Рішення
виконавчого комітету
Одеської міської ради
№354 від 19.04.07р.

Про затвердження Методичних рекомендацій щодо компенсації автомобільним перевізникам пільгових перевезень громадян на маршрутах загального користування за рахунок коштів субвенції з Державного бюджету України


Відповідно до ст. 28 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, з урахуванням результатів роботи Контрольно-ревізійного управління в Одеській області, з метою посилення стану поточного контролю за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів, усунення виявлених порушень та недоліків, виконавчий комітет Одеської міської ради

ВИРІШИВ:

1. Затвердити Методичні рекомендації щодо компенсації автомобільним перевізникам пільгових перевезень громадян на маршрутах загального користування за рахунок коштів субвенції з Державного бюджету України, далі – Методичні рекомендації (додається).

2. Начальникам управлінь Одеської міської ради: соціального захисту населення та праці – Пустильніковій С.І., транспортного комплексу міста – Шмідту А.П., фінансів – Бедрезі С.М.:
2.1. Організувати ознайомлення спеціалістів управлінь та автопідприємств-перевізників з Методичними рекомендаціями.
2.2. В подальшому компенсацію пільгових перевезень окремих визначених законодавством категорій громадян проводити з урахуванням Методичних рекомендацій в межах відповідних бюджетних призначень.

3. Контроль за виконанням цього рішення покласти на заступника міського голови Убірію В.Ш

Міський голова               Е. Гурвіц
Керуюча справами         Т. Єршова

Додаток до рішення
виконавчого комітету
Одеської міської ради
від 19.04.07р. №354

Методичні рекомендації
щодо компенсації автомобільним перевізникам пільгових перевезень громадян на маршрутах

