502

28 квітня цього року набрав чинності новий закон, який впроваджує ті ж норми до фінансового моніторингу, що вже давно та успішно діють в Європейському Союзі.

Ця інформація останнім часом має великий резонанс у суспільстві через вступ у силу нового Закону про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. 
Якщо ви сумлінний клієнт та не проводите незаконних операцій, то для вас новий закон нічого не змінює.
Безпосередньо учасники ринку (банки, небанківські установи, а також ті, хто став суб’єктами фінмоніторингу: нотаріуси, юристи, аудитори, бухгалтери, поштові оператори та інші) теж можуть не хвилюватися, адже Національний банк дає тривалий перехідний період до 1 січня 2021 року. Часу на приведення у відповідність своєї роботи до норм нового закону вистачить.

1. Ризико-орієнтований підхід
Ризико-орієнтований підхід означає, що підозрілих клієнтів перевірятимуть прискіпливіше. Йдеться про політиків, політичні партії і, звісно ж, олігархів. Тобто тих, хто може проводити великі грошові операції. 
Натомість менше перевірятимуть операції звичайних клієнтів: студентів, пенсіонерів, отримувачів коштів у межах зарплатного проекту чи соцдопомоги, «білий» бізнес, що платить податки, ОСББ, ЖКГ, інтернет-провайдерів. Перевіряти їх просто немає сенсу, адже ризиків, що ці категорії займаються відмиванням грошей, дуже мало.
Водночас закон дозволить суттєво зіпсувати життя схемщикам. Він чітко прописує механізми замороження активів та зупинення фінансових операцій, якщо вони пов’язані з виведенням грошей в офшори чи фінансуванням тероризму.
Отже, НБУ одночасно послаблює фінансовий моніторинг для сумлінного бізнесу та порядних громадян, й посилює контроль для нечесних підприємців та злочинців.

2. Звітування про операції понад 400 тис. грн
Раніше банки в обов’язковому порядку повідомляли Держфінмоніторинг про всі операції від 150 тис. грн, а підстав для цього було аж 17. У вас могли запитати ціль операції та навіть попросити джерела походження коштів. 
Тепер закон збільшує граничний поріг суми до 400 тис. грн та зменшує список ознак операцій, про які треба обов’язково повідомляти – зараз їх всього чотири: 
- операції, пов’язані зі зняттям готівки понад 400 тис. грн; 
- переказ коштів за кордон політиками, публічними діячами, громадськими об’єднаннями, політичними партіями;
- міжнародні перекази понад порогові суми;
- коли переказ відбувається у країну «в антилегалізаційній сфері», як, наприклад, Північна Корея. 
Є очевидно незаконні операції, наприклад, торгівля зброєю. Але є операції, які не мають видимих злочинних підстав. Якщо банк вже 10 років обслуговує клієнта, знає джерела його прибутків, легальну звітність і сплату податків, то щора-зу не потрібно перевіряти доцільність операції, навіть якщо вона перевищує 400 тис грн. 
Водночас, якщо цей клієнт 10 років займається торгівлею овочами, а зараз вирішив перерахувати мільйони за поставку металобрухту, то банку потрібно задуматися.

3. Про перекази
Важлива і дуже актуальна тема – грошові перекази. 
Національний банк вкотре наголошує: вимоги закону не поширюватимуться на:
- сплату комуналки, оплату податків, штрафів, інших обов’язкових платежів (незалежно від суми);
- сплату кредиту до 30 тис. грн;
- оплату товарів і послуг за допомогою картки (незалежно від суми);
- всі готівкові перекази в межах України до 5 тис. грн;
- зняття коштів з власного рахунку.

Видеоролик про перекази та поповнення карток 

4. Про мобільний зв’язок
Також зберігати спокій можуть оператори мобільного зв’язку. Вони зможуть, як раніше, надавати послуги неідентифікованим абонентам. Норми закону не регулюють телекомунікаційні послуги. Без будь-яких змін та обмежень відбуватиметься оплата мобільного зв‘язку, розрахунки бонусними картками тощо.

