчитываются перед городской громадой.
3. Отчетность органов и должностных лиц городского самоуправления может осуществляться на пленарных заседаниях городского совета, публичных встречах, встречах с представителями средств массовой информации и в иных формах, предусмотренных законодательством Украины.
4. Городская громада имеет право на получение информации о деятельности органов и должностных лиц городского самоуправления в порядке, установленном законодательством Украины.
5. Порядок предоставления указанной информации, средства ее доведения до членов городской громады определяются законодательством Украины и нормативно-правовыми актами органов и должностных лиц городского самоуправления.

Статья 31.
Социальное партнерство и социальный заказ

1. Органы городского самоуправления совместно с организациями работодателей и профессиональными союзами являются участниками социального партнерства в сфере социально-трудовых и связанных с ними экономических отношений и решения социально-трудовых конфликтов.
2. Заданиями социального партнерства являются:
- обеспечение реализации социально ориентированной экономической политики;
- создание эффективного механизма регуляции социально-трудовых и связанных с ними экономических отношений;
- проведение коллективных переговоров, взаимных консультаций, заключения коллективных договоров и соглашений;
- предотвращение возникновения коллективных трудовых споров (конфликтов) и содействия решению социально-трудовых конфликтов;
- совершенствование местной нормативной регуляции и правоприменимой деятельности в сфере социально-трудовых и связанных с ними экономических отношений.
3. Основной формой социального партнерства являются консультации, которые проводятся с целью предыдущего изучения и выяснения позиций, а также выработки общих решений по вопросам регуляции социально-трудовых и связанных с ними экономических отношений.
4. Городской совет использует механизм социального заказа для привлечения общественных, волонтерских и благотворительных организаций, органов самоорганизации населения к решению приоритетных социальных проблем.
5. Механизм социального заказа реализуется на конкурсных принципах в порядке, определенном Положением о социальном заказе, который утверждается городским советом.

Раздел V
Культурное наследие и содействие социально-культурному
развитию города

Статья 32.
Выдающиеся лица

1. Городская громада считает своим главным достоянием и чествует выдающиеся лица – деятелей образования, науки, культуры, медицины, коммерции, спорта, военного дела, государственного управления и других отраслей общественной жизни.
2. Особенный почет городская громада отдает выдающимся лицам, которые способствовали созданию и развитию города Одессы как экономического и культурного центра Северного Причерноморья:
- основателю Одессы вице-адмиралу Иосифу де Рибасу;
- первому градостроителю Одессы инженеру-полковнику Францу де Волану;
- первому градоначальнику Одессы герцогу Арману Эмманюэлю дю Плесси де Ришелье;
- генерал-губернаторам Новороссийского края князю Михаилу Семеновичу Воронцову и графу, первому “вечному гражданину города” Александру Григорьевичу Строганову;
- меценату и городскому голове Григорию Григорьевичу Маразли.
3. Городская громада гордится выдающимися лицами, которые раскрывали свой талант в г. Одессе:

- поэтами и писателями: А. Пушкиным, Н. Гоголем, А. Мицкевичем, И. Франко, Лесей Украинкой, М. Коцюбинским, А. Куприным, И. Буниным, Шолом-Алейхемом, И. Вазовым, А. Ахматовой, Э. Багрицким, С. Кирсановым, А. Черным, В. Катаевым, И. Бабелем, И. Ильфом, Е. Петровым, Ю. Олешим, М. Жванецким, В. Инбер, К. Паустовским, К. Чуковским;
- деятелями культуры: Д. Ойстрахом, Э. Гиллельсом, С. Рихтером, А. Неждановой, П. Нищинским, Л. Утесовым;
- архитекторами и художниками: Э. Ферстером, Ф. Фраполи, А. Дигби, К. Потье, Ф. Боффо, Г. Торичелли, Ф. Гонсиоровским, А. Бернардацци, Л. Влодеком, К. Костанди;
- учеными: Г. Гамовым, В. Филатовым, Н. Пироговым, П. Столяром, И. Сеченовым, М. Грушевским, Д. Менделеевым, В. Глушко, С. Джевецким, лауреатами Нобелевской премии И. Мечниковым, И. Таммом, З. Ваксманом;
- кинорежиссерами: А. Довженко, П. Тодоровским, С. Говорухиным, Н. Губенко, К. Муратовой;
- актерами: В. Холодной, М. Кропивницким, В. Васильком, М. Водяным; Г. Карцевим, Л. Удовиченко, Л. Долиной;
- спортсменами: О. Баюл, В. Петренко, Н. Авиловым, Н. Мильчевым, Н. Олизаренко, Ю. Никандровым, Я. Железняком, И. Белановым, Е. Соколовской, Ю. Билоногом;
- военачальниками: Маршалом Г. Малиновским, Вице-адмиралом Г. Жуковым, Героем Советского Союза А.И. Маринеско.
4. Органы городского самоуправления принимают меры относительно увековечения памяти выдающихся лиц и популяризации их примера для современных и будущих поколений.

