/ Главная / Городской совет

Механизмы и процедуры влияния общественности на реализацию полномочий Одесского городского совета. Представление интересов общественности

РОЗДІЛ І
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 
    

Стаття 4. Місто Одеса та міська громада   
1. Місто Одеса - адміністративний центр Одеської області, місто обласного значення, яке розвивається як центр Одеської міської агломерації.
2. Міська громада складається з громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства, які постійно проживають та зареєстровані на території міста Одеси.
3. Члени міської громади мають рівні права на участь у міському самоврядуванні, крім випадків, встановлених законодавством.

   


РОЗДІЛ III
СИСТЕМА МІСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ 

            
Стаття 13. Міська громада

 1. Міська громада – первинний суб’єкт місцевого самоврядування на території міста, основний носій його функцій і повноважень.
2. Міська громада здійснює місцеве самоврядування безпосередньо або через органи та посадових осіб міського самоврядування.

     

Стаття 19. Органи самоорганізації населення  

1. Органи самоорганізації населення є однією з форм реалізації членами міської громади свого права на безпосередню участь у міському самоврядуванні, представницькими органами, які створюються членами міської громади, які на законних підставах проживають на певній частині території міста, для вирішення таких завдань:
а) створення умов для участі жителів у вирішенні окремих питань місцевого значення в межах Конституції і законів України;
б) задоволення соціальних, культурних, побутових та інших потреб жителів шляхом сприяння у наданні їм відповідних послуг;
в) участі в реалізації соціально-економічного, культурного розвитку відповідної території міста, інших місцевих програм.
2. Органами самоорганізації населення є будинкові (у межах території будинку, кількох будинків, житлового комплексу), вуличні (у межах території вулиці, кількох вулиць), квартальні комітети (у межах території кварталу), комітети мікрорайонів (у межах території мікрорайону або житлово-експлуатаційної організації).
На одній і тій же території не можуть одночасно функціонувати два і більше органів самоорганізації населення одного рівня.
3. Органи самоорганізації населення утворюються за ініціативою жителів за дозволом міської ради.
4. Порядок створення, легалізації та діяльності органів самоорганізації населення визначаються Законом України «Про органи самоорганізації населення», іншими законодавчими актами України, цим Статутом, нормативно-правовими актами органів міського самоврядування та розпорядженнями міського голови.
5. Органи самоорганізації населення, легалізовані шляхом реєстрації виконавчим комітетом Одеської міської ради, є юридичними особами і мають права, передбачені Законом та Положенням про органи самоорганізації населення, яке затверджується міською радою.

   

Стаття 20. Взаємодія міської ради та виконавчих органів міської ради з органами самоорганізації населення  

1. Міська рада відповідно до Закону України «Про органи самоорганізації населення» може наділяти органи самоорганізації населення повноваженнями, передбаченими статтею 14 Закону України «Про органи самоорганізації населення», а також делегувати їм за згодою загальних зборів (конференції) жителів відповідної території частину власних повноважень з одночасною передачею їм фінансів і майна, необхідних для здійснення цих повноважень.
2. Міська рада та її виконавчі органи здійснюють контроль за реалізацією повноважень органами самоорганізації населення, виконанням розпоряджень міського голови, рішень міської ради, її виконавчого комітету.
Уповноважений виконавчий орган міської ради здійснює координацію взаємодії міської ради та її виконавчих органів з органами самоорганізації населення та контроль за фінансовою діяльністю органів самоорганізації населення й використанням фінансів і майна, переданих органам самоорганізації населення для реалізації делегованих повноважень.
3. У разі невиконання рішень міської ради, її виконавчого комітету повноваження органу самоорганізації населення можуть бути достроково припинені за рішенням міської ради, що тягне за собою припинення діяльності цього органу.
4. Органи самоорганізації населення взаємодіють з депутатами міської ради, виконавчими органами міської ради, посадовими особами міського самоврядування та надають їм інформацію, необхідну для реалізації їх повноважень.
5. Виконавчі органи міської ради сприяють залученню до співпраці з органами самоорганізації населення представників підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, які розміщуються та здійснюють діяльність на території відповідних органів самоорганізації населення.
6. Орган самоорганізації населення з питань, віднесених до його повноважень, може приймати рішення організаційно-розпорядчого характеру.
Рішення органу самоорганізації населення, що не відповідають чинному законодавству або прийняті з питань, не віднесених до його повноважень, зупиняються міською радою з одночасним зверненням до суду про скасування такого рішення.

    
      

РОЗДІЛ IV
ФОРМИ БЕЗПОСЕРЕДНЬОЇ УЧАСТІ ЧЛЕНІВ МІСЬКОЇ ГРОМАДИ ТА ІНСТИТУТІВ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА У ЗДІЙСНЕННІ МІСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ  
   

    
Стаття 21. Вибори та референдум 
 

1. Міська громада на основі загального прямого виборчого права шляхом таємного голосування обирає міську раду та міського голову.
2. Міська громада шляхом місцевого референдуму може безпосередньо вирішувати питання міського самоврядування та інші питання, передбачені законодавством України.
3. Порядок організації, проведення виборів та місцевого референдуму визначається законодавством України.