5. Про дистанційність
Відкрити рахунок, не виходячи з дому, стало реально. Головна перевага нового закону – дистанційна ідентифікація клієнта. 
Як це працює? Коли ви приходите в банк відкрити рахунок, вам потрібно заповнити анкету, надати сканкопії документів, розказати про свій дохід. Це іден-тифікація. Проте тепер можна уникнути відвідування відділень банків.
НБУ пропонує ряд способів для дистанційної ідентифікації: 
- відеодзвінок від вашого банкіра;
- система BankID НБУ, до якого під’єднані 14 банків (серед них і найбільші: ПриватБанк та Ощадбанк);
- електронний підпис. 
Або інші прості способи, моделей вистачає.

6. Про поштових операторів
Ще одна новація – це розширення кола перевіряльників. До їхнього переліку додаються поштові оператори, компанії, які надають послуги з обміну, зберігання, продажу, переказу електронних грошей (криптовалюти). Також обов’язки фінансового моніторингу покладаються на бухгалтерів, аудиторів, юристів, нотаріусів.

7. Про електронні гаманці
Ідентифікацію та верифікацію користувачів існуючих електронних гаманців фінансові установи зможуть провести до 01 січня 2021 року. Неприпустимо, щоб електронні гроші використовувались для тіньових операцій.
Також буде запропонована спрощена модель ідентифікації для власників гаман-ців: потрібно віддалено надіслати копії документів та фото клієнта з його особистими документами.

8. Про готівкові перекази понад 5 тис. грн 
Операції на суму понад 5 тис. грн з 1 січня 2021 року будуть потребувати ідентифікації клієнта. Це стосуватиметься лише тих випадків, коли ви будете поповнювати готівкою в терміналі картку іншої людини. У такому випадку банк знає клієнта, якому ви надсилаєте гроші, проте не знає вас, тому попросить пройти ідентифікацію – наприклад, прикласти свою картку до зчитувача на терміналі. 
Це обмеження не створить суттєвих незручностей, адже середній чек переказу через термінали самообслуговування та банкомати з функцією прийому готівки в Україні складає 832 грн. Це ушестеро менше, ніж встановлений ліміт у 5 тис. грн. 
У власників терміналів є два варіанта роботи з 1 січня: встановити на термінали спеціальні зчитувачі або приймати платежі до 5 тис. грн без ідентифікації.

9. Про перекази з картки на картку
Безготівкові платежі з картки на картку чи з рахунка на рахунок, як і раніше, можна здійснювати без будь-яких обмежень, і дробити платежі на частини не потрібно. Власники банківських рахунків, до яких прив'язані платіжні картки, вже ідентифіковані.
Банки мають інформацію про кожного власника рахунка чи картки. Вони знають звичні операції з історії його платежів, мають інформацію, яку він сам надав банку, відкриваючи рахунок.
Крім того, звичайні операції громадян на невеликі суми не є об’єктом фінансового моніторингу. Адже це – низькоризикові операції, банк їх не буде прискіпливо перевіряти. Натомість новий закон зміщує акцент на аналіз ризикових та великомасштабних операцій на суму понад 400 тисяч гривень. 
Також Національний банк ніколи не вимагав і не буде вимагати, щоб клієнти банків надавали інформацію про джерела походження коштів за звичайними операціями на невеликі суми.
Громадянам не треба для кожного невеликого платежу мати при собі довідку про доходи чи інші документи.

10. Про надходження грошей з-за кордону на вашу картку
Залишається без змін. Жодних лімітів на зарахування коштів на рахунок валютним законодавством чи законодавством з фінансового моніторингу не встановлено.

11. Про перекази готівки за кордон
Якщо ви переказуєте за кордон готівку через міжнародну систему переказу коштів, тоді вас попросять показати паспорт та пояснити, що це за платіж. Наприклад, зазначити у реквізитах, що це допомога родичам.

Видео про міжнародні валютні перекази

****
Фінансовий моніторинг – це правила, за якими банки перевіряють легальність грошових переказів. 
Банки повинні знати своїх клієнтів. Тому вони просять зайти вас у відділення банку та оновити свою персональну інформацію: серію та номер паспорту, ідентифікаційний номер, прописку, номер телефону. 
Якщо клієнт здійснює підозрілі операції (зненацька переказує багатосоттисячну суму в той час, коли на картку отримував лише звичайну пенсію) банк має право відмовити в обслуговуванні поки клієнт не пояснить походження своїх коштів.