загального користування за рахунок коштів субвенції з Державного бюджету України

1. Загальні положення

1.1. Метою впровадження Методичних рекомендацій щодо компенсації автомобільним перевізникам пільгових перевезень громадян на маршрутах загального користування (надалі – Рекомендації) є забезпечення комплексного розв’язання проблеми фінансування компенсаційних виплат за пільгові перевезення пасажирів, забезпечення відповідних компенсацій та створення умов для всебічного розвитку і підвищення якості соціально значущих послуг автомобільного транспорту, а також оптимізації та забезпечення контролю розподілу і використання спрямованих на компенсацію бюджетних коштів (субвенцій) з Державного бюджету України.
1.2. Законодавчою та нормативною основою Рекомендацій є Закони України “Про Державний бюджет України” на відповідний рік, Бюджетний кодекс України, “Про автомобільний транспорт”, “Про місцеве самоврядування в Україні”, постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996р. №1548 “Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)” із змінами та доповненнями, від 04.03.2002р. №256 “Про затвердження порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з Державного бюджету” зі змінами, від 29.01.2003р. №117 “Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги”, від 29.01.2003р. №139 “Про затвердження Порядку проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування”, наказу Мінстату України від 27.05.1996р. №150 “Про затвердження Інструкції про порядок обліку пасажирів, що перевозяться громадським транспортом на маршрутах”, зареєстрованого в Мін’юсті України від 30.05.1996р. №258/1283, зі змінами і доповненнями, інші законодавчі і нормативні акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.
1.3. За рахунок коштів субвенції з Державного бюджету України здійснюється виключно компенсація пільгових перевезень окремих категорій громадян при здійсненні соціально значущих послуг автомобільного транспорту, тобто маршрутами загального користування звичайного режиму руху.
1.4. Замовлення на пільгові перевезення у місті повинні формуватися виходячи із обсягів бюджетних коштів, передбачених на компенсацію цих послуг (перевезень).
1.5. Наведені у Рекомендаціях терміни вживаються у такому значенні:
• виручка від перевезення пасажирів – загальна тарифна вартість реалізованих квитків. Визначається на підставі білетно-облікових листів;
• витрати на перевезення (пасажирів) – повна собівартість перевезень, яка включає витрати на заробітну плату, соціальні відрахування, витрати на паливно-мастильні матеріали, витрати на автошини, витрати на технічне обслуговування (ТО) та поточний ремонт відповідних транспортних засобів, їх амортизацію, а також загально-виробничі, адміністративні та фінансові витрати, що забезпечують перевезення;
• головні розпорядники бюджетних коштів – бюджетні установи в особі їх керівників, які визначаються відповідно до частини першої статті 22 Бюджетного кодексу України та затверджуються законом про державний бюджет або рішенням про місцевий бюджет шляхом встановлення їм бюджетних призначень;
• збитки – додатна різниця між витратами на перевезення і доходами від перевезень (без урахування ПДВ у випадках, коли перевізник є його платником);
• обсяг перевезень – за визначений період часу вимірюється кількістю перевезених пасажирів, кількістю виконаних пасажиро-кілометрів чи кількістю виконаних оборотних рейсів;
• одержувачі бюджетних коштів – підприємства і госпрозрахункові організації, громадські та інші організації, що не мають статусу бюджетної установи, які одержують безпосередньо через розпорядників коштів з бюджету як фінансову підтримку або уповноважені органами державної влади на виконання державних цільових програм та надання послуг.
• пасажиро-кілометр – одиниця виміру обсягу перевезень (транспортної роботи). Перевезення одного пасажира на відстань в один кілометр. Застосовується, як правило, на приміських та міжміських автобусних перевезеннях;
• пасажирообіг – обсяг перевезень визначений у пасажиро-кілометрах;
• пасажиропотік – (потенційний) – визначена на встановлений період часу потреба у транспортних переміщеннях у конкретному напрямку чи по конкретному маршруту; (фактичний) – визначений на встановлений період часу обсяг перевезень у конкретному маршруту. Обстеження пасажиропотоку застосовується для планування перевезень, визначення оптимального типу рухомого складу та розкладу руху, визначення співвідношення між кількістю пільгових пасажирів і платних пасажирів, тощо;
• пільговий пасажир – пасажир, який відповідно до чинного законодавства має право на безоплатний проїзд чи на проїзд зі сплатою частки його вартості;
• пільговий пасажирообіг – обсяг перевезень пільгових пасажирів, визначений у пасажиро-кілометрах;
• пільговий проїзд – проїзд пільгових пасажирів;
• пільгові перевезення – перевезення пільгових пасажирів;
• платний пасажир – пасажир, який сплачує повну вартість проїзду за встановленими тарифами;
• платний пасажирообіг – обсяг перевезень платних пасажирів, визначений у пасажиро-кілометрах. На приміських та міжміських перевезеннях визначається діленням виручки від перевезення пасажирів (без урахування виручки від перевезення багажу та страхового збору) на діючий тариф за один пасажиро-кілометр;
• регульований тариф – тариф (вартість проїзду), встановлений згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996р. №1548 “Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)” із змінами та доповненнями;
• рентабельність – відношення прибутку до витрат на перевезення;
• рівень рентабельності – рентабельність виражена у процентах.
Інші терміни, наведені у Рекомендаціях, вживаються у значенні, передбаченому Законом України “Про автомобільний транспорт”.

 

 2. Організація компенсації пільгових перевезень окремих категорій громадян

 

2.1. Основним джерелом компенсації пільгових перевезень окремих категорій громадян є кошти субвенції з Державного бюджету України.
Додатковим джерелом компенсації пільгових перевезень окремих категорій громадян можуть бути кошти міського бюджету.
2.2. Сума коштів субвенції, отримана містом, включає кошти на компенсацію пільгових перевезень відповідних категорій громадян, перевізникам, що обслуговують місто міськими, приміськими та міжміськими перевезеннями у звичайному режимі руху, незалежно від місця розташування перевізника.
У випадках, коли приміським маршрутом звичайного режиму руху поєднується м. Одеса з іншими містами чи районами області, перевізник має право на отримання компенсації за рахунок коштів субвенції, виділеної, крім м. Одеси, також кожному із цих районів (міст), якщо інше не передбачено відповідним договором.
При цьому, розподіл належної перевізнику компенсації, між м. Одеса та іншими містами (районами) наступним чином:
- на міжміських маршрутах – виходячи із загальної суми наданих пільг, визначеної по пільговим проїзним документам (квиткам), що реалізовані касами автостанцій, розташованих на території відповідного міста (району);
- на міжрайонних приміських маршрутах – на підставі відповідного обстеження пасажиропотоку, погодженого з управлінням транспортного комплексу міста.
2.3. Компенсація пільгових перевезень відповідних категорій громадян перевізнику здійснюється на підставі договорів на організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах, укладених з організатором цих перевезень та головним розпорядником бюджетних коштів, відповідно до вимог чинного законодавства. Договір містить у собі замовлення, в якому визначаються заплановані обсяги пільгових перевезень і порядок їх компенсації.
2.4. Фактична кількість платних пасажирів чи пасажиро-кілометрів (Qпл) визначається як відношення загального фактичного обсягу виручки від перевезення платних пасажирів (Впл) до тарифу, встановленого Одеською облдержадміністрацією відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996р. №1548, грн/пас чи грн./пас-км (tв), тобто