 

Стаття 22. Місцеві ініціативи  

1. Місцева ініціатива є формою безпосередньої участі членів міської громади у здійсненні місцевого самоврядування, що передбачена законодавством України.
2. Місцева ініціатива може бути внесена в порядку, визначеному цією статтею, членами міської громади, які є дієздатними та досягли 18 років.
3. Предметом місцевої ініціативи можуть бути будь-які питання, віднесені до відання місцевого самоврядування.
Не можуть бути предметом місцевої ініціативи питання, що суперечать Конституції та чинному законодавству України, а також не віднесені до відання міської ради та її органів.
4. Ініціатором внесення місцевої ініціативи на розгляд міської ради є ініціативна група з питань місцевої ініціативи (далі – ініціативна група), яка складається з членів міської громади в кількості не менше 10 осіб, що є дієздатними та досягли 18 років.
Внесення місцевої ініціативи здійснюється ініціативною групою, яка зібрала на підтримку місцевої ініціативи не менше 5 000 підписів, а з питань внесення змін та доповнень до Статуту – не менше 50 000 підписів членів міської громади.
5. Повідомлення про намір внести місцеву ініціативу вноситься на ім’я секретаря міської ради у вигляді письмового звернення, в якому зазначаються питання, що порушуються шляхом місцевої ініціативи, прізвища та ініціали всіх членів ініціативної групи.
Повідомлення про намір внести місцеву ініціативу підписується всіма членами ініціативної групи.
До повідомлення додаються наступні документи:
- список членів ініціативної групи із зазначенням прізвищ, імен, по-батькові, дат народження, адрес проживання, контактних телефонів, адрес електронної пошти (за наявності), серій та номерів паспортів або інших документів, що засвідчують особу та належність до міської громади, членів ініціативної групи та визначенням уповноваженої особи (осіб) ініціативної групи;
- проект рішення, підготовлений у порядку місцевої ініціативи (друкований та електронний варіанти);
- пояснювальну записку до проекту рішення (друкований та електронний варіанти).
До повідомлення про намір внести місцеву ініціативу можуть додаватися інші інформаційно-аналітичні матеріали з питань, що порушуються шляхом місцевої ініціативи.
Апарат міської ради після отримання повідомлення про намір внести місцеву ініціативу перевіряє відповідність поданих документів вимогам, встановленим Статутом, та у разі відповідності протягом 20 робочих днів після їх надходження надає уповноваженій особі ініціативної групи зразок підписного листа з супровідним листом.
Проект рішення з питання, що порушується шляхом місцевої ініціативи, прізвища, імена, по батькові, контактні телефони, адреси електронної пошти (за наявності) уповноважених осіб ініціативної групи та термін збору підписів на підтримку внесення місцевої ініціативи оприлюднюються на офіційному веб-сайті міста.
Якщо подані документи не відповідають вимогам Статуту, Конституції та законів України, вони повертаються ініціативній групі секретарем міської ради з урахуванням висновків профільної постійної комісії міської ради з відповідним обґрунтуванням протягом 20 робочих днів після їх надходження.
6. Підписи на підтримку внесення місцевої ініціативи збираються ініціативною групою на підписних листах, які мають відповідати зразку, отриманому в апараті міської ради. Підписний лист має містити наступну інформацію: прізвище, ім’я, по батькові, адресу місця проживання, контактний телефон, підпис особи на підтримку внесення місцевої ініціативи; прізвище, ініціали та підпис члена ініціативної групи, відповідального за збір підписів. На звороті підписного листа викладається повний текст проекту рішення міської ради.
7. Члени ініціативної групи, що збирають підписи, зобов'язані ознайомити кожного члена громади, якому пропонується підписати підписний лист, з текстом проекту рішення, підготовленого в порядку місцевої ініціативи. Текст проекту рішення повинен бути викладений на зворотній стороні підписного листа.
Підписний лист заповнюється особисто членом міської громади, який подає свій підпис на підтримку внесення місцевої ініціативи. Особа з обмеженими фізичними можливостями може довірити заповнення підписного листа члену ініціативної групи або іншій особі, якій вона довіряє. За наявності фізичної можливості така особа ставить свій підпис у підписному листі особисто.
Члени ініціативної групи зобов’язані при зборі підписів перевіряти паспорти або інші документи, що засвідчують належність до міської громади, та попереджати кожного члена міської громади, що його підпис на підтримку внесення місцевої ініціативи може бути поставлений лише у одному підписному листі.
Якщо в підписних листах виявлено два або більше підписів одного члена громади, його підписи не враховуються.
Після заповнення підписного листа в ньому робиться запис про загальну кількість підписів. Правильність відомостей, занесених до підписного листа, засвідчується підписом члена ініціативної групи, який збирав підписи.
8. Строк збору підписів на підтримку місцевої ініціативи, що вноситься до міської ради, не може перевищувати три місяці, а з питань внесення змін та доповнень до Статуту дванадцять місяців з дня отримання зразка підписного листа в апараті міської ради.
9. Ініціативна група у строки, встановлені частиною 8 цієї статті, подає секретареві міської ради для реєстрації місцевої ініціативи підписні листи з підписами в кількості, визначеній частиною 4 цієї статті.
10. Секретар міської ради протягом 20 робочих днів організує перевірку повноти заповнення та достовірність даних підписних листів.
11. Секретар міської ради з урахуванням висновків профільної постійної комісії міської ради може відмовити у реєстрації місцевої ініціативи з відповідним обґрунтуванням у випадках:
- наявності меншої кількості підписів у підписних листах на підтримку місцевої ініціативи, ніж передбачено частиною 4 цієї статті;
- відсутності необхідних даних у підписних листах щодо осіб, які поставили підписи на підтримку місцевої ініціативи, внаслідок чого кількість дійсних підписів є меншою, ніж передбачено частиною 4 цієї статті;
- відсутності підписів членів ініціативної групи, які збирають підписи, на підписних листах, внаслідок чого ці підписні листи вважаються недійсними та кількість дійсних підписів є меншою, ніж передбачено частиною 4 цієї статті;
- якщо внаслідок порушення інших встановлених вимог кількість дійсних підписів є меншою, ніж передбачено частиною 4 цієї статті.
Про порушення, що є підставою для відмови у реєстрації місцевої ініціативи, секретар міської ради протягом 20 робочих днів після отримання підписних листів повідомляє уповноважену особу ініціативної групи з відповідним обґрунтуванням та поверненням підписних листів, у яких виявлені порушення.
Ініціативна група може протягом п’яти робочих днів виправити виявлені порушення та повторно подати підписні листи секретареві міської ради. У разі, якщо ініціативна група не усуває виявлені порушення або не надає у п’ятиденний строк підписні листи, секретар міської ради повідомляє уповноважену особу ініціативної групи про відмову у реєстрації місцевої ініціативи.
У цьому випадку питання, що порушується шляхом місцевої ініціативи, розглядається на підставі матеріалів, наданих ініціативною групою, як колективне звернення в порядку, встановленому законодавством України про звернення громадян, а ініціативна група може повторно направити повідомлення про намір внести місцеву ініціативу у загальному порядку.
12. У випадку відповідності підписних листів встановленим вимогам та наявності у них дійсних підписів на підтримку внесення місцевої ініціативи у кількості, передбаченій частиною 4 цієї статті, секретар міської ради реєструє місцеву ініціативу не пізніше, ніж через 30 робочих днів з дня отримання підписних листів.
13. Секретар міської ради не пізніше, ніж через 3 робочих дні з моменту реєстрації місцевої ініціативи, письмово повідомляє про це уповноважену особу ініціативної групи, інформує міського голову та доручає апарату ради підготувати проект рішення міської ради, який розглядає профільна комісія.
14. Розгляд проекту рішення, поданого в порядку місцевої ініціативи постійними комісіями та виконавчими органами міської ради, проводиться відповідно до Регламенту ради з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» за участю уповноваженої особи (осіб) ініціативної групи.
15. Місцева ініціатива, зареєстрована у встановленому цією статтею порядку, підлягає обов’язковому розгляду на відкритому пленарному засіданні міської ради за участю уповноваженої особи (осіб) ініціативної групи з правом дорадчого голосу з відповідного питання.
Рішення міської ради, прийняте за результатами розгляду місцевої ініціативи, обов’язково оприлюднюється в порядку, встановленому Регламентом міської ради.