Статья 33.
Культурное наследие городской громады

1. Городская громада и органы городского самоуправления осознают свою ответственность и обеспечивают в пределах своих полномочий сохранение для потомков культурного наследия городской громады, в частности, застройки центральной части города.
2. Органы городского самоуправления взаимодействуют с органами государственной власти и международными организациями по вопросам охраны и использования объектов культурного наследия на территории города.
Статья 34.
Содействие социально-культурному развитию города

1. Органы городского самоуправления способствуют и поддерживают развитие интеллектуального и культурного потенциала, духовной и культурной жизни и соответствующей инфраструктуры города.
2. Органы городского самоуправления создают условия для творческого, научного, культурного, интеллектуального, спортивного развития одаренных членов городской громады, оказывают им организационную поддержку.
3. Органы городского самоуправления в пределах своих полномочий способствуют участию членов городской громады в национальных и международных конкурсах, фестивалях, спортивных, научных, культурных, интеллектуальных, творческих и других мероприятиях, которые проводятся в городе и за его пределами.

Статья 35.
Благотворительность и меценатство

1. Городская громада и органы городского самоуправления, исходя из исторических традиций и современного позитивного опыта, одобряют и поддерживают благотворительность и меценатство.
2. Поддержка благотворительности и меценатства органами городского самоуправления осуществляется в соответствии с законодательством Украины и этим Уставом, а также путем популяризации деятельности благотворителей и меценатов среди населения города.

Статья 36.
Участие органов городского самоуправления во внутригосударственном
и международном сотрудничестве

1. Внутригосударственное и международное сотрудничество органов городского самоуправления осуществляется в соответствии и в пределах, определенных законодательством Украины и этим Уставом.
2. Органы городского самоуправления принимают участие во внутригосударственном и международном сотрудничестве, осуществляют мероприятия, направленные на установление и развитие взаимовыгодных отношений с соответствующими органами публичной власти, и заключают необходимые соглашения.
3. Городская громада поддерживает и развивает дружественные связи с выходцами из Одессы в других городах Украины и мира, а также с Одесским землячеством.
4. Органы городского самоуправления способствуют установлению и поддержке связей города с городами-побратимами и родственными городами.
5. Городской совет может создавать представительства в городах-побратимах.

Раздел VI
Материальная и финансовая основа городского самоуправления

Статья 37.
Имущество городской громады

1. Городской громаде принадлежит право коммунальной собственности на движимое и недвижимое имущество, доходы городского бюджета, другие средства, землю, природные ресурсы, предприятия, учреждения и организации, в том числе банки, страховые общества, а также пенсионные фонды, часть в имуществе предприятий, жилищный фонд, нежилищные помещения, заведения культуры, образования, спорта, здравоохранения, социального обслуживания, науки и другое имущество и имущественные права, движимые и недвижимые объекты, определенные в соответствии с законом как объекты права коммунальной собственности, а также средства, полученные от их отчуждения. Наследство, признанное судом вымороченным, переходит в собственность городской громаде за местом открытия наследства.
2. Субъектом права коммунальной собственности в городе Одессе есть городская громада.
3. От имени и в интересах городской громады права субъекта коммунальной собственности осуществляет Одесский городской совет.