 

Qпл = Впл / tв ,

 

2.5. Облік фактичної кількості пільгових пасажирів у міжміському автобусному сполученні здійснюється у момент придбання ними, на законних підставах, пільгового проїзного документу (квитка) в касах автостанцій. Перевізник отримує від автостанцій відповідні реєстри пільгових пасажирів у міжміському сполученні, на підставі яких заповнюється форма №2-пільга, затверджена наказом Мінпраці України від 21.04.03р. №100 за погодженням з Держкомстатом.
Фактична кількість пільгових пасажирів у міському та приміському автобусному сполученні (Qпіл) визначається як добуток обсягу перевезень платних пасажирів (Qпл) на постійний коефіцієнт (Кст) співвідношення кількості пільгових пасажирів до платних пасажирів встановлений на відповідний період обласним управлінням статистики на підставі Інструкції про порядок обліку пасажирів, що перевозяться громадським транспортом на маршрутах, затвердженої наказом Мінстату України від 27.05.1996р. №150 та зареєстрованої в Мін'юсті України від 30.05.1996р. №258/1283, із замінами та доповненнями, тобто

 

Qпіл = Qпл . Ксm ,

 

2.6. Розмір компенсації пільгових перевезень (втрати від пільгових перевезень) окремих категорій громадян за відповідний період визначається:
- на міжміських автобусних перевезеннях – як сума втрат виручки від пільгових перевезень, розрахунок яких виконується за формою №2-пільга;
- на міських та приміських автобусних перевезеннях – як добуток кількості пільгових пасажирів (Qпіл) на тариф, встановлений Одеською
облдержадміністрацією відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996р. №1548, грн/пас чи грн./пас-км (tв) по видах сполучень.

 

Впіл = Qпіл . tв

 

Компенсація пільгових перевезень окремих категорій громадян, а також визначення відповідної заборгованості, здійснюється виключно в межах відповідних бюджетних призначень.
При цьому, на міських та приміських автобусних перевезеннях, розмір компенсації не повинен перевищувати суми збитків (витрат) від пільгових перевезень (Зпіл), по видах сполучень, грн.

 

Зпл = В . Qпіл / Q

 

де: В – витрати (повна собівартість) на перевезення. Витрати перевізника (по видах сполучень, у звичайному режимі руху) приймаються на їх фактичному рівні, але не вище нормативно-розрахункових витрат, що визначаються виходячи з фактичної кількості виконаних рейсів, їх протяжності, тривалості виконання, марок та кількості автобусів, що їх виконували, згідно з “Методичними рекомендаціями з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті”, затверджених наказом Міністра транспорту України від 05.02.2001р. №64. При розрахунках використовуються встановлені на державному рівні розміри заробітної плати, соціальних відрахувань, ставок оподаткування, норми і нормативи використання матеріально-технічних ресурсів (паливно-мастильних матеріалів, автошин, витрат на технічне обслуговування та ремонт автомобілів, амортизації тощо), існуючий рівень цін на різні види ресурсів;
Q – загальний обсяг перевезень, з урахуванням пільгових (по видам сполучень у звичайному режимі руху), пас. чи пас-км;
2.7. Розподіл бюджетних призначень по кожному перевізнику здійснюється шляхом розподілу загальних обсягів, передбачених на компенсацію бюджетних коштів між перевізниками, пропорційно плановим значенням Впіл.
Подальше коригування відповідних бюджетних призначень та розподіл фактично виділених коштів серед перевізників, що обслуговують місто, здійснюється виходячи відповідно з фактичних значень розміру компенсації пільгових перевезень, що визначаються наростаючим підсумком з початку року.
Форма розрахунку максимальних розмірів компенсації пільгових перевезень наведена у додатку 3.