 

Стаття 23. Організація та підготовка громадських слухань  

1. Громадські слухання є формою безпосередньої участі членів міської громади у здійсненні місцевого самоврядування, що передбачена законодавством України.
Громадські слухання проводяться не рідше одного разу на рік.
2. Ініціаторами та учасниками громадських слухань можуть бути члени міської громади, які є дієздатними та досягли 18 років.
3. Предметом громадських слухань можуть бути будь-які питання, віднесені до відання місцевого самоврядування.
Не можуть бути предметом громадських слухань питання, що суперечать Конституції та чинному законодавству України, а також не віднесені до відання міської ради та її органів.
4. Громадські слухання можуть бути обов’язковими та ініціативними.
5. Обов’язкові громадські слухання проводяться у випадках:
- обговорення проектів містобудівної документації відповідно до законодавства про регулювання містобудівної діяльності – за ініціативою виконавчого органу міської ради з питань архітектури та містобудування;
- обговорення проектів тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до законодавства про житлово-комунальні послуги – за ініціативою виробників та виконавців відповідних послуг;
- обговорення проектів регуляторних актів органів міського самоврядування відповідно до законодавства про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності – за ініціативою розробників проектів регуляторних актів, передбачених планами підготовки цих проектів, та за погодженням з юридичним департаментом міської ради та профільною постійною комісією міської ради;
- обговорення інших питань, які відповідно до законодавства України вимагають проведення громадських слухань – за ініціативою виконавчих органів міської ради та інших суб’єктів, передбачених відповідним законодавством.
6. Ініціативні громадські слухання проводяться з будь-яких питань, що можуть бути предметом громадських слухань, за ініціативою членів міської громади.
Ініціатором проведення громадських слухань є ініціативна група з питань громадських слухань (далі – ініціативна група), яка складається з членів міської громади в кількості не менше 5 осіб, що є дієздатними та досягли 18 років.
Проведення ініціативних громадських слухань можливе, якщо ініціативна група зібрала на підтримку їх проведення не менше 300 підписів членів міської громади.
7. Повідомлення про намір провести ініціативні громадські слухання вноситься на ім’я секретаря міської ради у вигляді письмового звернення, в якому зазначаються питання, з яких пропонується провести громадські слухання, прізвища та ініціали всіх членів ініціативної групи.
Повідомлення про намір провести ініціативні громадські слухання підписується всіма членами ініціативної групи.
До повідомлення додаються наступні документи:
- список членів ініціативної групи із зазначенням прізвищ, імен, по батькові, адрес місця проживання, контактних телефонів, адрес електронної пошти (за наявності) та визначенням до двох уповноважених осіб ініціативної групи;
- проект порядку денного громадських слухань (друкований та електронний варіанти).
До повідомлення про намір провести ініціативні громадські слухання можуть додаватися інші інформаційно-аналітичні матеріали з питань, по яким пропонується провести громадські слухання.
Апарат міської ради перевіряє відповідальність поданих документів вимогам, встановленим Статутом, та у разі відповідності протягом 20 робочих днів після отримання повідомлення про намір провести ініціативні громадські слухання надає уповноваженій особі ініціативної групи зразок підписного листа з супровідним листом.
Проект порядку денного ініціативних громадських слухань, прізвища, імена, по батькові, контактні телефони, адреси електронної пошти (за наявності) уповноважених осіб ініціативної групи та термін збору підписів на підтримку проведення ініціативних громадських слухань оприлюднюються на офіційному веб-сайті міста.
Якщо подані документи не відповідають вимогам Статуту, Конституції та законів України, вони повертаються ініціативній групі секретарем міської ради з урахуванням висновків профільної постійної комісії міської ради з відповідним обґрунтуванням протягом 20 робочих днів після їх надходження.
8. Підписи на підтримку проведення ініціативних громадських слухань збираються ініціативною групою на підписних листах, які мають відповідати зразку, отриманому в апараті міської ради. Підписний лист має містити наступну інформацію: прізвище, ім’я, по батькові, адресу місця проживання, контактний телефон, підпис особи на підтримку проведення ініціативних громадських слухань; прізвище, ініціали та підпис члена ініціативної групи, відповідального за збір підписів. На звороті підписного листа викладається повний текст проекту порядку денного ініціативних громадських слухань.
Підписи на підтримку проведення ініціативних громадських слухань мають право вносити лише члени міської громади.
9. Члени ініціативної групи, що збирають підписи, зобов'язані ознайомити кожного члена громади, якому пропонується підписати підписний лист, з текстом проекту порядку денного громадських слухань. Текст проекту порядку денного повинен бути викладений на зворотній стороні підписного листа.
Підписний лист заповнюється особисто членом міської громади, який подає свій підпис на підтримку проведення громадських слухань. Особа з обмеженими фізичними можливостями може довірити заповнення підписного листа члену ініціативної групи або іншій особі, якій вона довіряє. За наявності фізичної можливості така особа ставить свій підпис у підписному листі особисто.
Члени ініціативної групи зобов’язані при зборі підписів перевіряти паспорти або інші документи, що засвідчують належність до міської громади, та попереджати кожного члена міської громади, що його підпис на підтримку проведення громадських слухань може бути поставлений лише в одному підписному листі.
Якщо в підписних листах виявлено два або більше підписів одного члена громади, його підписи не враховуються.
Після заповнення підписного листа в ньому робиться запис про загальну кількість підписів. Правильність відомостей, занесених до підписного листа, засвідчується підписом члена ініціативної групи, який збирав підписи.