Статья 38.
Управление и распоряжение объектами коммунальной собственности

1. Управление объектами коммунальной собственности осуществляется исполнительными органами городского совета.
2. Для осуществления управления отдельными объектами коммунальной собственности или имущественными комплексами могут образовываться коммунальные предприятия, учреждения и организации.
3. Управление объектами коммунальной собственности направлено на обеспечение их максимально эффективного использования по целевому назначению для удовольствия, как правило, общественных потребностей и интересов.
4. На основаниях и в порядке, предусмотренном законодательством и решениями городского совета, исполнительные органы городского совета могут передавать объекты коммунальной собственности в аренду, заем, концессию, управление юридическим и физическим лицам, как правило, на конкурсных принципах.
5. Городской совет и ее исполнительные органы осуществляют контроль за использованием объектов коммунальной собственности, закрепленных за коммунальными предприятиями, учреждениями и организациями, а также переданных в аренду, заем, концессию, управление юридическим и физическим лицам.
6. Распоряжение объектами коммунальной собственности осуществляется городским советом.
7. Распоряжение объектами коммунальной собственности предусматривает их приватизацию, отчуждение, передачу в залог, внесение в уставный капитал субъектов хозяйствования, внесения в общую, в том числе инвестиционную, деятельность, объединение на договорных принципах с другими субъектами права собственности в соответствии с законодательством.
8. Целесообразность, порядок и условия отчуждения и других способов распоряжения объектами коммунальной собственности определяются городским советом. Доходы от отчуждения объектов коммунальной собственности засчитываются в городской бюджет и направляются на финансирование мероприятий, предусмотренных бюджетом развития.
9. Городской совет и ее исполнительные органы осуществляют контроль за соблюдением условий отчуждения и других способов распоряжения объектами коммунальной собственности.

Статья 39.
Коммунальные предприятия, учреждения и организации

1. Городской совет для осуществления управления объектами коммунальной собственности городской громады, выполнения работ, предоставления услуг и реализации других функций для удовлетворения потребностей городской громады может создавать коммунальные предприятия, учреждения и организации.
2. Коммунальные предприятия, учреждения и организации осуществляют не запрещенную законом и определенную их уставными документами производственную, коммерческую, научно-исследовательскую, образовательную, социально-культурную и другую деятельность с целью удовлетворения потребностей и интересов членов городской громады и других лиц.
3. Имущество городской громады закрепляется за коммунальными предприятиями, учреждениями и организациями на праве хозяйственного ведения или оперативного управления.
4. Коммунальные предприятия, учреждения и организации несут ответственность за своими обязательствами лишь денежными средствами, которые есть в их распоряжении.
5. Городской совет и ее исполнительные органы не отвечают за обязательствами коммунальных предприятий, учреждений и организаций, а они не отвечают за обязательствами городского совета и ее исполнительных органов.




Статья 40.
Городская финансовая политика

1. Городская громада владеет такими финансовыми ресурсами: средства городского бюджета; средства коммунальных предприятий, учреждений и организаций; часть средств предприятий, учреждений и организаций, созданных при участии органов городского самоуправления; дивиденды, начисленные на акции (доли, паи) хозяйственных обществ, которые находятся в собственности территориальной громады; средства, переданные государством для обеспечения выполнения делегированных полномочий органов исполнительной власти; другие финансовые ресурсы в соответствии с законодательством Украины.
2. Цель финансовой деятельности органов городского самоуправления:
- создание механизмов регуляции, стимулирования и координации процессов экономического и социального развития города;
- внедрение соответствующих фискальных инструментов, которые позволяют создавать механизмы формирования надежной базы собственных поступлений;
- обеспечение предоставления услуг в социальной, жилищно-коммунальной и других сферах городского хозяйства;
- содействие развитию инвестиционных процессов;
- выполнение полномочий, делегированных органами исполнительной власти.
3. Управление финансовыми ресурсами осуществляется с помощью финансового планирования, регуляции (налогового, кредитного, дотационного и субвенционного), учета, анализа и контроля.
4. Городской совет осуществляет контроль за использованием заимствований исполнительными органами городского совета, коммунальными предприятиями, учреждениями и организациями.
5. Городской совет может объединять на договорных принципах свои финансовые ресурсы с финансовыми ресурсами других территориальных громад и с государственными финансовыми ресурсами с целью общего финансирования городских, региональных или общегосударственных программ.
6. Основным финансовым планом городской громады является городской бюджет, который разрабатывается, утверждается и выполняется органами городского самоуправления в соответствии с бюджетным законодательством с учетом Программы социально-экономического и культурного развития города.