 

3. Порядок виділення та використання компенсації

 

3.1. Порядок фінансування здійснюється згідно Постанови №256 від 04.03.2002р. “Про затвердження порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету” (із змінами та доповненнями).
Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють відповідні видатки за загальним фондом тільки в межах бюджетних асигнувань, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов’язань минулих років, узятих на облік в органах Державного казначейства України.
Автомобільні перевізники, які отримують компенсацію за перевезення пільгової категорії громадян, реєструють зобов’язання в органах Державного казначейства тільки після погодження з головним розпорядником бюджетних коштів.
Перевізники – одержувачі компенсації повинні бути зареєстрованими у Державному казначействі України (відділення Державного казначейства у м. Одесі), а також у головного розпорядника бюджетних коштів, як їх одержувачі.
Для реєстрації у головного розпорядника бюджетних коштів перевізник повинен надати наступну інформацію:
- копію діючого договору на організацію перевезень пасажирів, в якому передбачена компенсація;
- довідку про маршрути, на яких передбачена компенсація. Довідка містить у собі:
• найменування, номер маршруту та вид сполучення;
• довжина оборотного рейсу по кожному маршруту;
• час виконання оборотного рейсу по кожному маршруту;
• довжина та час виконання нульового пробігу в розрахунку на оборотний рейс по кожному маршруту;
• планова кількість зворотних рейсів по кожному маршруту;
• задіяні на маршруті марки та кількість автобусів;
• встановлений на маршруті тариф (вартість проїзду).
3.2. Для отримання компенсації перевізник повинен щомісячно до 20 числа місяця наступного за звітним, надавати головному розпоряднику бюджетних коштів наступну звітність:
- звіт про фактичну кількість виконаних зворотних рейсів по кожному з маршрутів, перевезення по яким підлягають компенсації (додаток 1). Цей звіт погоджується Управлінням транспортного комплексу міста;
- звіт про обсяги перевезень, доходи та витрати на перевезення по маршрутам, перевезення по яким підлягають компенсації (додаток 2);
- розрахунок розмірів компенсації (додаток 3). Розрахунок виконується щомісячно, наростаючим підсумком з початку року, на підставі наданої звітності.
Звітність та розрахунок надаються в погоджений термін наростаючим підсумком з початку року, підписуються керівником перевізника та скріплюється його печаткою.
3.3. Щомісяця до 25 числа на підставі наданих документів, головний розпорядник бюджетних коштів готує реєстри про фактично нараховані суми і складає з перевізником акти звіряння (додаток 4), надає їх управлінню фінансів Одеської міської ради у встановлені законодавством строки та організовує здійснення відповідних розрахунків у п’ятиденний термін, після отримання коштів.
3.4 Кошти, отриманні перевізниками у якості компенсації, можуть бути використані на здійснення витрат по будь-яких статтях собівартості автобусних перевезень, що підлягають компенсації, у т.ч.
- на виплату заробітної плати всіх категорій працівників;
- на відрахування на соціальні заходи;
- на придбання паливно-мастильних матеріалів, автошин, акумуляторів, агрегатів та запчастин;
- на оплату послуг з технічного обслуговування і поточного ремонту автобусів;
- на формування амортизаційних відрахувань;
- на інші загальновиробничі, адміністративні, фінансові витрати, а також формування прибутку в межах погодженого рівня рентабельності, на розрахунки з бюджетом, тощо.
Придбання основних засобів, а також сплата основної частки кредиту, використаного на їх придбання, за рахунок коштів, отриманих у вигляді компенсації, може здійснюватися виключно в межах сформованих, за рахунок цих коштів, амортизаційних відрахувань та прибутку.
Використання коштів, отриманих у вигляді компенсації, на невиробничі цілі у т.ч. на утримання соціально-культурної інфраструктури перевізників, забороняється.

Керуюча справами                   Т. Єршова

 

 


Сторінка створена: 2007.05.07 12:10