10. Строк збору підписів на підтримку проведення громадських слухань не може перевищувати одного місяця з дня отримання зразка підписного листа в апараті міської ради.
11. Ініціативна група у строки, встановлені частиною 10 цієї статті, подає секретареві міської ради:
- підписні листи з підписами в кількості, визначеній частиною 6 цієї статті;
- повідомлення із зазначенням пропонованого місця та часу їх проведення, прізвища, імені, по батькові, дати народження, адреси проживання, контактного телефону, адреси електронної пошти (за наявності), серії та номера паспорта або іншого документа, що засвідчує особу та належність до міської громади, особи, відповідальної за їх організацію;
- заяву особи про надання згоди бути відповідальною особою за організацію громадських слухань;
- перелік посадових осіб міського самоврядування, депутатів міської ради, яких пропонується запросити на громадські слухання.
12. Секретар міської ради організує перевірку повноти заповнення та достовірність даних підписних листів.
13. Секретар міської ради з урахуванням висновків профільної постійної комісії міської ради може відмовити у проведенні ініціативних громадських слухань ініціативній групі з відповідним обґрунтуванням у випадках:
- наявності меншої кількості підписів у підписних листах на підтримку проведення громадських слухань, ніж передбачено частиною 6 цієї статті;
- відсутності необхідних даних у підписних листах щодо осіб, які поставили підписи на підтримку проведення громадських слухань, внаслідок чого кількість дійсних підписів є меншою, ніж передбачено частиною 6 цієї статті;
- відсутності підписів членів ініціативної групи, які збирають підписи, на підписних листах, внаслідок чого ці підписні листи вважаються недійсними та кількість дійсних підписів є меншою, ніж передбачено частиною 6 цієї статті;
- якщо внаслідок порушення інших встановлених вимог кількість дійсних підписів є меншою, ніж передбачено частиною 6 цієї статті.
Про порушення, що є підставою для відмови у реєстрації ініціативних громадських слухань, секретар міської ради протягом 20 робочих днів після отримання підписних листів, інших документів повідомляє уповноважену особу ініціативної групи з відповідним обґрунтуванням та поверненням підписних листів, у яких виявлені порушення.
Ініціативна група може протягом п’яти робочих днів виправити виявлені порушення та повторно подати підписні листи секретареві міської ради. У разі, якщо ініціативна група не усуває виявлені порушення або не надає у п’ятиденний строк підписні листи, секретар міської ради повідомляє уповноважену особу ініціативної групи про відмову у реєстрації ініціативних громадських слухань.
У цьому випадку питання, що є предметом ініціативних громадських слухань, розглядається на підставі матеріалів, наданих ініціативною групою, як колективне звернення в порядку, встановленому законодавством України про звернення громадян, а ініціативна група може повторно направити повідомлення про намір провести ініціативні громадські слухання у загальному порядку.
14. У випадку відповідності підписних листів встановленим вимогам та наявності у них дійсних підписів на підтримку проведення громадських слухань у кількості, передбаченій частиною 6 цієї статті, секретар міської ради доручає апарату міської ради підготовку проекту розпорядження міського голови про проведення громадських слухань не пізніше, ніж через 30 робочих днів з дня отримання підписних листів.
15. Ініціатори проведення обов’язкових громадських слухань подають міському голові:
- підготовлений та оформлений належним чином проект документа, що підлягає обговоренню на громадських слуханнях або, у разі великого обсягу проекту, витяг з нього, що відбиває його основний зміст;
- повідомлення із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові посадової особи або назви уповноваженого органу міського самоврядування, відповідального за їх організацію;
- перелік посадових осіб міського самоврядування, депутатів міської ради, яких пропонується запросити на громадські слухання.
До зазначених документів можуть додаватися інші інформаційно-аналітичні матеріали з питань, з яких пропонується провести громадські слухання.
16. Громадські слухання скликаються розпорядженням міського голови, у якому зазначаються:
- предмет громадських слухань;
- місце проведення громадських слухань;
- дата та час проведення громадських слухань;
- назви уповноваженого органу або особи, відповідальної за організацію громадських слухань;
- доручення відповідному органу міського самоврядування щодо участі його представників у громадських слуханнях;
- порядок забезпечення громадського порядку, медичної допомоги, вирішення інших питань щодо проведення громадських слухань.
17. Після прийняття розпорядження міського голови уповноважений орган або особа, відповідальна за організацію громадських слухань, або, за відсутності розпорядження міського голови після закінчення строку, встановленого частиною 14 цієї статті, особа, визначена ініціаторами ініціативних громадських слухань відповідальною за їх організацію:
- розміщує оголошення про проведення громадських слухань на офіційному веб-сайті міста, в газеті «Одесский вестник» та, за потребою, в інших ЗМІ не пізніше, ніж за 14 днів до їх проведення, із зазначенням предмету громадських слухань, місця, дати та часу проведення громадських слухань, відповідальної за організацію громадських слухань, інформації про те, де можна ознайомитись із матеріалами громадських слухань;
- запрошує на громадські слухання посадових осіб міського самоврядування, депутатів міської ради, експертів з питань, які винесені на обговорення, інших осіб;
- організовує ознайомлення громадськості та інших зацікавлених осіб з інформаційними матеріалами з питань, винесених на громадські слухання;
- взаємодіє з правоохоронними органами щодо забезпечення дотримання громадського порядку під час проведення громадських слухань;
- взаємодіє з медичними закладами та іншими уповноваженими організаціями з питань забезпечення медичної допомоги під час проведення громадських слухань;
- забезпечує підготовку місця для проведення громадських слухань;
- вирішує інші питання, пов’язані з підготовкою громадських слухань.
Районні адміністрації у межах своїх повноважень надають сприяння у підготовці та проведенні ініціативних громадських слухань.