Статья 41.
Предпринимательство и инвестиционная (инновационная) политика

1. Органы городского самоуправления содействуют развитию предпринимательства на территории города, расширению производства и предоставлению услуг с целью удовлетворения хозяйственных, бытовых, социально-культурных и других потребностей членов городской громады.
2. Городской совет может принимать решение относительно предоставления субъектам предпринимательства в соответствии с действующим законодательством льгот по местным налогам и собраниям, а также земельному налогу.
3. На территории города поощряются любые законные формы привлечения капитала и инвестиций, которые содействуют развитию экономики в городе, в первую очередь, отраслей и объектов коммунальной и социальной инфраструктуры.



Раздел VII
Заключительные положения


Статья 42.
Порядок принятия Устава. Действие Устава во времени и пространстве

1. Устав принимается городским советом после общественного обсуждения и подлежит регистрации в органах Министерства юстиции Украины в порядке, установленном действующим законодательством.
2. Устав вступает в силу после его регистрации в органах Министерства юстиции Украины со дня обнародования в газете городского совета «Одесский вестник».
3. Действие Устава распространяется на всю территорию города.

Статья 43.
Порядок внесения изменений и дополнений к Уставу

1. Внесения изменений и дополнений в этот Устав осуществляется в порядке, установленном для его принятия.
2. Предложения относительно внесения изменений и дополнений в этот Устав могут вноситься городским головой, исполнительным комитетом, депутатами городского совета и членами городской громады в порядке местной инициативы.



АДМИНУСЛУГИ
Далее РЕГИСТРАЦИЯ
В ОДЕССЕ

Далее

28 августа 9:00
аппаратное совещание
прямая трансляция

Далее 24 августа 
День Независимости

Далее 23-27 августа
Вышиванковый фестиваль

Далее 23 августа 18:00
Фестиваль степа

Далее 29 августа 16:00
Презентация 70-го альманаха «Дерибасовская-Ришельевская»

Далее 31 августа 11:00
И С П О Л К О М

Далее 25 августа 18:00
Фотосалон «Город у
моря 2017»

Далее 25 августа 17:00
Презентация выпуска альманаха
тихоокеанской Канады «Бриз»

Далее 28 августа
выставка ко Дню города
в музее им. Блещунова

Далее 12-24 августа 
Выставка живописи Ирины Кобылянской

Далее 8-17 сентября
«Бархатный сезон в Одесской опере»

Далее 20 сентября 10:00
С Е С С И Я

Далее Конкурс для размещения
бизнес-офисов
срок подачи заявок
продлен до 15 сентября

Далее Конкурс бизнес-проектов
срок подачи заявок
продлен до 15 сентября

Далее изменения в движении транспорта 
август

Далее С 17 марта 
работа транспорта
на/с пос. Котовского

Далее С 17 марта
работа транспорта
по ул. Преображенской

Далее 27-29 сентября 
Международный Черноморский Транспортный Форум

Далее Местные инициативы
Сбор подписей

Далее
Г Р А Ф И К
приема граждан

Далее Территориальное Соглашение
2017-2019гг.

Далее Спортивный
ПЛАН-КАЛЕНДАРЬ

Далее ОСМД ОДЕССЫ
Далее Разработка концепции развития Центрального исторического ареала Одессы
Далее Выставки и ярмарки
в 2017 году

Далее ВЫБОРЫ
Далее ГЕНПЛАН ОДЕССЫ
Далее ОСОБЕННОСТИ
ПОГРАНИЧНОГО
РЕЖИМА

Далее ЭНЕРГОСБЕРЕЖЕНИЕ
Получение компенсации по кредитам
на энергосберегающие
мероприятия

Далее ПРАВИЛА ПОВЕДЕНИЯ в чрезвычайных ситуациях
Далее Реестр общественных и благотворительных организаций г. Одессы
Далее ДОСТУП К ПУБЛИЧНОЙ
ИНФОРМАЦИИ

Далее ИНВАЛИДАМ
работа транспорта
информационные материалы

Далее Защита прав интеллектуальной собственности
Далее А Д М И Н У С Л У Г И
Далее Молодежный совет
Далее ЦЕНТР ЗАНЯТОСТИ
ТРУДОУСТРОЙСТВО
переподготовка кадров

Далее Жилищные субсидии: изменения
Далее ПРОЕКТЫ
решений исполкома

Далее Т А Р И Ф Ы
Далее Пенсионный фонд Украины в районах Одессы
Далее ЗАЩИТА ПРАВ
ПОТРЕБИТЕЛЕЙ

Далее П Р О Е К Т Ы
решений горсовета

Далее