 

Стаття 24. Проведення громадських слухань  

1. Члени міської громади мають право брати участь у громадських слуханнях, що стосуються їх індивідуальних та колективних прав та інтересів, які охороняються законом.
2. Перед початком громадських слухань за участі представників органів міського самоврядування проводиться реєстрація учасників слухань з правом ухвального голосу на підставі паспорта або іншого документа, що засвідчує особу та належність до міської громади, із зазначенням прізвища, ініціалів, року народження, місця проживання та контактних даних (телефону, адреси електронної пошти за наявності). Ці дані кожний учасник засвідчує особистим підписом. Незареєстровані особи не можуть брати участь у громадських слуханнях.
3. Учасники громадських слухань при реєстрації отримують ухвальні мандати, які обов’язково використовують для голосування на громадських слуханнях.
4. Депутати всіх рівнів, посадові особи місцевого самоврядування, експерти, інші запрошені особи реєструються окремо за відповідним посвідченням, та беруть участь у громадських слуханнях з правом дорадчого голосу.
Доступ представників засобів масової інформації на громадські слухання є відкритим.
5. Перед початком громадських слухань представники органу міського самоврядування перераховують загальну кількість присутніх учасників громадських слухань, про що зазначається у протоколі громадських слухань. У разі, якщо кількість присутніх учасників відрізняється від кількості зареєстрованих учасників більше, ніж на 10 відсотків, проводиться повторна реєстрація.
6. Обов’язкові громадські слухання відкриває та веде представник уповноваженого органу, а ініціативні громадські слухання відкриває особа, відповідальна за організацію громадських слухань, яка повідомляє учасників про предмет та порядок денний громадських слухань, кількість зареєстрованих та присутніх учасників, запрошених осіб.
7. Особа, відповідальна за організацію ініціативних громадських слухань, забезпечує обрання головуючого.
Не може бути обрана головуючим на громадських слуханнях посадова особа, звіт про роботу якої розглядається, або підпорядковані їй посадові (службові) особи.
Головуючий ініціативних громадських слухань обирається більшістю голосів від загальної кількості зареєстрованих учасників.
8. Головуючий організовує вибори секретаря та лічильної комісії.
Лічильна комісія обирається у складі не менше трьох осіб.
Секретар та лічильна комісія обираються більшістю голосів від загальної кількості зареєстрованих учасників.
9. Учасники громадських слухань шляхом голосування затверджують регламент, яким встановлюється час на:
- загальну тривалість громадських слухань;
- основну доповідь;
- запитання та відповіді на запитання після доповіді;
- співдоповіді (не більше двох), за необхідністю;
- відповіді на запитання після співдоповідей, за необхідністю;
- виступи учасників громадських слухань та запрошених.
10. На громадських слуханнях не допускаються розгляд та прийняття рішень із питань, що не є предметом слухань і про які заздалегідь не було повідомлено учасників громадських слухань.
11. Учасники громадських слухань мають дотримуватися регламенту, не допускати вигуків, образ, інших дій, що заважають обговоренню винесених на розгляд питань. У випадку порушення цієї вимоги за пропозицією головуючого більшістю голосів може прийматися рішення про позбавлення права участі порушника чи порушників громадського порядку у громадських слуханнях. При невиконанні порушниками цього рішення до них можуть бути застосовані примусові заходи відповідно до чинного законодавства у зв’язку з порушенням громадського порядку.
12. Хід громадських слухань фіксується секретарем громадських слухань у протоколі громадських слухань, який підписується головуючим, секретарем, представником органу міського самоврядування.
До протоколу громадських слухань заносяться:
- предмет громадських слухань;
- дата і місце їх проведення;
- посада (за наявності), прізвище і ініціали головуючого та секретаря громадських слухань;
- кількість учасників;
- основний зміст доповідей, співдоповідей, питань, відповідей, виступів у обговоренні;
- зміст пропозицій щодо рекомендацій громадських слухань;
- результати голосування;
- зміст прийнятих рекомендацій.
13. Рекомендації громадських слухань приймаються шляхом відкритого голосування більшістю голосів від кількості зареєстрованих учасників та підписуються головуючим, секретарем та представником органу міського самоврядування і підлягають обов’язковому розгляду органами міського самоврядування.
14. Рекомендації громадських слухань, прийняті з порушенням встановленої Статутом процедури, Конституції України та чинного законодавства, не підлягають розгляду органами міського самоврядування.
15. Рекомендації громадських слухань разом з протоколом та матеріалами реєстрації учасників громадських слухань передаються секретарю міської ради протягом десяти робочих днів після проведення громадських слухань.

 

Стаття 25. Розгляд рекомендацій громадських слухань  

1. Протягом десяти робочих днів з моменту надходження рекомендацій, протоколу та матеріалів реєстрації учасників громадських слухань секретар міської ради інформує міського голову та направляє на розгляд до профільного виконавчого органу та постійної комісії міської ради рекомендації громадських слухань.
2. У разі, якщо вирішення питання, яке було предметом громадських слухань, не входить до компетенції міської ради та її органів, рекомендації громадських слухань направляються на розгляд до відповідних органів.
3. До матеріалів, що готуються до засідання відповідного органу, обов’язково долучаються рекомендації і протокол громадських слухань.
4. Рішення органів і посадових осіб міського самоврядування за результатами розгляду рекомендацій громадських слухань підлягають обов’язковому оприлюдненню у засобах масової інформації.
Головуючий та секретар громадських слухань запрошуються та мають право брати участь у розгляді рекомендацій громадських слухань в органах міського самоврядування.
5. Інформація щодо результату розгляду рекомендацій громадських слухань надається у порядку, встановленому законодавством про доступ до публічної інформації.

   

Стаття 26. Організація та підготовка загальних зборів громадян за місцем проживання  

1. Загальні збори громадян за місцем проживання (далі – збори) є формою їх безпосередньої участі у вирішенні питань місцевого значення і скликаються за місцем проживання громадян (будинок, житловий комплекс, вулиця, квартал, район у місті).
У випадках, передбачених законодавством України та нормативно-правовими актами міської ради, можуть проводитися конференції представників членів міської громади за місцем проживання в порядку, встановленому Положенням про органи самоорганізації населення, яке затверджується міською радою.
2. У роботі зборів мають право брати участь дієздатні громадяни, які досягли 18 років і постійно проживають на відповідній території.
У роботі зборів можуть брати участь народні депутати, депутати місцевих рад, представники органів державної влади, посадові особи місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, трудових колективів, об'єднань громадян.
3. Збори скликаються міським головою, депутатами міської ради, органами самоорганізації населення, об’єднаннями громадян та безпосередньо членами міської громади.
У разі, коли збори скликаються депутатами міської ради, органами самоорганізації населення, об’єднаннями громадян та безпосередньо членами міської громади, вони не пізніше ніж за сім днів до їхнього проведення направляють до районної адміністрації та відповідного територіального органу внутрішніх справ письмове повідомлення, підписане ініціаторами зборів, в якому зазначається час, місце, попередній порядок денний, прізвища, імена, по-батькові, адреси місця проживання, контактні телефони ініціаторів зборів.
4. До компетенції зборів належить розгляд будь-яких питань, віднесених до відання місцевого самоврядування, в межах Конституції і законів України, внесення пропозицій відповідним органам і організаціям.
5. Збори призначаються у зручний для їх учасників час, як правило, у неробочі дні (субота, неділя), або позаробочий час.
Районні адміністрації та органи самоорганізації населення сприяють у підготовці і проведенні зборів.
6. Рішення про скликання зборів доводиться ініціаторами їх скликання до відома громадян, які проживають на відповідній території, не пізніше ніж за 7 днів до їх проведення з зазначенням часу, місця проведення зборів, питань, які вносяться на їх обговорення.

    

Стаття 27. Проведення загальних зборів громадян за місцем проживання  

1. Члени міської громади мають право брати участь у зборах, що проводяться за місцем їх проживання.
2. Перед початком зборів проводиться реєстрація учасників зборів з правом ухвального голосу на підставі паспорта або іншого документа, що засвідчує особу та належність до міської громади за відповідним місцем проживання, із зазначенням прізвища, ініціалів, року народження, місця проживання та контактних даних (телефону, адреси електронної пошти за наявності). Ці дані кожний учасник засвідчує особистим підписом. Незареєстровані особи не можуть брати участь у загальних зборах.
3. Учасники зборів при реєстрації отримують ухвальні мандати, які обов’язково використовують для голосування на зборах.
4. Депутати всіх рівнів, посадові особи місцевого самоврядування, експерти, інші запрошені особи реєструються окремо за відповідним посвідченням та беруть участь у громадських слуханнях з правом дорадчого голосу.
Доступ представників засобів масової інформації на загальні збори є відкритим.
5. Збори є повноважними, якщо у них беруть участь більше половини членів міської громади, які постійно проживають на відповідній території.
6. Перед початком зборів ініціатори можуть перерахувати загальну кількість присутніх учасників зборів, про що зазначається у протоколі загальних зборів. У разі, якщо кількість присутніх учасників відрізняється від кількості зареєстрованих учасників більше, ніж на 10 відсотків, проводиться повторна реєстрація.
7. Збори відкриває та веде ініціатор зборів, який повідомляє учасників про питання, які вносяться на обговорення зборів, кількість зареєстрованих та присутніх учасників, запрошених осіб.
8. Головуючий організовує вибори секретаря та лічильної комісії.
Лічильна комісія обирається у складі не менше трьох осіб.
Секретар та лічильна комісія обираються більшістю голосів від загальної кількості зареєстрованих учасників.
9. Хід зборів фіксується секретарем зборів у протоколі, який підписується головуючим та секретарем зборів.
До протоколу зборів заносяться:
- порядок денний зборів;
- дата і місце їх проведення;
- посада (за наявності), прізвище та ініціали головуючого та секретаря зборів;
- кількість учасників;
- основний зміст доповідей, співдоповідей, питань, відповідей, виступів у обговоренні;
- зміст пропозицій щодо рішень зборів;
- результати голосування;
- зміст прийнятих рішень.
10. Рішення зборів приймаються шляхом відкритого або таємного голосування більшістю голосів від кількості зареєстрованих учасників і підписуються головуючим та секретарем зборів.
11. Рішення зборів, прийняті з порушенням встановленої процедури, не підлягають розгляду органами міського самоврядування.
12. Рішення зборів разом з протоколом та матеріалами реєстрації учасників зборів передаються до міської ради, її виконавчих органів, інших органів місцевого самоврядування, органів державної влади, їх територіальних підрозділів, підприємств, установ та організацій, які інформують головуючого зборів про результати розгляду у місячний термін. Головуючий або секретар громадських зборів мають право брати участь у розгляді рішень зборів з правом дорадчого голосу з відповідного питання.

  

 Стаття 28. Звітування перед міською громадою посадових осіб та органів місцевого самоврядування  

1. Органи та посадові особи міського самоврядування є підзвітними та підконтрольними міській громаді.
2. Органи та посадові особи міського самоврядування, депутати міської ради періодично, але не менш як два рази на рік інформують членів міської громади:
- про виконання міського бюджету;
- про виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку;
- про виконання інших цільових програм;
- про розв’язання актуальних проблем життєдіяльності міської громади;
- про свою діяльність у попередні календарні періоди;
- з інших питань місцевого значення.
3. Міський голова, депутати міської ради, заступники міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, керівники виконавчих органів міської ради не рідше одного разу на рік звітують перед міською громадою про свою діяльність за попередній календарний рік протягом першого кварталу року, наступного за звітним.
Міський голова, депутати міської ради звітують про свою діяльність на відкритих зустрічах з членами міської громади. Вони можуть, за потребою, звітувати на пленарних засіданнях міської ради, громадських слуханнях, зустрічах з представниками засобів масової інформації, а також у інший спосіб, передбачений законодавством України.
Заступники міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, керівники виконавчих органів міської ради звітують про свою діяльність на відкритих зустрічах з членами міської громади, пленарних засіданнях міської ради, громадських слуханнях, зустрічах з представниками засобів масової інформації, а також у інший спосіб, передбачений законодавством України.
4. Міська громада має право на отримання інформації про діяльність органів та посадових осіб міського самоврядування в порядку, встановленому законодавством України.
5. Порядок надання вказаної інформації, засоби її доведення до членів міської громади визначаються законодавством України та нормативно-правовими актами органів та посадових осіб міського самоврядування.

  

 Стаття 29. Звернення громадян  

1. Члени міської громади мають право направляти індивідуальні або колективні звернення до органів і посадових осіб міського самоврядування.
2. Члени міської громади мають право в установлений розпорядком роботи час особисто звертатися в ці органи, до їх посадових осіб із зауваженнями, скаргами, пропозиціями з питань, віднесених до відання місцевого самоврядування, а також із заявами або клопотаннями щодо реалізації своїх законних прав та інтересів і скаргами про їх порушення у межах повноважень, визначених законодавством для органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
3. Керівні посадові особи міського самоврядування (міський голова, заступники міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, депутати міської ради, секретар ради, керуючий справами виконкому та керівники виконавчих органів) не рідше, ніж раз на місяць проводять прийом членів міської громади. Передача цієї функції іншим особам не допускається.
4. Органи та посадові особи міського самоврядування зобов’язані розглядати звернення членів міської громади, вживати необхідні заходи та надавати на них письмові відповіді відповідно до законодавства України. Колективні звернення 200 і більше членів міської громади розглядаються міським головою.
5. Міська рада та міський голова створюють умови для подання звернень громадян та отримання відповідей на них за принципом організаційної єдності, який передбачає, що будь-яке звернення може спрямовуватись до єдиного виконавчого органу (структурного підрозділу) з питань звернень громадян, який скеровує його за належністю.

 

Стаття 30. Взаємодія інститутів громадянського суспільства з органами міського самоврядування.  

1. Органи та посадові особи міського самоврядування схвалюють та підтримують участь членів міської громади у вирішенні питань місцевого значення, формуванні і функціонуванні органів самоорганізації населення, організацій співвласників багатоквартирних будинків, громадських організацій, профспілок та інших інститутів громадянського суспільства.
2. Органи міського самоврядування в межах своєї компетенції сприяють розвитку інститутів громадянського суспільства в місті Одесі.
3. Органи міського самоврядування спільно з організаціями роботодавців та професійними спілками є учасниками соціального партнерства в сфері соціально-трудових і пов’язаних із ними економічних відносин та вирішення соціально-трудових конфліктів.
4. Завданнями соціального партнерства є:
- забезпечення реалізації соціально орієнтованої економічної політики;
- створення ефективного механізму регулювання соціально-трудових і пов'язаних з ними економічних відносин;
- проведення колективних переговорів, взаємних консультацій, укладення колективних договорів та угод;
- запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) і сприяння вирішенню соціально-трудових конфліктів;
- вдосконалення місцевого нормативного регулювання та правозастосовної діяльності в сфері соціально-трудових і пов’язаних із ними економічних відносин.
5. Основною формою соціального партнерства є консультації, які проводяться з метою попереднього вивчення та з’ясування позицій, а також вироблення спільних рішень з питань регулювання соціально-трудових і пов’язаних із ними економічних відносин.
6. Міська рада використовує механізм соціального замовлення для залучення громадських, волонтерських та благодійних організацій, органів самоорганізації населення до розв’язання пріоритетних соціальних проблем.
7. Механізм соціального замовлення реалізується на конкурсних засадах в порядку, визначеному Положенням про соціальне замовлення, яке затверджується міською радою.

 

Стаття 31. Консультації з громадськістю  

1. Органи та посадові особи міського самоврядування проводять консультації з громадськістю з питань міського самоврядування шляхом взаємодії через консультативні ради, робочі групи та інші консультативні форми.
2. На підставі пропозицій громадських організацій, релігійних громад та об’єднань, місцевих організацій політичних партій та інших суб’єктів міським головою створюються постійно діючі консультативні ради у складі голови, секретаря та членів.
В окремій сфері суспільного життя, що стосується питань місцевого значення, може бути створена та діяти лише одна консультативна рада.
Консультативна рада діє на підставі положення, яке затверджується міським головою протягом трьох місяців після її створення.
3. Консультативні ради діють як дорадчі органи та можуть включати представників громадських організацій, органів самоорганізації населення, національно-культурних, творчих спілок, релігійних громад та об’єднань, місцевих організацій політичних партій, об’єднань підприємців, професійних спілок, наукових та вищих навчальних закладів, які діють на території міста, окремих фахівців, інших осіб.
4. Консультативні ради можуть розглядати питання, які зачіпають права та законні інтереси усіх або частини членів міської громади.
5. Організація роботи консультативної ради покладається на її голову. Голова консультативної ради скликає та веде засідання консультативної ради, дає доручення членам ради, представляє консультативну раду у відношеннях з міським головою та міською радою, її виконавчими органами.
Секретар консультативної ради сповіщає членів ради та запрошених про час та місце проведення засідання консультативної ради, оформлює протоколи засідань та веде їх облік, бере участь у складанні плану роботи консультативної ради та контролює його виконання.
У разі відсутності голови консультативної ради або у випадках неможливості виконання ним своїх повноважень, рада обирає головуючого відповідного засідання.
Основною формою роботи консультативних рад є відкриті засідання. У засіданнях консультативних рад з правом дорадчого голосу можуть брати участь депутати міської ради, керівники її виконавчих органів, керівники органів державної влади, а також на запрошення голови консультативної ради інші особи.
Засідання консультативної ради оформлюються протоколом, який містить в собі рішення консультативної ради з усіх розглянутих нею питань, та підписується головою та секретарем консультативної ради.
Рішення консультативної ради доводиться до відома міського самоврядування або з окремих питань за рішенням консультативної ради її представник може брати участь у пленарних засіданнях міської ради, засіданнях її виконавчого комітету з правом дорадчого голосу та правом оголошення рішення консультативної ради з відповідного питання порядку денного та з інших питань з правом оголошення рішення консультативної ради.
6. Консультативні ради не рідше одного разу на рік звітують про свою діяльність перед міською громадою на відкритих зустрічах з її членами.
7. Інформація про склад та діяльність консультативних рад оприлюднюється та надається в порядку, передбаченому законодавством України про доступ до публічної інформації.
8. Організаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності консультативних рад покладається на апарат та виконавчі органи міської ради.
9. Особливою формою консультативної ради є Молодіжна рада при міському голові, яка формується на виборних засадах у порядку, який затверджується міським головою.
Особливості діяльності Молодіжної ради встановлюються положенням про неї, яке затверджується міським головою.
10. Однією із форм консультацій з громадськістю можуть бути електронні опитування та обговорення з питань місцевого значення на офіційному веб-сайті міста в порядку, який встановлюється міським головою.

 

Стаття 32. Громадська експертиза   

1. У випадках, передбачених законодавством України, інститути громадянського суспільства можуть проводити, замовляти проведення громадської експертизи проектів нормативно-правових актів органів міського самоврядування.
2. За результатами громадської експертизи висновки та пропозиції спрямовуються до органів міського самоврядування та підлягають обов’язковому розгляду.
3. Органи міського самоврядування повідомляють про результати розгляду висновків та пропозицій, отриманих за результатами громадської експертизи, інститути громадянського суспільства, які їх спрямували.



Страница создана:

Опубликована на сайте:

Полный адрес страницы:
13.08.2014 17:25

http://omr.gov.ua/

http://omr.gov.ua/ru/council/61822/